13 февраля 2018 09:58

Подорожуй красиво

Рейтинг лісових автомобільних маршрутів України

Подорожуй красиво

Ритм життя сучасної людини постійно пришвидшується, і часто ми, у вирі щоденних подій, не помічаємо прості речі, які можна побачити всюди, досить лише трохи скинути швидкість та озирнутися навколо. Картина вашого життя точно стане від цього яскравіша. Все просто – іноді слід спеціально чи помилково звернути «не туди». 
Ми розкажемо, як, поспішаючи по справах чи просто мандруючи Україною, побачити трошки більше, ніж зазвичай. 
Для цього ми склали для вас рейтинг наймальовничіших шляхів України. 
1.    Якщо звернути з основної дороги біля Холодного Яру – ви потрапите в надзвичайне місце. Здавалось би, просто їдете по дорозі Черкаській області, але тільки но звернули з асфальтової дороги на грунтову  - (та і що ви втрачаєте, все одно він там не дуже хороший, м’яко кажучи) то потрапляєте в справжню Тоскану. У всякому випадку так кажуть автомобілісти, які випадково заїжджають туди, зазвичай, через збій у електронній карті, а іншим разом – навіть спеціально роблять крюк, щоб потрапити на цю дорогу. Це місце, здається, містичне, і говорити між собою там треба пошепки а музику і зовсім вимкнути, настільки величним та зловісним видається цей ліс. До речі, саме це місце двічі ставало осередком визвольної боротьби українців. У вісімнадцятому столітті для гайдамаків, а після Першої світової, в часи спроб УНР здобути для України самостійну державу. 

2.    Це не автомобільна дорога, і навіть потяги там вже не їздять, але не звернути з траси та не подивитися на це диво – велика помилка. Проїжджаючи від Рівного до Луцьку на М11, поверніть у Клевані та затамуйте подих. Ботанічний феномен — «живий» зелений тунель у лісовому масиві, утворений заростями дерев та кущів. Сплітаючись між собою гілками і листям, вони виглядають наче тунель точної арочної форми. Кажуть, арка має символічне значення. Ті, хто побував тут, розповідають про дуже сильну ауру. Якщо самотня людина, стоячи у цьому тунелі, загадає бажання знайти свою половинку, воно обов’язково збудеться. Пари ж просять у долі вічного кохання. Варто спробувати, чи не так?

3.    Якщо вирушаєте машиною до Білорусі, а особливо до Бресту, в нас є ідея. Треба повернути  з основної дороги на Ракитному, та по мальовничій лісовій сільській дорозі доїхати до зовсім особливого місця – неймовірно старого дуба, якому понад 1300 років і висота його складає  27 метрів. Знаходиться він у лісі, де ростуть дерева 500-600-річного віку, що зветься «Радзивилловской пущею», бо колись він належав роду князів Радзивіллів українсько-польського походження. Кажуть, що цей дуб-дерево сили і біля нього людина заряджається енергією та жагою до життя, досить лише поговорити з дубом тихенько про щось своє.

4.    Багато з тих, хто втомився від метушні великого міста, переїжджають жити до невеликого приємного Ірпеня – він знаходиться зовсім близько від Києва, але  здається, що живеш десь далеко від бетонних нетрів. Місто дуже зелене, дерева ростуть буквально всюди, а по дорозі від Ірпеня до Києва можна їхати через  надзвичайний сосновий ліс і відкривши віконце в машині, відчути неповторний аромат величезних соснових дерев, прогрітих сонцем. Така дорога на роботу безсумнівно покращить ваші творчі показники, надасть крила та підніме настрій з самого ранку. 

 
5.    Якщо подорожуєте з Черновців у Тернопіль, можна нікуди і не звертати з основної дороги, для того, щоб їхати серед зеленого лісового різноманіття – М-19 частково проходить через «Дністровський каньйон» – національний природний парк. Але ви точно не пожалкуєте, якщо звернете вбік біля Заліщиків, де Дністер в’ється змійкою між деревами, створюючи між ними природній кордон. В одному місці він вигинається майже на 360 градусів, утворюючи трикілометровий меандр, посеред якого лежать Заліщики – колишній польський курорт, а сьогодні – просто райцентр Тернопільської області, однак, нам здається, що тут відкривається один  з найкрасивіших видів в усій Україні.  Панораму меандру, утвореного вигином Дністра разом із Заліщиками, до речі, найкраще споглядати та фотографувати з дністровських круч. Саме туди можна проїхати автомобільною дорогою до центру села Хрещатик в кінець вулиці Чорновола.

6.    Виїжджаючи з Каменець-Подільского по головній дорозі у бік Румунії або Молдови, поверніть на Т-2325, та їдте не прямо, а по невеликій лісовій дорозі, що біжить повз Баговицу та Тарасівку. Ця її частина проходить  прямо по «Подільскіим товтрам» - унікальному парку, який входить до списку семи природних див України. Вважають, що у ньому склалися особливі мікрокліматичні умови для збереження рідкісних i реліктових рослин. Тут безліч історичних пам’яток та туристичних маршрутів, отже, вам вирішувати, чи затримуватися чи слідувати далі своїм шляхом. 

7.    З Житомиру до Вінниці? В нас знову ідея. Чому б не напряму, по звичній нецікавій дорозі,  а з’їхати на Е50 та подорожувати повз лісові галявини та невеличкі озера, насолоджуватися співами птахів, а взимку – мальовничими засніженими деревами. На цьому шляху немає особливих туристичних або історичних пам’яток, але час від часу шлях до цілі і є ціллю, чи не так?

8.    З Коростеню через Овруч а потім до Білорусі, поверніть з Р28  на лісову дорогу, що веде вас через похмуру чащу, повз блакитне озеро та продовжуйте шлях, насолоджуючись приголомшливою лісовою  красою та вражаючим природним різноманіттям. 

 

9.    З Франківську, через Калуш по головній трасі Н10, яка переходить згодом у Р21,  якщо прямуєте до Хусту або далі, до Румунії, проїдьте через національний парк «Синевір». Всі ми знаємо про славетне озеро, але чому мало хто пам’ятає про величезний та ліс, що огортає. А там є на що подивитися – якщо їхати по дорозі, що в’ється Синевірским природним парком, можна побачити ріку Треблю, зупинитися та поласувати лісовими ягодами, що щільно ростуть понад дорогою та напитися з прохолодного джерела, вдихнути цілюще повітря карпатських лісів. Та їхати далі через смереки, буки та різнотрав’я.

10.    З Києва до Чернігова (або, якщо ви військовий-до Гончарівська), по дорозі Р69, ви поїдете скрізь Міжрічинський ландшафтний парк. Це край соснових лісів, льодовикових піщаних дюн і заповідних непрохідних боліт, що розкинувся між Дніпром та Десною. Важко уявити, що цей ліс знаходиться в пів годині їзди від великого мегаполісу.

Наша країна напрочуд багата лісами та заповідними шляхами, таємничими галявинами  та сонячними урочищами, яким немає числа. І тільки від вас залежить, чи зможете ви побачити всю цю красу на власні очі. Просто одного дня трошки переплануйте свій звичайний маршрут, і, можливо, тоді світ навколо вас зміниться на краще. 

Марина Галанова
Журналіст