18 июня 2020 11:25

Протесты, самоубийства и тонны выброшенной продукции. Поддерживает ли государство фермеров?

​​​​​​​Пока чиновники говорят о содействии фермерам, многие из них оказались на грани выживания. Что не так с государственной поддержкой небольших сельхозпроизводителей и как это исправить?

Протесты, самоубийства и тонны выброшенной продукции. Поддерживает ли государство фермеров?

Українське фермерство забезпечує понад 100 тис робочих місць та значну частку податків до місцевих бюджетів. Хоча представники великого бізнесу часто звинувачують фермерів у відсутності податкової культури.

Загалом фермерські господарства працюють у несприятливих умовах.

По-перше, немає гарантій захисту їх власності. Рейдерські захоплення малих та середніх господарств – часте явище. За даними ЗМІ, 40% землі перебувають в тіньовий оренді, тому господарства стають об'єктами для рейдерів.

По-друге, відсутність фінансової подушки і можливості залучити дешеві позики робить їх менш конкурентоспроможними порівняно з аграрними холдингами. Про допомогу для фермерів, яка існує в країнах ЄС, годі й мріяти.

По-третє, зараз до звичних проблем додалися карантин та посуха.

Недавно преса писала про збанкрутілого фермера, який наклав на себе руки. Інші фермери в розпачі викидають продукцію, яку не змогли продати.

Представники влади періодично повідомляють про розширення аграрних програм. Чому ж тоді фермери не відчувають державної підтримки?

Чому підтримка фермерів важлива

На початку 2020 року Мінекономіки повідомило, що IT та аграрний сектор є найуспішнішими сферами української економіки. Майже 70% землі в країні – понад 42 млн га – це сільськогосподарські угіддя. Аграрна продукція становить 46% експорту та є основним джерелом надходження валюти в країну.

У першому півріччі 2019 року аграрний сектор заплатив понад 21 млрд грн податків до державного та місцевих бюджетів. Частка "аграрних" податків найбільша в місцевих кошторисах. Наприклад, у Полтавській області в 2018 році вона досягла 20%, а в деяких сільських громадах країни – 80%.

В Україні працюють близько 34 тис фермерських господарств, які обробляють дві третини землі сільськогосподарського призначення та забезпечують 100 тис робочих місць (влітку – до 230 тис). Крім того, фермерські господарства створюють ресурси для розвитку інфраструктури в селах.

Водночас, дрібним фермерам важко конкурувати з великими холдингами, які мають великі обігові капітали, більше ринків збуту та є більш стійкими до непередбачуваних обставин – кліматичних аномалій або карантину.

З якими проблемами стикаються фермери

Мораторій на легальний продаж землі, який є причиною існування чорного ринку. Близько 40% землі перебуває в тіньовій оренді, через що бюджети всіх рівнів, насамперед місцеві, недобирають близько 20 млрд грн.

У березні Верховна Рада проголосувала за відкриття ринку землі, що дозволить вільно купувати і продавати землю сільськогосподарського призначення. Проте закон набуде чинності лише в липні 2021 року.

Недофінансування, обмежений доступ до кредитування. По-перше, фермери часто реалізують продукцію на ринках за готівку, тому не мають офіційного підтвердження доходів. По-друге, оскільки земля не є власністю, її неможливо використовувати як банківську заставу для отримання кредиту.

Ця проблема повинна вирішитися після повноцінного запуску ринку землі.

Корупція у сфері земельних відносин. Високий рівень корумпованості характерний для Держгеокадастру, який безкоштовно надає землі площею до 2 га за межами населених пунктів. На корупцію в органі звертали увагу навіть його керівник Денис Башлик та колишній прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

Кліматичні зміни (посуха, заморозки, пилові бурі) спричинили великі втрати врожаю в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській та Запорізькій областях. У деяких регіонах цей показник сягатиме 80%.

У травні фермер з Одеської області наклав на себе руки після втрати врожаю через посуху. ЗМІ повідомляють, що чоловік не міг віддати борг, взятий на посівну. Такий же трагічний випадок стався в Запорізькій області.

"У нашій зоні майже всі втратили посіви озимих культур на 100%. Я був змушений відправити в центр зайнятості 23 свої працівники. Ми скоротили робочий день, даємо людям 2,5-3 тис грн. Як їм жити? Через два-три місяці нам треба сіяти озимі. Для цього треба купувати насіння, добрива", – розповів про ситуацію в Одеській області місцевий фермер Дмитро Артеменко.

Чоловік каже, що держава не надала жодної підтримки: ні податкових послаблень, ні компенсації врожаю, ні відстрочок за кредитами.

Про це говорить і фермер із Запорізької області Анатолій Тиховод. "Селяни несуть великі втрати. Через те, що у нас не розвинений інститут страхування, компенсувати ці втрати нема кому", – наголошує підприємець.

Негативний вплив карантину. У березні 2020 року рівень виробництв в сільському господарстві впав на понад 5%. Значно скоротилися ринки збуту: низка продовольчих ринків досі працює в обмеженому форматі, як і ресторани та кафе, які закуповували продукцію фермерів.

Крім того, впали доходи населення, що скоротить попит на аграрну продукцію. Оскільки вона швидко псується, фермери змушені викидати частину врожаю або продавати його за заниженими цінами. Недавно у Київській області підприємець викинув тонни моркви, яку не зміг продати через карантин.

Яку підтримку пропонує держава

У 2020 році уряд пропонує фермерам дотації, бюджетні субсидії, часткову компенсацію витрат, часткове відшкодування вартості техніки та обладнання, пільгове кредитування. Чому ж тоді фермери скаржаться на проблеми?

У лютому уряд затвердив програму державної підтримки АПК на 2020 рік. Документ передбачає виділення 4,2 млрд грн на п'ять напрямків підтримки.

Пізніше уряд розширив програму, проте в Асоціації фермерів та приватних землевласників України стверджують, що ці дії непослідовні та неефективні. Мовляв, відсутня нова концепція розвитку фермерських господарств.

Чинність документа закінчується у 2020 році, а пропозиції асоціації щодо його вдосконалення та продовження його дії Мінекономіки не врахувало.

"Уряду варто проводити фахове обговорення з аграрними асоціаціями. Зараз це відбувається так: у когось з'явилися інтереси, хтось щось пролобіював – включили ініціативу, а потім розбираємося, де економічні розрахунки і як це буде стосуватися всіх учасників ринку", – зазначає голова асоціації сільгоспвиробників Чернівецької області Лілія Бортич.

У травні Кабінет міністрів розширив перелік аграрних суб'єктів, які можуть претендувати на отримання пільгових кредитів. Програма поширюється на всі види аграрної діяльності і передбачає виділення 1,2 млрд грн.

Крім того, фермери можуть претендувати на пільгові кредити в рамках програми "5-7-9%". Однак Аграрний союз України повідомляє, що ця та інші подібні програми працюють погано. Через складнощі банківських процедур звичайному фермеру отримати кредит майже нереально.

З метою спрощення доступу до позик для дрібних фермерів депутати від фракції "Слуга народу" зареєстрували законопроєкт, який пропонує створити Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.

Законопроєкт був відхилений і знятий з розгляду. Члени фракції "Голос" зареєстрували альтернативний проєкт, який майже нічим не відрізняється від попереднього. Аналітик Центру спільних дій Назар Заболотний вважає, що документ містить низку вад, які ставлять під сумнів його доцільність.

"По-перше, учасники фонду матимуть можливість отримувати прибуток у формі дивідендів, що перетворює фонд на бізнес. По-друге, орієнтованість фонду на прибуток передбачає, що послуги з гарантування кредитів будуть платними, а це виключає задекларовану "державну підтримку фермерів", – каже він.

За словами аналітика, проєкт забороняє надання гарантій юридичним особам, які володіють чи користуються землею площею понад 500 га, однак немає обмеження щодо кінцевого вигодонабувача. Отже, агрохолдинги зможуть подробити свої господарства та отримувати гарантії замість дрібних фермерів.

Аналогічні вади мають і інші урядові програми з підтримки фермерських господарств. У 2019 році з бюрократичних причин уряд не виплатив їм близько 200 млн грн. Наприклад, через секвестр бюджету багато фермерів досі не отримали компенсацію за купівлю сільськогосподарської техніки.

"У 2019 році ми користувалися програмою здешевлення кредитів, але, на жаль, усім не вистачило. Хто перший подав, той і отримав", – каже Тиховод.

Як покращити державну підтримку

"Ми хочемо чути малих фермерів і розуміти, чого вони потребують в першу чергу", – заявив недавно прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Уже за кілька днів фермери вийшли на акцію протесту через намір Мінекономіки ввести квоти на імпорт добрива в Україну в інтересах олігарха Дмитра Фірташа.

Чи врахує уряд зазначені нижче пропозиції представників експертної спільноти щодо покращення політики підтримки фермерів?

Удосконалення нормативної бази щодо ринку землі. Украй важливо забезпечити ефективні механізми надання пільгових кредитів, щоб фермери мали кошти на придбання земельних ділянок.

Для забезпечення прозорості та добросовісної конкуренції доцільно обмежити строк, протягом якого ділянка може бути перепродана після придбання, та посилити моніторинг кінцевих бенефіціарів придбання земель.

Скорочення розміру податків, що може стати одним з найбільш ефективних заходів підтримки фермерів. Відповідний законопроєкт зареєстрований у Верховній Раді. Нині його опрацьовує профільний комітет.

Перегляд та продовження дії концепції підтримки фермерів. Слід удосконалити інструменти підтримки, наприклад, провести диджиталізацію процесів співпраці з банками для кращого доступу до позик. Асоціація фермерів та приватних землевласників подала свої пропозиції в Мінекономіки.

На думку фермера з Волині Миколи Собуцького, одним з важливих напрямків підтримки фермерів повинен бути розвиток інфраструктури для збуту продукції.

Ліквідація розпорядчої функції Держгеокадастру – головного центру корупції у сфері земельних відносин. Верховна Рада розглядає ухвалений в першому читанні законопроєкт, який передбачає ліквідацію розпорядчої функції Держгеокадастру та зменшення кількості погоджувальних процедур.

Якщо документ буде ухвалений, державні землі за межами населених пунктів перейдуть до місцевих громад, а Держгеокадастр стане технічним органом.

Замість висновку

Державна підтримка фермерів в Україні переважно декларативна. На відповідні програми з держбюджету у 2020 році виділено понад 4 млрд грн, проте через несистемний та непослідовний підхід ці кошти використовуються неефективно.

Багато програм не виконують свою функцію, тому малі фермери незахищені і залишаються в нерівних умовах порівняно з аграрними холдингами. Під час розробки галузевих стратегій уряд повинен враховувати пропозиції фермерів.

Недавно Шмигаль заявив про плани створити 500 тис робочих місць. Без послідовної політики в аграрній сфері країна продовжить втрачати один з найбільш успішних бізнесів, який забезпечує близько 100 тис робочих місць та в деяких сільських місцевостях є єдиним способом прогодувати себе.

Державі варто почати із збереження робочих місць, адже в разі продовження нинішньої аграрної політики Україну може чекати ще один стрибок безробіття.

Автор
Українська Правда
НОВОСТИ / Агрорынок