15 мая 2017 19:06

Чи переконав Президент?

«Петро Порошенко вміє ухилятися від питань, але журналістам потрібно бути змістовнішими»

Чи переконав Президент?

Майже рік Президент України не спілкувався з журналістами в широкому форматі. Востаннє — 3 червня 2016-го. І от нарешті це сталося. 14 травня, в День Європи і в День матері, з нагоди скасування візового режиму з ЄС Петро Порошенко провів прес-конференцію, яка тривала біля двох годин. Як і минулого разу, спілкування зі ЗМІ відбулося у внутрішньому дворі Адміністрації Президента.

ОСНОВНІ ТЕЗИ

Петро Порошенко привітав всіх з Днем матері і Днем Європи, а далі виступив із короткою промовою, в якій зокрема заявив: «Безвіз — це набагато більше, ніж спрощений спосіб перетину кордону. Я впевнений, що мова йде про подію надзвичайно більш глибоку, це гігантський крок у Європу, утвердження свободи людини, утвердження незалежності нашої держави, якщо хочете, це подолання наслідків Переяславської ради. Це вихід, нарешті, України з так званих пострадянських держав, які в Росії зневажливо називають «ближнім зарубіжжям». І навпаки, це ще глибше залучення України до спільного європейського цивілізаційного простору. Тепер хіба що божевільні можуть вважати Україну частиною так званого «русского мира». Україна — частина об’єднаної Європи від Лісабона до Харкова. Ми поділяємо спільні цінності і при цьому зберігаємо національну ідентичність». Президент уточнив, що українці можуть подорожувати без віз до 52 країн, а у червні додадуться 34 країни ЄС.

Запитання журналістів (зареєструвався 191 представник ЗМІ) мали абсолютно різну тематику — про внутрішню і зовнішню політику, про війну і Мінські домовленості, про родину і Євробачення... Наведемо деякі основні тези з відповідей Петра Порошенка:
•   Я щиро вірю, що українці Донбасу і Криму зможуть скористатися перевагами безвізового режиму, коли Крим і Донбас будуть повернуті в Україну. Зараз цими перевагами зможуть користуватися тимчасово переміщені особи після проведення відповідної процедури;
•   Що стосується другого терміну, я думаю, що на сьогоднішній день поки рано говорити про склад потенційних президентських кандидатів;
•   Ніколи за всю історію України наша країна не мала такого рівня свободи, в тому числі щодо журналістів і громадських діячів;
•   США вже залучені до «нормандського формату» переговорів з урегулювання ситуації на сході України;
•   Ми не можемо досягти миру тільки тому, що Путін Мінські угоди виконувати не хоче і не збирається. Але ці угоди дозволяють продемонструвати всьому світу, хто винен у цьому, йти в суд, залучати злочинця до відповідальності, щоб Росія в рамках міжнародного права заплатила ціну за те, що вона саме їх порушує;
•   Я б дуже хотів, щоб була підтримана моя ідея про введення миротворців. Вони (бойовики. — Ред.) злякалися, коли побачили, що ідея миротворців починає знаходити підтримку, був організований підрив машини спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, де загинув американський спостерігач — парамедик;
•   Щодо «плівок Онищенка» можу сказати, що  не чув, і не збираюся. Якщо пану Онищенку є що-небудь повідомити, він повинен був прийти до правоохоронних органів, до суду, дати пояснення в суді і захищати себе;
•   Левову частку підозрюваних щодо подій 2 травня в Одесі встановлено, частину з них затримано;
•   Ми намагалися прорахувати можливі ризики, пов’язані з підписанням і введенням в дію законів про гарантування вкладів «ПриватБанку», закон буде підписано, вето я застосовувати не буду, і вкладникам нічого не загрожує;
•   Я дуже люблю свою дружину. У нас дуже демократичні відносини в родині. Вона веде активну громадську діяльність, і про те, що вона збирається мати цикл передач, абсолютно неполітичних, вона зі мною не радилася;
•   Як президент, як політик і як громадянин для мене неприйнятно, що в українському парламенті були особи з подвійним, потрійним громадянством. Я ніколи не мав і не збираюся мати ніяких інших громадянств, ні я, ні члени моєї родини;
•   Євробачення було організовано на дуже високому рівні. Мені сподобалися пісня переможця конкурсу з Португалії, а також виступи Джамали та Onuka».
А тепер хотілося б зупинитися на декількох моментах.
ПРЕЗИДЕНТ

Вона мало чим відрізнялася від попередніх разів. Петро Порошенко так само певним чином загравав з журналістами і уникав чітких відповідей на запитання. Виходячи з власних вражень і аналізуючи реакцію журналістів та експертів, головна претензія до Глави держави якраз і була у тому, що він заговорював питання і не відповідав по суті. 
«Я поставив чотири конкретних запитання президенту, — пише у себе в ФБ журналіст-розслідувач Михайло ТКАЧ. — Чи знаєте ви що для захисту президента і вашого оточення в інтернеті була створена армія ботів. Вони активно атакують тих, хто пише критичні статті або просто думки... Не отримав відповіді на жодне з чотирьох питань. Як би президент відповів — так, він би визнав власну бездіяльність, а отже зацікавленість в наведених фактах. Якби президент відповів — ні, він би визнав власну безпорадність стосовно ситуації з громадянським суспільством. Тому президент, не бажаючи відповідати, у класичній манері вдався до маніпуляцій: похвалив себе за свободу слова, похвалив СБУ, запросив на зустріч, хоча дуже часто ми не отримуємо письмових відповідей президента бодай на запит».    
«Порошенко вміє ухилятися від питань, — каже політолог Євген МАГДА в інтерв’ю «Громадське радіо». — Я думаю, що він навчився цього як власник медіа. Тут не секрет, що він є власником «5 каналу» і вже не говорить про бажання його продати. Якщо ви хочете президента, прем’єра, чи міністра на чомусь упіймати — потрібно ставити перед ними питання, які пов’язані з певними фактами, а не просто з тим, що ви так вирішили».
Окреме питання — організація самої прес-конференції. «За дві години до прес-конференції колеги і читачі надіслали купу питань для президента. Різних, злих, іронічних, глузливих і цілком серйозних. Спасибі, друзі. Але у мене поки є головне — кому сьогодні на прес-конференції Петра Олексійовича не дадуть можливість задати питання?» — написала у себе в ФБ журналістка Світлана КРЮКОВА.
Не хочеться, звичайно, вірити, що є «особливий пул» журналістів, бо чомусь так трапляється, що кожного разу одні і ті ж люди отримують право поставити запитання Президенту, але якось дивно виходить, що «День» (мене особисто) прес-секретар Петра Порошенка Святослав Цеголко впритул не бачить вже третю прес-конференцію підряд. І питання тут не в тому, щоб пожалітися, а в тому, як влучно написала у ФБ головний редактор «Дня» Лариса Івшина, що «прес-секретар робить погану послугу Президенту, змушує думати про замовчування як особливу форму цензури».  
ЖУРНАЛІСТИ

Низка експертів звинуватили журналістів у слабкості й беззмістовності. «Прес-конференція Петра Порошенка — ні, не буду коментувати якість нашої журналістики, навіщо мучити трупик і знущатися над убогими», — відреагував у «Фейсбуці» Юрій Бірюков. Так, це ніякий не експерт, а радник Президента. Чи є в його різких словах доля правди? Частково — так. Насамперед, під час прес-конференції журналісти виглядали по-різному, місцями слабко, місцями сильно.
Інша річ, що є глибинна проблема, яка в цілому пов’язана із станом української журналістики. «Думаю, в плачевному стані України журналісти таки винуваті більше за політиків. Саме вони, а не політики, формують розруху в головах мешканців цієї частини світу», — написав днями правник Геннадій ДРУЗЕНКО.
Одне з ключових питань, яке звучало кілька разів під час прес-конференції — «Хто вбив Павла?» (Шеремета. — Ред.). У футболках із таким написом прийшла група журналістів. «На жаль, я чекав більш кращого результату (в розслідуванні. — Ред.). Я не задоволений, що досі в нас немає вбивці, і він не притягнутий до відповідальності, — відповів Петро Порошенко. — Голова СБУ доповів мені, що пан Устименко, який був згаданий у розслідуванні (журналістів. — Ред.) — звільнився із СБУ у квітні 2014 року разом з 2 тисячами працівників СБУ після Революції Гідності». Відповідаючи на уточнювальні запитання журналістів, Петро Порошенко зауважив, що не зобов’язаний створювати в адміністрації Президента спеціальний підрозділ, який би займався розслідуванням вбивства Павла Шеремета, бо справу веде Національна поліція.
Звичайно, виконавці і замовники вбивства Шеремета мають бути знайдені, проте не потрібно забувати і про більш давні і резонансні справи. Нещодавно після виходу документального фільму «Вбивство Павла», ми писали про це («День», № 78-79 від 11 травня 2017 р.). Адже вбивство Шеремета відбулося на тлі відсутності остаточної юридичної крапки в частині замовників у «справі Гонгадзе — Подольського». В цьому році виповнюється 17 років, як ті, хто зафіксовані на «плівках Мельниченка» і де вони обговорюють злочини проти Олексія Подольського та Георгія Гонгадзе, перебувають на волі, вони досі не постали перед судом навіть як свідки. Тобто десятиліттями створюється атмосфера непокараності. Саме про це слід пам’ятати журналістам, коли порушується питання про вбивство Шеремета.
Власне, на цю тему і було заплановане наше запитання до Президента. Насамперед ми хотіли висловити підтримку нашому журналісту в окупованому Криму Миколі Семені, якого переслідують (14 травня у нього день народження), і закликати Президента активніше ставити це питання з найвищих трибун... А щодо запитання, то воно стосувалося того, що європейські структури, зокрема ПАРЄ (прес-конференція Петра Порошенка проходила саме в День Європи), неодноразово приймали резолюції, в яких закликали Україну довести резонансну «справу Гонгадзе-Подольського» до кінця і дати юридичну оцінку замовникам злочину. До речі, 21 травня Георгію Гонгадзе виповнилося б 48 років. Раніше Петро Порошенко вже заявляв, що для нього це «справа честі», але не дивлячись на те, що генпрокурори і президенти змінюються, остаточної крапки в резонансній справі немає вже майже 17 років. Так в чому ж проблема? Отже, на рівні влади це запитання поки залишається без відповіді.
Автор
День
Источник