26 июля 2020 12:44

Стремительное падение: как протеже Милованова довнл «Аграрный фонд» до мильярдных убытков

Стремительное падение: как протеже Милованова довнл «Аграрный фонд» до мильярдных убытков

Два місяці тому, 14-го травня Кабмін звільнив в.о. голови «Аграрного Фонду» - Івана Баришева. Останній прийняв Аграрний Фонд в кінці листопада із майже 8 млрд грн. активів. Передає ж новому голові правління – менше 3 млрд грн. Наразі цей скандал лише набирає обертів та цілком може вийти і в політичну площину. Причина – спосіб просування Баришева на Аграрний Фонд, непрозорі конкурси та механізм звільнення попереднього керівництва, силове захоплення центрального офісу й багато інших деталей, які в галузі були окреслені як “рейдерське захоплення”.

Однак, розглянемо фінансові результати, не вдаючись до персоналій. За І квартал цього року держкорпорація вперше за п’ять років показала збитковий результат – 207,7 млн грн. Хоча протягом 2016-2019 років Аграрний Фонд щорічно входив до списку підприємств-основних донорів бюджету.

Пандемія та фінансова криза - посилили важливість держави у забезпеченні продовольчої безпеки. Фермери за відсутністю попиту масово знищували врожай, який можна було зібрати в оптові партії та відправити на експорт, чи в спустошений Держрезерв. «І становим хребтом» для ринку – міг виступити якраз таки «Аграрний Фонд» із найширшою філіальною мережею напрацьованих контактів з фермерами.

Так, фермери півдня Одещини буквально благають про допомогу в покритті збитків від посухи. А вітчизняний зерновий ринок опинився у певній невизначеності після послідовної публікації прогнозу по врожаю 2020 року спочатку від українського Мінекономрозвитку, а опісля – від американського USDA. За першим прогнозом, ми цьогоріч зберемо не більше 65 млн тон зерна, за другим – як мінімум 78 млн тон, і лаг в 10-13 млн тон здатний суттєво похитнути ціни на майбутній врожай.

Парадокс, але на цьому тлі є якраз логічною заміна керівництва в «Аграрному Фонді», що відбулась 13 травня – Богдан Банчук став новим керівником держкорпорації замість Івана Баришева, котрий пропрацював на своїй посаді 6 місяців (від листопада 2019 року).

Про персону Баришева слід розповісти детально. У 2013-2015 роках він вже був начальником департаменту закупівель «Аграрного фонду», напряму причетний до виведення із рахунків держкомпанії 900 млн грн по завідомо збитковим форвардним угодам на зерно. Дотично причетний до виведення із рахунків держкорпорації понад 2 млрд гривень через «Брокбізнесбанк». Цей фактаж міститься у матеріалах відповідних кримінальних справ.

Із яких мотивів колишній міністр економіки Мілованов призначив Баришева керівником «Аграрного фонду» в листопаді 2019 року – питання досі відкрите.

Власне, як і питання, хто має нести відповідальність за те, що під 6-місячним керівництвом Баришева «Аграрний Фонд» став збитковим, а активи держкорпорації скоротились в декілька разів.

Наприклад, за І квартал цього року держкорпорація отримала 207,6 млн грн чистого збитку, хоча в І кварталі 2019 року чистий прибуток складав 6,2 млн грн. Ще раніше, у 2017-2018 роках Аграрний Фонд стабільно генерував більше 100 млн грн. прибутку.

Однак, після приходу команди Баришева корпорація «зірвалась у штопор» накопичених збитків у 3,2 млрд грн за 4 квартал 2019 – 1 квартал 2020-го року.

Також показово, що на кінець 3 кварталу минулого року обсяг активів «Аграрного фонду» складав 7,4 млрд грн. Втім, на кінець 4 кварталу, тобто після приходу Баришева на керівництво компанією, обсяг активів різко «розтав» до 3,54 млрд грн на кінець 4 кварталу 2019 року, і до 2,97 млрд грн у перші три місяці 2020 року.

Сам Іван Баришев та екс-міністр економіки Тимофій Милованов, що лобіював його призначення пояснювали це “переоцінкою активів” після “попередників”. Більше того, перед відставкою уряду Милованов намагався “добрати політичних очок” через публічне звітування – розслідування Баришева щодо начебто розкрадань попереднього керівництва.

Виглядало це дійсно як агресивний допит Баришева, багато “розумних слайдів”, проте на кого вони намагались справити враження без будь-якого адекватного звіту? Чому не залучили Велику четвірку, рахункову палату чи не передали справу правоохоронним органам?

Що викликає ще більше запитань: суттєвого відхилення від стандартної операційної діяльності Аграрний Фонд у 2-3 кв. 2019-го року - не здійснював. А результати 2018-го року – відображені у звіті міжнародного аудитора “BakerTilly”. Якщо вірити словам Баришева, то Україна – другий в історії фінансів кейс після Enron’у, коли міжнародний аудитор – займався корупцією і не відображав у звітності реального стану справ. Це ж сенсація і Уряд міг би вимагати від BakerTillyхоча б часткової компенсації!

Але ще дивніше те, що замість судового позову – Іван Баришев укладає в січні контракт із BakerTillyна проведення аудиту. Такі послуги Аграрний Фонд успішно закупив на «Прозорро» в тендері 16-го січня. Втім, ніякого звіту BakerTillyпо незрозумілим причинам – досі немає. Хоча за стандартом індустрії він мав би бути опублікований ще в середині квітня.

А що ж є основою гучного розслідування Баришева? Так публічно і неопублікований звіт “KrestonAdvisory”. Компанії, якої немає в списку авторизованих членів Аудиторської палати. Про нього домовились, його результати опубліковані прес-службою Аграрного Фонду, втім самого звіту – у публічній площині чомусь немає.

Більше того, за даними інсайдерів, Баришев разом із своїм юристом Денисом Мельником намагався видати за матеріали незалежної аудиторської перевірки від компанії «Крестон Advisory» власноруч написані фальсифіковані дані про стан «Аграрного Фонду». Втім, результати даного звіту, якщо він і існує – не підтверджуються даними Міністерського аудиту та вже згаданого BakerTilly.

Опублікована Державна фінансова звітність також свідчить, що за Баришева «Аграрний фонд» не виконував своєї найголовнішої ролі у підтриманні продовольчої безпеки – тобто не підтримував малих та середніх фермерів масштабним форвардним кредитуванням. За І квартал 2020 року корпорація отримала від реалізації продукції лише 789,3 млн грн чистого доходу, водночас як за І квартал 2019 року цей показник був більший учетверо, або ж 3,34 млрд грн.

Тут також слід деталізувати – в перші 3 місяці поточного року «Аграрний фонд» фактично продала продукції лише на 157 млн грн, інші 695,5 млн грн – це авансові платежі від покупців і замовників, і таким чином лише 20% доходу були отримані від реальних поставок продукції. Водночас, у перші 3 місяці 2019 року «Аграрний фонд» продав продукції на 2,49 млрд грн, і лише 468,8 млн грн складали авансові платежі. Таким чином, на реальні поставки припадало 83% доходу корпорації в тому періоді.

Логічно, що витрати на збут в «Аграрному фонді» впали також учетверо – від 147,14 млн грн в І кварталі 2019 року до 34 млн грн в І кварталі 2020 року. Але нелогічно, що при цьому «адміністративні витрати» упали лише вдвоє, або від 91,4 млн грн до 42,7 млн грн, а «інші операційні витрати» якраз виросли у 8 разів, або ж від 21,74 млн грн до 174,62 млн грн.

За відкритими даними ми можемо прослідкувати ланцюжок сумнівних рішень Баришева, котрі призвели до збитковості «Аграрного фонду» у 2020 році. Наприклад, 17 лютого Іван Баришев оголосив, що «Аграрний фонд» знизив відсоткові ставки за форвардними кредитами: від 22-25% до 17,5% без прив’язки до курсових коливань, та від 15-17% до 8% із прив’язкою до курсових коливань. Рішення начебто позитивне, однак це значно нижче базових ставок конкурентів, які закладали ризики по ринковій вартості. Тобто рішення, що завдавало шкоди фінансовому стану держоператора.

А 5 березня прес-служба «Аграрного фонду» заявила, що компанія достроково виплатила кредит АБ «Укргазбанк» у розмірі 182,9 млн грн. (Хоча кредитні гроші потрібні трейдерові якраз як оборотні ресурси для купівлі зерна). І залучати капітал – основа успішної діяльності трейдера, яким є Аграрний Фонд.

Також слід звернути увагу, що 7 лютого «Аграрний Фонд» запустив на УЕБ торги мінеральними добривами, усього – 11,1 тисяч тон у декількох лотах за 82,6 млн грн. Основним товаром при цьому була аміачна селітра, на яку «Аграрний фонд» дав ціну 7100 грн/тонна, хоча ринкова ціна цього добрива на той момент була мінімум 7200-7500 грн/тонна. 4 березня відбулись нові торги від «Аграрного фонду» на УЕБ, де 20,3 тисячі тон добрив продали одним лотом по ціні 6,77 тисяч грн/тонна. 12 березня «Аграрний фонд» продав на УЕБ свої 23,15 тисяч тонн добрив також одним лотом по ціні уже 6,33 тисяч гривень за тонну. Хто купив ці добрива, і по якій ціні їх перепродали аграріям – невідомо.

А ще до наших послуг - текст звіту про аудиторську перевірку «Аграрного фонду» від Мінекономрозвитку, за період 1 листопада 2019 року – 1 червня 2020 року. І за текстом цього документу випливає, що Баришев злочинно вивів із компанії активи на 1,4 мільярди гривень.

Зокрема, 15 січня 2020 року команда Баришева своїм рішенням занизила на 1,15 млрд грн вартість наявних запасів товарів, тобто зерна та добрив. Формально, до оцінки вартості товарних запасів залучили незалежних експертів, зокрема – представників ТОВ «Крестон Сі Джі Едвайзорі» (нюанс в тому, що ця компанія немає жодного відношення до міжнародної аудиторської компанії Kreston). І як свідчать матеріали аудиту, хоч Баришев і його «консультанти» провели порівняння можливих балансових вартостей запасів, вони при цьому обрали найменше із усіх можливих значення ціни.

Потім ці товарні запаси Баришев та його поплічники розпродали по ціні нижче собівартості, через що «Аграрний фонд» втратив мінімум 309 млн грн. доходу. А умови поставок та перелік фірм, яким «Аграрний Фонд» продавав свої товари з дисконтом, були «прекрасні» по-своєму.

Зокрема, в березні 2020 року Аграрний фонд продав 16 тисяч тон пшениці по ціні в 15-20% нижче ринкової своїм прямим конкурентам – компанії «ОККО», «аграрний» дивізіон також займається зернотрейдингом та форвардними закупівлями. Цікаво, що така поставка відбулась після того, як ДБР у січні фактично відібрало в ОККО ліцензію на оптовий продаж пального, в рамках одного з кримінальних проваджень.

Протягом 27 лютого – 31 березня 2020 року «Аграрний фонд» продав 30,75 тисяч тонн міндобрив компанії «Лігума Пром». Це – класична «прокладка», яка за даними YouControl має лише 7 тисяч грн статутного капіталу, та зареєстрована за фіктивною адресою проспект Перемоги 16 у Києві – за цією ж адресою зареєстровано ще 130 юросіб, хоча це – житловий будинок. При цьому, за даними аудиту, «Лігума Пром» заборгувало «Аграрному фонду» мінімум 130 мільйонів гривень за поставлений товар. Хоча цьому «контрагенту» держкомпанія постачала добрива за ціною в 10-15% нижчу за ринкову. А умови договору про продажу були складені так, що це сам «Аграрний фонд» мав заплатити 35 млн грн, у випадку найменшої прострочки. Хоча, за даними фіскалів, такі продажі відбувались взагалі «на папері», а їх метою було лише допомогти «Лігума Пром» ухилитись від сплати податків.

«Агрофонд» також продав 7,8 тисяч тон добрив компанії «Біас-Трейд», котра в своєму статутному капіталі має лише 1 тисячу гривень, і котра не доплатила 791 тисячу гривень. Ще 7,5 тисяч тон міндобрив Агрофонд поставив компанії «Амада пром», і на такій оборудці втратив мінімум 5,6 млн грн недоотриманого доходу. Цікаво, що в «Амада пром» номінальний власник змінюється кожні три місяці, а в статутному капіталі компанії – лише теж 1 тисяча гривень.

Більш того – 23 квітня 2020 року Баришев самовільно та одноосібно прийняв рішення про зменшення на 240 млн грн статутного капіталу дочірнього підприємства «Агрофонд-зерно».

За даними аудиту МЕРТ, Баришев також сам собі незаконно виписав надбавки до окладу мінімум на 1,4 млн грн. Із-за цього ПАТ «Аграрний фонд» отримало мінімум 1,6 млн грн матеріальних втрат.

Фінплан «Аграрного фонду» Кабмін схвалив лише 12 травня 2020 року, тобто буквально напередодні звільнення Баришева. Сам Баришев подав фінплан Агрофонду на погодження лише 10 лютого цього року, тобто – уже із порушенням усіх можливих термінів. А поки документ був на погодженні, екс-керівник Агрофонду скористався ситуацією та витратив 2,3 млн грн на «послуги медіа-супроводу та консалтингу», зокрема 1,4 млн грн – на послуги того ж ТОВ «Крестон Сі Джі Едвайзорі». Але ці самі 2,3 млн грн Баришев як керівник Аграрного фонду не мав права витрачати без погодженого фінплану.

Можливо, це і на краще, що Баришев не зміг втілити свою деструктивні для АПК ініціативи почати поставки пального аграріям за форвардними контрактами. А також – налагодити кредитування за механізмом «аграрних розписок», за якими «Аграрний фонд» мав брати заставу в 120-150% від обсягу врожаю, під який дається. Боюсь, ми могли втратити і залишок компанії у 3 млрд. грн.

Однак, нехай оцінкою діяльності попереднього менеджменту, який передав Богдану Банчуку компанію із 3 млрд. грн. активів - займуться професійні аудитори і слідчі.

А нам залишається лише висловити сподівання, що новий керівник «Аграрного Фонду» зможе в найкоротший час стабілізувати роботу стратегічно важливої держкорпорації і утримати продовольчу безпеку України на фоні світового дефіциту зерна.

Автор
Апостроф
Источник
НОВОСТИ / Агрорынок