06 апреля 2021 17:17

Инфляция выходит из-под контроля: почему растут цены и когда это закончится

2021 год принес украинцам неприятный сюрприз в виде постоянного роста цен на продукты питания. Чем он вызван и когда закончится?

Инфляция выходит из-под контроля: почему растут цены и когда это закончится

Переживши кризовий 2020 рік, Україна зіткнулася з першими наслідками друку грошей і неврожаю у світі. Мова йде про зростання цін.

З початку 2021 року інфляція в Україні вийшла з-під контролю. Ціни, особливо на деякі продукти харчування, щомісяця зростають на 6-7%.

Економісти попереджають, що така тенденція триватиме щонайменше кілька місяців.

Хто стимулює попит на продукти, як реагують ціни на антикризові заходи та коли вони перестануть шокувати українців?

Імпорт інфляції

Попри коронакризу і спричинене нею падіння економіки, 2020 рік можна назвати успішним – принаймні з точки зору цінової стабільності. За підсумками року інфляція становила 5% – саме таку мету ставив Національний банк.

Ціни у 2020 році зростали лише на непродовольчі товари внаслідок різкого підвищення попиту з боку населення і на короткому відрізку часу. З очевидних прикладів – маски та антисептики, але не продукти харчування.

Про те, що у 2021 році виконати план з утримання інфляції на рівні 6% навряд чи вдасться, стало зрозуміло на початку року. Уже в січні ціни зросли на 6% порівняно з аналогічним місяцем 2020 року.

У лютому виявилося, що це лише початок: інфляція пришвидшилася до 7,5%. Це теж не межа, попереджають економісти.

Найбільше на кінцевий показник інфляції в Україні впливає динаміка цін на продукти харчування. Їх частка в споживчому кошику, на підставі якого Держстат розраховує рівень інфляції (до нього входять 328 товарів та послуг), становить 42%.

Саме на продукти харчування останнім часом активно зростають ціни. Лише за лютий соняшникова олія подорожчала на 7,6%, овочі – на 6,3%, цукор – на 5,5%, свідчать дані Держстату.

Незважаючи на зафіксоване в лютому зниження цін на курячі яйця на 0,2%, їх вартість у річному вимірі (лютий 2020 року до лютого 2021 року) зросла на 84,5%.

Підвищення вартості продукції її виробники та продавці пояснюють переважно низькими минулорічними показниками врожайності. Наприклад, виробництво цукру в Україні у 2020 році скоротилося майже на чверть (на 22,3%) через поганий урожай цукрових буряків та їх нижчу, ніж зазвичай, цукристість.

"Цукрові заводи почали роботу на три тижні пізніше порівняно з минулим роком. Причиною стала посуха в більшості регіонів, що ускладнило збирання врожаю", – пояснює аналітик асоціації "Укрцукор" Назар Михайловин.

Ціни на олію в Україні реагують на зростання вартості цього продукту у світі на тлі поганого врожаю соєвих бобів у Латинській Америці, страйків в Аргентині та підвищеного попиту в Китаї та Індії.

Ситуація із зростанням цін на сільськогосподарську продукцію не унікальна для України. Інфляційні процеси почали розгортатися в багатьох куточках планети.

У Туреччині вони стали причиною скандалу: президент країни Таїп Ердоган звільнив голову Центрального банку за те, що той надто сильно підвищив облікову ставку, аби стримати знецінення турецької ліри.

Зростання інфляції у світі відбувається ще й на тлі прогнозів про початок нового сировинного суперциклу. Одним з драйверів інфляції є зростання цін на зерно, нафту і метали.

Ріст цін на сільськогосподарські товари – добра новина для України, яка входить до переліку найбільших експортерів агропромислової продукції. Однак не для пересічних українців.

Хоча Україна виробляє більш ніж достатньо агропродукції для внутрішніх потреб, зростання цін на зовнішніх ринках миттєво позначається на вартості товарів для українців. Спроби обмежити вплив зовнішнього ринку на внутрішні ціни лише погіршить ситуацію.

Якщо влада штучно обмежить ціни, то виробники відправлять більшість продукції на експорт, і українцям доведеться споживати імпортні продукти за ще вищими цінами.

Якщо обмежити експорт, то ціни на вітчизняні продукти, можливо, знизяться, однак зростуть на всі імпортні товари. Через скорочення експорту зменшаться валютні надходження і зростатиме курс долара щодо гривні.

Чому зростають світові ціни

Перша причина – погані врожаї. Минулий рік був маловрожайним не лише для українських аграріїв, а й для більшості великих експортерів.

Несприятливі погодні умови та порушені ланцюжки постачання товарів у світі через пандемію коронавірусу вдарили по пропозиції зерна.

Обмежувало пропозицію і те, що Росія для стримування росту цін на зерно та борошно на внутрішньому ринку почала обмежувати їх експорт. Це при тому, що у 2020 році в країні зафіксували рекордний за всю історію врожай зерна.

Ціни на цукор зростають через падіння врожайності цукрових буряків у Європі. Хоча ця культура стала привабливою з точки зору вирощування, це не спричинило ажіотажу серед фермерів. Навпаки – фермери з країн ЄС планують скорочувати бурякові площі.

Друга причина – зростання попиту на сільськогосподарські товари з боку Китаю.

"Китай бореться з африканським свинячим грипом, який знищив свинарство країни. Це суттєво впливало на світовий ринок м'яса. Наразі Китай активно відбудовує своє свинарство, що спричиняє зростання імпорту зерна.

Китай став великим споживачем кукурудзи. Він імпортує її в таких обсягах, які ніхто раніше не міг передбачити", – зазначив старший економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Абдулреза Аббассіан.

Третя причина – посткарантинне відновлення світової економіки. Успішний початок вакцинації в розвинених країнах, зокрема у США, дає позитивний сигнал ринкам, що попит невдовзі відновиться. Це стимулює ріст цін на зерно.

Крім того, новини про відновлення економіки, особливо китайської, стимулюють ріст цін на нафту, сталь та інші сировинні товари, а дорожча нафта – це більші витрати на транспортування товарів.

Протягом трьох місяців 2021 року вартість бочки нафти марки Brent зростала з 53 дол до 70 дол. На початку квітня ціна опустилася до 62 дол за бар.

Високі ціни на нафту впливають і на українську інфляцію. За даними Держстату, за перші два місяці 2021 року пально-мастильні матеріали подорожчали майже на 10%.

Ще суттєвіше на інфляцію впливає вартість газу. У лютому ціни на блакитне паливо були на 44,6% вищими, ніж рік тому.

Хоча тут слід враховувати ефект низької бази порівняння: на початку 2020 року ціни на газ у Європі були рекордно низькими на тлі аномально теплої зими та високих запасів у сховищах.

Грошова емісія

У 2021 році на ціни у світі тисне не лише відновлення економік та споживчого попиту. Вагому роль відіграли програми кількісного пом’якшення. Простіше кажучи, світ поступово починає відчувати наслідки масштабного друку грошей.

Лише у США протягом останнього року впровадили три програми економічних стимулів, загальна вартість яких сягнула 5 трлн дол. Більшість коштів на реалізацію програм уряд США позичав у центрального банку. Тобто відбувалася емісія долара.

Крім того, Федеральна резервна система США викуповувала цінні папери приватних компаній на фондовому ринку.

Перенасиченість ринків грошима при незмінних обсягах виробництва та споживання призводить до росту цін.

"Програми економічних стимулів США та інших розвинених країн впливають на інфляцію в Україні непрямо.

З одного боку, ці програми стали каталізатором зростання цін на сировинні товари у світі, зокрема на продовольство, що транслюється на ціни вітчизняної продукції.

З іншого боку, ці програми стимулюють надходження валюти в Україну за торговими і фінансовими каналами, що зумовлює стабільність курсу гривні", – каже голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергій Ніколайчук.

Інвестори розуміють, що рано чи пізно друк грошей вплине на інфляцію. Хоча поки що цього не відбувається, а інфляція в США у лютому становила лише 1,67%, негативні очікування призводять до росту дохідності запозичень американського уряду. Наслідком цього може стати відплив інвестицій з країн, що розвиваються, попереджають в МВФ.

Для України це погана новина, бо до сировинних чинників інфляції у такому разі додасться чинник девальвації гривні. Тобто дорожчатимуть не лише продукти харчування та бензин, а й увесь імпорт.

Наразі інвестиції нерезидентів в облігації українського уряду є одним з ключових факторів, що впливають на курс гривні.

З початку 2021 року іноземці вклали у держборг України близько 20 млрд грн, що дозволило національній валюті зміцнитися з 28,4 грн за дол у січні до 27,7 грн за дол в кінці березня.

З друком грошей граються не лише США. В Україні теж активно обговорюють "друкарський верстат", особливо в період гострого дефіциту грошей у бюджеті. Насправді ж обсяги грошової емісії скромні і навряд чи суттєво вплинуть на інфляцію.

За даними НБУ, з початку 2021 року обсяг грошової бази збільшився на 21 млрд грн або на 3,5%. Для порівняння: за весь 2020 рік грошова база зросла на 132 млрд грн.

"Емісія, яку зробив Нацбанк наприкінці 2020 року, була нейтралізована приходом нерезидентів. Ту гривню, яку надрукував НБУ, викупили нерезиденти, інвестуючи у гривневі ОВДП, тому й ефекту для інфляції від друку гривні не було", – пояснив виконавчий директор аналітичної організації "CASE-Україна" Дмитро Боярчук.

Сильніше на ціни тисне підвищення мінімальної зарплати. З початку 2021 року вона зросла на 20% або на 1 тис грн. Це позначилося на доходах працівників бюджетної сфери та частини пенсіонерів, збільшивши їх платоспроможний попит.

Додаткові кошти від зростання соціальних стандартів ідуть на купівлю товарів першої необхідності, що підвищує попит на продукти і, відповідно, ціни на споживчому ринку.

Наслідки для економіки

Інфляцію називають податком, від якого неможливо ухилитися.

Найбільше страждають від неї люди з низьким рівнем доходів, адже, на відміну від багатших, вони витрачають більшість коштів на їжу. Отже, зростання цін призведе до проблем із забезпеченням громадянами базових потреб.

Хоча помірні та стабільні темпи інфляції навіть корисні для економіки. Вони стимулюють людей інвестувати свої заощадження, а компанії – активніше нарощувати прибутки, удосконалюючи виробництво.

В Україні таким помірним і корисним темпом інфляції визнано 5% +/-1 відсотковий пункт за рік. Досягнення цього темпу зростання цін – ціль НБУ.

Коли інфляція переходить ці межі, регулятор підвищує облікову ставку, тобто збільшує вартість грошей для економіки. Ріст облікової ставки призводить до зростання вартості депозитів та кредитів.

Цикл зростання облікової ставки в Україні почався 4 березня і, швидше за все, триватиме. Це хороша новина для українців, адже зростання цін буде потроху гальмуватися, але погана новина для влади.

Зростання облікової ставки впливатиме на вартість державних запозичень, яких цьогоріч мають здійснити на 700 млрд грн. Та й обіцяні президентом доступна іпотека та кредити бізнесу, схоже, доведеться відкласти.

Крім того, зростання ставок за кредитами та зменшення кредитування може уповільнити економічне зростання.

Споживчий попит завжди був серед драйверів зростання економіки, тож його придушення може нашкодити післякарантинному відновленню.

Хоча, за розрахунками аналітиків ICU, вплив підвищення облікової ставки на зростання ВВП цьогоріч буде "у межах статистичної похибки".

Коли ціни заспокояться

Відповідно до останнього прогнозу Нацбанку, інфляція в Україні за підсумками 2021 року має становити 7%. В окремі місяці НБУ очікував річну інфляцію на рівні 8,4%.

Однак регулятор може переглянути свої прогнози вже у квітні, адже ціни зростають набагато швидше, ніж очікувалося.

Більшість опитаних аналітиків сходяться на думці, що рівень річної інфляції зростатиме до літа, а в другій половині 2021 року ціни поступово вгамуються. Перш за все, це стосується продуктів.

"Імовірно, у середині року інфляція сягне локального піку 8-9% у річному вимірі і надалі поступово знижуватиметься. Зокрема – через надходження на ринки нового врожаю та корегування донизу глобальних цін", – вважає Ніколайчук.

Крім того, на інфляцію впливатимуть коливання курсу валют. Високі ціни на аграрну продукцію у світі не лише штовхають догори ціни на продукти в українських супермаркетах, а й збільшують валютну виручку аграрних експортерів.

"Ціни на деякі товари нашого експорту зросли на 60-70% відносно показників 2020 року. Це означає, що тиск пропозиції валюти зростатиме, а це сприятиме ревальвації гривні.

Ми очікуємо, що всередині року курс може зміцнитися до 27 гривень за долар. Звісно, від глибини ревальвації багато в чому залежатиме й інфляція", – вважає директор департаменту ризик-менеджменту Акордбанку Микола Войтків.

Наразі малоймовірно, що ціни вдасться вгамувати вже у 2021 році. Швидше за все, інфляція повернеться до прийнятних для України 4-6% лише у 2022 році, вважають економісти.

Автор
Економічна правда