11 мая 2017 20:21

Час енергоменеджменту

Боротьба за енергоефективність в Україні незабаром фінансуватиметься з спеціального міжнародного Фонду

Час енергоменеджменту

Україну сьогодні об`єднує не тільки боротьба з ворогом, а й такий суспільно і навіть життєво важливий напрям роботи, як енергоефективність. Причому на перший план виходить проблема кращого використання енергоресурсів не тільки у промисловості та житлово-комунальному господарстві, а й бюджетному секторі.
Голова Держефективності Сергій Савчук, виступаючи на Форумі енергоефективного партнерства, днями наголосив, що в Україні 78 тисяч установ, що фінансуються з бюджетних коштів, і більшість з них потребують термомодернізації, оскільки їхні приміщення здебільшого були споруджені ще за радянських часів. Через це, за його словами, витрати енергоресурсів на опалення будинків у 2-3 рази вищі, ніж у країнах Євросоюзу. Відтак він вважає, що потенціал енергозбереження у будівлях бюджетних організацій може становити від 40 до 70 відсотків, або, в перерахунку на потенційну економію ресурсів, 700 мільйонів кубометрів газу на рік.

Так у теорії. А як перетворити ці цифри у реальність? Схоже, для цього знайдено механізм. «Вирішити цю проблему, - наголошує Савчук, - може система енергетичного менеджменту, яку впроваджують, зокрема, щоб постійно відслідковувати витрати енергетичних ресурсів та приймати управлінські рішення щодо їх ефективного використання».

Савчук вважає, що навіть на початковому етапі запровадження енергоменеджменту можна досягти віл 5 до 8% економії енергоресурсів. А загалом за рахунок  налагодження енергоефективної експлуатації об`єктів можна скоротити енергоспоживання на 20%. Такі дані наводяться у схваленому на цьому тижні на засіданні уряду плані заходів із запровадження системи енергоменеджменту в бюджетних установах. Для його реалізації в рамках Форуму було підписано меморандум про співпрацю Агентства з енергоефективності з облдержадміністраціями та міськими радами. Вони, як вважає Савчук, мають зробити все належне, щоб енергоменеджмент  почав працювати по всій країні.

Віце-прем`єр-міністр Генадій Зубко вважає, що 90% успіху запровадження енергоменеджменту залежить від оперативності ухвалення та якості відповідних законів, які найближчим часом має ухвалити Верховна Рада. За його словами, це ще один закон про енергоефективність, закон про житлово-комунальні послуги і комерційну ефективність будівель, про Фонд енергоефективності та закон про спільну власність. На наступному пленарному тижні ці ключові документи буде розглянуто в парламенті, що дозволить впроваджувати відповідні технічні та фінансові інструменти.

Сьогодні субсидії, підкреслив Зубко, наших споживачів не мотивують рухатися в напрямку енергоефективності. Тож, вказує він, треба дати їм (споживачам) можливість заощаджувати ці субсидії і таким чином реінвестувати їх у енергоефективність і таким чином реінвестувати величезні кошти (52 мільяди гривень закладено до бюджету тільки на цей рік) у енергоефективність житлового сектору.
Зубко також наголошує: «Інвестувати в енергоефективність мали б не тільки люди, які мають стабільні доходи, а й ті, хто не може сплатити за свої комунальні послуги». На його думку, це  демотивована частина населення, яка не залучена до роботи з енергоефективності, і це заважає власникам багатоквартирних будинків ухвалювати рішення і щодо об`єднання, і щодо інвестицій у свої ж будинки і підвищувати таким чином якість отримуваних ними ж послуг. 

 «І тому ми наполягаємо і працюємо над цим разом зі Світовим банком та іншими нашими партнерами над монетизацією субсидій у кілька кроків, - продовжує віце-прем`єр, - Перший з них – монетизація підприємств, щоб поліпшити їх розрахунки і забрати монопольне становище «Нафтогазу України». Другий крок – перейти на монетизацію залишків субсидій, що дасть можливість застосувати заощаджені кошти на заходи з енергетики, і таким чином вийти на результат, якого очікуємо». (Гадаємо, чиновнику з цього питання, вирішення якого очікують сотні тисяч людей, варто було б висловлюватись дещо конкретніше, інакше йому не позбутися нарікань у тому, що його вустами влада просто обманює громадян).
Віце-прем`єр наводить також приклад успішного енергоменеджменту в київському будинку, який він особисто відвідав. Там ОСББ інвестувало у встановлення індивідуального теплового пункту і за один опалювальний сезон зекономило 450 тисяч гривень. Скільки ж грошей ми щороку в такому разі витрачаємо неефективно, наголошує Зубко. Оце та ціна, яку нам треба повернути в кишені громадян і до бюджету країни, впевнений він.+

Дуже важливий і очікуваний розділ його промови – про Фонд енергоефективності, був дещо конкретнішим. Стверджуючи, що Фонд буде не тільки фінансовим інструментом і надаватиме підтримку технічним можливостям кожного господарства, яке працюватиме в напрямку енергоефективності, він наголосив, що тут має бути така ж прозора система, яку було запроваджено при наданні «теплих» кредитів. Це, практично, мережа наших банків, яка працюватиме з клієнтами, а держава працюватиме з банками, щоб отримати найкращий результат. При цьому він запевнив, що держава проводитиме прозорий конкурс для людей, які будуть залучені як у технічну частину Фонду, так і до фінансової частини. Зубко запросив експертів з енергоефективності: давайте працювати разом.

Один з таких фахівців – менеджер з комунікаціям компанії ДТЕК-ЕСКО Антон Ковалишин вважає, що було б логічно і правильно, якби Фонд енергоефективності працював, у тому числі з енергосервісними компаніями що мають значний досвід у реалізації таких проектів й могли б виступати не просто теплоаудиторами, а провайдерами енергокомплексних рішень. За їх допомогою можна було б не тільки фінансувати відповідні проекти, а й брати проекти комплексної термомодернізації повністю в управління, тобто на свою відповідальність - ставити завдання й добиватися їх виконання. А найголовніше – забезпечувати повернення інвестицій за рахунок отриманої економії. Таким чином вкладені кошти будуть вчасно повертатися й використовуватися у інших проектах.
Автор
День
Источник
НОВОСТИ / Энергетика