26 февраля 2020 10:54

"Земельный марафон", подковерные переговоры и дефицит Богдана: как Рада принимает рынок земли

"Земельный марафон", подковерные переговоры и дефицит Богдана: как Рада принимает рынок земли

Розгляд законопроєкту про ринок землі перетворився на нескінченний серіал з наперед відомим сюжетом і фіналом, в якому немає натяку на інтригу.

Земля паралізувала роботу Верховної Ради: замість "земельної ночі", на яку розраховувала влада, парламент і країна отримали "земельну весну".

Так, наразі депутати розглядають і голосують майже за кожну правку. З моменту винесення законопроєкту 2178-10 на друге читання, а це сталось три тижні тому, народні виборці розглянули 1505 поправок з 4018. З них була підтримана лише одна, яка мала технічний характер.

Наступний раунд розгляду почнеться на початку березня, коли парламентарі повернуться до роботи в сесійній залі.

За такої динаміки "земельний марафон" закінчиться не раніше квітня і змінитись все може лише за однієї умови – якщо "слуги" домовляться з колегами з "Опозиційної платформи – за життя", представники якої подали найбільшу кількість поправок до документу.

"Слідкуйте уважно за роботою парламенту. Якщо частина депутатів "ОПЗЖ" раптом різко захворіє, а Рада вирішить працювати вночі, це означатиме, що усі домовились і все нарешті закінчиться", – пояснює один з депутатів "Слуги народу".

Проте на такий варіант розвитку подій ніхто з опитаних парламентарів не сподівається, а окремі співрозмовники вважають, що певні домовленості між обома політичними силами уже є.

Як будуть розвиватись події далі? Чи є ймовірність, що ринок землі буде ухвалений раніше? Чи вистачить голосів у відповідальний момент?

Як все починалось

Земельна реформа у виконанні "Слуги народу" почалася з бліцкригу в першому читанні, яке відбувся в листопаді 2019 року. 

Незважаючи на мітинги, відсутність голосів з боку "Голосу"," Європейської солідарності", "Батьківщини" та ОПЗЖ, тоді "слуги" знайшли голоси на підтримку ринку землі. 240 депутатів натиснули "за": 227 з фракції "Слуга народу" і 13 позафракційних.

До другого читання документ суттєво змінився. Ще перед голосуванням президент Володимир Зеленський заявив про проведення "всеукраїнського референдуму", на якому українці повинні вирішити, чи давати іноземцям дозвіл на купівлю земель. Відповідний пункт був доданий в документ. Проте, це не все.

Змінився законопроєкт не лише за змістом, а й за формою. До другого читання в документ на шість сторінок депутати подали понад 4 тисячі поправок, які парламент швидко б розглянути не зміг.

На "земельному" законопроєкті "турборежим" команди Зеленського фактично захлинувся. Намагання голови Офісу президента Андрія Богдана, який до звільнення відповідав за роботу парламенту, зрушити з місця земельне питання до нового року результату не дали.

Наприкінці грудня співрозмовники в "Слузі народу" декілька разів заявляли про винесення документу на голосування, але цього так і не сталося.

Рік завершився для учасників цього процесу запеклими баталіями в профільному комітеті, ситуативними мітингами аграріїв, яких збирала Всеукраїнська аграрна рада, і песимістичними прогнозами щодо долі земельної реформи у 2020 році.

Утім після святкового анабіозу і місяця пробуксовки Рада таки повернулась до розгляду земельного питання. Анонсував цю подію за день до старту "земельного марафону" голова фракції "Слуга народу" Давід Арахамія.

"Цього тижня ми готові голосувати за землю... Скільки це займе часу, ніхто не знає. Але ми в четвер (6 лютого) почнемо, голосуватимемо до перемоги. У мене є прогнози, що десь о 3–4 годині ранку закінчимо... Ми називаємо це "земельною ніччю", – сказав він.

Перед днем голосування, уже традиційно, відбулась зустріч Зеленського з депутатами фракції "Слуги", на якій він знову переконував депутатів у необхідності підтримки законопроєкту.

Цього разу обійшлось уже без сліду олігарха Ігоря Коломойського, якого президент раніше на зустрічі з фракцією називав "людиною, яка розганяє протести" проти ринку землі.

За словами депутатки "Слуги" Олени Мошенець, із Зеленським "була дуже гаряча і довга розмова".

Від депутатів, присутніх на тій зустрічі, стало відомо, на що розраховував президент. "Я сподіваюсь, протягом двох днів ви це питання (ухвалять земельний законопроєкт. ) вирішете…", – казав Зеленський. Разумков на це йому відповів, що знадобиться не менше тижня.

Проте, як виявилось, усі вони помилились у своїх розрахунках на кілька місяців.

Анонсування "земельної ночі" і плани "Слуги народу" привели у бойову готовність опозицію.

З самого ранку на наступний день в Раді було гаряче: депутати "Батьківщини" і ОПЗЖ заблокували трибуну, під стінами Ради знову зібрали мітингувальників, а спікер парламенту Дмитро Разумков взагалі залишив залу через зламаний лідеркою БЮТ Юлією Тимошенко мікрофон.

Так стартував "земельний марафон".

Чи буде компроміс

З того часу минуло три тижні, проте працювала Рада над земельним проєктом не весь цей час, а фактично лише 6 днів. За цей час депутати пройшли 1505 з 4018 поправок.

Лише одна правка – №48 від "Слуги народу" Ігоря Фріса – була підтримана, але вона суто технічна.

Здебільшого в ці дні депутати ОПЗЖ і "Батьківщини" вправлялися в красномовстві і часто їх промови взагалі не стосувалися суті питання.

"Наші всі голосування – це таке своєрідне contra spem spero, коли ми без надії сподіваємося, що щось пройде, але в результаті нічого не проходить. Ми з більшістю помінялася кнопками: як правило монобільшість голосувала зеленими, тепер зеленими голосує наша частина залу", – жартував щодо ситуації член депутатської групи "За майбутнє" Тарас Батенко.

За новими прогнозами Арахамії, розгляд "земельного" законопроєкту у другому читанні займе 2,5–3 місяці. Проте, цей термін може виявитись і меншим, якщо ОПЗЖ піде на поступки.

"Позиція ОПЗЖ – "ми хочемо цю тему повністю відіграти і забрати тему ринку землі на себе". Тобто вони хочуть Юлю з‘їсти", – пояснює один з впливових депутатів "СН".

Наразі, за нашими даними, з "Батьківщиною" ніхто перемовин не веде.

Декілька днів назад в популярних анонімних Telegram-каналах з'явилась інформація про існування певних домовленостей "СН" з фракцією ОПЗЖ і відкликання останньої своїх правок до законопроєкту.

В "Слузі народу" поспішили запевнити, що не ведуть таємних переговорів з іншими політсилами. "Підкилимних домовленостей ніхто ні з ким не проводить. Ми можемо закликати тільки до совісті колег по парламенту", – заявив заступник голови фракції Олександр Корнієнко.

Проте, співрозмовники в парламенті підтвердили, що такі перемовини дійсно відбувались і цей процес ускладнився через заміну голови Офісу президента Андрія Богдана на Андрія Єрмака.

"Зараз питання із земельною реформою поставлено на паузу. Всі намагаються зрозуміти, чого чекати від Єрмака", – повідомив один з співрозмовників у керівництві "Слуги народу".

За його словами, Богдан "був авторитарним управлінцем, не ліз за словом у кишеню, коли треба було вмовити когось з членів фракції", і стримував вплив Ігоря Коломойського на фракцію.

Керівництво "Слуги народу" хвилюється, що без Богдана для фракції настануть "смутні часи", олігархи посилять вплив на депутатів і втримати монобільшість по складних реформах, як земельна, не вдасться.

Крім цього, у фракції "СН" та в оточенні президента одразу кілька співрозмовників переконували, що спікер Ради Дмитро Разумков не хоче брати на себе негатив від земельної реформи.

"Він вірив, що домовиться з ОПЗЖ і "Батьківщиною", меморандуми з ними підписував, пропонував робити все по процедурі, а у підсумку вони його "кинули". Я впевнений, коли всі поправки пройдуть, рішення на голосування за законопроєкт в цілому буде ставити не він, а Стефанчук (віцеспікер Верховної Ради)", – каже співрозмовник.

Проте є і інша версія: фракція ОПЗЖ на певні поступки все ж таки пішла. "Вони деякі свої поправки пропускають, а деякі об'єднують. Все рухається швидше, ніж мало бути", – ділиться своїми спостереженнями депутат "СН".

Чи є тут закономірність, можна буде дізнатись уже незабаром, коли депутати знову повернуться до "земельного марафону".

 

Автор
Українська Правда