27 февраля 2018 18:11

Лісівники Житомирщини бьють на сполох через екологічне лихо

Масове всихання соснових насаджень - екологічне лихо, яке впродовж останніх кількох років стрімко поширюється.

На жаль, це завдає значної екологічної та економічної шкоди сосновим лісам ДП «Баранівське ЛМГ» і всього Полісся. «Працюючи» в комплексі, шкідники та хвороби вже спричинили загибель сосняків на великих площах держлісфонду. Нині уражена територія соснових насаджень становить 2200 га і має тенденцію до різкого збільшення. Перші спалахи всихання хвойних насаджень розпочалися на території нашого району ще в 2011-2012 роках. Однак минулоріч ця проблема набула загрозливих масштабів. Якщо раніше хворіли переважно пристигаючі ліси, віком понад 80 років, то зараз інтенсивно всихають середньовікові насадження і навіть молоді лісові культури. У 2011 році площа суцільних санітарних рубок становила 40 га, у 2017 році зросла до 347 га.

Лісівники до проблеми всихання залучали громадськість, науковців, лісопатологів. Олександр Орлов, кандидат біологічних наук, член робочої групи при УкрНДІЛГА з розробки тимчасових рекомендацій щодо санітарно-оздоровчих заходів в осередках всихання сосни у своїй статті «Сучасний етап всихання соснових насаджень: причини, проблеми, прогноз та рекомендації», вказує, що основною причиною всихання соснових насаджень в Житомирській області є ураження верхівковим короїдом та трахеомікозом хвойних. зазначена інформація поширюється прес-службою ДП Житомирського ОУЛМГ.

Передумовою цього автор називає:
1). високу питому частку монокультур сосни, нестійких до дії шкідників та хвороб;
2). запізнення з ідентифікацією причин, а потім - меж осередків всихання на початковій стадії їхнього виникнення у сосняках;
3). невідповідну систему оздоровчих заходів щодо боротьби зі спалахом розмноження верхівкового короїда. Переважне застосування в осередках всихання сосняків вибіркових санітарних рубок з видаленням лише свіжого та старого сухостою згідно з чинними Санітарними правилами. Але вибіркові санітарні рубки є ефективними лише при ліквідації дрібних першоосередків ураження - на початковій стадії заселення  дерев  короїдами.  Неможливість проведення боротьби «на випередження»  -
шляхом вилучення свіжозаселених шкідниками дерев (III категорія сані-тарного  стану). Припинення системи оздоровчих заходів  на 2,5 місяця (1квітня-15 червня - період тиші) - саме у період потужної весняної хвилі розселення короїдів після зимівлі.

Лісівники помічають, що спочатку всихають окремі дерева, далі - цілі групи дерев, а на кінцевій стадії розвитку хвороби всихання охоплює значну частину деревостану. Аналіз загиблих дерев в осередках всихання сосни звичайної виявив поселення верхівкового короїда в гілках і вершинах, шестизубчастого короїда - в окорених частинах стовбура і чорного вусача - на ділянках стовбурів із перехідною корою.

Пусковим механізмом всихання є ґрунтово-кліматичні фактори, різке зниження рівня ґрунтових вод та метеорологічні чинники, які призводять до ослаблення не окремих дерев, а деревостанів в цілому.

Якщо повернутися до наукового обґрунтування, воно таке:
Всихання сосни відбувається за вершинним типом - короїд спочатку уражує товсті гілки та стовбур у кроні. Після пошкодження ним значного перерізу камбію хвоя починає змінювати колір із зеленого на тьмяно-сіро-зелений, а в кінці - на рудий, гілки відмирають, дерево гине. Одночасно донизу по стовбуру поширюється трахеомікоз (посиніння деревини).
1. Нині верхівковий короїд є не вторинним, а первинним шкідником, за яким ідуть вторинні стовбурові шкідники, в т. ч. шестизубий короїд. Він заселяє стовбури сосни знизу доверху в зоні товстої кори, пошкоджуючи найбільш цінну частину стовбура та заносячи в неї збудників трахеомі-козу, також викликаючи посиніння деревини. Нині цей вид у регіоні перебуває у стадії експансії. Все частіше у сосняках дерева одночасно вражені верхівковим короїдом і шестизубим короїдом.
2. Всихання має максимальний прояв у чистих сосняках без підросту і підліску. Тому практичний висновок: на місці суцільних санітарних рубок слід створювати листяно-соснові насадження, відповідно до типу лісорослинних умов. Масове всихання охопило як природні, так і штучні пристигаючі сосняки. Однак у 2017 р. відбулося «омолодження» всихання, його відзначено у соснових молодняках віком 15-18 років.

Досвід проведення у регіоні санітарних рубок у сосняках показав їх низьку ефективність - переважно внаслідок 2-х факторів, закладених у чинних Санітарних правилах:
1. Суцільні санітарні рубки призначаються у деревостанах, повнота яких, за результатами оцінки санітарного стану деревостану, після рубки буде становити 0,1, при цьому дерева 3-ої категорії санітарного стану в рубку не відводяться.
2. Ці дерева в осередках всихання свіжозаселені жуками й потребують рубки у першу чергу. Вибіркові санітарні рубки  в осередках розвитку верхівкового короїда є малоефективними - саме внаслідок залишення у насадженнях дерев 3-ої категорії санітарного стану. Вони переходять у 5-ту категорію протягом наступних 5-6 тижнів, що зумовлює необхідність кількаразових довідводів та прийомів вибіркових санітарних рубок.

Беручи до уваги короїдний запас на кінець осені 2017 р. та невідповідну загрозам систему оздоровчих заходів, навесні 2018 р. ми прогнозуємо ще сильніший спалах всихання сосняків у регіоні.

Міфи та марні сподівання.
Міф 1. Верхівковий короїд зимує у лісовій підстилці.
Під час спілкування з лісівниками Житомирщини ми виявили, що багато з них впевнені: верхівковий короїд зимує у лі-совій підстилці. Це не відповідає дійсно-сті. Саме зимівля верхівкового короїда у деревах сосни дозволяє боротися з цим шкідником у холодний період року - шляхом вчасного проведення санітарних рубок з видаленням заселених верхівковим короїдом дерев та обов'язковим спалюва-нням порубкових залишків.
Міф 2. Сувора зима може знищити верхівкового короїда.
Верхівковий короїд може зимувати в деревах сосни у різних стадіях - від личинок до дорослих жуків. Найменшою стій-кістю до сильних морозів характеризуються личинки, але їх кількість серед усіх зимуючих стадій короїда є найменшою. Решта стадій - жуки та лялечки - під час зимової діапаузи не пошкоджуються навіть си-льними морозами. Успішність перезимівлі короїда оцінюється у 90-95%, що на практиці означає масовий розвиток цього шкі-дника при настанні тепла (у теплі весни - ближче до 15 березня).
Міф 3. Можна покропити ліс інсектицидами і знищити верхівкового короїда.
Цей міф виник з того, що у пам'яті багатьох лісоводів залишилися спогади про успішну боротьбу за допомогою ГАРТІВ і препарату «Вірин» проти масового спалаху на Житомирщині звичайного соснового пильщика на початку 2000-х років. Кілька аерозольних «пострілів» - і популяція цього шкідника вже знищена у масштабах лісництва! На жаль, у ситуації з верхівковим короїдом обприскуванням інсектицидами лісу з літаків або застосуванням ГАРТІВ досягти подібного успіху неможливо. Адже цей короїд більш як 90% часу проводить під корою дерев. Для ефективної обробки лісу потрібно точно визначити момент льоту жуків, однак безперервний їх літ відбувається з травня по вересень, що унеможливлює обробку проти цього виду навіть у кілька прийомів.

Заходи щодо зменшення наслідків
1. Рання діагностика осередків всихання - не пізніше як за 2 тижні від початку заселення сосни верхівковим короїдом.
2. Своєчасні санітарні рубки, спрямовані насамперед на видалення сві-жозаселених короїдами дерев.

Як показує виробничий досвід, першочергово інтенсивно гинуть одноярусні одновікові лісові масиви з однією чи двома основними породами, які були посаджені людьми чи насіялися природним шляхом. Такі деревостани менш стійкі до різноманітних ризиків - вітровалів, ураження грибами, пошкодження шкідниками, особливо короїдами.
Тому на усіх без винятку зрубах плануємо створювати мішані лісові культури. Для цього підприємством заготовлено 3594 кг насіння. Це основні лісоутворюючі породи: сосна звичайна, ялина звичайна, дуб звичайний, супутні та чагарникові: клен гостролистий, липа дрібнолиста, вільха чорна, ясен звичайний, бузина червона, калина та інші.