25 февраля 2019 10:20

Між Додоном і "крадієм мільярда": кого привели до влади парламентські вибори у Молдові

Між Додоном і "крадієм мільярда": кого привели до влади парламентські вибори у Молдові

Чи зможуть голоси громадян, які проживають на окупованих територіях, стати "золотою акцією" для формування уряду і визначити вектор розвитку держави?

Відповідь на це запитання стало актуальним для сусідньої Молдови, де 24 листопада - вперше після придністровського конфлікту та самопроголошення "незалежності" проросійського регіону - мешканці Придністров’я масово голосували на парламентських виборах у Молдові.

Перше місце на виборах за партійними списками отримала проросійська Партія соціалістів (31,3% голосів). Втім, цей результат не дозволяє соціалістам самостійно сформувати уряд. На другому місці - проєвропейська опозиція, блок ACUM із 26,4%. Партія влади отримала лише третє місце (менше 23,9%).

А ще до парламенту пройшла партія "Шор" (8,4%) на чолі з "крадієм мільярда" Іланом Шором, провину якого вже визнав суд - але це не завадило йому балотуватися до парламенту.

При цьому задовго до дня виборів кампанія у Молдові стала надзвичайно брудною, з узаконеними схемами підкупу, на який ЦВК "не звертав уваги". А партія влади, попри третє місце - може легко створити найбільшу фракцію в парламенті.

ЄвроПравда вирішила на місці розібратися, куди рухається наш сусід.

Олігарх та його друзі

"Не голосуй за олігархів" - плакати з таким написом російською та румунською мовами розвішані по Кишиневу. На них зображено руку із трьома "ляльками" з обличчями ключових молдовських політиків - президента Ігоря Додона (який має репутацію проросійського політика), лідера Демократичної партії Влада Плахотнюка (який має репутацію антиросійського політика) та мера міста Оргіїв Ілана Шора (який репутації не має взагалі).

Ці плакати, розвішані опозицією, чудово ілюструють сучасну політику Молдови, в якій нібито злісні опоненти насправді тісно з’єднані і нерідко діють як єдине ціле. Натомість їхня орієнтація на Захід чи на РФ часом більше схожа на деталь політичного іміджу.

Щоправда, "олігархом" з цієї трійки за формальними ознаками є лише один, Влад Плахотнюк. Він вважається найбагатшою людиною у країні, контролює більшу частину медіапростору, очолює правлячу Демократичну партію і де-факто є лідером країни.


Для Плахотнюка критично важливо зберегти владу після виборів.

Демпартія фінішувала на виборах лише третьою, але це не стало несподіванкою. Готуватися до цього влада почала ще торік, змінивши виборчу систему з партійної на змішану, як в Україні, розраховуючи посилитися за рахунок мажоритарки.

Знайома за українськими реаліями ситуація – кандидати, які перемагають на округах як "незалежні", після виборів долучаються до партії влади. Та й для депутатів, обраних від інших партій, можна знайти аргументи для переходу до влади - саме так сталося у парламенті минулого скликання.

А ще один козир Демпартії – партія "Шор". Ця політична сила має вкрай сумнівну репутацію, але її наперед вважають резервом голосів для нинішньої влади. Надто серйозний "аргумент" для впливу на її лідера має Плахотнюк.

Між в’язницею та парламентом

Невелике місто Оргїїв розташоване лише за 50 км від Кишинева. Затишне та набагато більш прибране і відремонтоване, аніж столиця. Це - один з головних аргументів тамтешнього мера Ілана Шора, який фінансує місто з "власних" грошей. Після цих виборів він напевно стане депутатом парламенту і лідером нової фракції.

Кожен другий будинок у місті завішений передвиборчими розтяжками Шора (і, відповідно, партії, названої його іменем).

В деяких випадках повісити розтяжки на мотузках не виходило, і полотнища саморізами кріпили до стін – любов до свого мера буває настільки сильною, що заради нього варто зіпсувати фасад будинку.

Ілан Шор - ще один бізнесмен, чоловік російської поп-зірки Жасмін. У новітній історії Молдови він має особливу роль: суд визнав його провину як головного виконавця "злочину сторіччя" - крадіжки мільярда доларів з рахунків трьох молдовських банків у 2014 році.

Ця справа зачепила кар’єру кількох відомих політиків. Деякі з них, наприклад екс-прем'єр Влад Філат, вже давно у в’язниці, і суд почав слухати нову справу щодо нього. Ілана Шора від початку називали одним із причетних до крадіжки.

Обвинувальний вирок щодо Шора був винесений ще у липні 2017 року. Та це не заважає йому керувати містом і балотуватися у депутати.

Річ у тім, що вирок суду першої інстанції ніяк не набуде чинності, бо апеляція триває досі і слухання постійно переносяться. Чергове засідання мало відбутися 20 лютого, за кілька днів до голосування, але "раптом" суд вирішив задовольнити прохання політика і вкотре переніс слухання – адже через вибори у Шора зовсім немає часу на такі дрібниці.

"Вдалося домовитися", - так зазвичай коментують у Молдові це перенесення. І не сумніваються, що взамін партія "Шор" буде вимушена стати тіньовим партнером Демпартії.

Тим більше, зважаючи на те, що вирок було винесено до отримання Шором депутатського імунітету, і для його переміщення з парламенту до в'язниці скасування недоторканості не потрібне, лише рішення за апеляцією.

До виборів партія "Шор" підійшла з потужним апаратом підкупу.

По всій країні відкрилася мережа із понад сотню соціальних магазинів, ціни в яких в середньому на 20% нижче, ніж у звичайних. Деякі з них мобільні – щоб охопити якнайбільшу кількість знедолених.

Стати клієнтом цих магазинів можуть лише пенсіонери та особи з інвалідністю. Але є ще одна умова – наявність спеціальної картки, отримати яку можна лише у партійних офісах. І хоча опозиція вже подавала скарги до Центрвиборчкому на таку практику, ані підкупу, ані незаконного збирання паспортних даних там не побачили.

Деякі соціальні магазини (інколи вони мають ще більш відверту назву - "Соціальний магазин Ілана Шора") розташовані прямо навпроти шкіл, де відкрилися виборчі дільниці.

Щоправда, у неділю магазини не працюють. "Якби сьогодні їх відкрили, усі б кричали, що це незаконна агітація та підкуп. А так – усе чисто", - пояснюють агітатори Шора, чия ятка розташована поруч.

У Молдові дозволили агітацію у день виборів, з однією умовою: не можна агітувати на виборчих дільницях та на виходах із них. Та ятки Шора у Оргіїві розташовані прямо навпроти дільниць. "Одні олігархи за Європу, інші за Росію, один Шор – за простий народ", - пояснює жінка-агітаторка літній парі, що йде на вибори.

На деяких дільницях у агітаторів від Шора є конкуренти - поодинокі соціалісти (зі слоганом "Голосуй за соціалістів – це логічно), на деяких - демократи (їхній мажоритарник обіцяє підняти зарплати до 13 тис. леїв – це близько 20 тис. грн).

Агітаторам решти політичних сил у Оргіїві місця не знайшлося.

Зрештою, у цьому окрузі партія "Шор" отримала 55% голосів - вшестеро більше, ніж загалом по країні.

 

Виборчий туризм

Однією із сенсацій нинішніх виборів у Молдові став аншлаг на дільницях для мешканців Придністров’я - їх цього року відкрили аж півсотні.

Право голосувати на виборах у Молдові придністровці мали й раніше, та донедавна мало хто це робив - влада сепаратистського регіону, тісно пов’язаного з Росією, перешкоджала їхній участі у молдовських голосуваннях.

Ситуація змінилася 2016 року, коли на президентських виборах треба було підтримати проросійського кандидата Ігоря Додона. Тоді у виборах у Молдові взяли участь близько 7 тисяч придністровців. Продовження такої практики було й на парламентських виборах, тим більше, що нова виборча система "бронює" за Придністров’ям два мандати – які можуть виявитися вирішальними під час коаліціади.

Втім, такої активності придністровських виборців не очікували навіть у Молдові. Цього року тут проголосувало 37 тисяч людей.

 Â 
Голосування на "придністровських" дільницях. Фото RFI
Дільниці для придністровців були переповнені від 7-ї години ранку, коли тільки розпочалося голосування.

Під дільницями збиралися довжелезні черги, поруч - автобуси із придністровськими номерами. І попри очевидність того, що людей організовано підвозили, у присутності журналістів виборці запевняли, що "приїхали самі, громадським транспортом".

Хоча не на камеру дехто визнавав, що поїхали за вказівкою керівництва, а інші - що мають отримати за голос від 20 до 40 доларів.

Опозиційний блок ACUM звернувся до Центрвиборчкому з вимогою визнати нечинним голосування на придністровських дільницях. Втім, там відповіли, що підстав для цього немає - доказів підкупу представлено не було, а організація підвозу виборців не є протизаконною.

Втім, залишається ключове питання – на чию користь голосували придністровці?

У правлячій Демпартії заявили, що таким чином РФ намагається підтримати соціалістів. У Соцпартії, навпаки, вважають, що це допомога Тирасполя "демократам". І друга версія цілком може мати сенс: хоча в багатомандатному окрузі половина придністровців проголосувала за соціалістів, та це у масштабах країни - небагато голосів.

Натомість у "придністровських" одномандатних округах лідирують незалежні кандидати, які найімовірніше посилять саме Демпартію.

Перемога без перемоги

За даними ЦВК, явка була рекордно малою, на дільниці прийшли 49% виборців.

Очікувано в Центрвиборчкомі не побачили порушень, які могли б вплинути на перебіг виборів. Серед виявлених проблем найдивнішим стала історія в місті Комрат, де на скрині для голосування виявився… герб Російської Федерації. Цей конфуз пояснили недавнім голосуванням для громадян РФ на виборах у Держдуму, після чого стерти чужий герб зі скрині, мовляв, просто забули.

Але найголовніше – про результати. За партійним списком, як і очікувалося, найбільше голосів отримали соціалісти, але їхній результат виявився нижчим за прогнози, 31,3%. На другому місці - проєвропейська опозиція, блок ACUM із 26,4%. Партія влади - третя з менше ніж 23,9%. Перелік переможців замикає партія "Шор" - 8,4%.

Реальний розклад сил ще скоригує мажоритарка. За попередніми даними, Демпартія отримає другу за величиною фракцію (31 мандат), лише трохи відстаючи від соціалістів (33 мандати). Ще 27 мандатів отримає ACUM, 7 - Шор та останні 3 - незалежні кандидати. Найімовірніше, за їх рахунок реальна кількість мандатів "демократів" зросте до 34, що зробить їх найпотужнішою фракцією.

Отже, найбільше шансів на успіх у створенні коаліції має чинна партія влади - дарма що вона фінішувала третьою. Влад Плахотнюк на брифінгу відразу після завершення голосування заявив, що партія відкрита до діалогу з усіма політичними силами.

Та хто піде в союзники до олігарха? Адже голосів "Шора" їм не вистачить.

Проєвропейский ACUM виключає таку можливість.

Вони ще до виборів пообіцяли не вступати в коаліцію з демократами. А крім того, за кілька днів до голосування обидва лідери блоку заявили про отруєння ртуттю, в якому вони звинуватили особисто Плахотнюка. Це не той фон, на якому примирення видається реальним.

Тому найреалістичнішими є два варіанти.

Або Демпартія зможе "в індивідуальному порядку" переманити депутатів від ACUM та соціалістів, приміром, для призначення уряду меншості, або - створити коаліцію із соціалістами.

І хоча останній варіант означає об’єднання антиподів, проросійської та проєвропейської сил, у Молдові багато хто вважає, що він не є неможливим. В останні півроку (після скасування результатів виборів мера Кишинева, на яких переміг один із лідерів ACUM Андрей Нестасе) відносини уряду з ЄС суттєво погіршилися. А у Додона тим часом дещо скоригували ставлення до євроінтеграції і вже не вимагають скасування Угоди про асоціацію.

Останній сценарій вкрай небажаний для України. Він серед іншого означатиме, що до уряду сусідньої Молдови увійдуть проросійські міністри, а її співпраця з ЄС, яка і зараз далека від ідеальної, додатково уповільниться.

Головною інтригою лишається те, як діятиме опозиція.

В ACUM вже оголосили ці вибори найбруднішими в історії Молдови і не приховують, що мають намір перейти до вуличних протестів. Та чи матимуть вони достатній масштаб, щоби змінити результати виборів? Це наразі лишається під великим питанням.