01 июня 2020 12:46

"Недорогие" рабочие места, повышение тарифов и "мечта" Зеленского: главное из плана Кабмина по спасению страны

"Недорогие" рабочие места, повышение тарифов и "мечта" Зеленского: главное из плана Кабмина по спасению страны

Редакция выбрала самое интересное из документа: как в Кабмине будут повышать тарифы, что будут с "зеленым тарифом", когда в Интерсити появится Wi-Fi и как чиновники собираются "разогревать" экономику.

Новою програмою Кабмін хоче "прогріти" економіку на адаптивному карантині, підтримати постраждалий бізнес і безробітних, а також провести чергову "регуляторну гільйотину", яку обіцяв кожен президент починаючи з Ющенка.

"Нічого схожого не бачили щонайменше останніх 100 років. Ця криза тривимірна і б'є по трьох головних аспектах нашої життєдіяльності: системі охорони здоров'я, економіці та соціальній сфері", – заявляв прем’єр Денис Шмигаль під час презентації програми.

За словами прем’єра, "червоною ниткою", що проходить через всю програму є здоровий економічний націоналізм – захист українського виробника від імпортних альтернатив. Також у програмі однією з цілей є потрапляння у топ-30 рейтингу Doing Business.

Напередодні інший документ – програму дій уряду (яку у Раді назвали "рефератом" на 9 сторінок) не підтримав жоден з 12 профільних парламентських комітетів.

Нинішня програма відновлення економіки готувалася більше місяця спільно з аналітичними центрами, бізнес-асоціаціями та компаніями.

Хоча і презентація бідна на цифри, проте показує логіку того, як Кабмін збирається "рятувати" економіку.

Економіка і COVID-19: пів мільярда на наукові розробки

В умовах протидії коронавірусу Кабмін планує розробку нових правил для бізнесу (дистанціювання та безпечні умови праці).

Також пропонується тимчасово звільнити від податків під час ввезення в Україну техніку і засоби боротьби з COVID-19. А на наукові дослідження і розробки для запобігання поширенню вірусу виділять 500 мільйонів гривень.

Захист українських товарів: моніторинги і розслідування

У рамках захисту товарів вітчизняного виробництва Кабмін планує активніше проводити антидемпінгові та захисні розслідування, щоб обмежити "недобросовісний імпорт". А також – використовувати для захисту механізми СОТ та міжнародних договорів.

Крім цього, будуть проводити моніторинг внутрішнього ринку, експорту та імпорту продукції АПК, лікарських препаратів та медобладнання.

Промисловість: локалізація і мораторій на збільшення податків

У Кабміні підкреслюють, що продуктивність української промисловості значно нижча, ніж у сусідніх країнах. Серед причин цього називають застарілість технології та превалювання секторів економіки з низькою доданою вартістю.

На тлі падіння промислового виробництва на 16,2% у квітні 2020 (порівняно з квітнем 2019 року) уряд планує зменшення податкового і адміністративного тиску на промислові підприємства. Зокрема, першим пріоритетом (високий ефект, низька складність виконання) визначений мораторій на збільшення усіх податкових ставок.

Як зазначається у закритій частині ініціатив, яку опублікувало видання "НВ", такий мораторій планують запровадити до 2021 року шляхом внесення змін до Податкового кодексу у липні цього року. В уряді вважають, що це усуне додатковий фінансовий тиск на підприємства під час відновлення після кризи та збереже їхню ліквідність.

Також перший пріоритет – у відновлення автоматичного відшкодування ПДВ без документальних перевірок. Термін реалізації – 2020-й рік.

Крім цього, уряд планує переглянути вартість нестандартного підключення до електроенергії  – ця ініціатива також у першому пріоритеті. Зокрема, передбачається скасування категорії "Стандартне підключення" і, відповідно, розділення ставки стандартного підключення на ставку за потужність та лінійну складову.

У Кабміні переконують, що це призведе до більш справедливого ціноутворення і уникнення субсидіювання одних споживачів за рахунок інших.

Серед пріоритетних питань модернізації промисловості – покращення системи обліку викидів (2021-2022 роки) та розробка системи торгівлі квотами на викиди (2021-2022 роки).

Як уже заявляв голова Мінекономіки Ігор Петрашко, планують змінити систему публічних закупівель для надання пріоритету українським компаніям.

"У нас система локалізації не працює. Система абсолютно дивна, коли 660 млрд грн замовлень через "Прозорро", в тому числі держзакупівель, не має жодної пріоритетності для українських підприємств. Це важливо, і це буде імплементовано", – заявляв міністр.

Зокрема, під час публічних закупівель планують зробити обов’язковою локалізацію для продуктів машинобудування. Термін реалізації ініціативи – 2020-й рік.

Агросектор: дистанційний збут і кредитні гарантії

Антикризові плани уряду в агросекторі насамперед спрямовані на підвищення доступу виробників до фінансів і ринків, а також – на удосконалення регулювання.

На вересень 2020 року заплановане внесення змін до законодавства для збільшення додаткової вартості в сільському господарстві. Зокрема, передбачається часткове відшкодування вартості будівництва і реконструкції виробничих об’єктів. Також планують стимулювати створення кооперативів, частково відшкодовуючи купівлю сільгосптехніки українського виробництва.

Крім цього, передбачені кредитні гарантії з місцевих бюджетів на купівлю переробних і зберігаючих потужностей для нових виробників.

Ще один важливий пункт – введення нових довгострокових субсидійних програм терміном від 3 до 5 років, термін виконання – 2020-й рік.

Найвищий пріоритет уряду серед ініціатив для підтримки агросектору – це стимулювання дистанційного збуту агропродукції. На 4 квартал цього року планують створення онлайн-платформи через Український фонд стартапів для реалізації  продукції малих і середніх фермерів.

А силами Мінекономіки та Мінцифри передбачене виділення грантів для налагодження онлайн-продажів і діджиталізації процесів.

Енергетика: "зелений" тариф і ціни на електрику для населення

Найважливіші ініціативи уряду – перегляд "зеленого" тарифу та підвищення цін на електроенергію для населення.

Зміни тарифів для відновлювальних джерел енергії заплановані на липень цього року. Зазначимо, що зараз ідуть переговори між владою та інвесторами у ВДЕ, але просувань поки немає.

"Розумію позицію кожного інвестора. Проте кінцеву ціну за електроенергію платить споживач – тобто всі громадяни, які купують товари в магазинах. Уряд діє в їхніх інтересах. Саме тому ми йдемо цим довгим шляхом перемовин, і, впевнений, досягнемо компромісу", – заявляв прем’єр Денис Шмигаль.

Учасник перемовин, президент Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков розповідав, що проблемним питанням стала пропозиція профільного міністерства знизити "зелений" тариф на 52% – до 22 євроцентів за кВт-год.

Нагадаємо, що десять найбільших інвесторів у відновлювальні джерела енергії заробили за 2019-й рік більше 14 мільярдів гривень. Найбільше заробила компанія "ДТЕК ВДЕ" Ріната Ахметова, яка отримала 4,7 млрд грн та зайняла 25,5% ринку.

Пункт про перегляд тарифів для населення йде другим пріоритетом – ініціатива, яку складно впровадити, але яка має високий ефект.

Транспорт: податкові пільги, поділ УЗ, "мрія Зеленського"

У Кабміні заявляють, що коронакриза по-різному вплине на різні види транспорту. Найбільше постраждають авіакомпанії, оскільки для них пасажирські перевезення займають 83% у структурі доходів. Залізничні, водні та автокомпанії також зазнають удару через зниження попиту на вантажні перевезення.

Серед головних ініціатив уряду для підтримки галузі – "відстрочка" для компаній по платежах за кредитами на 180+ днів після завершення заборони на перевезення. Термін реалізації – червень цього року.

Також пропонують на період карантину та на 3 місяці після нього звільнити пасажирських перевізників від сплати лізингу і оренди.

На період карантину та на 3 місяці після його завершення аеропорти і "Украерорух" зможуть не платити податок на землю, а авіасектор – ПДВ на ринку внутрішніх перевезень.

Реалізацію анонсованого ще у 2019 році поділу УЗ на окремі сегменти – інфраструктура, пасажирські та вантажні перевезення – планують на 2020-2021 роки. Для цього держкомпанія, Мінінфраструктури та Мінфін мають розробити відповідний закон.

Нагадаємо, що УЗ у лютому цього року підписала меморандум про партнерство з німецькою залізницею Deutsche Bahn. Але, за словами міністра інфраструктури Владислава Криклія, питання консультацій з німцями щодо трансформації української компанії "ставиться на паузу" через коронавірус.

Після заяв президента Володимира Зеленського про "мрію" створити сучасну державну авіакомпанію з українськими літаками ця програма також з’явилась у плані дій уряду.

"Це моя мрія – зробити державну сучасну авіакомпанію на рівні Turkish Airlines або "Сінгапурських Авіаліній". Держава готова виділити на це гроші", – говорив у квітні президент.

IT-технології: PayPal, Wi-Fi у Інтерсіті, криптовалюта

Уряд хоче розширити доступ до інтернету у публічних місцях (медустанови, школи, бібліотеки тощо) та вздовж транспортних мереж, зокрема це Wi-FI у потягах Інтерсіті, перезапустити який ексголова УЗ Кравцов обіцяв протягом 2020 року. У програмі реалізація ініціативи призначена на 2021-й рік.

Також планується спрощення будівництва телеком-мереж 4G (у плані документації та тендерів), відповідну нормативну базу НКРЗІ та Мінцифри хочуть ухвалити до 3 кварталу 2020 року.

У презентації згадується також усунення обмежень для роботи платіжної системи PayPal в Україні, проте якихось деталей не зазначено. Складність реалізації цього пункту теж визначена, як "висока".

Історія з всесвітньою платіжною системою в Україні не змінюється з 2015-го року, до сих пір українці для відкриття рахунку мають "кататися" на вихідні за кордон або робити це онлайн через естонське е-резидентство.

Серед пріоритетів уряду також покращення законодавчої бази у сфері криптовалют та кібербезпеки, яке заплановане на 2020-2021.

Серед інших пунктів програми - спрощення найму іноземців з можливістю використання ФОП-моделі і заохочення реєстрацій компаній в Україні.

Туризм, HoReCa, культура: податки та гранти

Ця сфера постраждала найбільше через неможливість переходу в онлайн, то ж уряд планує зменшити податкове навантаження та надати фінансування грантами.

Щодо податків: вже у червні планується знизити ставку ПДВ у сферах освіти та культури, звільнити від податку на прибуток туризм та HoReCa та дозволити сплачувати зарплати без ЄСВ.

Також уряд планує стимулювати попит у сфері державними закупівлями і врегулювати питання з оплатою компослуг - цей пункт один з перших пріоритетів у плані.

Для підтримки туризму планується створити дві нові установи: Офіс з розвитку дестинацій (туристичних потоків - ЕП) та Нацраду з туризму і гостинності. Терміни - липень-серпень 2020 року.

Також уряд продовжуватиме надавати гранти для УКФ та Держкіно і сприятиме виробництву україномовного контенту.

Для імпортерів планується запровадити податкові векселі (право на тимчасову відстрочку виплати ПДВ).

Ринок праці: обмеження наглядовим радам, "недорогі" робочі місця

Головний козир уряду на ринку праці - програма "Велике будівництво", яка має створити близько 170 тисяч робочих місць у дорожній сфері та 150 у супутних. Наразі центри зайнятості покривають лише 10% вакансій від потреб 500 тисяч офіційно безробітних.

Окрім будівництва, у червні ,Кабмін створюватиме робочі місця для фахівців із соціальної роботи, лісового господарства (протидія пожежам), у сфері оцифровування архіві та у секторі благоустрою. Раніше прем’єр вже заявляв, про створення великої кількості "недорогих" робочих місць із зарплатами 6000-8000 гривень.

Також уряд хоче змінити встановлення зарплат керівникам держпідприємств та членам наглядових рад.

Раніше уряд, на період карантину, обмежив зарплати керівників виконавчих органів та членів наглядових рад держкомпаній до 47 тисяч гривень на місяць (для порівняння зарплата члена наглядової ради "Укрзалізниці" Сергія Лещенка до карантину становила близько 300 тисяч гривень на місяць).

Термін реалізації - друге півріччя 2020 року.

Малий та середній бізнес

У плані уряд відмічає модифікацію програми 5-7-9 на "Нові гроші", яку раніше анонсував прем’єр:

"Наші гроші" - це програма пільгових кредитів, як і казав президент, зі ставкою до 3%. Також - відстрочка сплати "тіла" кредиту і, можливо, кредитних канікул за відсотками", - повідомляв Шмигаль.

Також у програмі є пункт про надання державних портфельних гарантій за кредитами - ініціатива, яку має підтримати Рада.

Портфельні гарантії - це зобов'язання держави погасити перед банком до 80% не одного, а кількох кредитів (кредитного пулу) підприємця, якщо він збанкрутує.

За словам міністра економіки Петрашка, ця програма розрахована на портфель близько 35 млрд грн. Детальніше про цей механізм читайте незабаром у матеріалі ЕП.

Також уряд пропонує створити спочатку онлайн-, а потім і офлайн-центри підтримки МСБ з консультації та цифровізації бізнесу.

У закритій частині опублікованій НВ у плані є і створення нового відомства - Фонду фондів, який буде виступати "якірним інвестором" та акумулювати національні і міжнародні інвестиції.

У червні уряд пропонує виставити обмеження щодо розміру максимальної плати бізнесом комісії за користування POS-терміналами. Через карантин мережа терміналів вперше скоротилась з 2017-го року, а багато банків скасували абонплату для непрацюючих терміналів.

Регулювання та "гільйотина"

"Ми обговорюємо зменшення податкового навантаження для МСБ, а також "регуляторну гільйотину". Наш успіх буде показовий, коли прості "ФОПи" більше не потребуватимуть допомоги бухгалтерів у заповненні документів", - презентував програму Шмигаль на засіданні уряду.

Ідеї та реалізація "регуляторних гільйотин" в Україні пережила трьох президентів, починаючи з Ющенка, проте відчутних змін бізнесу не принесла. За концепцією, цей підхід має перевіряти відповідність масиву законодавства певним критеріям та відсікати зайве.

У трудовій сфері, Кабмін планує скасувати введення роботодавцями неактуальних розпорядчих документів, реформувати Держпраці та визначити поняття щодо трудових відносин.

У податковому секторі пропонується скасувати ведення роботодавцями неактуальних розпорядчих документів та звітності щодо сплати податків, які можуть бути обраховані за реєстрами.

Також Кабмін хоче продовжити тимчасову заборону на планові податкові перевірки бізнесу.

Не забули і про BEPS, (правила, що протидіють виведенню податків за кордон і розмиванню податкової бази - ЕП) законодавство навколо якого планують і далі удосконалювати.

1 травня, після 5 місяців вичікування Зеленський підписав податковий закон "1210", яким, зокрема запровадив імплементацію цих правил. Саакашвілі наголошував, що президент підписав закон задля продовження співпраці з МВФ.

Міжнародна торгівля

Для підтримки експортерів уряд хоче створити інститут торгового представництва та відкрити пілотні офіси за кордоном. Також у планах збільшити роль "Укрексімбанку" у кредитуванні експортерів.

Є у планах запустити цьогоріч Експортно-кредитне агентство, яке було створене у 2018-му році. Тоді заявлялось, що ЕКА, зокрема, має сприяти переходу України від сировинного експорту (76% від загального) до експорту товарів і послуг з доданою вартістю.

Ще у Кабміні пропонують надавати гранти потенційним експортерам, на 100 компаній планується виділити 14,5 млн гривень, термін реалізації - грудень 2020 року. Як зазначається у закритій частині плану заходах уряду, ці кошти можуть використовуватися для торгових місій, міжнародних виставок та досліджень.

Інвестиції

Уряд не відмовляється від ідеї амністії капіталу, яку президент обіцяє вже у цьому році. Наразі відсоток, під який буде проводитися амністія обговорюється, раніше передбачалось 5% на все - і на гроші, і на нерухомість. Також пропонується замінити податок на прибуток податком на виведений капітал

У червні Кабмін хоче розробити інструменти е-резидентства для іноземців, які хочуть вести бізнес в Україні.

У інтерв’ю для liga.net заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков пояснював, що перших е-резидентів почнуть приймати за декілька місяців. Спочатку е-резиденти зможуть отримати податковий номер, ЕЦП, відкрити рахунок тощо. Восени, після змін до законодавства, такі резиденти зможуть відкрити бізнес онлайн.

Автор
Українська Правда

НОВОСТИ