24 июня 2019 16:44

Мораторій на продаж землі: скільки платить Україна за неквапливість

Мораторій на продаж землі: скільки платить Україна за неквапливість

Заборона на торгівлю землею зіштовхнула галузь на низьку траєкторію розвитку. У 2018 році це коштувало Україні 22,5 мільярда доларів
Україна посідає лідерські позиції у світі за площами родючих ґрунтів та обсягами експорту аграрної продукції, але вона далека від повної реалізації свого потенціалу.

Розрив між можливостями і реаліями зумовлений багатьма чинниками.

Автори проаналізували один з найбільш вагомих — мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель, який з 2001 року продовжувався уже десять разів і охоплює наразі понад 66% території України.

Чорноземів багато, продуктивність низька
Сільське господарство — третя після промисловості та торгівлі галузь національної економіки. Частка валової доданої вартості (ВДВ) галузі у ВВП становила у 2018 році близько 10%, хоча у 1990 році дорівнювала 24%.

Значний внесок аграрних продовольчих товарів і в загальний обсяг українського експорту. У 2018 році їх частка становила 39,3%, зокрема, частка зерна — 15,3%.

Попри виняткову родючість земель в Україні, ВДВ у розрахунку на гектар землі значно нижча порівняно з країнами, які мають менш продуктивні землі.

Валова додана вартість у 2016 році, дол за га орних земель, у цінах 2010 року

 

РОЗРАХУНКИ АВТОРІВ НА ОСНОВІ ДАНИХ СВІТОВОГО БАНКУ

Так, у 2016 році найвищий рівень ВДВ зафіксований у Франції — 2 239 дол на га, у США — 1 414 дол на га, Бразилії — 1 266 дол на га, Аргентині — 773 дол на га, Канаді — 604 дол на га, Росії — 527 дол на га, тоді як в Україні — 416 дол на га.

Якими могли б бути українські цифри, якби не мораторій? Таку інформацію дозволили отримати емпіричні розрахунки авторів.

Якби 18 років не було мораторію

До 2001 року заборони вільно розпоряджатися землею як активом, включаючи право на купівлю-продаж, не було. Таким чином, маючи дані на рівні господарств за 1995-2014 роки, можна змоделювати, як відрізнялися економічні процеси в галузі до і після запровадження мораторію і чи є ця різниця випадковою.

В оцінці впливу автори намагалися отримати "чистий" вплив мораторію, враховуючи множину факторів, які могли б впливати на продуктивність у секторі.

Серед таких факторів — пільгове оподаткування, інтеграція із СОТ та ЄС, макроекономічна ситуація, вплив аграрної політики, фінансова криза 2008 року, анексія Криму, індивідуальні характеристики сільгосппідприємств, зміна кліматичних умов, кон'юнктура світових аграрних ринків.

Такий підхід до оцінки впливу мораторію має назву "дослідження подій". Навряд чи він забезпечує найточніший результат, однак є наразі єдино можливим.

Ось основний результат для рослинництва. За умови відсутності мораторію щорічний темп зростання продуктивності у галузі міг би бути на 6% вищим.

Тобто якби 18 років тому в Україні не запровадили мораторій, зараз продуктивність у рослинництві могла б бути приблизно удвічі вищою.

Для тваринництва автори моделювання не проводили, але можна припустити щонайменше схожий результат. Тваринництво — це виробництво з довгим циклом, яке потребує довгострокових інвестицій, і саме мораторій є одним з чинників, що гальмують довгострокові інвестиції у сільське господарство.

Таким чином, зважаючи на наведені результати моделювання, без мораторію Україна мала б помітно вищий рівень валової доданої вартості.

Фактичний та потенційний номінальний ВВП у сільському господарстві

 

РОЗРАХУНКИ АВТОРІВ

Втрати ВВП

Отримані результати свідчать, що мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення слід розглядати як значний структурний злам, який зсунув аграрний сектор країни на значно нижчу траєкторію розвитку.

Якби не мораторій, то у 2018 році сільське господарство могло б згенерувати близько 35,8 млрд дол доданої вартості замість фактичних 13,3 млрд дол. Без мораторію ВВП України у 2018 році міг би бути на 22,5 млрд дол або на 17% більшим від фактичного рівня. Це і є ціна мораторію, яку сплачує вся Україна.