28 августа 2019 09:41

Доторкані. Кому з екс-депутатів можна вручати підозру вже завтра

Доторкані. Кому з екс-депутатів можна вручати підозру вже завтра

29-те серпня – перший день роботи нової Верховної Ради. Три чверті складу парламенту 9-го скликання, а саме 323 депутати, будуть "новачками". Нардепи попередньої Ради втрачають мандати з моменту відкриття першого засідання нового скликання: сотні з них стають "доторканими". 

Наразі щонайменше шість екс-депутатів перебувають під прицілом Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). 

Щодо них у НАБУ та САП розв'язуються руки. Йдеться про Георгія Логвинського та Дениса Дзензерського ("Народний фронт"), Богдана Дубневича та Валерія Іщенка (БПП), безпартійного мажоритарника Костянтина Жеваго та "радикала" Сергія Скуратовського. 

Однак двоє фігурантів справ антикорупційних органів потрапили до Ради знову. Наприклад, Ярославу Дубневичу (БПП) вдалося знову отримати мандат як мажоритарнику. 

 

Сергій Дунаєв

Другий – Сергій Дунаєв – потрапив до нового скликання Ради за списками "Опозиційної платформи – За життя". Він взагалі може спати спокійно, адже у його справі у жовтні 2019 року банально спливає термін для покарання. Тобто якщо навіть завтра вручити підозру, у жовтні має бути вже судовий вирок, а це нереально. 

Зауважимо, що з Дунаєва також хотіли знятинедоторканність через розслідування НАБУ про брехню у декларації. Втім, "за" зняття імунітету не набралася потрібна кількість голосів

За законом, щоб вручити депутату повідомлення про підозру, затримати та обрати йому запобіжний захід (тримання під вартою, домашній арешт), необхідне бажання генпрокурора, який скеровує подання до Ради, та 226 голосів депутатівна кожну з цих дій. 

У деяких справах вдалося направити такі подання, однак вони не набрали необхідну кількість голосів. Більшість же зависла у повітрі на етапі підписання генеральним прокурором Юрієм Луценком. Крім того, в деяких справах САП навіть не передавала йому проекти подання.

Справи щодо цих фігурантів – різного "калібру": від декларування недостовірної інформації до розкрадання коштів на десятки мільйонів гривень. Утім, слідство, на жаль, не просунулося до вручення підозр. 

Центр протидії корупції вирішив пригадати кримінальні справи щодо нардепів, яких уже не захищатиме звання "депутат". Тепер їхні справи простіше розслідувати та, зрештою, направити до Вищого антикорупційного суду.

Три справи Логвинського

 

 

 Георгій Логвинський

Справа "Золотого мандарину" стала відомою після "акваріумних плівок" з кабінету керівника САП Назара Холодницького. 

Зокрема, НАБУ розслідує схему, у якій керівники Міністерства юстиції, ймовірно, домовившись з Логвинським, заволоділи бюджетними коштами на суму 54,2 млн грн, перерахувавши їх на фірму ТОВ "Золотой Мандарин Ойл".

НАБУ зібрали докази та разом з прокурором були готові вручати підозри. Тоді у справу незаконно втрутився Холодницький, передавши її іншому прокурору. Саме на "акваріумних плівках" керівник САП казав Логвинському, що повністю контролює ситуацію і йому немає за що перейматися. 

Після цього справа зависла. Вочевидь нова група прокурорів не збирається пред'являти підозри. Більше того, заступник Холодницького Володимир Кривенко відкинув важливі докази. 

Крім цієї справи, в НАБУ розслідують можливу причетність нардепа Логвинського до заволодіння майном ТОВ "Бельведер Україна" на 40 млн грн, а також до заволодіння активами ПАТ "Банк Столиця". 

Отже, після втрати Георгієм Логвинським мандату йому можуть загрожувати підозри. Утім, це вже залежить від рішень прокурорів САП. 

Справа Дениса Дзензерського

 

Денис Дзензерський

НАБУ розслідує справу за фактом недостовірних відомостей у деклараціях Дениса Дзензерського.

Він, будучи акціонером групи компаній "Веста", виступив поручителем у низці кредитних справ. Кредити не віддавалися, тому нардеп став боржником "ВТБ Банк" і "Банк Кредит Дніпро" на загальну суму у майже 4 млрд грн (!). 

Однак у деклараціях Дзензерського за 2015-2016 роки немає й згадки про мільярдні фінансові зобов'язання. Ці порушення також підтвердило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), здійснивши перевірку

Не обійшлося без проблем і з САП, прокурори якої спочатку закрили справу. Однак за деякий час її поновили, змінили прокурора та склали подання до Верховної Ради про зняття з Дзензерського недоторканності. 

Однак на цьому все й закінчилося, бо Генпрокурор повернув подання до САП начебто через якісь помилки.

29 серпня 2019 року відпаде необхідність процедури подання, тому детективи і прокурори можуть спокійно вручати йому підозру у цій справі. 

Справа Костянтина Жеваго

 

Костянтин Жеваго

У деклараціях за 2015-2016 роки Жеваго не зазначив, що є бенефіціарним власником компанії ТОВ "Нові промислові технології", розмір статутного фонду якої понад мільярд гривень.

НАБУ та САП, зібравши докази, підготували подання до Верховної Ради про зняття недоторканності з Жеваго. На цьому справа зависла, бо Холодницький не відправив подання до генпрокурора. 

Оскільки Жеваго втрачає мандат, НАБУ та САП безперешкодно можуть вручити йому підозру без погоджень генпрокурора. 

 

Справа Сергія Скуратовського

 

Сергій Скуратовський

Недостовірна інформація у деклараціях нардепа Сергія Скуратовського за 2015-2016 роки стала підставою для розслідування НАБУ. Детективи встановили, що народний обранець не задекларував багатомільйонний бізнес своєї дружини.

У НАБУ почали цю справу після виходу журналістського розслідування про те, що родина Скуратовського володіє яхтами загальною вартістю близько 10 млн грн.

Провівши обшуки, детективи знайшли інші факти брехні в декларації. Після цього подання про зняття недоторканності зі Скуратовського було готове, але Луценко повернув його назад до САП. 

Справи Дубневичів

НАБУ розслідує декілька кримінальних справ, у яких фігурують брати-нардепи. Зокрема, це резонансна справа про розкрадання 300 млн кубометрів газу на суму 1,4 мільярда гривень з боку компаній, які належать Богдану та Ярославу Дубневичам. 

 

Детективи з прокурорами САП вже закінчили розслідування стосовно менеджерів, але щодо самих компаній розслідування триває. Зокрема, вдалося накласти арешт на майно компаній Дубневичів і передати їх в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

 

Брати Ярослав (ліворуч) та Богдан (праворуч) Дубневичі

У рамках цієї газової справи САП та НАБУ підготували подання до Верховної Ради на Ярослава Дубневича, проте Луценко його повернув

Крім того, в НАБУ є інша справа, про розкрадання 93 мільйонів гривень на "Укрзалізниці". Тут також було подання на Ярослава Дубневича, яке знову через Луценка до Ради не потрапило. 

Стосовно Богдана Дубневича НАЗК виявило порушення у декларації за 2016 рік на понад 2 мільйони гривень. За законом, НАЗК має передати висновок до НАБУ для проведення розслідування. 

Щодо Богдана проблем для НАБУ та САП вже не буде. Ярослав переобрався до нової Ради, тому для нього процедуру з поданнями доведеться повторювати. 

Справа Валерія Іщенка

 

Валерій Іщенко

НАБУ розслідувало розкрадання понад 20 млн грн "Укрзалізниці". Схема проста: держпідприємству продавали метизну продукцію (гвинти, болти, гайки тощо) за завищеними цінами.

Майже всі учасники цієї схеми отримали обвинувачення, їхні справи скеровані до суду. Окрім цього, детективи встановили, що одним із організаторів розкрадань є народний депутат Валерій Іщенко. Від 2017 року щодо нього розслідуєтьсяокрема справа. За версією слідства, нардеп контролював групу підприємств, які використовувалися у схемі.

Проте подання на притягнення Іщенка загальмували прокурори САП.