16 сентября 2019 11:02

Перший тиждень нової Ради: які ініціативи висувають "слуги народу"

Перший тиждень нової Ради: які ініціативи висувають "слуги народу"

Новий склад Верховної Ради почав роботу. Які законопроекти ухвалили депутати і що може змінитися для українців після першого повноцінного робочого тижня парламенту?
На перший робочий тиждень нового парламенту покладалися великі сподівання. Очікувалося, що Верховна Рада підтягне "реформаторські хвости" попередників, ухвалить законопроекти, яких країна чекала роками.

За тиждень парламентарі оперативно ухвалили низку важливих економічних ініціатив, однак з'явився і гіркий післясмак. Навмисно чи ні, але депутати поставили під загрозу закупівлю ліків через міжнародні організації.

Ініціатива "Зе!Команди" начебто про спрощення адміністрування податків викликала шалений спротив та жорстку критику бізнесу, реанімували заяви активістів про "податковий майдан". Розгляд цього законопроекту ще планується, але вже зараз можна сказати: спокійним він не буде.

Які законопроекти ухвалили депутати і що може змінитися для українців після першого повноцінного робочого тижня парламенту?

Зміниться регулювання небанківського фінансового сектору
Верховна Рада підтримала ліквідацію Нацкомфінпослуг та розподіл її функцій між Нацбанком та Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Це передбачає законопроект про "спліт", який депутати ухвалили в цілому.

Тепер регулювання ринку страхових, лізингових і факторингових компаній, кредитних спілок, бюро кредитних історій, ломбардів та інших фінансових компаній здійснюватиме Нацбанк. НКЦПФР регулюватиме недержавні фонди: пенсійні, фонди з фінансування будівництва, операцій з нерухомістю.

Президент Петро Порошенко вніс законопроект про "спліт" ще у 2015 році, однак Верховна Рада не змогла його ухвалити. Цей акт — обов'язковий "маяк" з програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

Зміняться правила обліку касових операцій
Депутати вирішили поступово перевести бізнес на обов'язковий облік касових операцій. З 1 січня 2021 року його повинні вести всі платники єдиного податку другої-четвертої груп. Відповідний законопроект ухвалено у першому читанні.

Використовувати для цього можна касові апарати, смартфони та інші цифрові гаджети. Підприємці повинні видавати клієнту чек, а якщо операція здійснюється через інтернет, — надсилати чек поштою або на телефон.

Депутати значно посилили відповідальність за невидачу чека або неповний облік операцій. За перше порушення штраф становитиме 150% вартості товарів чи послуг, але не менше п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів (850 грн). Раніше санкції були символічними — 1 грн.

За друге порушення доведеться заплатити штраф у розмірі 250% вартості проданих з порушеннями товарів чи наданих послуг, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн).

Запровадження електронного чека ініціював уряд Володимира Гройсмана, але ухвалити відповідний закон попередній парламент не зміг. ДФС спростила процедуру реєстрації касового апарата і частково перевела її в електронну форму. Однак реєстрація триває шість днів і проходить в "ручному" режимі.

За відсутності спрощеного процесу реєстрації касових апаратів та підвищених штрафів ухвалене рішення виглядає передчасним. У пакеті із законопроектом про РРО парламентарі ухвалили законопроект про "кешбек".

Його мета — дати можливість покупцю контролювати легальність роботи продавця чи надавача послуг через запровадження системи обліку даних з РРО. Через електронний кабінет покупець зможе перевірити справжність отриманого чека та оформити скаргу у випадку порушення власних прав.

Після отримання скарги податкова може перевірити продавця. Якщо виявиться, що він порушив порядок проведення розрахункових операцій, продавця оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів.

Будувати дороги стане простіше
Депутати зробили крок до спрощення дозвільної системи при будівництві доріг. Відповідний законопроект передбачає чотири основні новації.

По-перше, запроваджується середньострокове планування в галузі. Якщо зараз планування і будівництво об'єктів інфраструктури відбувається протягом 12 місяців, то після ухвалення закону цей термін збільшиться до трьох років.

По-друге, затверджувати перелік об'єктів будівництва і реконструкції буде не Кабінет міністрів, а Мінінфраструктури. "Це дозволить оперативніше визначатися, що треба ремонтувати і будувати", — заявила перший заступник голови комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко.

По-третє, скасовується необхідність затвердження бюджетним комітетом переліку дорожньої інфраструктури, яка буде будуватися і ремонтуватися. Ця функція переходить до Кабміну і Міністерства інфраструктури.

По-четверте, місцеві громади отримають змогу долучатися своїми коштами до будівництва доріг державного значення. "Це мобільність і швидкість. У цьому в тому числі зацікавлені місцеві громади", — підсумувала Клименко.

Зникне українське "шампанське"
Депутати у першому читанні ухвалили законопроект про вдосконалення правової охорони географічних зазначень. Він встановлює рамкові умови для захисту іноземних географічних назв і дозволяє створювати такі назви в Україні.

Мова йде про такі назви як пармезан, фета, коньяк, шампанське. Сир "Фета", за законодавством ЄС, мають право виробляти лише в Греції, пармезан — в Італії, шампанське — у французькій провінції Шампань. Наразі Україна подала на реєстрацію одну географічну назву: "Гуцульська овеча бриндзя".

Цей законопроект є частиною зобов'язань України в рамках угоди про асоціацію з ЄС. Україна зобов'язалася з 2026 року відмовитися від використання захищених географічних зазначень для продуктів вітчизняного виробництва.

Пайовий внесок у розвиток інфраструктури можуть скасувати
У сфері будівництва пропонується скасувати сплату замовниками будівництва пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту.

Про йдеться у законопроекті Олени Шуляк щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні. На думку авторки, це покращить дозвільні процедури для бізнесу і позитивно вплине на інвестиційний клімат.

Наразі розмір пайового внеску становить 4% від вартості житлового будівництва та 10% — від вартості нежитлової забудови.

"Пайовий внесок — це своєрідний податок на будівництво. Фактичним його платником є покупець нерухомості. Крім того, пайовий внесок не має чіткого цільового характеру", — йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

На думку експертів, ухвалення цього законопроекту позбавить місцеві бюджети коштів, необхідних для будівництва місцевої інфраструктури. Є ризик, що місцевим бюджетам доведеться "добирати" доходи шляхом збільшення податків на землю та нерухомість. Таким чином, фінансовий тягар може перекочувати з плечей забудовників на плечі всіх платників податків.

На горизонті — єдині правила транзиту з європейськими країнами
Парламентарі підтримали внесення в українське законодавство положень конвенції про процедуру спільного транзиту.Йдеться про запровадження єдиних правил декларування і контролю транзитних переміщень товарів з використанням спільного програмного забезпечення для країн-учасниць.

У Мінфіні пояснюють, що процедура приєднання до цієї конвенції нестандартна. Спершу необхідно запровадити та використовувати протягом щонайменше одного року положення цього документа і налаштувати ПЗ в межах України.

Система дозволить налагодити обмін даними про етапи митного оформлення товарів з використанням електронних повідомлень в режимі реального часу.

Лише після запровадження ІТ-продукту Україна зможе отримати запрошення приєднатися до конвенції. Зараз учасниками конвенції є 35 країн європейського регіону, у тому числі країни ЄС, Туреччина, Македонія та Сербія.

Митні процедури можуть стати простішими
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект про запровадження авторизованих економічних операторів (АЕО). Статус АЕО зможуть отримувати підприємства, які займаються міжнародною торгівлею: імпортери, експортери, виробники, експедитори, перевізники, митні представники.

Цей статус дозволить їм проходити митні формальності  у спрощеному режимі.  Статус АЕО компанії зможуть отримати, якщо вони не мали судимостей за контрабанду наркотиків та ліків, не порушували митні правила і не були притягнуті до відповідальності за злочини в господарській сфері.

Бізнес зможе запускати ракети в космос
Парламентарі хочуть дозволити приватним компаніям займатися космічною діяльністю, а саме – запускати ракети-носії в космос. Відповідний законопроект депутати підтримали у першому читанні. Для того, щоб зайнятися космічною діяльністю, компанія повинна подати до Державногокосмічного агентства декларацію, проінформувавши таким чином державу про свої наміри.

Що ще в планах у "Зе!Ради"
Депутати внесли до парламенту низку важливих для економіки законопроектів.

У перший день роботи нового парламенту на сайті Верховної Ради з'явився блок законопроектів щодо реформування української інфраструктури.

Окремо можна виділити проект закону про концесії. Президент Володимир Зеленський визначив його як невідкладний і доручив ухвалити до 1 жовтня.


Концесія — це форма державно-приватного партнерства, яка передбачає передавання об'єктів державної власності — доріг, аеропортів, вокзалів, портів — у тимчасове користування приватним підприємствам.

Чинний закон про концесії був ухвалений у 1999 році і його досконалість сумнівна: за 29 років в країні не був реалізований жодний масштабний проект на умовах концесії, тоді як в ЄС встигли побудувати понад 50 тис км доріг.

У квітні 2018 року попередній парламент взявся за цю ініціативу, однак далі першого читання законопроект не пройшов. Ініціаторами нової версії проекту стали чотири "слуги народу", акт уже включений до порядку денного Ради.

Окремо варто відзначити два ключові євроінтеграційні транспортні законопроекти: про залізничний транспорт та про внутрішній водний транспорт.

За словами міністра інфраструктури Владислава Криклія, проекти законів запроваджують європейську модель для ринків перевезень, закладають основи формування чесної конкуренції, забезпечують відокремлення діяльності з управління інфраструктурою від надання послуг.

"Імплементація цих реформ суттєво вплине на економіку України у національному масштабі. Експертна оцінка щодо економічного ефекту становить близько 3% зростання ВВП щорічно", — додав міністр.

Одними з найбільш резонансних залишаються зміни до Податкового кодексу щодо вдосконалення адміністрування податків. Проект викликав жорстку критику бізнесу через можливе посилення тиску на підприємців, підвищення штрафів, можливість використовувати окремі його положення для прихованої приватизації. Розгляд цього документа буде турбулентним.