03 октября 2018 14:07

«Асфальтна хвороба»

Експерти довели, що в Україні економічно вигідніше будувати бетонні дороги

«Асфальтна хвороба»

«Дороги — це артерії економіки. Кожна гривня, витрачена на дороги, дає 2,5 гривні зростання економіки країни, — зазначив керівник Державного агентства автомобільних доріг України Славомір НОВАК під час засідання уряду. — Активна робота, яка ведеться на дорогах, зумовлює не тільки створення хороших шляхів, а й сприяє появі нових компаній, нових робочих місць, збільшенню податків до бюджету, що є основою для розвитку економіки країни».


За словами Новака, громадяни України справедливо обурені жалюгідним станом доріг. Однак варто зауважити, що масштаби приведення українських доріг до такого стану накопичувалися десятиліттями і на сьогодні вони дуже великі. Змінити ситуацію можна, але на це знадобиться час. І цей час — як мінімум п’ять років.
Саме за п’ять років Новак пообіцяв «сполучити якісними дорогами» всі обласні центри України.


Торік Україна посіла 137-ме місце зі 144 країн світу за якістю дорожнього покриття.
Загальна протяжність доріг у країні — 169,6 тис. км. Із них 2,1 тис. км — із цементобетонним покриттям. І абсолютна більшість із них (97%) потребує ремонту. Лише щодо 3% Міністерство інфраструктури України використовує формулювання: «в нормальному стані». Тоді як капітального ремонту, порахували у відомстві, потребують 30% доріг.

У проекті бюджету на поточний 2018 рік передбачили 40 млрд грн на ремонт та будівництво доріг. 2019-го — понад 51 млрд грн. 2020-го — майже 70 млрд грн.

Нинішнього року почнуть будувати не асфальтовані, а бетонні дороги.

Такі дороги популярні в Європі і приносять відчутну вигоду вже через десять років після початку експлуатації.

У Міністерстві інфраструктури заявили про початок «ери бетонних доріг».

«Моя мрія як міністра, щоб хоч схід і південь України мали бетонне покриття автодоріг. Зараз альтернативи таким магістралям немає. Перш за все, це будуть автодороги Дніпропетровської, Миколаївської, Закарпатської областей. Це південна частина дороги, яка сполучить Гданськ і Одесу. Там великий потік великих вантажівок до портів призводить до швидкого знищення доріг», — заявив міністр інфраструктури Володимир ОМЕЛЯН. За словами керівника відомства, вартість бетонної дороги першої категорії становить 18—20 мільйонів гривень за кілометр. Тоді як один кілометр асфальтової становить 15—17 мільйонів гривень.

«ПЛЮСИ» БЕТОННОГО ПОКРИТТЯ

Насправді, вартість будівництва цементобетонних доріг вища, ніж асфальтобетонних, підтверджують експерти. Але тут же уточняють: такі дороги потрібно рідше ремонтувати, а значить експлуатація обійдеться дешевше. Так, за оцінкою HeidelbergCement AG, витрати на будівництво та експлуатацію зрівняються протягом десяти років, а далі цементна дорога буде вигідніша. Крім того, цементна дорога стійкіша до зносу, не деформується за спекотної погоди й під впливом важкого транспорту, відповідно, на дорозі не виникає колії. А гальмівний шлях на цементобетонних дорогах коротший, а видимість за поганої погоди і в темряві краща.

«МІНУСИ»

Крім вищої вартості на етапі будівництва (бетонна дорога в середньому обійдеться на 20% дорожче, аніж така ж «асфальтова»), недоліком цементобетонної дороги є те, що вона більш гучна. Але цій проблемі навчилися давали раду за допомогою спеціальної обробки поверхні бетону.

Крім того, такі дороги вимагають досвіду будівництва та експлуатації. І в Україні таких доріг всього 1%, так що досвіду немає. Зараз відома цементно-бетонна дорога в Україні — «Варшавка». Це — автомобільний шлях міжнародного значення, довжина якого становить 487 км. Він сполучає Київ та Ковель і контрольно-пропускний пункт «Ягодин». Його побудували в 1970-х роках. 2006-го почали реконструкцію дорожнього покриття. Закінчили перед початком футбольного чемпіонату Євро-2012.

«МІФИ»

На початку року експерти аналітичного центру «Український інститут майбутнього» спільно з Асоціацією виробників цементу України «Укрцемент» представили дослідження «Переваги цементобетонних доріг в Україні» і провели економічну оцінку вартості цементобетонних та асфальтобетонних доріг з урахуванням терміну експлуатації, здійснені розрахунки макроекономічних ефектів залежно від вартості імпортних та національних сировинних матеріалів, проаналізовані додаткові галузеві й економічні ефекти.

Автори: директор програми «Інфраструктура майбутнього», екс-перший заступник міністра інфраструктури України Володимир Шульмейстер, експерт з економічного аналізу і транспортної інфраструктури Ярослав Пилипчук, голова асоціації «Укрцемент» Павло Качур та керівник департаменту науково-технічної та юридичної інформації Людмила Кріпка — керувались завданням «розвіяти міфи, які існують щодо будівництва цементобетонних доріг і надати конструктивні пропозиції щодо стратегічних і тактичних рішень впровадження цементобетонних доріг в Україні».

Отож, Міф 1. Ціна. Експерти переконують, що цементобетонні дороги насправді не дорожчі за інші. Як аргумент своєї тези, вони приводять наступні розрахунки: метр квадратний дороги I—II категорії з цементобетонним покриттям становить близько 1,4—1,6 тисячі гривень, тоді як, наприклад, при будівництві автомобільної дороги з асфальтобетонного покриття I—II категорії вартість метру квадратного покриття становила в Україні близько 1,8—2,2 тисячі гривень (!). І при цьому життєвий цикл цементно-бетонної дороги становить 20—25 років, а асфальтобетонної — до десяти років, загальна вартість цементобетонних доріг протягом 20 років у 2—2,5 разу менша порівняно з асфальтобетонними автомобільними дорогами (враховуючи витрати на нове будівництво, середні поточні ремонти і капітальні ремонти).

Міф 2. Спроможність вітчизняної промисловості. Цементні підприємства України готові випускати дорожній цемент у кількості, необхідній економіці України, і в якості, яка відповідає європейським стандартам, стверджують автори дослідження «Переваги цементобетонних доріг в Україні».

За їхніми підрахунками, запас виробничих потужностей цементної промисловості становить 32,6%, і це в змозі забезпечити будівництво цементобетонних доріг в Україні. Розглядаючи географічне розташування виробників цементу й інших будівельних матеріалів, можна забезпечити будівництво цементобетонних доріг у будь-якому регіоні України.

Міф 3. Досвід і спеціалісти. Автори категорично заперечують твердження, що бетонні дороги нікому будувати й нікому обслуговувати. Українські компанії будують аеропорти, злітні смуги, використовуючи сучасне обладнання та кращі світові технології не лише на території України, а й за кордоном. Аналогічні технології використовуються і для доріг. В Україні досить кваліфікованих кадрів для реалізації проектів автомобільних доріг на основі цементобетонних покриттів, ідеться в дослідженні.

Міф 4. «Дірка» в бюджеті. Розвінчують експерти й аргумент скептиків, що Україні сьогодні є на що витрачати кошти (війна, бідність, значна трудова міграція, низький рівень медичного забезпечення тощо), тож дорогі дороги — а саме так уряд представляє українцям бетонні дороги — не на часі. За оцінками Українського інститут майбутнього, при будівництві тисячі кілометрів щорічно цементобетонні дороги можуть забезпечити зростання ВВП до 2030 року від 8,5 до 19,4 мільярда доларів через збільшення обсягів інвестицій, ефектів суміжних галузей та відсутності імпортної складової. А через 20 років ефект становитиме до 31 мільярда доларів.

«При будівництві асфальтобетонних доріг основну вартісну частину становить імпортний бітум. Відповідно, при будівництві доріг знижується показник «чистого експорту» у структурі ВВП. Тоді як будівництво цементнобетонних доріг повністю забезпечується сировиною, виробленою в Україні», — йдеться в дослідженні. Експерти наголошують, що збільшення використання та виробництва цементу потягне за собою «ріст» перевезень. Адже, за даними асоціації «Укрцемент», перевезення цементу на 60—65% забезпечується залізницею. Експерти навіть порахували, що транспортування матеріалів для будівництва тисячі кілометрів цементнобетонної дороги на 400 кілометрів (середня відстань віддаленості цементних заводів), збільшить попит на залізничні перевезення на 48 мільйонів доларів США.

Міф 5. Комфорт для водія. Хоча одразу після будівництва асфальтна дорога має вищий ступінь комфорту, вже через п’ять років цей показник суттєво знижується. Результати дослідження в Канаді показали, що вже через п’ять років асфальтобетонні дороги показали удвічі-втричі більше деформацій, аніж цементнобетонні.

Крім того, автовласники, які їздитимуть, бо «бетонці» ще й побачать серйозну економію, експлуатуючи цементнобетонні дороги. Виявляється, що цементнобетонне покриття не збільшує, а, навпаки, зменшує прогин дорожнього покриття, що надає можливість на 6,9% скоротити споживання пального. Такі дані експерти приводять, посилаючись на результаті дослідження, проведеного в Канаді. Там інспектували 20 тисяч автомобілів, три тисячі з яких — вантажні, на 100 кілометрах дороги. Щоправда, 6,9% — це максимальний показник економії. У середньому машини споживали на цементобетонному покритті на 3,85% менше, аніж на асфальті.

Автор
День
Источник
НОВОСТИ / Транспорт