06 ноября 2020 11:23

Изящная игра. Что получили депутаты за поддержку бюджета 2021

Какие фракции, кроме "Слуги народа", и в обмен на поддержку каких поправок, голосовали за проект бюджета на 2021 в первом чтении

Изящная игра. Что получили депутаты за поддержку бюджета 2021

"Борген" – мабуть, найсерйозніший (найнудніший) серед серіалів про політику. У ньому немає ані сатири, притаманної "Так, пане міністре", ані трилеру, який спостерігаємо в "Картковому будинку".

Але, як і в реальній українській політиці, в "Боргені" уряд збирає голоси депутатів парламенту на підтримку бюджету, в тому числі через надання в бюджеті преференцій для депутатів і їхніх округів.

3-тя серія першого сезону промовисто називається "Мистецтво можливого" і присвячена саме цьому феномену.

Можна по різному ставитись до цієї практики збирання коаліції за ухвалення держбюджету, але це така ж рутина бюджетного процесу, як, скажімо, підготовка бюджетних запитів.

Саме тому на ухвалений вчора у першому читанні Закон України про Державний бюджет на 2021 можна і варто подивитись як на карту-схему пошуку урядом голосів серед народних депутатів.

"За" проголосували 275 депутатів. "Проти" проголосував 41 депутат. "Утримались" - 14. Не голосували - 28. Бюджет підтримали такі групи і фракції:

Фракція "Слуга народу" – 209;

Група "ДОВІРА" – 20;

Група "Партія "За майбутнє" –16;

Фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 19;

Позафракційні депутати – 11.

Хоча багатьох здивувала підтримка бюджету з боку ВО "Батьківщина", така підтримка не є сюрпризом, якщо проаналізувати те, які правки, та від яких політичних сил, були підтримані бюджетним комітетом ВР під час доопрацювання проекту бюджету до першого читання.

Як рахували

В ході доопрацювання проекту бюджету-2021 народними депутатами до профільного комітету ВР було подано понад 2500 правок.

Порівняно з версією, поданою урядом 15 вересня, бюджет, ухвалений вчора у першому читанні, має вищі доходи та видатки.  Доходи зросли головним чином за рахунок більшого вилучення коштів до бюджету від НБУ та від держпідприємств.

Збільшення видатків - переважно на депутатські потреби (+7,4 млрд грн на субвенцію на соціально-економічний розвиток), розбудову  інфраструктури, культуру, медицину, спорт. Водночас, зменшилися видатки на регіональний розвиток через зниження обсягу Державного фонду регіонального розвитку на 4,7 млрд грн.

Для аналізу правок, що були враховані до першого читання бюджету-2021, ми використали Бюджетні висновки Верховної ради та порівняльну таблицю (таблиця пропозицій) до першого читання проєкту закону.

Відповідно до них правки класифікувались як:

Прийняті в цілому – правка була повністю ухвалена в межах бюджетної програми на всю запропоновану суму коштів.

Прийнята частково – правка була ухвалена на частину запропонованої суми або прийнята з формулюванням "рекомендувати Міністерству фінансів розглянути можливість та доцільність фінансування, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та за результатами оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах".

Правки з такою додатковою умовою були прийняті без визначених сум коштів та інколи навіть без передбачених бюджетних програм.

За нашими розрахунками, в фінальній версії проекту закону до першого читання бюджетний комітет рекомендував парламенту прийняти в цілому лише 36 правок загальною вартістю для бюджету 17 млрд грн.

Водночас комітет рекомендував частково врахувати ще 362 правки народних депутатів.

Частина правок ідентичні. Наприклад, правку про збільшення фінансування дипломатичних представництв за кордоном на 0,9 млрд грн подали 14 разів різні групи депутатів з ЄС, Голосу, Слуги народу. Тим не менш, в рамках даного підрахунку ми вважаємо всі ці правки такими, які враховані.

Всіма цими правками було внесено зміни щодо збільшення чи зменшення фінансування за 36 бюджетними програмами. Також, ще 2 бюджетні програми було передано з управління Мінекономрозвитку в управління новоствореного Мінстратпрому.  

Нижче наведено структуру ухвалених правок у розрізі політичних сил.

Належність правки окремій політичній силі визначалась за політичною приналежністю ініціатора правки. В ситуації, коли правка була подана групою народних депутатів, політична приналежність правки визначалась політичною належністю першого у списку депутата (ініціатора правки).

Бюджетна монобільшість

У структурі ухвалених правок до проєкту закону про держбюджет спостерігаються чіткі тенденції. Серед тих правок, які були ухвалені в цілому (отже, внесено конкретні зміни до проекту бюджету в частині збільшення видатків на окремі потреби) домінують правки "Слуги народу".

Водночас, підтримка правок інших політичних сил здебільшого відбувалась у форматі "прийнята частково".

Так, з 35 прийнятих в цілому правок 21 правка припадає на депутатів від партії Слуга народу. Правки "СН" збільшили видатки бюджету на 15,4 млрд грн, це складає 77% від загальної суми збільшення видатків за повністю прийнятими правками.

Власне, саме за пропозицією СН було прийнято чи не найбільш спірну правку – повернення до проекту бюджету Субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (т.зв. "Депутатьский фонд") у ледь не рекордному для цієї субвенції обсязі - 7,4 млрд грн. Для цього зменшивши у т.ч. видатки Фонду регіонального розвитку (ключовий інструмент фінансування розвиткових проектів в регіонах) на 3,2 млрд грн.

Крім того, за пропозицією СН в бюджеті було передбачено 3 млрд додаткових грн для Мінінфраструктури для фінансування "розвитку аеропортної інфраструктури". 1,5 млрд грн - на "Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку".

Також, за пропозицією комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики (а фактично також - СН) фінансування "Фонду розвитку закладів загальнодержавногоз начення" збільшено з 1 до 3,5 млрд грн.

По 4 правки було ухвалено за ініціативи "Голосу" та "Батьківщини".

Зокрема, "Голос" ініціював, аби в бюджеті передбачили фінансування на програму лідерства для державних службовців (15 млн грн). Ще три правки "Голосу" стосувались збільшення фінансування дипломатичних установ за кордоном на 0,9 млрд грн.

Але найцікавіше, мабуть, стосується правок, ухвалених за пропозиції "Батьківщини".

Наприклад, комітет підтримав правку ВО "Батьківщина" збільшити на 45 млн грн видатки за програмою "Фізична і спортивна підготовка учнівської та студентської молоді" для  підготовки та проведення спортивних заходів Українською федерацією учнівського спорту та Спортивною студентською спілкою України.

Також, за пропозицією цієї партії, на 60 млн грн було збільшено видатки на керівництво та управління у сфері екологічного контролю. На 5 млн грн – фінансування  молодіжних та дитячих громадських організацій, з метою  підтримки Молодіжної організації "Пласт".

На 335 млн грн – за пропозицією "Батьківщини" збільшили видатки на реалізацію пілотного проєкту щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги у окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України

Нарешті, за пропозицією групи "Довіра"  Міністерству інфраструктури було додано нову бюджетну програму "Проектування та виконання робіт з відновлення залізничної колії європейської ширини 1435 мм від станції Чоп до станції Ужгород з доведенням до перону залізничного вокзалу Ужгород". Обсяг програми – 5 млн грн.

Правки, які були враховані частково

Якщо однозначно наведені правки, про які мова йшла вище, демонстрували практично монопольну позицію (особливо у фінансовому "еквіваленті") партії "Слуга народу", то частково прийняті та задоволені правки присутні практично від усіх політичних сил. Частково прийнятих поправок усього 362.

Їх ініціаторами були як політичні сили, так і комітети Верховної ради. Найбільше правок подала партія Слуга народу – 137, що складає 38% від усіх правок. На другому місці – правки,що запропоновані комітетами: їх 59 і вони складають 16% усіх запропонованих і частково внесених правок.

Найменше правок до видаткової частини подали безпартійні депутати – таких правок лише 4.

При цьому, найбільш активним за результатами подання правок до бюджету виявився Комітет з питань екологічної політики та природокористування – він подав аж 17 правок, за ним йде комітет з питань здоров’я нації та гуманітарної політики (7 правок), комітети з питань освіти та соціальної  політики подали по 5 правок.

Усі інші комітети подали від 1 до 3 правок.