07 октября 2020 09:12

Повышение налогов и возобновление проверок: какие изменения готовит правительство в 2021 году

В следующем году чиновники также предлагают отменить банковскую тайну, пересмотреть уплату НДС, повысить некоторые налоги и отменить мораторий на проведение проверок бизнеса

Повышение налогов и возобновление проверок: какие изменения готовит правительство в 2021 году

Щоб забезпечити всі надходження до казни, разом з проєктом закону "Про державний бюджет України на 2021 рік", уряд ініціював внесення зміни до податкового законодавства.

У минулому така практика була нормою: кожен уряд, разом з бюджетом змінював податки для того, аби цей бюджет можна було виконати. Такі зміни, як правило, стосувались перегляду ставок рентних платежів, екологічного податку чи змін в адмініструванні податків. Пересічний громадянин їх може не помітити, а от для деяких бізнесів вони стають дуже болючими.

Після обрання президентом Володимира Зеленського та створенням у парламенті коаліції "Слуга Народу", в Україні вирішили відмовитися від практики змінювати податки "під ялинку". Тим більше, що це заборонено законом.

В 2019 році цього правила дійсно дотрималися. Масштабну податкову реформу уряд тодішнього прем’єра Олексія Гончарука анонсував на весну 2020 року, а запрацювати вона мала б у 2021 році. Однак плани нової влади перекреслив коронавірус та відставка уряду.

За "збігом обставин" про необхідність вносити зміни до податкового законодавства вже новий уряд згадав під час планування бюджету на 2021 рік. Там визнають, що ці зміни необхідні перш за все для того, аби допомогти наповнити державну казну, якій в наступному році не вистачатиме 270 мільярдів гривень. Що ж саме пропонує змінити уряд?

Підвищити податки

Хоча метою законопроєкту №4101, як запевняють його розробники - Міністерство фінансів, є покращення умов ведення бізнесу і підвищення використання ресурсів економіки, в першу чергу запропоновані зміни стосуються перегляду податкових ставок.

Чи не найбільш помітним для пересічного українця у разі ухвалення цього документу стане зростання акцизів, які виражені не у відсотках від вартості підакцизного товару, а у сталій сумі гривень. Зокрема, підняття акцизів на:

пиво – з 2,78 грн до 3,1 грн за літр;

ігристе вино – з 11,65 грн до 13 грн за літр;

вина та інші зброджені напої міцністю до 22% – з 8,02 грн до 8,95 грн за літр;

алкогольні напої міцніші за 22 відсотки – з 126,96 грн до 141,69 грн за літр 100-відсоткового спирту;

сидр і перрі – з 1,06 грн до 1,18 грн за літр;

спирт етиловий – з 126,96 грн до 141,69 грн за літр 100-відсоткового спирту;

продукти зі вмістом спирту – з 169,27 грн до 188,91 грн за літр 100-відсоткового спирту.

Зростання акцизів Мінфін пояснює ростом цін. Однак у своїх підрахунках нових ставок акцизного податку урядовці чомусь спираються на макроекономічний прогноз інфляції, складений у розпал коронакризи: тоді очікувалося, що  у 2020 році ціни в Україні  зростуть на 11,6%. Реальна ж інфляція ледь не вдесятеро менша: від початку року ціни зросли лише на 1,2%.

За цією ж логікою уряд пропонує підвищити ставки екологічного податку та ренти за користування водними, лісовими та радіочастотним ресурсами (зокрема й мобільним зв’язком) на 11,6-12%. Податок на викиди двоокису вуглецю (CO2) пропонують підвищити втричі – з 10 до 30 гривень за тонну, щоправда відбуватиметься це поетапно – на 5 гривень щороку.

Більше доведеться заплатити й власникам автомобілів: у зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати Мінфін "відкоригував" поріг, починаючи з якого потрібно сплачувати транспортний податок. Його пропонують зменшити з 375 мінімальних зарплат до 200 мінімальних зарплат.

Це означає, що щорічний транспортний податок у розмірі 25 тисяч гривень треба буде платити з більшого переліку автомобілів. Якщо у 2020 році податок сплачується з автомобіля середньоринкова вартість якого перевищує 1,771 млн грн, то з наступного року під сплату підпадатимуть автомобілі, що коштують більше 1,2 млн гривень.

Пройшлося Міністерство фінансів й по податку на прибуток підприємств. Урядовці пропонують з 2021 року обмежити збитки минулих років, на які можна зменшувати прибуток до оподаткування, до 5 останніх років. Раніше ж підприємства могли не платити податок на прибуток за рахунок накопичених збитків багаторічної давності.

Перевірки повертаються

Ще в цьому році можуть поновитись перевірки бізнесу. Введений для підтримки платників податків на період карантину мораторій, за пропозицією Мінфіну, повинен бути скасований вже через 10 днів після набрання чинності відповідних змін.

"У зв’язку з тим, що дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок встановлено на доволі великий проміжок часу, за період його дії значна частка суб’єктів господарювання, які мають ризики несплати податків, залишаються неперевіреними", – пояснюють у Мінфіні.

Цікаво, що ще не так давно уряд хотів навпаки продовжити мораторій на перевірки на пів року після закінчення карантину. Однак підготовка бюджету на наступний рік змусила змінити плани.

Повернення перевірок бізнесу уряд пояснює також скаргами громадян до контролюючих органів, зокрема щодо неоформлення трудових відносин, на які контролюючі органи не можуть відповісти проведенням перевірки.

Мінфін не приховує, що розраховує отримати додаткові бюджетні надходження після скасування мораторію. Згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок на 2020 рік заплановано проведення 3 761 перевірки суб’єктів господарювання, з яких завершено лише 401, за результатами яких донараховано 1,4 млрд гривень.

"Окрім запланованих у ІІІ–ІV кварталах 2020 року 1 644 перевірки суб’єктів господарювання із ризиками несплати податків на суму понад 7 млрд грн, ще 1 283 перевірки суб’єктів господарювання із ризиками несплати податків понад 4 млрд грн додатково мають бути перевірені у цьому ж періоді (до кінця 2020 року)", - зазначається в документі.

Прощавай, банківська таємнице

Одним з найбільш дискусійних положень законопроєкту Мінфіну є фактичне скасування банківської таємниці. Урядовці хочуть, щоб банки повідомляли податковій інформацію про стан рахунків платника податку, рух коштів, залишки коштів та навіть наявність банківського сейфа. Це має допомогти податківцям стягувати заборгованість зі сплати податків.

Урядовці скаржаться, що у 2019 році податківці направили банкам більше 35 тисяч доручень на суму 5,73 млрд грн, з яких фактично отримали лише 39,2 млн грн (0,7%). Змінити цю ситуацію допоможе норма, за допомогою якої Мінфін пропонує дозволити податківцям стягувати податковий борг за рахунок готівки чи коштів на банківських рахунках боржника без звернень до суду.

З іншого боку уряд підготував і приємний сюрприз. Пропонується пробачити боржникам штрафи та пеню у разі, якщо платники податків погасять основну суму свого податкового боргу. На 1 травня 2020 року платники податків заборгували до державного та місцевих бюджетів 128,1 млрд гривень.

Уряд готовий пробачити 24,7 млрд грн штрафів та 18 млрд грн пені, аби отримати решту 85,4 млрд грн з цього боргу.

Ложка меду: ПДВ

Частина пропонованих Мінфіном змін стосується податку на додану вартість – найбільшого наповнювача державного бюджету.

Так, у зв’язку з посухою на півдні України, уряд пропонує дещо змінити законодавство, аби звільнити від ПДВ врожаї та іншу сільськогосподарську продукцію, втрачену внаслідок форс-мажорних обставин.

Крім цього, уряд пішов назустріч бізнесу, який скаржиться на зупинки у реєстрації податкових накладних з ПДВ.

Окрім узгодження деяких невідповідностей у законодавстві, які давали можливість затримувати реєстрацію накладних, пропонується надати платникам податку право подати скаргу на рішення податківців не враховувати таблиці даних платника ПДВ або дані про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

Чи пройдуть зміни у Верховній Раді?

Уряд готовий до підвищення податків з 2021 року навіть не дивлячись на те, що це заборонено законом. Податковий кодекс передбачає що "зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки".

Враховуючи те, що ставки податків не можуть змінюватися протягом року, зміни мали б почати діяти лише з 2022 року. Але за останні вісім років принцип стабільності податкового законодавства не порушувався лише один раз – в 2019 році.

Проти змін категорично виступив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев: "Вважаю неприпустимим порушення фундаментального принципу податкового права, складової верховенства права – стабільності податкового законодавства".

Більше того, напередодні місцевих виборів ухвалення податкових змін з підвищенням ставок деяких податків виглядає достатньо сумнівним. Та й на скільки це доцільно?

За розрахунками Мінфіну, ухвалення зазначених змін дозволить в 2021 році додатково зібрати 3,2 млрд грн податків – 2,7 млрд грн до державного бюджету та 0,5 млрд грн до місцевих.

Навіть попри це, дефіцит державного бюджету наступного року планується на рівні 270 мільярдів гривень.

Чи вартують ці зміни до Податкового кодексу довіри бізнесу та громадян до стабільності податкової системи – питання риторичне.