11 декабря 2019 11:19

МВФ — Україні: політична підтримка зараз, а транш — потім

МВФ — Україні: політична підтримка зараз, а транш — потім

Україна та МВФ домовилися про нову програму співпраці. Що буде в новій програмі, і які зобов'язання взяла на себе Україна.
Україна домовилася з МВФ про нову трирічну програму співпраці EFF, у рамках якої Київ може отримати 5,5 млрд дол.

"Я запевнила президента (Володимира Зеленського. — ЕП) в готовності МВФ підтримати політичний план влади для макроекономічної стабільності та підняття економіки на рівень вищого, стійкого та всеосяжного зростання, серед іншого — з новою підтримкою МВФ", — заявила директор-розпорядник фонду Кристаліна Георгієва за результатами телефонної розмови з президентом України.

Досягнення домовленостей або так званий SLA (Staff Level Agreement), абревіатуру якого так часто називали міністри в останні дні, — це, насамперед, доказ політичної підтримки МВФ.

Про свою згоду кредитувати Україну глава МВФ повідомила за день до переговорів чотирьох президентів у Нормандському форматі. При цьому підписання меморандуму та отримання траншу доведеться почекати. Україна ще не врегулювала важливі для кредитора питання.

Про програму
У 2019 році Україна співпрацювала з МВФ на умовах програми stand-by. Ця програма була відносно легкою, хоча, як писала ЕП, її виконання не обійшлося без проблем.

Програма stand-by мала на меті підтримати Україну в рік подвійних виборів: перекрити термінову потребу країни в ресурсі і не допустити розвитку кризових трендів.

Програма розширеного фінансування EFF передбачає більш глибокі трансформації. Їх результатом повинне стати економічне зростання.

З 1994 року це буде третя програма розширеного фінансування України з МВФ. Київ частіше співпрацював з кредитором на умовах програм stand-by.

На шляху до програми
Переговори про нову програму проходили турбулентно.

Цієї осені експерти МВФ приїжджали двічі: у вересні та листопаді. Домовитися остаточно не вдавалося. За інформацією джерел ЕП, градус напруги під час цих візитів був різним.

Перший візит був складним. Він відбувався на фоні публічних перепалок Ігоря Коломойського та нової влади про майбутнє Приватбанку, невизначеності з бюджетом на 2020 рік, конфлікту НБУ з наглядовою радою Ощадбанку.

Паралельно фонд тримав у своєму фокусі плани уряду щодо переходу на ринкову ціну на газ.

Другий візит пройшов спокійніше. Знайомі з позицію МВФ співрозмовники ЕП говорили, що "градус занепокоєності" вдалося знизити, у тому числі — стосовно загроз незалежності НБУ.
Стало зрозуміло, що відмовлятися від переходу на ринкову ціну на газ українська сторона також не планує.

Утім, без спроби збитися на манівці не обійшлося. 27 листопада Кабінет міністрів затвердив страхову ціну на газ для населення на поточний опалювальний сезон. Українці тепер зможуть обирати, скільки платити за газ.

Це рішення дозволить пом'якшити ефект від переходу на ринкову ціну для споживачів. У Міненерго кажуть, що механізм гарантованої ціни був розроблений для виконання умов МВФ щодо лібералізації газового ринку.

До завершення роботи місії питання бюджету-2020 було зняте — парламент його ухвалив.

Тим не менш, як відомо ЕП, після візиту в листопаді у МВФ залишалися питання до незадовільних темпів роботи України з портфелем проблемних кредитів — щодо банківської системи загалом і стосовно Приватбанку зокрема.

Масові протести під стінами НБУ, арешти співробітників за підозрою в хабарництві, невизначеність з легітимністю рішень наглядової ради НБУ також підживлюють тривогу міжнародних партнерів.

Ціна на газ зміниться: що за новий інструмент придумав уряд і чи дозволить він економити
Що буде в програмі
За прогнозами, нова програма передбачатиме продовження початих і проведення нових реформ. Як відомо, умови меморандуму поділяються на prior actions (попередні дії) та дії для отримання кожного траншу програми.

Співрозмовники ЕП в Нацбанку та уряді називають такі можливі prior actions. Більшість з них Україна вже виконала.

Ухвалення бюджету-2020. Одразу після внесення до парламенту законопроєкту про бюджет на 2020 рік влада дала зрозуміти: до другого читання він зміниться. Вона також планувала актуалізувати макропрогноз на 2020 рік.

Кредитор чекав, якими будуть ці зміни. 14 листопада, під час перебування місії в Україні, Верховна Рада ухвалила кошторис. Він змінився, але в рамках допустимих параметрів.

Закон про повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення була запроваджена у 2015 році. У лютому 2019 року Конституційний Суд її скасував, що спричинило серйозне занепокоєння з боку міжнародних партнерів. 30 жовтня парламент повернув цю норму в Кримінальний кодекс.

Формування незалежних наглядових рад у державних банках. Реформа корпоративного управління в держбанках спіткнулася на конфлікті НБУ з Ощадбанком. Регулятор не погодив кандидатури п'яти членів наглядової ради банку, що стало причиною публічного скандалу.

Міністерка фінансів Оксана Маркарова в інтерв'ю ЕП повідомила, що незалежні наглядові ради Ощадбанку та Укрексімбанку будуть сформовані до кінця 2019 року. Зараз відбір кандидатів на фінальному етапі — НБУ погоджує останні кандидатури.
Реформа податкових та митних органів. Розподіл ДФС, повноцінний запуск роботи державної митної та податкової служб — один з пунктів меморандуму.

Восени 2018 року уряд анонсував розподіл ДФС. З тих пір становлення кожної служби відбувається своїм темпом. З останніх подій: 8 грудня оновлена митна служба офіційно почала свою роботу.

Врегулювання питання щодо обмеження розміру комунальних тарифів. У червні 2019 року уряд Володимира Гройсмана ввів граничний рівень цін на 1 Гкал теплоенергії в системі централізованого опалення для міст обласного значення та Києва на рівні 1,4 тис грн.

Гройсман пояснював це бажанням спонукати місцеву владу вкладати кошти місцевих бюджетів в модернізацію об'єктів ЖКГ, а також зниженням цін на газ.

Уряд Гончарука недавно скасував ці обмеження, мотивуючи своє рішення тим, що такі обмеження суперечать вимогам МВФ і можуть призвести до втрат місцевих бюджетів.

Зміни в закони про Фонд гарантування вкладів та НБУ. Один з важливих для МВФ пунктів — убезпечити неплатоспроможні банки від повернення недобросовісним ексакціонерам.

Передбачається, що колишні власники зможуть отримати компенсацію за завдані їм збитки внаслідок визнання банків неплатоспроможними, якщо факти завдання збитків будуть доведені в судах.

"Ці зміни матимуть на меті посилення повноважень НБУ та Фонду гарантування вкладів. Вони стосуватимуться банків, які визнані неплатоспроможними і які можуть такими стати в майбутньому", — стверджує джерело ЕП в уряді.

Зміни матимуть значення не лише для кейсу Приватбанку, а й для інших випадків, коли ексвласники банків судяться і виграють суди проти держави.

Для кейсу Приватбанку вони стануть в пригоді, якщо суд поверне банк Коломойському. У такому випадку банк знову стане неплатоспроможним, адже уряд буде вимушений вилучити 155 млрд грн докапіталізації.

Ситуація навколо націоналізації Приватбанку розхитувалася упродовж всього 2019 року.

Спершу були неоднозначні заяви Гончарука про бажання держави "досягти компромісу" з ексакціонерами установи. Потім Гончарук спростував свої слова, але тривале мовчання президента з цього приводу не зменшувало напругу.

Зрештою Зеленський пообіцяв докласти "всіх зусиль, щоб повернути кошти, витрачені на виплати вкладникам збанкрутілих і націоналізованого банків і на докапіталізацію державних банків через недобросовісних позичальників".

Після цього Коломойський зробив свій пас. "Міжнародний валютний фонд знає, що Приватбанк буде повернутий (мені) найближчим часом", — заявив він.

"У меморандумі не можна прописати: "Гарантуємо не повертати "Приват" Коломойському". Будь-який натяк на це буде розцінюватися як тиск на суд", — пояснює співрозмовник ЕП.

Ситуацію ускладнює те, що 19 грудня Шостий апеляційний адмінсуд розгляне апеляційну скаргу держави на рішення Окружного адмінсуду від 18 квітня про скасування націоналізації Приватбанку.

Чого ще чекає МВФ від України
Зараз текст меморандуму готується. За інформацією джерел ЕП, для МВФ мають значення такі реформи, які з різною мірою деталізації можуть бути відображені в документі.

Ринок землі. Запуском ринку землі переважно опікується Світовий банк. МВФ земельну реформу підтримує. Вибір деталізованої моделі відкриття ринку фонд залишає за Україною.

Співрозмовники ЕП кажуть, що конкретні вимоги щодо земельної реформи можна буде зустріти серед умов надання позик Світового банку (NPL). У меморандумі з МВФ земельна реформа може бути окреслена більш загально.

У будь-якому випадку ця тема активізується після скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі.


Анбандлінг "Нафтогазу". Розділити транспортування, зберігання, видобуток і продаж газу Україна зобов'язалася ще кілька років тому відповідно до угод з Європейським енергетичним співтовариством.

Після цього почалися тривалі дискусії про те, як і коли це робити.

9 грудня Зеленський підписав останній закон, необхідний для завершення процесу. Закон звільняє від сплати ПДВ операцію з передавання ГТС від "Нафтогазу" до "Оператора ГТС". Реальна реформа "Нафтогазу" матиме значення для співпраці з кредитором.

Продовження антикорупційної та судової реформ. Донедавна важливим пунктом у цьому напрямку було передавання функцій прослуховування НАБУ та ДБР. Зараз цей закон ухвалений.

З 17 жовтня право отримувати інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи не тільки Нацполіції, а й НАБУ та ДБР. Подальша імплементація судової та антикорупційної реформ буде відображена в меморандумі.

Стрес-тестування банків. НБУ продовжить діагностику банківського сектору на предмет потреби в докапіталізації та стійкості до економічних ризиків.

Коли буде транш
Досягнення домовленості про співпрацю (Staff Level Agreement) — значущий позитивний сигнал для інвесторів та міжнародної спільноти.

Маркарова уже повідомила, що завдяки досягненню угоди з МВФ щодо нової програми Україна може отримати 500 млн євро допомоги від Євросоюзу.

При цьому Маркарова вважає, що треба зробити все можливе, аби програма співпраці з МВФ стала останньою в хорошому сенсі цього слова. "Ми повинні виконати нову програму, вийти з неї і мати економіку в такому стані, щоб не потребувати допомоги МВФ", — наголосила вона.

Попри весь позитив, транш від кредитора Україна отримає орієнтовно у лютому 2020 року.

По-перше, до 17 грудня в календарі засідань виконавчої ради МВФ питання про програму співпраці з Україною нема.

По-друге, за інформацією співрозмовників ЕП, фонд хоче побачити, як розвиватимуться події навколо Приватбанку. Важливим індикатором залишається також те, як розгортатимуться події з НБУ.