15 ноября 2019 11:24

Бюджет в фіналі: як "слуги народу" приймали кошторис-2020 і що змінили в ньому

Бюджет в фіналі: як "слуги народу" приймали кошторис-2020 і що змінили в ньому

Депутати прийняли бюджет-2020. Навколо чого точилися найбільші суперечки і якими виявились фінальні правки в кошторис?
Бюджет-2020 прийнято в цілому. Відбулось все досить оперативно - без нічних голосувань під Новий Рік і хаотичного розгляду поправок до Податкового та Митного Кодексів. Причиною такої оперативності став приїзд місії МВФ в Україну. Збалансований бюджет для кредитора завжди є лакмусом для співпраці з країною.

Бюджет 2020 в цілому підтримали 280 депутатів, з них 241 від фракції "Cлуга народу", 20 позафракційних, 19 членів депутатської групи "За майбутнє", 

Жоден з членів фракцій "Опозиційна платформа - За життя", "Європейська солідарність", "Батьківщина" та "Голос" не віддав свій голос за бюджет.

ЕП уже аналізувала особливості бюджету, поданого 15 вересня, а також як змінився документ між першим і другим читанням. 

Зараз ми проаналізували фінальні коригування кошторису 2020, з’ясували, як вони вплинуть на відносини держави з містами і як довго бюджет діятиме в прийнятому вигляді -  в матeріалі ЕП.

 

pravda.com.ua

Фінальні штрихи

На фінальному етапі розгляду бюджету дискусії точились навколо про такі напрямки.

1. Ресурс на міста: що не отримали, а що здобули міста. Каменем спотикання під час голосування виявилися зміни до Бюджетного Кодексу. Розгляд поправок до нього затягнувся на кілька годин, а прийняття супроводжувалось криками депутатів "Ви вбиваєте децентралізацію" і зовсім одіозними заявами про те, "парламент взагалі не повинен думати про баланс бюджету". 

Під час підготовки бюджету з боку міст завжди звучать пропозиції збільшити видатки основних субвенцій (медичної та освітньої), різні види соціальних допомог та ін види трансфертів. Це рік не став винятком. 

Основні пропозиції Асоціації міст України полягали в наступному: обсяг освітньої субвенції збільшити  з 77,5 млрд грн до 105 з огляду на заплановане протягом року підвищення зарплат педагогам, видатки на програму державних медичних гарантій збільшити з 72,1 млрд грн до 104 млрд грн. 

Розмір додаткової дотації на утримання закладів освіти та охорони здоров’я пропонувалось встановити на рівні не менше 20 млрд грн. В бюджеті вона закладена на рівні 7,9 млрд грн. Субвенцію на інфрастуктуру ОТГ пропонувалось встановити в обсязі 5 млрд грн. 

Пропонувалось також вирішити проблему із забезпеченням гарантованих державою пільг на проїзд та зв’язок: або виділити субвенцію, або відмінити пільги. Це давнішня дискусія. Ще на старті децентралізації держава "спустила" ці функції на місцевий рівень, але не передала ресурс під них.

За розрахунками АМУ, держава уже заборгувала містам 2,2 млрд грн за те, що вони фінансують соціальні пільги власним коштом.

В повному обсязі жодна з цих пропозицій врахована не була.  

Як уже писала ЕП, в рамках підготовки до другого читання Мінфін точково збільшив ресурс на соцзахист педагогів, модернізацію лікарень, закупівлю ліків та медичних виробів. Також міста отримали нові види наповнення бюджету - мова про них піде нижче. Проблема в тому, що по факту з цих "додаткових джерел" можна буде отримати мільйони,  тоді як, за розрахунками АМУ, потрібні мільярди.

 

pravda.com.ua

2. Як акциз з палива розбалансував бюджет

Податком розбрату під часу бюджетних баталій стали 13,44% надходжень від акцизу з палива.

План на наступний рік був такий:  припинити його зараховувати до бюджетів місцевого самоврядування у зв’язку із початком роботи дорожнього фонду. За законом, з наступного року 100% акцизу з пального мають надходити до дорожнього фонду.

Під час розгляду в сесійній залі законопроекту змін до БК депутати не погодили позицію Мінфіну і комітету і залишили вищезгадані 13,44% місцевим бюджетам. Це розбалансувало кошторис і призвело до виникнення діри в бюджеті у розмірі 7,7 млрд грн. 

Пропозиція залишити 13,44% акцизу з палива місцевим бюджетам також була в пропозиціях Асоціації міст України. Аргумент з боку міст - закладені в бюджеті кошти на ремонт доріг не перекривають "відтік" доходів від акцизу з палива і складають лише близько 4 млрд грн.

Після "п’ятихвилинної" перерви тривалістю півтори години депутати знайшли як "залатати" діру. Вони відхилили 12 однотипних правок, і таким чином не затвердили розподіл субвенції на реконструкцію та ремонт доріг між бюджетами різних рівнів.

3. Міста і Кабмін поділили бурштинову ренту. Розподіл ренти на видобування бурштину між місцевими та центральним бюджетом відбуватиметься за принципом 30:70. При цьому ренту отримуватимуть бюджети не всіх міст, а лише тих, де ведеться видобування.

 

4. Боргом управлятиме окреме агентство. 

Зараз функції з управління держборгом належать Мінфіну.  У 2020-році вони перейдуть до нової структури - державного агентства з управління державним боргом.

Передбачається, що такий крок дозволить зробити управління держборгом від політичних факторів,  і дасть змогу більш комплексно та ефективно застосовувати інструменти по управлінню державним боргом.

Боргове агентство, зауважують у Мінфіні, зможе використовувати вдосконалені механізми управління ліквідністю і попереджувати кризи неплатоспроможності. В бюджеті на створення агентства закладено 53 млн грн Мінфін відповідатиме лише за стратегію держборгу. 

5. Строки медреформи змінились. Терміни долучення комунальних закладів охорони здоров’я до програми медичних гарантій переносяться з 1 січня на 1 квітня 2020 року. У першому кварталі медична  субвенція зберігається.

6. У держбюджету з’явилось нове джерело доходу пов`язане із запуском ринку електроенергії та газу - плата за сертифікацію оператора системи передачі електричної енергії та оператора газотранспортної системи. Заплановані доходи - 0,5 млрд грн.

7. Аграріїв обмежили в підтримці. Обсяг державної підтримки с/г товаровиробників обмежено параметром "не більше 1 відсотка випуску продукції в АПК". Причина такого обмеження - неповна вибірка цих коштів у 2018-2019 рр.

Як уже писала ЕП, під час доопрацювання бюджету уряд змінив свої плани щодо підтримки агросектору. 

Програму в 4,4 млрд грн, яка передбачала компенсацію ставок по кредитам, взятих для купівлі паїв після відкриття ринку землі замінила більш загальна програма з підтримки сільгосптоваровиробників вартістю 4 млрд грн. Як саме розподілятимуть ці кошти - наразі невідомо.

Перспективи перегляду бюджету

В наступному році уряд та депутати прогнозують перегляд бюджету.

"Доходи державного бюджету в 2020 році будуть вищими, ніж це закладено в проекті закону", - заявила міністр фінансів Оксана Маркарова під час презентації  державного бюджету. На її думку, бюджет не враховує ефект на економічне зростанням прийнятих у турбо-режимі усіх законопроектів.

Конкретних прогнозів про тотальний перегляд бюджету Маркарова не озвучила, уточнивши, що "за підсумками виконання першого кварталу Кабмін може переглянути кошторис і забезпечити збільшення видатків в Державній судовій адміністрації".

За словами першого заступника фракції "Слуги народу" Олександра Корнієнко, перегляд бюджету можливий за результатами першого півріччя - коли кристалізується ефект від прийнятих законів.