27 февраля 2018 19:29

Лісова галузь надала звіт

В 2017 році посадили більше дерев ніж вирубали

Лісова галузь надала звіт

27-го лютого відбувся публічний звіт заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря з питань діяльності Держлісагентства у 2017 році. Головна новина — у 2017-му році було висаджено ліс на площі майже 54 тис. гектарів. Це означає, що площа відтворення лісів перевищує площу суцільних зрубів (1,5 тис.га).

Іноді представники преси та громадськості обвинувачують лісівників у бездіяльності у розведенні лісів, але, за словами Володимира Бондаря, це відбувається тому, що молоді дерева не можна побачити з аерокосмічних фото, а лише особисто приїхати і впевнитися, що на визначених територіях є садженці, з яких у майбутньому виростуть красиві та зелені ліси. 

Керівник додав, що показник створення лісів у 2017 році не досяг запланованого рівня і виконаний на 95 %. Він пов'язує цю обставину з недофінансуванням галузі, особливо у східних та південних регіонах, і звісно ж,  ускладненою процедурою отримання земель для лісоразведення у цих областях.


Також Агентство прозвітувало про результати боротьби з незаконними рубками.

- З метою інформування громадськості про проведення рубок деревини в лісах, у Держлісагентстві у 2017 році прийнято рішення щодо забезпечення оприлюднення на офіційних веб-сайтах обласних управлінь лісомисливського господарства та постійних лісокористувачів інформації про перелік лісових ділянок, відведених для заготівлі деревини чи санітарних рубок”, — повідомив Володимир Бондар. Таким чином, громадяни, громадські організації та ЗМІ зможуть мати достовірну інформацію щодо того, чи є певна рубка лісу законною, чи ні. З метою контролю та перевірки легальності походження лісопродукції створена функція її перевірки за номером бирки або товарно-транспортної накладної.

Також у відомстві зазначили, що з минулого року активізовано роботу щодо лісової сертифікації за міжнародним проектом FSC. Лісова сертифікація, як оцінка ведення лісового господарства, запроваджена з метою забезпечення виконання насадженнями на засадах сталого розвитку економічних, екологічних і соціальних функцій. В Україні отримала розвиток лісова сертифікація за міжнародною схемою Лісової опікунської ради (Forest Stewardship Council - FSC). На сьогодні сертифіковано майже 4 млн. га лісів або 40 % лісів державних лісогосподарських підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства. 

Окрім того, Володимир Бондар наголосив, що однією з пріоритетних галузей є збереження біорізноманіття. У лісах, що належать до сфери управління Держлісагентства, створено майже 3,3 тис. територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 1,3 млн га. «Заповідність підпорядкованих лісів складає 16,4 %. Практично у всіх регіонах заповідність в лісах вища ніж загальнодержавна. Навіть у розвинених країнах заповідність складає 3-5 відсотків.», — сказав він. 

У 2017 році, з метою вдосконалення режиму збереження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, Держлісагентством виданий наказ «Про додаткові заходи охорони видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України». Зокрема, доручено на територіях установ природно-заповідного фонду сформувати для вказаних видів охоронні ділянки, забезпечити їх належний облік, розробити відповідні організаційні та лісогосподарські заходи направлені на збереження середовищ їх існування.

Другим важливим завданням, за словами Володимира Бондаря, для Агенства є охорона лісів від пожеж. У 2017 році у лісах підвідомчих Держлісагенству, ліквідовано 2371 пожежу на площі 5474 га, що у 2,5 разів більше, ніж у 2016 році. Однак, незважаючи на критичний стан лісогосподарських підприємств на Сході та Півдні, у пожежнонебезпечний період не було допущено жодної великої лісової пожежі, яка б призвела до надзвичайної ситуації, з гордістю зазначив спікер. 

До речі, щодо незаконних рубок. Володимир Бондар підкреслив,  що завдяки скоординованим діям державної лісової охорони та правоохоронних органів вдалося збільшити кількість виявлених правопорушень у лісах.

Ключову роль в забезпеченні охорони лісів від лісопорушень відіграє робота 289 постійно діючих рейдових бригад, які створені в кожному лісогосподарському підприємстві. Такими бригадами у 2017 році під час проведення 37 тисяч рейдів було притягнено до адміністративної відповідальності 6,5 тис лісопорушників. Незважаючи на заходи, що вживаються працівниками державної лісової охорони, за оперативними даними обсяг незаконних рубок за 2017 рік склав понад 26 тис. куб.

Заступник голови Агенства пов'язує таку ситуацію із скороченням чисельності нижньої ланки працівників лісової охорони знов таки з відсутністю фінансування з бюджету.

Натомість, керівник відомства повідомив присутнім, що реформа охоронної галузі, окрім іншого, передбачає забезпечення співробітників лісової охорони зброєю, оскільки їх професійна діяльність пов'язана з небезпекою для життя та здоров'я. 

З метою підвищення ефективності проведення рейдів з охорони та захисту лісів Держлісагенство доручило у 2018 році відновити контроль за діяльністю рейдових бригад, зокрема, шляхом встановлення GPS-трекерів на транспортні засоби держлісохорони з метою відстеження їх пересування. 

Під час публічного звіту заступник  Голови Держлісагентства звернув увагу на проблему поширення шкідників та хвороб лісу. З кожним роком стан лісів внаслідок кліматичних змін та антропогенного фактору погіршується, повідомив він. Ліси  щороку пошкоджуються шкідниками і хворобами на площі більше 600 тис. га. Катастрофічного розмаху всихання ялинників в усій Європі набуло з 2003 року. На сьогодні обсяги всихання як похідних, так і корінних ялинників Українських Карпат набули стихійних масштабів і продовжують збільшуватись й надалі. Всі ці негативні чинники спричиняють погіршення санітарного стану лісів», - повідомив Бондар.

За його словами, своєчасне проведення заходів з поліпшення санітарного стану в ослаблених і пошкоджених хворобами та стихіями лісах дозволяє запобігати втраті десятків мільйонів кубічних метрів деревини та не допускати безповоротних екологічних і економічних втрат. Ліси, на думку заступника голови Агентства, як і людей, краще оперувати, коли хвороба ще виліковна. Кажуть, що зараз багато журналістів та громадських активістів маніпулюють питаннями санітарних вирубок, достеменно не розбираючись у питанні. Сподіваємося, що Агентство лісових ресурсів виконає свою обіцянку і зробить всю інформацію про свою діяльність максимально доступною і таке “манипулювання” завершиться через можливість дізнатися всі подробиці щодо питань, які традиційно і давно цікавлять ЗМІ. 

Під час публічних слухань Володимир Бондар розповів також про плани реформування, які стосуються правої складової, організаційних змін в управлінні лісовою галуззю, приділив увагу розвитку системи електронних торгів та пообіцяв, що Агенство буде вживати заходів щодо покращення відповідного програмного забезпечення та переведення усіх торгів повністю у електронний вигляд. Мова йшла також і про систему електронного обліку деревини, яка успішно впроваджена та функціонує для 73% лісів України. За цей час на міжвідомчому рівні підготовлено Стратегію сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства на період до 2022 року, яка, до речі, викликало активну дискусію у залі. 

Головним питанням, яке раз від разу виникало в процесі виголошення звіту, було, звісно, питання бюджетного фінансування лісової галузі. За словами В. Бондаря, з 2016 року держава не виділяє коштів на галузь, і доводиться вирішувати все самостійно, за рахунок власних внутрішніх ресурсів. На наш погляд, можна лише вітати таку динаміку, адже не кожна галузь народного господарства може похвалитися таким станом справ. 

Проте, на даному етапі, у лісовій галузі країни накопичилось значна кількість проблем економічного, правового, екологічного, організаційного характеру, котрі мають загрозливу тенденцію до збільшення та ускладнення. Щороку суперечки між зацікавленим сторонами поглиблюються. Натомість, в Україні досі відсутня система державного стратегічного планування лісової галузі, що покликана визначити стратегічні цілі та пріоритети подальшої розбудови сектору, а є лише її проекти. Тобто, на сьогодні немає ані чіткої державної, ані визначеної національної політики у сфері лісового господарства. Такий стан розвитку ситуації  вкрай негативно позначається на державному управлінні.

Саме тому ми сподіваємось, що не дивлячись на проблеми та міжвідомчі негаразди Держлісагенство буде впевнено продовжувати заплановані позитивні зміни в галузі та започатковувати новели у управлінні, які поступово зможуть вивести галузь на рівень постійного розвитку. Така перспектива видається нам без сумніву  можливою, оскільки, не дивлячись на певні негативні моменти, які існують у лісовий галузі, публічний звіт про діяльність Агентства лісових ресурсів продемонстрував, що галузь розвивається і має безліч перспектив, варто лише направляти її в правильному напрямку. Адже проблеми для мудрого керівництва — це не причина для суму, а заохочення для подальших  досягнень  як усередині галузі, так і на загальнодержавному рівні.

Марина Галанова

Журналіст