05 февраля 2019 15:38

Як має діяти розумний виборець

Три основні загрози, проти яких потрібно виставити «фільтри»

Як має діяти розумний виборець

3 лютого Центральна виборча комісія завершила приймати документи від бажаючих балотуватися на президентських виборах 31 березня. В останній день документи до ЦВК принесли 17 осіб, включаючи чинного президента України Петро Порошенка. В цілому ж, цього разу справжній «кандидатський бум» — за весь період подання документів виявили бажання балотуватися... 89 осіб. Станом на сьогодні зареєстровано 28 кандидатів, і це вже рекорд за всю історію президентських виборів в Україні. Та навіть ця цифра не остаточна, адже останній день прийняття рішень ЦВК про реєстрацію або відмову — 8 лютого.


Тим часом з’явилися свіжі соціологічні рейтинги. Одразу зазначимо, що до кожних опитувань щодо електоральної підтримки кандидатів чи партій необхідно ставитися критично. Адже часто подібні рейтинги використовуються виборчими штабами для формування потрібної підтримки у виборців. Особливо коли йдеться про різні дані щодо одних і тих же кандидатів чи партій. Разом з тим, це не означає, що соцопитування потрібно ігнорувати.


Отже, готовність взяти участь у голосуванні на президентських виборах висловили 81% опитаних (45% — однозначно готові, 36% — скоріше). Лідером президентського рейтингу є Володимир Зеленський, якого готові підтримати 21,9% тих, хто визначився з вибором і готовий взяти участь у голосуванні. Юлію Тимошенко підтримують 19,2% виборців, Петра Порошенка — 14,8%, Юрія Бойка — 10,4%, Анатолія Гриценка — 8,4%, Олега Ляшка — 6,5%, Євгена Мураєва — 3,4%, Андрія Садового — 2,4%, Олександра Шевченка — 2,2%. Рейтинг інших кандидатів — менше 2%.


Лідером антирейтингу, як і раніше, залишається чинний президент Петро Порошенко. Половина опитаних не проголосували б за нього за жодних обставин. За Юлію Тимошенко не віддали б свого голосу майже 30% опитаних, за Юрія Бойка та Арсенія Яценюка — близько чверті, за Олега Ляшка — кожен п’ятий. Такими є результати спільного опитування Центру «Соціальний моніторинг», Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка, компанії «Інфо Сапієнс» та соціологічної групи «Рейтинг». Статистична похибка вибірки становить не більше, ніж 1,0%. Опитування було проведено в період з 19 до 30 січня.


Український виборець стоїть перед великим випробуванням — зробити правильний вибір у складних умовах. Адже в сучасному світі багато різних технологій та інструментів, які спрямовані на те, щоб нав’язувати цей «правильний вибір» щодо певних кандидатів чи партій. Причому використовують їх як «свої» політики, так і Кремль, який не упускає будь-якої нагоди, щоб дестабілізувати ситуацію в нашій країні. Тобто наші виборці — під подвійним ковпаком маніпуляцій. Не потрібно забувати і про те, що Україна вже п’ять років перебуває в умовах війни. Як в усіх цих реаліях зберегти тверезість вибору, який має бути на користь усієї країні?


«РОЗУМНА ЛЮДИНА ПОВИННА УСВІДОМИТИ, ЩО ПЕРЕБУВАЄ ПІД ІНФОРМАЦІЙНИМ МАНІПУЛЯТИВНИМ ТИСКОМ»

Iван ХОМЯК, кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології, природокористування та біології людини Житомирського державного університету імені Iвана Франка (facebook.com):

— Людина істота біосоціальна. Її соціальність інколи може зле пожартувати. Під тиском суспільства людина викривлено сприймає реальність. Ще кілька віків тому це відбувалося спонтанно або в незначному масштабі. ХХІ століття зробило викривлення сприйняття реальності високотехнологічними і масовими. Це насамперед основа маркетингу: не так важливо, що ти продаєш — важливо як; не так важливо, чи є потреба в продукті, як важливо створити цю потребу. Такі принципи потрапили в політику, особливо у виборчі технології. Це також фундамент гібридної агресії Москви проти цивілізованого світу і його основ.


Виходячи з цього, маючи групу фахівців, трохи грошей і доступ до інформаційних ресурсів, можна сформувати велику групу громадян, які будуть захоплюватися якимось діячем або ненавидіти його. Коли таку людину починаєш запитувати, які конкретні претензії вона має до політика, то зрідка почуєш нормальні аргументи. Частіше мем-відмазки, які йдуть врозріз із логікою та реальністю (олігархи, торгівля на крові, Липецька фабрика тощо).


Кожна розумна людина повинна усвідомити, що перебуває під постійним інформаційним маніпулятивним тиском. Не важливо, чи пішла вона за покупками до супермаркету, чи обирає президента. Як же має діяти розумна людина? Вона повинна поставити об’єктивні фільтри вибору, через які не переступати, попри будь-які спокуси.
Про ці фільтри щодо виборів президента я намагатимусь за можливості писати у своїх наступних дописах, а поки що можете почитати книгу Фредеріка Пола та Сіріла Корнблата «Операція «Венера».


«НА ЦИХ ВИБОРАХ МОЖУТЬ БУТИ ВИРІШАЛЬНИМИ ДОЛІ ВІДСОТКІВ»

Iрина БЕКЕШКIНА, директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Iлька Кучеріва:

— Далеко не всі кандидати в президенти, які офіційно подались до ЦВК, дійсно вважають, що вони можуть перемогти. Навіть серед тих, хто набирає відносно непоганий відсоток рейтингу. Останні розраховують на майбутні парламентські вибори. Лідерам політичних партій необхідно «розкрутитися» й набрати хоча б п’ять відсотків. Ті, хто не є лідерами партій, але при цьому можуть набрати хоча б по два відсотки, прагнуть потрапити до тих чи інших політичних сил та проектів. Не будемо забувати, що кожен із кандидатів має право мати свого представника у виборчій комісії. Таких представників може бути не один і не два. 2,5 млн гривень — це не така вже й велика ціна за це. Є і такі кандидати, які просто грубо працюватимуть проти конкретного кандидата. Тут може бути багато маніпуляцій. У тому числі для цього використовуватимуться однофамільці тощо. На виборах можуть бути вирішальними долі відсотків.


Не варто забувати, що політика відображає образ самого суспільства. Суспільство, яке здатне вестися на популістські гасла та обіцянки, саме не створює відповідного запиту для серйозних передвиборчих програм. Пропозиція зрештою залежить від попиту.
Влітку минулого року в нашому опитуванні 62% відповіли, що Україні потрібні нові політичні лідери. Хто для суспільства може бути такими новими лідерами? Тільки вже відомі через телебачення обличчя. Цим і пояснюється те, що Зеленський потрапляє до трійки лідерів серед опитуваних. Коли мене запитують — у кого Зеленський забирає голоси, то я відповідаю, що ні у кого. Раніше в опитуваннях перемагав «інший кандидат». Зараз «інший кандидат» отримує два відсотки. Крім того, серед молоді значно зросла кількість тих, хто збирається піти на вибори.


«МИ МАЄМО НАЙНИЖЧІ ПОКАЗНИКИ РІВНЯ ДОВІРИ ДО КАНДИДАТІВ ЗА ВСЮ ІСТОРІЮ ВИБОРІВ»

Володимир ФЕСЕНКО, політолог:

— Кандидатів у президенти може бути до сорока. Але вже навіть зараз встановлений рекорд — 28 зареєстрованих кандидатів. 2004 року було 26 кандидатів. Чому їх так багато? Є кілька причин, які спрацювали одночасно. Перша причина — це величезна криза довіри до політичних еліт і традиційних політичних лідерів. Жоден з них не має рівня довіри, який був би вищим, ніж 25 відсотків. Ми маємо найнижчі показники рівня довіри до кандидатів за всю історію виборів. Це спонукало значну частину тих, хто хоче претендувати на президентську булаву, спробувати долю. Не будемо забувати, що у нас вистачає людей, які схильні до марнославства й хочуть, щоб їх помітили. Такі персонажі були завжди. Але головна частина кандидатів є лідерами політичних партій. Багато таких кандидатів намагаються підняти рейтинги своїх партій для того, щоб ці партії подолали п’ятивідсотковий бар’єр. Крім того, є сподівання, що цей бар’єр можуть знизити. Деякі кандидати потім намагатимуться вигідно продати себе тим чи іншим політичним силам. Свого часу, наприклад, так зробила Наталія Королевська, яка подала свою кандидатуру на пост президента 2014 року, а потім восени домовилася з Опозиційним блоком. Не виключаю, що й зараз є кандидатури, які потім пропонуватимуть себе тим чи іншим політичним силам як відомих політиків, які звертають на себе увагу. При цьому не менше як десяток кандидатів виконують роль саме технічних кандидатів. Варто звернути увагу хоча б на деякі прізвища, які схожі з лідерами перегонів. Деякі з технічних кандидатів продаватимуть місця у виборчих комісіях. Крім того, є досить специфічні кандидати, як-от Роман Насіров. Очевидно, що його участь у передвиборчих перегонах пов’язана зі справою проти нього. Таким чином, за порадою адвокатів він намагатиметься пов’язати цю справу з начебто політичним переслідуванням. На жаль, все це ніяк не пов’язано з якістю передвиборчих програм та мотивів.

Автор
День
Источник