01 августа 2017 16:03

Як працюють із тими, хто залишає киян без тепла

До суду вже подано близько 1,5 тисячі справ на боржників

Як працюють із тими, хто залишає киян без тепла

Чим ближче опалювальний сезон, тим більше тривожніші нотки звучать у спілкуванні топ-менеджерів «Київенерго» з журналістами. Водночас і в журналістських рядах відчувається занепокоєння. У вівторок співробітники компанії опитували представників ЗМІ про проблеми. Руки підняли майже всі, й співробітник прес-служби не встигала записувати адреси будинків, куди з тих чи інших причин не подавалася гаряча вода. Виглядало дивом, що журналістський десант, який висадився до будинку на столичній площі Івана Франка, де знаходиться штаб київських енергетиків, ще виглядав досить пристойно.

Фінансовий директор компанії Тетяна Грязнова нагадала, що кияни не мають якісної послуги з постачання гарячої води через заборгованість клієнтів, які не сплачують за послуги. А енергетики в результаті не мають можливості розрахуватися за постачання газу. «Заборгованість не зменшується протягом літа тими темпами, як треба», — зазначає фінансист. Якщо держава вже зробила перших кроків для погашення своєї заборгованості за пільгами та субсидіями (відповідний документ на підписі у Президента країни), відзначає Грязнова, то заборгованість споживачів столиці за центральне опалення та гарячу воду становить, за її словами, понад 1,5 мільярда гривень. Рівень платежів споживачів дуже низький, зазначає вона, і газотранспортні, й газопостачальні компанії не задоволені рівнем оплат.

Вона закликає киян: якщо на початку цього місяця ми мали проблеми не тільки зі сплатою киян за отримані послуги, а й з оплатою заборгованості з боку держави, «то далі нам із вами вже не на кого дивитися — нам потрібно сплачувати наші борги». Тому що й «Нафтогазу», й газотранспортним компаніям байдуже, пояснює Грязнова, «хто і де буде брати кошти, є вони, чи їх немає, платять кияни, або не платять. Якщо ми не здійснюємо 100% розрахунків, то нас обмежують у газі, а внаслідок цього ви не маєте гарячої води.
Загальна заборгованість перед ПАТ «Київенерго» на 1 липня (включно з пільгами та субсидіями, які незабаром мають надійти від держави) становила 3,6 мільярда гривень. Зокрема й заборгованість за тепло та гарячу воду перед «Київенерго» населення міста і житлово-комунальних організацій — 1,4 мільярда і 781 мільйон гривень. 65,6 мільйона гривень заборгували підприємству організації, які фінансуються з бюджету, — освітні та медичні. Як зазначає виконуючий обов’язки комерційного директора «Київенерго» Віктор Мельников, у перерахунку на одного мешканця найбільші борги мають такі не бідні райони столиці, як Шевченківський та Подільський. За його словами, боржники зовсім не обов’язково належать до соціально незахищених прошарків населення. Багато з них проживають в новобудовах, а це люди, які мають більш ніж достатню платоспроможність.

«Є окремі квартири, які мають заборгованість з опалення та гарячого водопостачання на більш ніж 100 тисяч гривень, — зазначає в. о. комерційного директора. — Якщо одна квартира 100 тисяч, то десять — вже мільйон гривень, які ми не можемо віддати, щоб отримати газ». Він не називає прізвища й номери квартир, але вказує на будинок, де вони проживають. Це вулиця Прилужна, 8. Там є квартира, яка заборгувала 185 тисяч гривень. На вулиці Леоніда Бикова 8 квартира має борг 180 тисяч. Не краще виглядають і деякі мешканці печерських пагорбів, зазначає Мельников, люди з досить  відомими прізвищами. Це бульвар Лесі Українки, номери 7, 7-а, 7-б. Там заборгованість п’яти квартир перевищує 500 тисяч гривень.

Мельников також розповідає про те, як «Київенерго» «працює» з боржниками. Звичайно, їм вчасно й наполегливо нагадують про борги. Боржникам з електроенергії навіть припиняють її подачу — щомісяця двом тисячам. А з неплатниками за тепло та гарячу воду зустрічаються в суді. За перше півріччя цього року туди було передано близько 1,5 тисячі справ на 43 мільйони гривень. Отримано вже 436 рішень майже на 10 мільйонів гривень. «Тепер, — розповідає, — вживаємо заходів для стягнення цієї заборгованості за допомогою виконавців». «У разі великої заборгованості й розуміючи, що тарифи досить високі, якщо дійсно родина неплатоспроможна, соціально незахищена тощо, — зазначає не без співчуття енергетичний чиновник, — ми готові до компромісних рішень з реструктуризації і складання відповідних графіків. Але вони, звичайно, мають виконуватися». «Давайте співробітничати», — закликає він.

Грязнова підкріплює цей заклик витягами із законодавства й, зокрема, зазначає, що ті родини, які мають більш ніж двомісячну заборгованість, відтепер не зможуть отримати субсидію. «День» також продемонстрував свою обізнаність. Нагадавши про ухвалення закону про комерційний облік житлово-комунальних послуг, згідно з яким у кожному будинку має з’явитися лічильник, виключно за допомогою якого тепер мають нараховуватися платежі, запитав: «Невже про квартирні лічильники, встановлені за свій рахунок, кияни та всі українці можуть забути?». Грязнова трохи знітилася, але змогла відбити цей м’яч. За її словами, Мінрегіон, на додачу до цього закону, ще має видати дев’ять підзаконних актів, зокрема й про лічильники. На разі їх немає, відповідний розділ закону для енергетиків така сама загадка, як і для споживачів. Тобто, на її думку, м’яч на урядовому полі.
Автор
День
Источник
НОВОСТИ / Энергетика