23 сентября 2020 08:16

Потребители, коммунальщики и поставщики задолжали "Нафтогазу" 100 миллиардов. Что дальше: три сценария

По разным оценкам, задолженность участников рынка перед "Нафтогазом" составляет 90-111 млрд грн. Сейчас обсуждаются три сценария выхода из ситуации

Потребители, коммунальщики и поставщики задолжали "Нафтогазу" 100 миллиардов. Что дальше: три сценария

З 1 серпня в Україні запрацював ринок газу для населення – з того дня держава перестала втручатися в регулювання цін на блакитне паливо. Реформа, запровадження якої так довго чекав МВФ, була втілена в життя.

Разом з тим, після переходу на так звану ліберальну модель невирішеним залишилося питання багатомільярдної заборгованості ключових гравців перед державною групою "Нафтогаз". За різними оцінками, зобов'язання контрагентів перед НАК становлять від 90 млрд грн до 111 млрд грн.

Наразі обговорюються три сценарії подолання боргової кризи, однак щодо жодного з них поки немає консенсусу з боку всіх учасників ринку.

Що це за борги

"Пиріг" визнаних боргів можна розділити на три умовні частини: заборгованість теплопостачальних, газопостачальних та газорозподільчих компаній.

Довідка. Теплопостачальні компанії, йдеться переважно про комунальні підприємства – теплокомуненерго (ТКЕ) та теплоелектроцентралі.

Газорозподільчі компанії. Розподілення газу забезпечують оператори газорозподільчих мереж, які також називають облгазами. В Україні таких компаній трохи більше 40. Приблизно 70% газу в Україні розподіляє "РГК" Дмитра Фірташа.

Газопостачальні компанії. До запуску вільного ринку, коли діяв механізм PSO, основним гравцем тут були так звані газзбути. Їх пов’язують із операторами газорозподільчих мереж.

У кожного контрагента "Нафтогазу" свої причини накопичення боргів.

Тепло, електроенергія та гаряча вода

Підприємства теплокомуненерго та теплоелектроцентралі використовують газ для виробництва тепла, електроенергії та гарячої води. Вони винні НАК найбільше.

На початок вересня 2020 року сумарна прострочена заборгованість ТКЕ та ТЕЦ становить 43,8 млрд грн, за 2020 рік – 8,7 млрд грн.

Як утворилися такі борги? За словами голови асоціації "Укртеплоенерго" Арсентія Блащука, ключова причина – встановлення тарифів нижче собівартості. Різницю повинен компенсувати бюджет, але держава заборгувала 20 млрд грн.

 

"Бюджет винен "тепловикам" 20 млрд грн компенсації. Своєю чергою, близько 27 млрд грн – без урахування штрафів і пені – "тепловики" винні "Нафтогазу". Якщо сторони проведуть взаємозалік, то три чверті боргів будуть списані", – сказав він.

У судах "тепловики" оскаржують ще близько 10 млрд грн штрафів і пені.

Постачання газу

Постачальники газу або так звані газзбути продають блакитне паливо населенню та бізнесу. В Україні понад 500 таких постачальників, з населенням працюють близько 50-ти. Сумарний борг цих підприємств становить близько 23,7 млрд грн.

Звідки взялася ця сума? Серед ключових причин виникнення заборгованості – перегляд норм споживання газу для споживачів без лічильників. Протягом останніх років норми переглядалися сім разів: до 2014 року вони були вищими за фактичне споживання – 9,8 куб м газу на одну людину на місяць.

Відтоді норми знижувалися вдвічі, а інколи й утричі – до 3 куб м на людину на місяць. Тимчасом реальні середні норми для "конфорки" на людину становлять 6,3 куб м на місяць, стверджує голова Асоціації газового ринку України Денис Сенектутов, який представляє позицію операторів ГРМ.

За останні три роки облгази виграли низку судових спорів щодо незаконності встановлених Кабміном норм споживання. У 2017 році на бік операторів ГРМ став Верховний Суд. Через два місяці уряд програв і касацію. Пізніше Кабмін знизив норми іншою постановою, яку суди теж визнали незаконною.

Розподілення газу

Доставку газу забезпечують облгази або оператори газорозподільчих мереж, на всю Україну таких компаній трохи більше 40. Приблизно 70% газу в Україні розподіляє "Регіональна газова компанія" Дмитра Фірташа.

Облгази винні кошти не "Нафтогазу", а його "дочці" – компанії "Укртрансгаз". Остання до 2020 року була оператором ГТС, але після анбандлінгу ці функції перейшли до новоствореного "Оператора ГТС України", а УТГ став відповідальним за функціонування підземних сховищ газу.

В "Укртрансгазі" стверджують, що облгази винні за небаланси (різниця між спожитими і законтрактованими обсягами газу) 43,8 млрд грн, а оператори ГРМ визнають трохи менше половини цієї суми. Як накопичився цей борг?

Облгази пояснюють утворення боргу тим, що регулятор протягом останніх чотирьох років не переглядав тариф на розподілення. У тарифі 2017-2018 років вартість газу для технологічних потреб операторів ГРМ становила 5,8 грн за куб. м, тоді як його реальна ціна в цей період сягала 12-13 грн за куб м.

 

Як вирішити проблему. Три сценарії

Учасники процесу озвучили три можливі сценарії подолання боргової кризи.

Перший варіант – списання.

У парламенті зареєстрований проєкт закону №3800-1, який пропонує взаємне списання боргів учасників ринку. Серед ініціаторів документа – перший заступник голови енергетичного комітету Олексій Кучеренко, "Слуги народу" Давид Арахамія, Олександр Корнієнко та Дмитро Наталуха, а також член партії "ЄС" Степан Кубів.

Автори вважають, що борги з'явилися не через погану платіжну дисципліну споживачів, а через неналежне регулювання та необґрунтовані тарифи. У разі ухвалення проєкту НКРЕКП муситиме встановлювати тарифи з урахуванням усіх витрат. Це допоможе уникнути проблем з накопиченням боргів у майбутньому.

Такий варіант підтримує Сенектутов. За його словами, варіант списання дозволяє комплексно вирішити проблему боргів, які не мають джерела покриття і ніколи не сплачувалися споживачем у тарифі на розподілення газу.

"У проєкті закону №3800-1 чітко прописано, про яку заборгованість йдеться і за який період. Усі ці дані структуровані в обліку компаній з чітким розумінням того, як такі борги виникли", – стверджує голова асоціації.

Сенектутов наголошує, що цей варіант пропонує списати борги, які існують тільки в бухгалтерському обліку і ніколи не виставлялися побутовим споживачам. За цим сценарієм, стверджує він, учасники ринку просто проводять списання сум заборгованостей, які сформувалися внаслідок існування занижених тарифів.

У "Нафтогазі" проєкт закону №3800-1 вважають небезпечною ініціативою, яка призведе до збитків для бюджету.

"Законопроєкт передбачає вибіркове списання для населення лише двох видів "боргів" за газ – сумнівних (щодо "температурних коефіцієнтів") або незаконних (через нарахування боргів "заднім числом" за нормами споживання)", – стверджують у компанії. Проте, наголошують у НАК, ці донарахування вже оскаржуються в судах і дійшли до Великої палати Верховного Суду.

"Якщо суд визнає протиправність застосування температурних коефіцієнтів, то підтвердиться необґрунтованість та протизаконність дій облгазів, які сформували "борг" побутових споживачів, що ліг в основу списання боргів газзбутів.

Законопроєкт пропонує списати віртуальні "борги" споживачів перед газзбутами та одночасно списати реальні борги газзбутів перед "Нафтогазом" без механізму скасування такого списання", – заявили в НАК.

Другий варіант – погашення боргу бюджетними коштами.

Цей сценарій запропонував "Нафтогаз".

"Якщо борги виникли через те, що НКРЕКП не виконувала свої функції, то держава, від імені якої діяв регулятор, мусить їх компенсувати", – заявила директор із зв'язків з держорганами "Нафтогазу" Олена Осмоловська.

Третій варіант – реструктуризація.

Ще одна пропозиція "Нафтогазу" передбачає поступове погашення боргів, у тому числі – шляхом підвищення тарифів. Її озвучила директор департаменту з боргових зобов'язань "Нафтогазу" Тетяна Федорова. На її думку, комплексним вирішенням проблеми боргів на газовому ринку може стати їх реструктуризація.

Який би варіант не обрали депутати та учасники ринку, важливо розробити дієві механізми, які унеможливлять накопичення таких боргів у майбутньому.

Автор
Українська Правда
НОВОСТИ / Нефть и газ