19 мая 2020 12:03

Рефінансу­вання банків під час карантину: добре це чи погано?

Чи є проблеми у банків, у зв'язку з епідемією коронавірусу?

Рефінансу­вання банків під час карантину: добре це чи погано?

Нещодавно на сайті НБУ з'явилася новина про рефінансування, яке було надане для 13-ти банків на суму 2,7 млрд грн. Зважаючи на різноманітну оцінку цієї події зі сторони експертів та нинішню ситуацію щодо коронавірусу, все-таки варто схилятись до того, що вона аж ніяк не свідчить про проблеми у банків. Ситуацію коментує експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор КИЯН.

По-перше, говорячи простими словами, то рефінансування, по суті - це кредит, виданий НБУ на конкурсній основі певному банку, під відповідне забезпечення. Якщо банк може потягнути кредит, значить у ньому не все так погано. Різниця ж у розмірах рефінансування викликана масштабами (величиною) самих банків, їхніми можливостями та стратегіями.

По-друге, рефінансування може застосовуватися для активізації та розширення кредитної діяльності банку. Зважаючи на останні новини про зниження облікової ставки, про запуск програм кредитування, про частковий, та, у перспективі, повний вихід з карантину, не дивно, що у банків виникло бажання скористатися цією вигідною можливістю та отримати додаткові кошти. По суті, це також демонструє і вектор НБУ щодо запуску української економіки та вливання додаткових коштів через банківську систему. В іншому випадку, за умов часткової функціональності інших інститутів уряду та, поки що, неефективного функціонування фіскального крила підтримки економіки, залишається сподіватися лише на монетарне крило. Інакше відновлення економіки після виходу з карантину нам чекати доведеться ще довго.

По-третє, вплив проблемних факторів на банківській сектор почався ще задовго до запровадження карантину в країні - мається на увазі уповільнення світової економки та падіння виробництва. Але, зважаючи на аналіз дотримання нормативів банками, який публікується НБУ, всі банки вдало витримали випробування і, навіть більше, увійшли до карантинної ситуації в країні підготовленими. При цьому, у зв'язку зі вдалою боротьбою НБУ з валютними коливаннями, ніхто не використав інструмент рефінансування як своєрідну подушку безпеки: іншими словами, валютної паніки не спостерігалось, гроші з банків клієнти не забирали.

Звісно ж, під час затяжної та стрімкої кризи, рефінансування, якщо вже "за вуха притягнути", може розцінюватися як тривожний дзвіночок. Бо, мовляв, під час кризи бізнес навряд чи буде розвиватися та залучати кошти. Тобто, швидше за все, банк у такому разі просто не зможе знайти джерело з якого потім повертатиме залучені кошти, або буде націлений на латання "дірок". Тим не менше, зважаючи, що нинішні карантинні обмеження носять тимчасовий характер, такий варіант можна відкинути.

"Ложка дьогтю" може полягати у тому, що рефінансування може посилити проблеми банку в разі неправильної політики самого банку, тобто іншими словами, в тому разі, якщо банк готовий взяти кредит та "проїсти". У такому разі важливим для аналізу залишатимуться публікації НБУ даних щодо дотримання банками нормативів та різноманітні банківські рейтинги, складені незалежними організаціями. Останні ж публікації свідчать про відсутність таких тенденцій у банківській системі, зважаючи на посилений контроль з боку НБУ та громадського сектору. За останній же місяць картина навряд чи змінилася.

Будемо сподіватися, що попри тиск різних стейкхолдерів на НБУ та недовіру громадян до банківського сектору, нинішня політика учасників цього ринку знаходиться на якісно новому рівні. Усілякі ж інформаційні "розгойдування" нині носять скоріше політичний характер, на жаль, ігноруючи при цьому негативні економічні наслідки таких дій.

Автор
Апостроф
Источник
НОВОСТИ / Финансы