01 ноября 2019 17:21

Що означає «Так» для Nord Stream від Данії?

Андрій КОБОЛЄВ: «Для України ще важливішим стає завершення реформи ринку газу і повне впровадження європейського енергетичного законодавства»

Що означає «Так» для Nord Stream від Данії?

«Північний потік-2» практично добудований. Данія, яка була останньою країною, яка досі не видала дозвіл на його будівництво, поступилася.

«Данське енергетичне агентство надало Nord Stream 2 AG дозвіл на будівництво ділянки газопроводу «Північний потік-2» на континентальному шельфі Данії на південний схід від [острова] Борнхольм в Балтійському морі... Данія зобов’язана дозволяти будівництво транзитних трубопроводів з урахуванням ресурсів і навколишнього середовища і, якщо необхідно, вказувати маршрут, по якому такі трубопроводи повинні бути прокладені», — йдеться в повідомленні на сайті Данського енергетичного агентства.

У Данському енергетичному агентстві нагадали, що Nord Stream 2 AG з 2017 року подала три заявки на три маршрути. У відомстві прийшли до висновку, що, виходячи з міркувань екології і безпеки, кращим є маршрут на південний схід від острова Борнхольм.

Нагадаємо, «Північний потік-2» — газопровід з Росії до Німеччини через Балтійське море завдовжки понад 1200 км. На початку жовтня в «Газпромі» повідомляли, що будівництво завершено на 83%. Запуск газопроводу планувався на кінець 2019 року. Через те, що Данія не видавала дозвіл на його прокладку в своїх водах, у Nord Stream 2 AG допускали, що запуск може бути відкладений.

Данія блокувала «Північний потік-2», бо запропонований північно-західний маршрут від Борнхольма викликав «низку питань, пов’язаних з впливом на навколишнє середовище і судноплавство». Але проти запропонованого Nord Stream 2 AG нового маршруту — південно-східного — заперечень не знайшлося.

Проте Данське енергетичне агентство деякий час зволікало з відповіддю, у результаті заявник навіть погрожував шукати на данчан управу в європейського регулятора. Останній термін для прийняття рішення називали 1 листопада. Але данці впоралися навіть швидше — 30 жовтня.

Насправді, на думку економіста Олексія Куща, зволікання пояснювалася не тільки екологією, а й політикою. «Це був своєрідний елемент тиску на Росію, і не тільки з боку самої Данії, а й інших країн, в тому числі Німеччини, яка нібито обома руками за «Північний потік-2». Усі кивали на європейський енергетичний пакет, на екологію і норми про те, що не допускається газова монополія. Але підсумкова мета — зробити Росію поступливішою, адже не секрет, що для Москви поставки газу і ціни на нього — питання не тільки економічне, а й політичне», — каже Кущ.

Ситуація змінилася. По-перше, обсяги видобутку газу в Данії, Норвегії і Великій Британії почали скорочуватися. Відносно дешеві родовища закінчилися, розробка нових стоїть занадто дорого. По-друге, в Європі зросли потреби в газі (в тому числі й через переведення на газ багатьох вугільних ТЕС і скорочення атомної генерації). Дефіцит, який сформувався за останні роки, — 50 млрд кубів. По-третє, колишній газовий маршрут, тобто, з Росії через Україну, все частіше сприймається в Європі як «ненадійний». Особливо на тлі проблем з переговорами щодо транзиту газу, що можуть призвести до нової газової війни і до припинення транзиту вже з 1 січня 2020 року.

Цікаво, що Данія надала дозвіл на будівництво «Північного потоку-2» саме на другий день після невдалого чергового раунду переговорів щодо транзиту між Україною, Росією та ЄС.

Нинішнє рішення Данії надати дозвіл на будівництво для експертів не стало сюрпризом. Попри публічні заяви «Газпрому», варіанти обійти континентальний шельф країни були малореальними, тому увесь час країна була під тиском і вимогами видати такий дозвіл. «Данія — надто «мала риба», щоб самостійно тримати оборону від «Північного потоку-2», — говорили ще влітку минулого року данські експерти і політики.

«Однак ця «мала риба» дала Україні більше, ніж рік на те, щоб поборотись проти російського проекту», — зауважує президент аналітичного центру DiXi Grouр Олена Павленко.

На думку експерта, аргумент про наявність додаткового газопроводу посилить позиції росіян під час тристоронніх переговорів з Україною та ЄС щодо майбутньої газової угоди. Складніше буде домовлятись про великі обсяги транспортування.

«Щоб посилити позиції України на переговорах, треба переконати партнерів, що потрібно приймати санкції проти «Північного потоку-2» вже сьогодні. Теоретично це можливо, оскільки це будуть санкції, які стосуватимуться лише компаній, що фізично задіяні в прокладанні труб для цього газопроводу. Але на тлі стількох міжнародних проблем, які обговорюються сьогодні — ситуація на Середньому Сході, питання Брекзіту — Україна має звучати дуже голосно, щоб про її проблему почули і відреагували», — вважає Павленко.

У НАК «Нафтогаз України» очікували, що Данія дасть згоду на будівництво ділянки газопроводу «Північний потік-2» в її водах.

Про це написав голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв на своїй сторінці у Facebook.

«Ми очікували цього рішення протягом осені. Принципова позиція Данії затримала проект на якийсь час, але геополітичну зброю неможливо зупинити інструментами, які регулюють виключно торгові відносини. Дієва протидія агресії в сьогоднішньому світі — санкції великих західних держав. Плануємо максимально підтримати українських дипломатів у цьому напрямі», — сказав Коболєв.

За його словам, для України ще важливішим стає завершення реформи ринку газу і повне впровадження європейського енергетичного законодавства в Україні.

«Це законодавство захищатиме нас так само, як захищає споживачів Євросоюзу. Зберігається значення арбітражних і судових проваджень між «Нафтогазом» і «Газпромом», а також якісний анбандлінг, який дозволить Україні залучити потужного західного партнера до управління українською ГТС», — сказав Коболєв.

Тим часом у Німеччині заявили, що транзит газу через Україну повинен зберігатися, незважаючи на побудову «Північного потоку-2».

Про це заявив представник німецького уряду Штеффен Зайберт, коментуючи рішення Данії дозволити прокладання газопроводу «Північний потік-2» у її водах, повідомляє «Європейська правда» з посиланням на AP.

Відповідаючи на питання, чи залишаються якісь політичні перешкоди для проекту після рішення Данії, представник уряду Німеччини сказав: «Ми завжди говорили, що у «Північного потоку-2» є політичний вимір, і ми завжди говорили, що транзит газу через Україну повинен зберігатися в майбутньому».

Зайберт зазначив, що Меркель обговорювала це питання з президентом Росії Владіміром Путіним два дні тому, і сказав, що Німеччина продовжує підтримувати тристоронні переговори між Росією, Україною та Європейською Комісією щодо транзиту газу.

За словами керівника дослідницьких проектів НТЦ «Психея» Геннадія Рябцева, роботи можуть закінчити вже у першому кварталі 2020 року, а з літа почнеться перекачування російського газу в Європу. Тобто повноцінно «Північний потік», проектна потужність якого становить 55 млрд кубів на рік, до наступного опалювального сезону буде вже повноцінно працювати.

Семимильними кроками йдуть роботи і на «Турецькому потоці», який постачатиме газ у південну Європу. Вже запущена труба на турецький ринок, на черзі друга, пропускна спроможність якої 16 млрд кубів, — на Європу. Також у роботі ще дві черги трубопроводу, що в підсумку дозволить перекачувати через нього понад 60 млрд кубів газу на рік.

Увесь газовий ланцюжок замкнеться вже з 2021 року, і це може залишити Україну осторонь від транзиту, на якому ми заробляємо 3 млрд доларів на рік. І, природно, без грошей. Тим паче, що поки «Нафтогазу» не вдалося домовитись з «Газпромом» про продовження договору на транзит. А після розблокування «Північного потоку-2» наші шанси виторгувати вигідніші умови й зовсім стали мінімальними, — кажуть експерти.

Автор
День
Источник
НОВОСТИ / Нефть и газ