Автор: Українська Правда

19 февраля 2020 11:26

Горькая конфета: сколько и когда Украина заплатит по ВВП-варрантам Яресько и Яценюка

Пытаясь спасти страну от дефолта в 2015 году, тогдашняя власть выпустила ценные бумаги, выплаты по которым зависят от роста экономики. Чем больше ВВП — тем больше платит Украина.

Горькая конфета: сколько и когда Украина заплатит по ВВП-варрантам Яресько и Яценюка

П'ять років тому Київ удав, що вбив трьох зайців одним ударом. Принаймні, так казали тодішні міністерка фінансів Наталія Яресько та прем'єр Арсеній Яценюк.

У кризовому 2015 році Україні вдалося знизити вартість боргу і не оголосити дефолт. Яресько провела складні переговори з іноземними інвесторами, в результаті яких домовилася про так званий haircut ("стрижка") — скорочення суверенного і гарантованого державою боргу на 20% або 3,6 млрд дол.

Мінфін заявив, що така угода має потрійний ефект.

По-перше, для системи державних фінансів завдяки видовженню в часі боргових виплат вдалося вивільнити 15,3 млрд дол.

По-друге, державний борг вдалося знизити до 71% ВВП.

По-третє, потреба бюджету у фінансуванні у 2019-2025 роках стала нижчою — не перевищувала 10-12% ВВП.

Паралельно Україна випустила особливі цінні папери — інструменти відновлюваної вартості (VRI) або ВВП-варанти.

Це була "цукерка" для інвесторів, які втратили п'яту частину свого доходу внаслідок списання. Дохідність варантів прив'язали до показника ВВП України. Принцип їх дії такий: чим більший ВВП, тим більше отримають інвестори в майбутньому. І це майбутнє настане вже зовсім скоро.

За умовами реструктуризації, виплати за VRI можливі з 2021 року, але показник ВВП, від якого вони залежатимуть, — це показник розвитку економіки за два роки до того, у 2019 році. Цю цифру Держстат опублікує навесні 2020 року.

Редакція проаналізувала, якими можуть бути виплати України і чи подужає їх бюджет.

Назад у минуле, або Про що домовилася Яресько

Яресько отримала пост міністерки фінансів у грудні 2014 року. Це був рік, коли економіка впала на 6,8%, а держборг сягнув 1,1 трлн грн або майже 73% ВВП. В уряді настрої були вкрай песимістичні. На горизонті виднівся дефолт.

Через кілька місяців Яресько почала тривалі переговори із Спеціальним комітетом кредиторів про реструктуризацію боргових зобов'язань держави.

Спеціальний комітет кредиторів — структура-представниця держателів українських облігацій, яких стосувалася реструктуризація. У комітет входили Franklin Advisors Inc., BTG Pactual Europe LLP, TCW Investment Management Company і T.Rowe PriceAssociates Inc.

Переговори тривали більш ніж пів року і проходили складно. Іноземні інвестори намагалися виторгувати максимально вигідні умови реструктуризації і занизити частку списання. Росія обрала окрему лінію поведінки.

Як відомо, РФ також є держателем українських євробондів. У 2013 році тодішній президент Віктор Янукович домовився про виділення 15 млрд дол кредиту в обмін на українські цінні папери. В кінці 2013 року Російський національний фонд добробуту викупив перший транш облігацій на суму 3 млрд дол.

Інших траншів не було — невдовзі почалася Революція гідності.

Погасити "борг Януковича" Україна повинна була у 2015 році і запропонувала РФ ті ж умови реструктуризації, що й іншим кредиторам. Москва спершу відмовилася брати участь у переговорах. Пізніше президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія згодна на реструктуризацію боргу, та озвучив умови.

"Ми готові піти на глибшу реструктуризацію: готові у 2016 році отримати мільярд, у 2017 році — ще мільярд і в 2018 році — ще мільярд", — заявив він.

Наталія Яресько: Всі кредитори однаково хочуть, щоб ми змогли платити наші борги

Україна з цим не погодилася і ввела мораторій на виплату боргу Росії.

З рештою кредиторів Київ досяг домовленостей про реструктуризацію державних єврооблігацій та облігацій ДП "Фінансування інфраструктурних проектів" (Fininpro) на 18 млрд дол. Середня відсоткова ставка зросла з 7,22% до 7,75%.

Терміни погашення тієї частини боргу, яка не підлягала списанню, були зміщені з 2015-2023 років на 2019-2027 роки. Родзинкою реструктуризації став випуск згаданих вище інструментів відновлюваної вартості. Вони ж стали основною причиною критики Яресько багатьма економістами.

Дохідність варантів прив'язана до показника ВВП. Принцип їх дії такий: чим більший ВВП, тим більше можуть отримати інвестори. Тобто Яресько зробила ставку на те, що економіка України не буде розвиватися високими темпами, і платежі за варантами будуть мінімальні або їх не буде взагалі.

Правила дії VRI

Україна не платить кредиторам, якщо економіка зростає повільніше, ніж 3%.

При зростанні ВВП від 3% до 4% на рік кредитори можуть розраховувати на 15% цього одного відсотка зростання.

При зростанні ВВП від 4% – кредитори отримують 40% одного відсотка зростання між 3 і 4% + 40% перевищення темпів зростання від 4%.

Виплати за VRI здійснюватимуться протягом 20 років, починаючи з 2021 року.

Протягом 2021-2025 років платіж не може перевищувати 1% ВВП.

Україна не робитиме жодних платежів, доки її ВВП не перевищить 125,4 млрд дол. Цю межу Україна переступила у 2018 році.

Україна — не перша країна, яка випустила цінні папери такого типу.

У 1989 році цю опцію для реструктуризації боргу комерційних банків використала Коста-Ріка. Умови були такі: якщо ВВП країни перевищує її ВВП 1989 року на 120% в реальному вираженні, то інвестори отримують платежі.

Уругвай у 1991 році видав інструменти, прив'язані до вартості кошика товарного експорту (з дефлятором на ціну імпортованої нафти). Прив'язку до ВВП в реструктуризації своїх боргів також використали Болгарія у 1994 році, Боснія та Герцеговина у 1997 році, Аргентина у 2005 та 2010 роках, Греція у 2012 році.

Що чекає на Україну

Темпи розвитку економіки передбачають НБУ і Мінекономіки, а фактичну цифру озвучує Держстат. Саме показник Держстату матиме значення для виплат за варантами, однак орієнтовно його порахувати можна і за прогнозними даними.

НБУ передбачає, що у 2019 році економіка України зросте на 3,3%, у 2020 році — на 3,5%, у 2021 році — на 4%. Мінекономіки прогнозує зростання реального ВВП на 3% у 2019 році, на 3,7% — у 2020 році і на 3,8% — у 2021 році.

Держстат відзвітував, що за четвертий квартал 2019 року темпи росту економіки уповільнилися до 1,5%. Дані за рік будуть у березні.

"Зростання реального ВВП за 2019 рік зрозуміле — 3,2-3,3%. Однак навіть після того, як у березні Держстат оголосить дані про зростання і назве обсяг ВВП у гривні, сума виплати залишиться не до кінця зрозумілою", — говорить фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Річ у тім, що в травні 2021 року Мінфіну потрібно буде здійснювати виплату в доларах за середнім курсом за два місяці, що передуватимуть даті виплати. "Сказати упевнено, яким буде курс більш ніж за рік, неможливо. Очікуваний обсяг виплат у 2021 році становитиме 40-80 млн дол (приблизно до 2 млрд грн)", — прогнозує аналітик.

Ця сума для держави не критична. До того ж, до 2026 року розмір виплат не перевищуватиме 1% від розміру економіки. Виплати будуть посильними, якщо економіка не почне розвиватися потужними темпами із зростанням 6-7%.

Після цього обмежень не буде. Усе залежатиме від природи зростання.

Якщо розвиток буде динамічним, то може спрацювати підхід "багатим видатки не страшні". Інша річ — якщо Україну спіткає криза, а в наступний рік економіка зросте на 7-10%. За статистикою, зростання ВВП буде високим, але Україна не стане багатою державою. Матиме місце ефект низької бази порівняння.

"У випадку стрімкого зростання економіки після кризи, а до 2040 року її навряд чи вдасться уникнути, Мінфіну доведеться заплатити мільярди доларів. Механізм варантів найбільше критикують саме через це", — резюмує Демків.

За розрахунками експерта, якби темпи зростання економіки були дещо вищими, наприклад, 4%, то розмір виплат зріс би до 0,3 млрд дол, а при зростанні на майже 6% та більше розмір виплат не перевищив би 1,6 млрд дол — 1% ВВП.

Продати, залишити, поміняти
Після випуску варантів у 2015 році вони торгувалися погано — на рівні 30% від номіналу. Інвестори не надто вірили в швидке економічне відновлення України. Однак на хвилі новин про плани досягти зростання ВВП на 5-7% та відкриття ринку землі ціна варантів на початку 2020 року зросла до 120-130% номіналу.

В урядових та експертних колах озвучуються два сценарії щодо ВВП-варантів.

Перший — їх достроковий викуп. "VRI потрібно було викуповувати тоді, коли вони коштували дешево. Раніше була пропозиція направити на це гроші, конфісковані у Януковича, але парламентарі сказали роздати їх людям. Де тепер взяти гроші — невідомо", — розповів співрозмовник ЕП в уряді.

Спеціальний конфіскат — кошти Януковича, отримані злочинним шляхом. У бюджеті 2017 року дохід від них закладався в обсязі 22,5 млрд грн. За кілька років кошти були витрачені на різні видатки державного бюджету.

Про сценарій викупу говорив теперішній голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він назвав ВВП-варанти "міною сповільненої дії".

"Цю ідею складно реалізувати. Навіть коли варанти тільки випустили, на їх викуп було потрібно понад 3 млрд дол. Хто візьме на себе відповідальність витратити на ці не до кінця зрозумілі і непрогнозовані папери кілька мільярдів доларів?" — риторично запитує аналітик Concorde Capital Олександр Паращій.

До того ж, цих мільярдів у бюджеті нема, їх, імовірно, доведеться позичити.

Другий сценарій — обмін варантів на євробонди.

"Держателі VRI чекали їхньої конвертації у євробонди. Ще пів року тому інвестори розраховували, що з огляду на можливий ріст економіки уряд трансформує варанти у більш зрозумілий для інвесторів інструмент, приміром, єврооблігації з фіксованою дохідністю", — говорить Паращій.

Утім, зараз варанти не включені у структуру державного боргу, а їх конвертація у євробонди передбачатиме збільшення суми зовнішнього боргу.

Крім того, якщо зараз VRI працюють за принципом "економіка зростає — Україна платить, економіка падає нижче 3% — не платить", то у випадку з євробондами платити доведеться завжди.

За інформацією джерел, знайомих з позицією Мінфіну, чиновники зайняли позицію очікування, у першу чергу — з внутрішньополітичних причин.

"Розглядаються кілька варіантів взяття ситуації під контроль. Варанти не стануть проблемою, потрібно лише досягти компромісу з депутатами", — резюмував співрозмовник  у Кабміні.

 

 

Теги:
Финансы, Арсений Яценюк, гособлигации, ВВП-варранты

Адрес этой страницы: http://economica.com.ua/article/vvp_varantu_yaresko.html