05 апреля 2018 17:50

Дорогі дороги

або 50 тисяч кілометрів корупції

Дорогі дороги

Якщо ви часто подорожуєте Україною, то, мабуть, погодитеся з нами: передвиборча програма того, хто хоче виграти майбутні президентські вибори в Україні, має починатися з асфальту.


Колишній керівник департаменту в Міністерстві інфраструктури України Роман ХМІЛЬ, засновник громадської організації «Моя дорога», порахував: на дороги Україні потрібен один трильйон гривень.
97% усіх транспортних артерій країни вкриті страшними «струпами». За минулий 2017 рік на дорогах України загинуло 3000 людей. Подібна цифра — 3414 — 2016-го. Для порівняння: за три роки АТО загинуло 2652 українських солдати.
Щодня в автокатастрофах в Україні гинуть 16 людей і близько 90 травмуються. ДТП стаються щодвадцять хвилин, а щодві години в них гине людина. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, рівень смертності від дорожніх аварій в Україні становить 13,5 особи на 100 тисяч населення. Це більше ніж удвічі перевищує середній показник у країнах Євросоюзу.
При цьому щороку українська економіка втрачає приблизно 120 млрд грн через поганий стан доріг. Про це повідомляє Державне агентство автомобільних доріг України. Такі витрати обумовлені перевитратами пального, збільшенням витрат на перевезення вантажів і пасажирів через зменшення швидкості й необхідність додаткового ремонту автомобілів. Саме фактор великої частини транспортних витрат впливає на зростання собівартості всієї продукції на 15%. Якщо перевести це на соціальні продукти, то майже на 4% дорожчає хліб, на 5% — молоко, майже на 8% — м’ясні та ковбасні вироби, на 12,5% — цукор, на 12,6% — соняшникова олія, приблизно на 20% — картопля. Найбільше погані дороги впливають на гречку, її собівартість підвищується до 26%.

Без сучасних доріг просто неможливо побудувати сучасну економіку — бізнес сьогодні цікавить швидкий спосіб транспортування як людей, так і товарів.
П’ЯТЬ РОКІВ І 20 ТИСЯЧ КІЛОМЕТРІВ

Політичну перспективність теми доріг, яка за 25 років незалежності перетворилася на ТОП-національну тему, має добре розуміти чинний прем’єр Володимир Гройсман. Нещодавно в ефірі одного з українських телеканалів він пообіцяв відремонтувати половину доріг за п’ять (!) років (другу половину, мабуть, за решту п’ять пообіцяє).
Заява прем’єра прозвучала на тлі затвердження урядом програми розвитку доріг на найближчі п’ять років.
Відповідне рішення Кабінет Міністрів ухвалив 21 березня, надавши на ремонт та будівництво автошляхів на цей період понад 298 мільярдів гривень.
Під час представлення цієї програми на засіданні уряду очільник «Укравтодору» Славомир НОВАК заявив, що за п’ять років заплановано сполучити хорошими дорогами всі обласні центри України. І запевнив: із 2020 року ямковий ремонт буде тільки аварійним, а поточний середній ремонт «піде в історію».
За словами Новака, із майже 300 мільярдів гривень, які буде надано на цю програму, левова частка — 178 мільярдів гривень — фінансуватиметься за рахунок дорожнього фонду, а близько 114 мільярдів — з «інших джерел».
Про те, що у Гройсмана на дороги серйозні плани, найкраще свідчать цифри. Лише цього року заплановано витратити 6,6 мільярда гривень на ремонт автошляхів. Із них на капітальний ремонт передбачено близько 1,3 мільярда гривень, а на поточний середній — понад 4,8 мільярда.
Важливий нюанс: за ці гроші ремонтуватимуться лише дороги державного значення. Решта — так звані місцеві автошляхи — не проблеми уряду. Адже з 1 січня 2018 року, згідно з чинним законодавством про децентралізацію, за автошляхи місцевого значення відповідає місцева влада.
Перелік доріг державного значення, в тому числі тих їхніх ділянок, які суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів і фінансуються із державного бюджету, затверджує Кабінет Міністрів України один раз на три роки за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства (частина сьома статті 8 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1764-VIII (1764-19) від 17.11.2016 р.).
Щоправда, за словами Гройсмана, місцева влада також почне отримувати мільярди з дорожнього фонду. Втім, за його словами, у більшості місцевих адміністрацій досі не створено структур, які виконували б функції замовлення робіт та контролю за їх виконання. «За таких умов цілком можливою є ситуація, коли, попри наявність коштів, не всі регіони зможуть використати їх за призначенням», — попереджає експерт ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Андрій МАРТЕНС.
•  22 березня Президент України Петро Порошенко підписав закон про вдосконалення законодавчого врегулювання будівництва доріг на умовах концесії (платних доріг).

•  27 лютого Верховна Рада України схвалила проект закону, який вносить зміни до чинного законодавства про платні дороги.

•  4 квітня Верховна Рада в першому читанні проголосувала за урядовий законопроект № 8125 «Про концесії».

•  Очільник «Укравтодору» Славомир Новак заявив, що в Україні вартість проїзду концесійною (платною) дорогою не повинна перевищувати 10 євроцентів.

•  Світовий банк стверджує, що українці спроможні платити за проїзд платною дорогою не більше ніж 0,05 євроцента.

•  Ремонту потребують 36 тисяч кілометрів українських доріг державного значення.

•  Експерти констатують, що на капремонт 1 кілометра потрібно витратити 30 мільйонів гривень. Уряд нарахував 15 мільйонів.

•  Колишній керівник департаменту в Міністерстві інфраструктури України Роман Хміль порахував: на дороги Україні потрібен 1 трильйон гривень.

Екс-заступник міністра інфраструктури Олександр Кава говорить, що з майже 50 тисяч кілометрів національних доріг 36 тисяч кілометрів потребують ремонту. Уряд у своїй програмі обіцяє дати раду цій проблемі з 20 тисячами.
ПЛАТНІ ДОРОГИ

Величезні надії покладені на так звані концесійні дороги. Після 15 років обіцянок Президент нарешті підписав указ про можливість передачі в концесію приватним особам нинішніх трас. Головна умова — має бути альтернативна безкоштовна дорога. А у вівторок 4 квітня Верховна Рада в першому читанні проголосувала за урядовий законопроект № 8125 «Про концесії» (про державно-приватне партнерство).
За словами авторів законопроекту, чинне законодавство у сфері державно-приватного партнерства та концесії застаріле і нечітке. Через його недоліки в Україні за роки незалежності не було реалізовано жодного масштабного інфраструктурного проекту на концесійних засадах.
У тексті нового законопроекту «Про концесію», крім іншого, передбачені додаткові гарантії для інвесторів та кредиторів, а також спрощуються процедури надання земельних ділянок для реалізації проектів державно-приватного партнерства.
Також автори закону детально прописали в ньому особливості концесії у процесі будівництва та використання доріг.
Концесія можлива тільки за підсумками конкурсу на термін 25 — 30 років, при цьому концесіонер має забезпечити альтернативний безкоштовний проїзд, якщо це не будівництво нової дороги поряд з наявною. Причому шлях в об’їзд не повинен бути довшим за платний прямий шлях більш ніж удвічі, якщо не йдеться про будівництво мостів, тунелів, шляхопроводів, які значно скорочують відстань.
Під будівництво платних доріг вперше передбачено примусове за рішенням суду оплатне вилучення землі для суспільних цілей у разі, якщо з її власником не вдасться домовитися про суму компенсації.
Якщо концесіонери через невеликий трафік (кількість машин, що проїхали, за одиницю часу) не отримають очікуваного прибутку, держава щорічно відшкодовує їхні збитки, але не більше ніж 30% прибутку.
КОЛИ?

Очільник «Укравтодору» Славомир Новак прогнозує, що будівництво платних доріг може розпочатися не раніше, ніж 2020 року.
ЯКІ ТРАСИ СТАНУТЬ ПЛАТНИМИ?

У концесію можуть увійти лише дороги державного значення.
Вони поділяються на міжнародні (мають індекси М і Е: наприклад, Київ — Одеса позначається одночасно М-05 і Е-95, бо є частиною євромаршруту), протяжність яких становить 8650 км; національні (індекс Н, сполучають Київ з обласними центрами і великими містами, частково збігаються з міжнародними дорогами), протяжністю в 4830 км, — і регіональні (індекс Р, сполучають області, міжнародні пункти пропуску через держкордон, порти, аеропорти з дорогами М і Н), їхня протяжність становить 10 090 км.
Тобто платними можуть стати не більше ніж 12,5% автотрас (або 23 570 км). Всього в Україні близько 170 тис. км доріг.
КІЛЬКИ КОШТУВАТИМЕ ПРОЇЗД?

«Ми не будемо керуватися такими показниками справляння плати за проїзд, якими користуються в Євросоюзі. Оскільки плата за проїзд розраховується не тільки виходячи з витрат, що їх зазнав концесіонер під час будівництва конкретної дороги, але також враховуються економічні показники держави. Візьмемо трасу Київ — Біла Церква, де не є рідкістю затори, і йшлося про підготовку концесійного договору. З огляду на те, що відстань між Києвом та Білою Церквою — близько 80 км, то п’ять євроцентів — остаточно адекватна ціна за кілометр. Траса Київ — Одеса — це дорога першої категорії. Я можу впевнено сказати, що абсолютно альтернативну трасу Одеса — Київ побудувати неможливо», — пояснює директор ДП «Укрдорінвест» Олена КРИВОРУЧКО.
Є дослідження Світового банку, відповідно до якого, жителі України можуть дозволити собі плату за проїзд дорогами в розмірі 0,05 євроцентів за один кілометр.
Тож якщо взяти за орієнтир 0,05 євроцентів (1,63 грн за курсом НБУ) за бенчмарк, то проїзд дорогою Київ — Біла Церква коштуватиме 130 гривень в один бік (80 км = 4 євро). Доїхати зі столиці до Одеси трасою протяжністю в 484 км коштуватиме 24 євро, або 791 гривня. А якщо Кільцеву дорогу навколо Києва все-таки добудують, то за 200 км потрібно буде заплатити 327 євро (або 10 євро), хоча за розрахунками департаменту транспорту КМДА, водіям це задоволення обійдеться у 100 гривень в один бік.
Але є ще одна цифра. Голова «Укравтодору» Славомир Новак заявив, що вартість проїзду концесійною (платною) дорогою не повинна перевищувати 10 євроцентів (3,3 гривні), що вдвічі більше від того, що, за даними Світового банку, можуть дозволити собі українці. Щоправда, в рідній Новаку Польщі вартість проїзду платною дорогою вища — від 0,3 євро до 16,5.
А ось у Європі найбільше за проїзд такими дорогами сплачують водії, які подорожують Швейцарією, — від 23 до 55 євро, а віньєтка (дорожній збір у вигляді стікера, який прикріплюється на скло автомобіля і дає право на безкоштовний проїзд) на рік коштує 34 євро. Одні з найдорожчих у Європі автобанів — в Італії, тут проїзд коштує від 5,8 євро до 55,5 євро. Якщо говорити про Скандинавію, траси якої так люблять ставити за приклад в Україні, то у Швеції плата за проїзд становить 0,5 — 4,8 євро, в Норвегії — 2 євро, а у Фінляндії — поки це безкоштовно.
Утім, як колишній бізнесмен, Роман Хміль переконаний: економічних передумов появи в Україні платних доріг — немає. Інвесторові нецікаво будувати в нас дороги: ризики високі, а дохідність — низька.

Автор
День
Источник
НОВОСТИ / Транспорт