05 декабря 2017 14:37

Довгі ризики українського газу

Довгі ризики українського газу

«У провінції Альберта (Канада) дозвільні процедури на початок буріння тривають лише три дні, а у нас — три роки», — фахівці галузі


«В Україні за покладами газу, відповідно до всіх досліджень різних авторитетних організацій, ми на другому-третьому місці у світі», — наголосив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на Міжнародному саміті мерів, який відбувся у середу в Києві, й відзначив, що за наявності таких запасів Україна видобуває дуже малу частку того, що може. «Ми — країна, яка може абсолютно повністю при впровадженні нових інноваційних технологічних рішень отримати свою енергетичну незалежність шляхом добування необхідної кількості газу для внутрішнього ринку і для того, щоб експортувати», — сказав прем’єр. У свою чергу, експорт газу, за його словами, дасть змогу поліпшити торговельний баланс і курс національної валюти.

Однак на сьогодні прем’єрське «Україна може» ще стоїть під великим питанням, бо процес дерегуляції, який хоч зі скрипом, але все ж якось посувається стосовно приватного бізнесу, до сектору газовидобування ще практично не дійшов. Тим часом завдання наростити видобувати 27 мільярдів кубометрів газу до 2020 року вже поставлено Енергетичною стратегією.

Не помітно особливої впевненості щодо розв’язання цієї проблеми й у залі Верховної Ради, куди днями має надійти законопроект №3096-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі», який передбачає дерегуляцію газовидобутку. Більше того, і в залі під куполом, і взагалі на Печерських пагорбах знайдеться чимало людей, які не зацікавлені в тому, щоб зняти відповідні обмеження. Не випадково члени Асоціації газовидобувних компаній України звернулися по допомогу до медіа.

«Чинна дозвільна система є надзвичайно бюрократичною, вона робить підготовку до видобутку копалин дуже тривалою: для введення родовища у промислову розробку компаніям потрібно зібрати 44 погодження в 16 установах», — відзначає виконавчий директор Асоціації Роман ОПІМАХ. «На це потрібно витратити понад три роки», — додає експерт.

Разом з тим, зазначає він, законопроект № 3096-д передбачає скорочення дозвільної процедури на 18 місяців, що надасть можливість прискорити введення родовищ у промислову розробку, бо спростить, перш за все, найтриваліший і часто корупційний процес землевідведення для буріння нових свердловин. Опімах відзначає, що ініціативу щодо спрощення дозвільних процедур у газовидобуванні підтримано урядом та особисто прем’єр-міністром. «Уся галузь очікує, що цей важливий документ буде схвалено парламентом вже наступного тижня», — оприлюднює Опімах сподівання робітників та інженерів.

«За останній час на ринку газовидобування не з’явився жоден іноземний інвестор, — констатує експерт. — За останній рік шість газовидобувних підприємств припинили свою діяльність». «А кількість імпортерів газу цього року зросла удвічі й уже перевищила кількість видобувних підприємств, — відзначає Прохоренко і додає: — Це, в принципі, нормально. І газовидобувні підприємства могли б зростати таким же темпом». Аналізуючи причини відставання в нарощуванні газовидобування, він констатує, що приватні компанії не готові брати на себе довгі ризики вкладання коштів у розвідку та буріння нових родовищ. На його думку, це доводить, що газовидобування потрібно розблокувати, ухваливши закон № 3096-д і підтримавши фіскальні ініціативи зі стимулювання буріння нових газових свердловин.

«Україна може швидше нарощувати видобуток газу і мати його більше, — переконаний голова правління ПАТ «Укргазвидобування» Олег ПРОХОРЕНКО. — Але для цього є низка регуляторних перепон». Те, що пропонує галузь та експерти, пояснює топ-менеджер, цілком вписується в концепцію дерегуляції та спрощення процедур, яку здійснює уряд. Наші пропозиції, якщо вони будуть реалізовані, дадуть змогу підняти Україну у світових рейтингах ефективного використання ресурсів та управління ними. Він наводить вражаючі цифри, з якими ознайомився під час нещодавньої поїздки до Канади.  Там, а конкретно — у провінції Альберта, дозвільні процедури займають, за його словами, не роки й навіть не тижні, а лише три дні. Далі компанія виходить у поле і починає бурити.

Прохоренко розповідає, що в Україні існують так звані дублюючі дозволи, наприклад, при землевідведенні. «У нас, до того ж, заборонено змінювати цільове призначення землі. І тут виникає дуже багато проблем. Потім це дозвіл на зняття родючого шару ґрунту, гірничий дозвіл тощо. Як наслідок, у нас вибудовується ланцюг дозволів. «У нас бізнесу немає, — говорить Прохоренко. — Натомість є неабияка індустрія дозвільних процедур. І виникає враження, що держава на них заробляє. Але газу від цього ми, на жаль, не отримуємо».

«Ми підрахували втрати від цих черепаших процедур, — розповідає Прохоренко. — Лише цього року «Укргазвидобування» недоотримало 131 мільйон кубометрів газу. А це еквівалент повністю пробурених двох свердловин. А загалом ми не змогли розпочати буріння шести запланованих свердловин. Відповідне обладнання простоювало через те, що вчасно не отримали дозволів». Він відзначає. що дозвільна система в Україні вибудовувалася ще й для створення корупційної системи, щоб «заносили і комусь платили»... «Ми цього не робимо, це принципова позиція, — додає керівник УГВ, — а через те маємо ситуації, коли дозволи місяцями не видаються без жодних мотивацій... А тепер — найцікавіше для всіх, — анонсує Прохоренко. — Через те, що Україна не змогла видобути власний газ, «Нафтогаз» змушений купувати імпортний продукт. Ті ж таки недоотримані нами 131 мільйон кубометрів коштують майже мільярд гривень».

«Сьогодні у нас є унікальний шанс, який може бути закарбований в історії України, — наголошує генеральний директор компанії «ДТЕК Нафтогаз» Ігор ЩУРОВ, — збільшити видобуток газу в Україні навіть до більших обсягів, ніж були близько 50 років тому, коли він становив 60 — 70 мільярдів кубометрів. Ми переконані, що на такі обсяги можна вийти з урахуванням того, що ось уже протягом шести років наша компанія проводить постійний моніторинг запасів ресурсної бази. Унікальні сейсмічні дослідження Донецько-Дніпровської западини і навіть далеко за периметром наших родовищ. Ми аналізуємо інформацію про те, що є в українських надрах, і переконані, що і ресурсний потенціал родовищ, і потенціал нарощування видобутку в країні досить високі».

«Ці переконання, — продовжує Щуров, — ґрунтуються на нашій трьохрічній історії: 2013 року у нас видобувалося лише 500 мільйонів кубометрів газу на рік. Однак завдяки інвестиціям і системному підходу до освоєння родовищ, яких у нас всього два, ми за три роки інвестували в технології буріння та видобутку, в інфраструктурні проекти майже по мільярду гривень щороку, і це надало можливість збільшити видобуток утричі. Торік ми вийшли на рівень 1,63 мільярда кубометрів. І від цього виграв не лише наш бізнес, а й держава. Якщо 2013 року ми заплатили податків у бюджет майже 600 мільйонів гривень, то минулого року — понад шість мільярдів гривень».

«Наші цифри демонструють просту закономірність: інвестиції та ефективне управління реально допомагають досягати поставлених цілей, — додає Щуров і зауважує: — Але інвестиції можливі лише за зрозумілого і стабільного ринку. І тому наша галузь просить уряд здійснити дерегуляцію галузі. Закон № 3096-д — одна з важливих дерегуляційних ініціатив, яка передбачає спрощення відводів земельних ділянок для розвідувальних робіт, спрощення процедури введення родовищ у розробку, на що у нас іде більше часу, ніж на буріння. Важливим є також для нас скасування таких процедур, як гірничий відвід і виключення об’єктів нафтогазової галузі з переліку об’єктів містобудування. У результаті — строки введення родовищ у розробку скоротяться з кількох років, як сьогодні, до кількох місяців».
Автор
День
Источник
НОВОСТИ / Нефть и газ