11 июля 2019 14:03

"Нафтогаз" воюет с ОСМД за газ. Как возник конфликт и что делать потребителям

"Нафтогаз" воюет с ОСМД за газ. Как возник конфликт и что делать потребителям

ОСМД с собственными котельными получили претензии от "Нафтогаза" о недоборе топлива. НАК требует компенсировать убытки, но не все ОСМД считают требование обоснованным. ЭП попыталась выяснить, кто прав и что делать. (укр)

В Україні ОСББ, що мають власні котельні, все частіше укладають прямі договори з "Нафтогазом" на постачання палива протягом опалювального сезону. Для співвласників ОСББ це вигідно, адже постановою Кабміну на НАК покладені "спеціальні обов'язки" (ПСО), які передбачають суттєве зниження ціни на газ.

Інші постачальники пропонують газ за значно вищою ціною, а також часто працюють з передоплатою 30-40%. Через це "Нафтогаз" для багатьох ОСББ стає безальтернативним варіантом. Тим більш прикрою є ситуація, що виникла між ОСББ-спільнотою та "Нафтогазом" навесні 2019 року.

Що сталось
У травні 2019 року значна частина ОСББ, що мали прямі договори з "Нафтогазом", отримали від нього акт-претензію за березень 2019 року. Суть претензії: такі ОСББ не спожили замовлений на березень обсяг газу, вийшовши за допустиме відхилення 5%, і не повідомили "Нафтогазу" про коригування цього обсягу.

Як наслідок, "Нафтогаз" в акті-претензії вимагає від ОСББ відшкодувати йому збитки, пов'язані з недобором замовленого газу. Такі акти-претензії НАК надіслала і за квітень, хоча за травень розсилання поки призупинила.

До березня 2019 року такі акти-претензії не надсилалися. Однак у березні відбулися певні зміни на ринку газу, зокрема, введення добового балансування, що актуалізували норму договору про відшкодування збитків за недобір.

У "Нафтогазі" наполягають, що інформували ОСББ про невідворотність таких змін на газовому ринку восени 2018 року при підписанні договорів і вони містили цю норму. Крім того, підкреслюють в компанії, ОСББ повинні вчитися планувати споживання, що вкрай важливо для нормальної роботи газотранспортної системи.

Мова навряд чи йде про принцип "бери або плати", який "Нафтогаз" нібито використовує щодо ОСББ. Згідно з умовами договорів, ОСББ можуть коригувати замовлений обсяг газу за три робочі дні до кінця місяця.

Якщо ОСББ у 20-х числах місяця бачить, що не потребує замовлених раніше умовних 50 тис куб м газу, то може скоригувати обсяг до будь-якої іншої цифри, надіславши "Нафтогазу" додаткову угоду. Чимало ОСББ так і робили, проте все одно дещо вийшли за передбачене договором 5-відсоткове відхилення.

Здавалося б, ситуація зрозуміла: через недосвідченість ОСББ не змогли якісно виконати свої зобов'язання і повинні за це відповісти. Проте все дещо складніше.

Де збитки
В актах-претензіях "Нафтогазу" йдеться не про штраф чи пеню, а про відшкодування збитків НАК. Однак чи справді компанія зазнала збитків?

Згідно з правилами постачання газу, затвердженими постановою НКРЕКП, постачальник має право на відшкодування збитків, якщо споживач не повністю використав замовлений обсяг газу. Проте регулятор обмежив максимальний розмір відшкодування подвійною обліковою ставкою НБУ від вартості не повністю використаного обсягу газу за звітний період. Що мається на увазі?

Збитки "Нафтогазу" можуть бути будь-які — від 10 грн до мільйона, але стягнути як відшкодування він може не більше верхньої планки, встановленої НКРЕКП. Якщо збитки були меншими за цю верхню планку, споживач повинен компенсувати їх усі. Якщо збитки виявилися більшими, то відшкодовується лише розмір верхньої планки. Якщо збитків не було взагалі, то жодні акти-претензії не надсилаються.

Тепер дуже важливо: що прописав "Нафтогаз" у договорах з ОСББ, які він розсилав їм для підписання у жовтні-листопаді 2018 року? Пункт 3.13.1 угоди говорить: "Споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу".

У правилах НКРЕКП вказана лише верхня планка, проте НАК вирішила, що вона наперед знає розмір збитків від недобору газу і, як кажуть деякі голови ОСББ", "влупила по максимуму". Виникає питання: якщо реальні збитки "Нафтогазу" були меншими або їх взагалі не було, чому ОСББ повинні щось відшкодовувати?

Голова правління ОСББ "Деміївська слобода" Влада Русіна теж отримала акт-претензію від "Нафтогазу" за березень. Однак вона не побачила у цьому документі жодних обґрунтувань існування у "Нафтогазу" реальних збитків від того, що її ОСББ перевищило на 600 куб м допустимий договором люфт.

Акт-претензія "Нафтогазу" містить лише інформацію про відхилення у споживанні з боку ОСББ, посилання на пункт 3.13.1 договору та арифметичний обрахунок "збитків". Фактів, які б підтверджували реальні збитки НАК, претензія не містить.

"Я не впевнена, чи сам "Нафтогаз" знає, зазнав він збитків чи ні", — говорить Русіна. Вона вже надіслала відповідь НАК, у якій відмовилася відшкодовувати збитки, які, на її думку, жодним чином не доведені, а також поставила під сумнів законність самої норми договору, де розмір збитків зафіксований наперед.

Крім того, на її думку, "Нафтогаз" допустив навіть арифметичні помилки, взявши повну річну облікову ставку НБУ, хоча повинен був узяти її лише за розрахунковий період, тобто за місяць. Відповідно, сума претензії скоротилася би у 12 разів.

Не менш важливими, на думку Русіної, були й обставини підписання угоди: "Можна сказати, що ця додаткова угода була підписана під тиском. Якщо ти не підписуєш її до кінця листопада, у грудні в тебе нема замовлених обсягів. Відповідно, ти маєш сплачувати або за комерційною ціною, або взагалі лишаєшся без газу".

"У "Нафтогазі" ті, хто приймали документи, нам тоді сказали, що поки не будуть виставляти штрафи. Мовляв, підписуйте, якщо хочете отримати обсяги палива. Усі й підписали", — підсумовує голова правління ОСББ.

Водночас, її ОСББ разом з підписаним договором надіслало "Нафтогазу" заперечення щодо низки пунктів договору, зокрема, 3.13.1. Русіна, як і багато інших представників ОСББ, готові захищати свої права в суді.

Правозахисник Антон Троян, якій працює з ОСББ, також дивується рішенню НАК зафіксувати розмір майбутніх збитків у договорі: "Те, що ці умови прописані в договорі, ще не означає, що вони узаконені. Насправді вони незаконні".

На думку юриста, Верховний суд визначить, що пункт 3.13.1 договору є дискримінаційним і не відповідає вимогам цивільного законодавства. "Збитки не можуть встановлюватися у такий же спосіб, як і штрафні санкції, тобто фіксуватися у договорі. Збитки визначаються у кожному окремому випадку", — каже Троян.

Він радить ОСББ відстоювати свої права у суді і пророкує їм перемогу.

"Нафтогаз" від коментарів стосовно обґрунтування власних збитків і законності умов договору з ОСББ поки утримується. У червні за актами-претензіями, виставленими "Нафтогазом" ОСББ у березні-квітні, сплачено лише 10% вимог.

У "Нафтогазі" стверджують, що відкликати ці акти вони вже не можуть, однак працюють над тим, щоб максимально спростити для ОСББ процес коригування замовлених обсягів, називаючи це завдання першочерговим.

На думку Трояна, якщо "Нафтогаз" визнає свою помилку щодо умов договору, то він може надіслати підписантам листи з інформацією про відмову від подальшого застосування вказаних пунктів договору та від судових позовів до ОСББ.

Проте за яким сценарієм будуть розгортатися події, невідомо.

Як повинні діяти ОСББ, які отримали акт-претензію
Правозахисник Антон Троян пропонує такий алгоритм.

1. Обов'язково подати заперечення на акт-претензію протягом запропонованих "Нафтогазом" 20 робочих днів. Відправляти з описом вкладення.

2. У запереченні обов'язково зазначити повні реквізити акту-претензії, суму претензії, основні причини заперечення, а також вказати, що акт-претензія є посяганням на власність юридичної особи — споживача природного газу.

3. Якщо ситуація не вирішиться на глобальному рівні, — очікувати позов від "Нафтогазу" на вказану у претензії суму. Подати на позов відзив із зазначенням вказаних вище аргументів, але з обґрунтуванням нормами законодавства.

Як повинні діяти ОСББ, щоб захиститися від актів-претензій
Зазвичай договори з "Нафтогазом" укладаються на опалювальний період, тому цілком можливо, що до жовтня 2019 року компанія врегулює це питання, і в нових договорах зазначених спірних норм не буде.

Якщо ж Нафтогаз" пропонуватиме ОСББ аналогічні умови договору, то при його укладенні Троян радить робити протокол розбіжностей і направляти його в НАК разом з підписаним договором. У протоколі слід зазначати, з якими пунктами ОСББ не згодне у зв'язку з їх незаконністю, у першу чергу — з пунктом 3.13.1.

Це може допомогти при подальшому розгляді справи в суді. Будуть докази того, що ОСББ не погоджувалося з такими умовами договору, але не підписати його серед опалювального сезону, як це було у 2018 році, не могло.

Як системно вирішити питання
1. Зміна умов договору.

На думку ОСББ, яким прийшли претензії, "Нафтогаз" повинен привести договір у відповідність до "Правил постачання природного газу", затверджених НКРЕКП. Зокрема, у пункті 3.13.1 вказати, що "споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ…".

2. Зміна 5-відсоткового люфту.

Потрібно сказати, що чинна редакція "Правил постачання природного газу" не містить норми про 5-відсотковий розмір допустимого відхилення, як це було раніше. Відповідно, НАК може без узгоджень з регулятором збільшити цей люфт у договорі з ОСББ до будь-якої іншої цифри, щоб уникнути непорозумінь.

3. Внесення змін до "Правил постачання природного газу".

Норма правил щодо відшкодування збитків за недобір газу споживачем містить виняток щодо того, кому такі акти-претензії не можуть надсилатися. Він стосується побутових споживачів, які замовляють газ для опалення власних будинків.

Враховуючи дух та логіку цієї норми, її доречно було б розширити іншими винятками, зокрема, ОСББ та ЖБК, які також представляють населення.

З урахуванням можливості встановлення у договорі будь-якого допустимого відхилення нелогічно виглядає формулювання, що верхня планка збитків, які підлягають відшкодуванню, прив'язується до всього обсягу неспожитого газу.

Логічніше було б вказати так: "Відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу, що перевищує допустиму величину відхилення від підтверджених обсягів 
газу, за звітний період".

4. Затвердження Кабміном типового договору на постачання газу.
Зараз не існує типового договору на постачання газу, який був би обов'язковим для "Нафтогазу" при взаєминах з ОСББ. Уряд затвердив лише примірний договір.

Наявність затвердженого Кабміном типового договору, на думку Трояна, унеможливить таку практику з боку "Нафтогазу" і зробить споживачів, зокрема й ОСББ, більш захищеними від несподіваних змін умов договору.

5. Створення конкуренції на ринку постачальників з ПСО.

Ще більш системним питанням є самі спеціальні обов'язки, покладені урядом на "Нафтогаз". В ОСББ-спільноті є думка, що це перетворює НАК на монополіста. У "Нафтогазі" це заперечують, говорячи про 600 ліцензіатів на ринку газу.

Водночас, представники ОСББ стверджують, що якби у них була альтернатива у вигляді кількох постачальників зі спеціальними обов'язками, то ці постачальники конкурували б за довіру ОСББ умовами договору та якістю надання послуг.

Для реалізації такого сценарію потрібно переглянути урядову постанову №867 про спеціальні обов'язки. З одного боку, ця постанова визначає лише "Нафтогаз" як суб'єкта, який постачає газ ОСББ та ЖБК за спеціальними обов'язками.

З іншого боку, вона не містить пункту, якого від неї вимагає закон про ринок газу: джерела фінансування і порядок визначення компенсації економічно обґрунтованих витрат постачальнику, на якого покладені спеціальні обов'язки.

Іншими словами, держава могла б компенсувати приватним постачальникам газу різницю в ціні, якби ті добровільно приєдналися до системи спеціальних обов'язків. Це створило б конкуренцію, і ОСББ мали б вибір між постачальниками з ПСО.

Проте наразі передбачена законом компенсація не виплачується навіть "Нафтогазу", оскільки у постанові не вказали необхідні для цього норми.

Отже, є чимало варіантів вирішення проблеми: від простих до системних. Оскільки до початку опалювального сезону залишається все менше часу, всім учасникам варто консолідувати зусилля, щоб до жовтня вирішити це питання.

Автор
Економічна правда