28 ноября 2017 11:17

Iнструмент співпраці від ЄС

У «безхазяйних джерел» радіоактивності в Україні тепер навчені та добре оснащені приборкувачі

Iнструмент співпраці від ЄС

В Україні поновлює свою роботу Державний фонд поводження з радіоактивними відходами. У перспективі він фінансуватиме першорядні заходи, необхідні для того, щоб гарантувати громадянам країни радіаційну безпеку, загрозу якій становлять численні об’єкти, що залишилися в зоні відчуження Чорнобильської АЕС та поблизу неї. Верховна Рада України схвалила доповнення до закону щодо названого фонду, який був створений вперше ще 2009 року, і вони вже набули чинності. Як відзначає перший заступник голови Держагентства з управління зоною відчуження Олег НАСВІТ, агентство зараз розробляє порядок використання коштів цього фонду. Та чи скоро вони з’являться?

Насвіт не відповідає на це запитання, але відзначає, що фонд може розпочати свою роботу лише з третього кварталу наступного року. Тож агентство підтримує звернення до Європейської комісії про допомогу у фінансуванні першорядних заходів для приведення кількох найбільш критичних пунктів захоронення радіоактивних відходів у безпечний стан. «Ми дуже вдячні Європейській комісії за підтримку, — наголошує, ніби вибачаючись, чиновник, — і цілком свідомі того, що насправді це є наше завдання і наша відповідальність, і ми повинні будувати нашу внутрішню політику таким чином, щоб мати змогу виконувати завдання, які стоять перед агентством». Він наголошує, що в плані ліквідації наслідків Чорнобильської аварії Україна має дуже слабку державну інформаційну політику і тому просить Єврокомісію про фінансову допомогу також для інформаційної роботи серед населення наближених до Чорнобильської зони громад. «Без цього нічого не буде», — запевняє він.

Насвіт розповідає, що названий фонд наповнюватиметься здебільшого за рахунок внесків НАЕК «Енергоатом». Сьогодні ця компанія платить, за його словами, приблизно 850 мільйонів гривень на рік, і програма щодо поводження з радіоактивними відходами орієнтується на такі розміри надходжень. Але насправді, переконаний заступник голови агентства, порядок фінансування мав би бути зворотним — надходження мали б відповідати порахованому бюджету програми. Саме це і змушує звертатися до Єврокомісії, тим більше, що чинна програма допомоги Євросоюзу Україні в поводженні з радіоактивними доходами, яка була дуже успішною, вже добігає кінця.

Слід сказати, що користь від співпраці Агентства з управління зоною відчуження та державної корпорації «Радон» з Євроспільнотою, з Євросоюзом та Єврокомісією складно переоцінити. ЄС передає Україні досвід та обладнання для поводження з радіоактивними відходами й аварійного реагування на аварійні ситуації. А їх у нашій країні тільки поза межами атомних електростанцій щороку буває близько тридцяти. Переважно вони пов’язані з, так би мовити, «безхазяйними джерелами», які з’являються несподівано і де завгодно, навіть на узбіччі автотрас. Такі ситуації вимагають негайного реагування фахівців, спроможних гарантувати цю безпеку.

Саме ці завдання доводиться виконувати держкорпорації «Радон»    — завдяки проекту ЄС (інструмент співробітництва у сфері ядерної безпеки) вартістю в 7,4 мільйона євро. «Радон» тепер озброєний передовим досвідом і новітнім обладнанням, що допомагає розв’язувати найскладніші проблеми. Німецькі фахівці відзначають, що реалізований проект тепер надає можливість держконцерну успішно контролювати і виконувати реабілітацію 50 місць захоронення радіоактивних відходів, розкиданих не лише в зоні відчуження, а й на території всієї України, причому іноді досить близько до населених пунктів.
Цей проект був започаткований у грудні 2015 року. На нього було призначено понад 300 мільйонів євро, і загальний внесок ЄС на підтримку ядерної безпеки в Україні досяг близько 950 мільйонів євро. Проект мав три фази. Під час першої відбувалося проектування співпраці, українській стороні надавалася підтримка в закупівлі обладнання і навчанні фахівців. Виконавцем на цьому етапі був консорціум на чолі з Brenk Systemplanung GmbH. У ході другої фази до України постачалося обладнання в межах контрактів, укладених з литовською компанією Lokmis та чеською NUVIA. Третя фаза характерна тим, що на майданчиках «Радона» в Києві, Львові, Одесі, Дніпрі та Харкові встановлювалися системи радіаційного моніторингу. 2018 року, після завершення проекту, «Радон» матиме можливість виявляти будь-які джерела радіологічної небезпеки в повітрі, підвищуючи тим самим безпеку населення, яке проживає неподалік від пунктів захоронення радіаційних відходів.

Проект виконувався також у безпосередній взаємодії з Державною інспекцією ядерного регулювання України. «І для України, і для ЄС критично важливим є швидке виявлення і реагування на аварійні ситуації на території України, належний контроль та підтримання в належному стані пунктів перебування радіоактивних відходів на всій території країни, — зазначає Йоганнес Ван ВЛІЄТ, який відповідає за цю програму в Єврокомісії, і додає: — Хотів би наголосити на важливості оснащення України новітнім обладнанням для виявлення аварійних ситуацій та реагування на них». Проте разом з тим, на його думку, є й важливіші речі: атмосфера взаємної довіри та плідної співпраці, яку ми створили з нашими українськими партнерами. «Ми й далі докладатимемо зусиль для досягнення прогресу в цих напрямках», — переконаний пан Влієт.

Нагадаємо також, що у квітні 2016 року Європейська комісія зробила таку важливу для України заяву: «Європейський Союз продовжуватиме і надалі співпрацю з Україною, ЄБРР, країнами Великої сімки та іншими міжнародними донорами для того, щоб довести всі проекти до успішного завершення». У нашій країні переконані, що ця заява діятиме і сьогодні, й завтра.
Автор
День
Источник
НОВОСТИ / Энергетика