12 июня 2018 12:45

Рік без віз та статистика без правди: що не так із даними про безвізові поїздки українців

Рік без віз та статистика без правди: що не так із даними про безвізові поїздки українців

Увесь понеділок від посадовців лунали привітання з нагоди річниці безвізового режиму. Це природно, адже дата справді важлива. Щоправда, офіційна річна статистика виявилася не дуже приємною, та більшість з них воліли про це не згадувати – як, приміром, президент Порошенко.

"Перша річниця дії безвізу – це відповідь усім "зрадофілам", які запевняли, що нам його ніколи і не дадуть. Цифра у більше 555 тисяч подорожей чудово демонструє, що ми впоралися!" – пояснив він.

Цю кількість порахували наші прикордонники, але вони дали також інші дані. За "безвізовий рік" – з 11 червня 2017 року – українці 20 мільйонів разів перетинали кордон між Україною та державами ЄС. Отже, за їхніми даними, лише 2,7% подорожей були безвізовими. Це – до дивного мало. Але ми маємо підстави говорити, що статистика Державної прикордонної служби – помилкова, реальна кількість поїздок без віз значно вища. Про це – далі у тексті. 

Та головна вражаюча цифра дня – інша. З’ясувалося, що за рік прикордонники не пустили до ЄС 44 тисячі українців. Ця кількість вражає, адже досі в офіційних повідомленнях йшлося про десятки відмов, цифра не доходила навіть до сотні! У ЄС пояснили, що насправді українців, яких "розвернули" на європейському кордоні, було трохи менше, але все одно – цифра вельми висока.

Тож ЄвроПравді довелося з’ясовувати, чи є це проблемою.

Непорахований безвіз

"З початку введення безвізового режиму до країн Європейського Союзу прослідувало майже 20,3 мільйона громадян України, з яких майже 4,8 мільйона – за біометричними паспортами. Понад 555 тисяч скористалися всіма перевагами безвізового режиму", – йдеться в офіційному повідомленні ДПСУ.

Цифра про 555 тисяч безвізових українців викликає сумнів і видається заниженою. Особливо якщо порівняти її із показниками Грузії! Грузини навесні також святкували перший рік безвізу з ЄС; вони стверджують, що безвізові паспорти допомогли здійснити 250 тисяч поїздок громадян.

Тобто в маленькій Грузії, що не межує з ЄС, безвізом скористалося лише вдвічі менше людей, ніж в Україні? Невже наш безвіз не спрацював, як годиться? На щастя, відповідь – ні. Безвіз працює і у нас.

Таке буває рідко, але

цього разу офіційний Київ занизив свою #перемогу – через помилки прикордонників.

Даних, які це підтверджують – вдосталь.

По-перше, підрахунки Києва категорично спростовують в Євросоюзі, адже там фіксують значно більшу кількість безвізових українців. Так, у одній лише Польщі кажуть, що торік  (тобто без урахування 2018 року!) у рамках безвізового руху їхній кордон перетнуло 1,27 млн українських громадян.

Крім того, за даними Єврокомісії, у 2017 році українці зверталися за шенгенськими візами на 700 тисяч разів менше, ніж у 2016-му. Ще 80 тисяч склало падіння кількості болгарських віз. І це – не враховуючи початок поточного року! А ще треба додати безвізові Румунію, Хорватію, Кіпр, а також врахувати, що безвізові українці нерідко їздять не по одному разу, а кілька.

Звідки взялася така серйозна помилка? Питання у тому, як прикордонники визначають безвізових подорожуючих.

Приміром, автор цих рядків значиться у базі наших прикордонників як "візовий", бо ще рік тому відповів "так" на запитання прикордонника "у вас візи в паспорті є?". Чи була ця віза діючою, чи була вона одноразовою, чи закінчився її термін – це прикордонника не цікавило. У наступні поїздки запитань взагалі не було.

Експерти також кажуть про хибні підрахунки.

"Кількість перетинів кордону за безвізом є значно більшою, ніж 555 тисяч", – стверджує Катерина Кульчицька, експертка організації "Європа без бар’єрів".

"Схоже, що 555 тисяч – це власники "чистих" паспортів без жодних старих чи діючих віз. Українським прикордонникам складно визначити, чи є діючими шенгенські візи, адже для цього потрібно було б перевіряти і термін дії віз, і, часом, штампи про в'їзд і виїзд, щоб порахувати дні в Шенгенській зоні", – пояснила вона. Також до статистики прикордонників не потрапили ті українці, які їхали до Польщі чи Литви через Білорусь, або до Румунії/Болгарії через Молдову, а також ті, хто летів до ЄС популярним маршрутом через Стамбул. А таких – чимало.

Чому прикордонники і досі не зрозуміли, що їхня статистика береться "зі стелі" – питання непросте. Спроба ЄП та інших експертів обговорити це з керівництвом ДПСУ не мала успіху.

І, наостанок, ще одна цифра. Прикордонники визнають, що кількість перетинів кордону з ЄС за безвізовий рік зросла на 2,6 мільйона! Це вже значно більш схоже на реальну кількість безвізових поїздок, хоча цей показник, швидше за все, трохи занижений.

Але є і погані новини.

Пускають не всіх

Статистику першого року безвізу оголосив у понеділок на брифінгу в Києві перший заступник голови Державної прикордонної служби Василь Серватюк. А ще він став першим з українських посадовців, хто визнав: відмови на кордоні є серйозною проблемою.

Минулого літа та осені ДПСУ регулярно публікувала новини про кількість тих українців, кого "розвернули" на кордоні. Ця цифра потроху зростала, але приємно дивувало те, наскільки малою є кількість відмов.

Повідомлялося, що за перші 5 днів безвізу до ЄС не пустили 16 українців, за два тижні – лише 33. За три місяці безвізового режиму ця цифра зросла до 61 особи – і на тому зупинилася. Навіть наприкінці листопада прикордонники повторювали цей показник (немов більше на кордоні нікого не розвертали), а далі – просто перестали наводити дані відмов у в’їзді.

Та ці дані офіційної статистики виявилися ще більше відірваними від реалій, ніж цифра про 555 тисяч безвізових поїздок.

Тепер прикордонники визнали: йдеться про десятки тисяч відмов.

Саме про таку кількість недопусків їм повідомили колеги з Євросоюзу.

В цьому разі не йдеться про статистику "безвізового року", з 11 червня 2017-го по нинішній час. В європейській прикордонній агенції Frontex порахували відмови за календарний 2017 рік, що включає також період до безвізу. Але головне – те, що ця кількість відмов враховує також тих, хто їздив до Євросоюзу з візою та зі старими, не біометричними паспортами.

А тих, хто має візу, "розвертають" на кордоні частіше, ніж безвізових подорожуючих. Це суперечить стереотипу у суспільстві, але такими є вимоги прикордонного кодексу ЄС, про що "Європейська правда" писала неодноразово. Віза не дає гарантії в’їзду так само, як і "голий" біометричний паспорт, але дає прикордоннику додаткову можливість "завернути" людину – приміром, якщо мета поїздки не відповідає "візовій".

Отже, до цифр.

"За 2017 рік наші європейські колеги не пропустили з різних причин та повернули в Україну близько 44 тисяч громадян України", – заявив у понеділок Василь Серватюк.

"Чи багато це? На 20 мільйонів перетинів кордону – це небагато. Але для кожної конкретної людини недопуск – це проблема", – сказав представник ДПСУ, додавши, що ці дані за 2017 рік він отримав від європейської прикордонної агенції.

Цікаво, що у Frontex наводять трохи іншу кількість відмов у в’їзді. Звіт агенції, який має у розпорядженні "Європейська правда", ставить громадян України на перше місце у світі за цим показником.

За 2017 рік прикордонники всіх 28 держав-членів ЄС (включаючи також Британію та Ірландію, які зберігають для нас візи) 37 117 разів відмовили у в’їзді українцям, що склало 20% усіх відмов. На другому місці – росіяни, у них відмов на кілька сотень менше.

Чому це сталося? Наскільки серйозна ця проблема? Спробуємо розібратися.

Чому зупиняють українців?

У прикордонній службі тепер пояснюють, що вони, повідомляючи про поодинокі відмови, не враховували тих українців, кого "розвертали" в аеропортах. В ДПСУ кажуть, що ці дані до них не надходять (лише якщо сам українець про це повідомить прикордонника, що малоймовірно). Навіщо було повідомляти статистику, далеку від реальності – правильне запитання, на яке ми не маємо відповіді.

А ще статистика ДПСУ, схоже, враховувала тільки тих, кого вони вважали "безвізовими" – а їхня кількість, як ми вже з’ясували, була суттєво занижена.

Але хай там як, варто наголосити: навіть 37 тисяч відмов, про які стало відомо зараз, ще не означають "зради".

По-перше, на тлі 20,3 мільйона поїздок цей показник є доволі невисоким. Йдеться про 0,18% тих, кого не пустили в ЄС. Це менше за відсоток відмов у візах у найліберальнішому посольстві!

По-друге, і до безвізу кількість відмов на кордоні була схожою!

За даними Frontex, у 2016 році, коли всі подорожували з візами, європейські прикордонники "розвернули" на кордоні 27,8 тисяч українців (це, до речі, є найкращим доказом того, що наявність візи не виключає проблем на кордоні).

По-третє, експерти зазначають, що через сплеск відмов у в’їзді пройшли абсолютно всі держави, що отримували безвіз. Це не означає якихось специфічних вимог на кордоні для безвізових подорожуючих. Просто за відсутності візи дехто може поїхати на кордон, не помітивши, що вже вичерпав термін (90 днів на півроку в Шенгені). Або ж – поїхати, не подбавши про зворотні квитки, чи про місце ночівлі тощо.

"Після введення безвізу, коли знімається фільтр консульських установ, лише прикордонники можуть відсіювати проблемних подорожуючих, тому зростання рівня відмов на кордоні є природним. Також ця тенденція характерна і для інших країн, які здобули безвіз з ЄС. Зростання рівня відмов було зафіксовано у перший рік безвізу і для Молдови (на 59%), і для Сербії (на 76%)", – розповідає експерт "Європи без бар’єрів" Катерина Кульчицька.

Українські відмови наразі зросли на третину, тож цей показник цілком прийнятний, і наступного року він майже гарантовано ще збільшиться – але має лишитися у "пристойних" межах.

І, наостанок, перерахуємо основні причини відмови у в’їзді – за даними статистики ЄС.

Головною причиною відмов українцям у в’їзді минулого року стала "недоведена мета подорожі". Таких випадків було 16,5 тисяч. За європейською термінологією це означає, що прикордонник має сумнів у чесності того, кого він "розвернув" на кордоні. На жаль, у цій групі – чимало сумнівних відмов, коли наш співвітчизник, можливо, і був чесним, але не зміг цього довести. Також у цю групу потрапляють ті, хто їдуть на нелегальну роботу, маскуючи поїздку під "безвізовий туризм".

Саме тут було найбільше зростання кількості відмов (у 2016 з цієї причини відмову у в’їзді отримали 10 тисяч українців).

На другому місці – ті українці, які опинилися на кордоні з ЄС, не маючи ані чинної візи, ані біометричного паспорта. Таких чимало – майже 8 тисяч! Але серед них враховано також багатьох із тих, хто мав візу, але її анулювали на кордоні через невідповідність "візової" та реальної мети візиту.

Третя найпопулярніша причина відмов – нестача коштів для поїздки. Із цією проблемою стикнулися 4370 українців, що доволі багато – роком раніше їх було трохи більше двох тисяч. Виходячи з відгуків, ця претензія чи не найчастіше лунає від польських прикордонників (до яких за останній рік взагалі з’явилося дуже багато нарікань).

Хто хоче розібратися у цьому питанні – радимо нашу минулорічну статтю "Скільки грошей брати в Європу".

Четверта та п’ята причини відмов ідуть поруч, сумарно зібравши майже 4,5 тисяч випадків. Це – ті українці, які порушили правила безвізу: або перевищили 90-денний термін перебування в Шенгені, або ж були депортовані раніше і вирішили, що можуть зробити новий паспорт та поїхати знову. Їхні плани, звісно ж, через це летіли шкереберть.

Бажаєте розібратися із "правилом 90 днів"? Читайте нашу статтю "Як не помилитися, рахуючи дні в Шенгені".

Всі інші причини відмов значно менш "популярні".

І, наостанок, очевидна, але важлива порада. Не хочете опинитися серед цих десятих відсотка, які потрапили в халепу і не змогли скористатися безвізом? Тоді готуйтеся до поїздки. Будьте готові пояснити прикордоннику, куди та навіщо ви їдете, а головне, будьте чесними – і ви точно не матимете проблем.

Безвізовий режим – це зручно, але й його правила забувати не варто.

Автор
Європейська Правда