05 декабря 2017 10:59

Стокгольмський синдром: як Порошенко взяв у заручники енергетичний ринок

Стокгольмський синдром: як Порошенко взяв у заручники енергетичний ринок

Затягування із відбором нового складу НКРЕКП зробило заручниками десятки компаній на енергетичному ринку.

Впливові заручники

Віднедавна в Україна з'явився цілий ряд дуже впливових, і часто заможних, заручників. Керівники багатьох енергетичних підприємств раптом потрапили в ситуацію, коли їх рішення можуть привести їх до прокуратури.

Причина проста — в Україні перестав працювати регулятор — Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг.

Зовні в роботі Комісії, розташованій на вулиці Смоленській у Києві нічого не змінилось. Працівники органу, від якого залежить, які суми українці побачать у своїх платіжках, так само ходять на роботу, проводять наради, зустрічі, виконують свої функції.

Однак, ці рішення сьогодні не можуть вступити в силу, оскільки в НКРЕКП немає кворуму. Іншими словами: із 7 комісіонерів залишилось лише 3, з яких один, згідно із законом, повинен був бути звільнений указом президента в рамках ротації.

Українська енергетика зарегульована до тієї міри, що функціонування жодного із "ринків", за які відповідає НКРЕКП в принципі неможливе без цього органу. Наприклад, значна кількість рішень того ж самого ДП "Енергоринок", НЕК "Укренерго", обленерго та багато інших повинні узгоджуватись із Комісією. І йдеться не про стратегічні рішення, а про ті, від яких залежить рутинна щоденна робота української енергетики.

Технічно керівники перерахованих структур можуть працювати і без регулятора. Однак багато їх рішень будуть незаконними і можливо викликати особливу зацікавленість у прокуратури та СБУ. Тому найближчим часом варто очікувати раптові відставки "за власним бажанням" та масові госпіталізації менеджерів багатьох підприємств енергетики.

Однак на цьому список "заручників" не закінчується. Ними стали також, наприклад, інвестори в нові потужності відновлюваних джерел енергії. За даними Української Асоціації Відновлюваної Енергетики, "зелений тариф" не зможуть отримати 33 компанії, що встановили 134 МВт потужностей відновлюваної енергетики (83,5 МВт сонячних потужностей, 44,4 МВт вітрових, 4,7 МВт біогазових та 1,4 МВт малих ГЕС).

Потенційні втрати прибутків компаній, до того часу коли регулятор знову запрацює і зможе встановити для них відповідні тарифи, становлять близько 4,3 млн євро.

Ще однією жертвою недієздатності НКРЕКП став новий закон "Про ринок електроенергії". Для того щоб його положення змогли вчасно вступити в силу, регулятору потрібно затвердити десятки документів, зокрема й такі критично важливі як кодекси передачі, розподілу, правила роздрібного ринку.

Без них про перехід до іншої моделі в електроенергетиці, запланований на 2019 рік, по суті, неможливий. Тут також слід нагадати, що ухвалення відповідного закону було однією з умов для отримання фінансової допомоги від ЄС.

Планована криза запізнень

Заради справедливості, потрібно сказати, що конкурсна комісія з відбору нового складу НКРЕКП вже працює. Здавалося б, варто просто радіти цьому факту — нарешті запустився більш ніж довгоочікуваний проект конкурсного відбору членів структури, яка визначає тарифи на тепло та електроенергію, які щомісяця платить кожен українець.

Конкурс дає шанс відібрати комісіонерів, що зможуть справді забезпечити захист інтересів споживачів та збалансувати їх із інтересами компаній, що працюють у енергетиці та уникнути рішень на користь обмеженої кількості гравців.

Попередній склад комісії не впорався із цим завданням — численні корупційні скандали показували заангажованість комісіонерів. Найяскравішими свідченнями цього стало затвердження тарифу "Роттердам+", скандал із закупівлями "трансформаторів Григоришина" та спроби затвердити необґрунтовано високі ставки прибутковості для RAB-тарифоутворення в українських обленерго

Конкурсна комісія почала роботу практично в той же момент, коли регулятор став недієздатним — адже 28 листопада президент звільнив від виконання обов'язків Бориса Циганенка, відповідно до закону про Регулятора. Відтак, регулятор втратив кворум: із семи членів комісії діючими залишилось тільки троє.

Таке звільнення стало вибірковим виконанням закону з боку голови держави. Адже, згідно з положеннями того ж закону про регулятор, в рамках ротації він повинен був підписати указ про звільнення ще одного комісіонера — Вікторії Морозової.

Таке вибіркове виконання закону про регулятора — далеко не перше з боку президента. Із самого початку 2017 року експерти та представники комітету з ПЕК та ядерної безпеки Верховної  Ради на багатьох публічних подіях застерігали про наслідки затягування із призначенням членів конкурсної комісії для вибору нового складу регулятора.

І якщо Верховна Рада обрала своїх представників (Світлану Голікову та Василя Яструбинського) із запізненням — 5 жовтня, то через тиждень Кабінет міністрів призначив свого представника (Миколу Ніцака). Президент приймав рішення з приводу своїх  представників (Василя Котка та Семена Поташника) ще місяць. Однак, все це потрібно було зробити ще у першій половині 2016.

Зважаючи на те, що Кабінет міністрів очолює близький соратник Петра Порошенка, а найбільшою парламентською фракцією та основою коаліції є Блок Петра Порошенка, навряд чи криза із регулятором є випадковою. Більшою мірою вона схожа на сплановану.

Без санкцій

Така ситуація склалась не лише через бажання або небажання Банкової бачити новий склад НКРЕКП.

Справа в тому, що закон про регулятора не передбачає жодних санкцій за затягування із призначенням членів конкурсної комісії.

Такі положення без санкцій за їх порушення можна зустріти у багатьох українських законах. Однак, крім політичної відповідальності парламенту або президента закон про НКРЕКП не передбачає жодного механізму роботи у випадку якщо конкурсна комісія сформована із таким запізненням.

Тінь ручного керування

На фоні кризової ситуації вже почали лунати найрізноманітніші варіанти її вирішення. Усі вони впираються у необхідність приймати зміни до закону про регулятора.

Всі інші рішення, "ручні режими" та "надзвичайні стани" також можуть існувати, однак вони будуть відверто незаконними. Наприклад — навіть тимчасове передання повноважень НКРЕКП Кабінету міністрів або Кабміну є дуже сумнівним кроком, оскільки ставить під сумнів саму ідею незалежності регулятора, не кажучи вже про практику.

Серед озвучених варіантів уже зараз можна виділити варіант продовження повноважень теперішнього складу НКРЕКП. На його підтримку вже встигла висловитись певна кількість експертів. Додатковий варіант — обрання тимчасового складу регулятора Конкурсною Комісією. Тією самою, що повинна відібрати новий склад НКРЕКП.

Перший із цих варіантів передбачає, по суті, передачу всіх повноважень поточному складу Комісії, тобто трьом комісіонерам на чолі з керівником НКРЕКП Дмитром Вовком. Зважаючи на те, що один із цих комісіонерів, згідно з положень закону вже мав би бути звільненим, а поточний склад регулятора втратив будь-яку довіру суспільства таку рішення — вкрай сумнівне.

Другий варіант хибує технічними проблемами — адже члени Кримінального кодексу і так зайняті відбором нових членів регулятора.

Ще один варіант запропонували у своєму законопроекті №7342 народні депутати Олексій Рябчин і Вікторія Войцицька. Вони пропонують дати президенту можливість призначити своїм указом членів НКРЕКП, посади яких наразі є вакантними. Ці члени регулятора повинні працювати, поки Номінаційна Комісія не обере нових комісіонерів.

Такий підхід і справді, дозволяє набрати нових членів НКРЕКП оперативно. Однак, він несе із собою цілий ряд ризиків. Адже конкурс на обрання нових членів Комісії може затягнутись — так само "випадково і непередбачувано" як і призначення Конкурсної Комісії.

В той же час, критично важливі рішення для української енергетики буде приймати команда Дмитра Вовка. Та сама команда, що створила серіали "Роттердам+""Трансформатори Григоришина" та "RAB-тариф".

Виходом із ситуації може стати призначення тимчасових членів комісії із одночасним обмеженням їх повноважень. Повноваження її роботи повинні зводитись до рішень, які дозволяють підтримати ринки у функціонуючому стані, однак не повинні поширюватись на нові рішення наприклад — затвердження кодексів, правил ринків, методологій та інших підзаконних актів.

Що дозволити робити тимчасовому складу комісії, а що варто заборонити — це питання до Верховної Ради та президента. І до їх бажання загострювати або вирішувати поточну кризу із регулятором, шантажувати учасників ринку чи розбудовувати ясні правила роботи на ньому.

Автор
Економічна правда
НОВОСТИ / Энергетика