»Дизель шоу»: Коломойский снова пытается ограничить импорт нефтепродуктов

Группа "Приват" Игоря Коломойского с помощью медийного и политического давления вплотную приблизилась к ограничению импорта нефтепродуктов из России.

"Телеканал – це краще, ніж парламент. Це четверта влада! Завдяки цьому я відчуваю себе захищеним", – розповідав бізнесмен Ігор Коломойський в інтерв'ю "Українській правді".

Власне ЗМІ – незамінна зброя в мистецтві ведення бізнесу в Україні, яка дозволяє не тільки відчувати себе в безпеці, а й за потреби тиснути на конкурентів чи політиків.

Зрештою, саме контент окремого каналу чи видання дозволяє доволі точно визначити, яке саме питання турбує його акціонера і хто заважає його реалізувати.

Для Коломойського одним з таких питань наразі є запровадження мит на імпорт дизелю та зрідженого газу з Росії, яке було ініційоване ще на початку року і до останнього вивчалося спеціальною комісією при Мінекономіки.

За нашими даними, крапку в цьому питанні мали поставити ще в травні, однак висновки комісії, суть яких зводилася до відмови від запровадження мит та проведення спеціального розслідування, не влаштували групу "Приват".

Через це напередодні засідання на чиновників, відповідальних за ухвалення рішення, за допомогою наближених політиків та медіа почав здійснюватися тиск. Результат не змусив себе довго чекати – вже готове рішення тимчасово поставили на паузу.

Чи зможе олігарх дотиснути Міжвідомчу комісію та змусити її змінити своє рішення, і в яку суму кінцевим споживачам обійдеться можливе обмеження імпорту нафтопродуктів?

Підвищений тиск

На початку року група "Приват" спільно з "Нафтогазом" подали скаргу до Міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі, вимагаючи запровадження мита на імпорт дизелю та зрідженого газу на рівні 8,46% з щорічним підвищенням до 2024 року до 25,4%. 

Нещодавно в цій справі з'явилися нові обставини.

Розгляд таких складних та важливих питань займає мінімум декілька місяців, як і в цьому випадку.

За даними співрозмовників в уряді, в середині травня Міжвідомча комісія готувалася винести рішення, яким планувалося повністю відмовити скаржникам у зв’язку з відсутністю порушень.

Офіційний висновок комісії мав бути таким:

"Завершити антисубсидійну процедуру щодо імпорту в Україну окремих видів переробки нафтової сировини (дизельне паливо і скраплений газ), яка виробляється в Росії, без порушення антисубсидійного розслідування".

Однак напередодні засідання, як зазначає співрозмовник в Мінекономіки, "на членів комісії через наближених до Коломойського депутатів та підконтрольні медіа почався тиск".

Прізвища усіх посадовців, причетних до ухвалення рішення, були оприлюднені у ЗМІ. Більше за інших дісталося міністру економіки Ігорю Петрашку та його заступнику Тарасу Качці.

У згаданих матеріалах "червоною стрічкою" проходить теза про антидержавну політику та недопустимість торгівлі із державою-агресором: "це справжня диверсія в інтересах Росії, і відверто ворожа позиція", – йдеться в одній з публікацій.

Питання відносин з Росією під час війни дійсно дуже чутливе та потребує окремої уваги, але примітно, що згадані ЗМІ жодного разу не обмовилися про недопустимість "торгівлі на крові", коли це стосувалось, наприклад, переведення "Центренерго" на російське вугілля.

Як відомо, з моменту зміни влади в країні щонайменше 1,5 млн тонн "Центренерго" купило у пов’язаних з Коломойським фірм. І це в той самий час, коли надлишок вугілля на своїх складах сформували державні підприємства, а шахтарі не припиняли страйки через невиплати зарплат.

Завданням максимум політичного та медійного тиску на посадовців був перегляд рішення і запровадження мит на постачання з РФ. Проміжною перемогою вважалося б відкладення терміну винесення рішення.

З останнім все склалось: питання поставили на паузу, а ймовірність проведення розслідування і запровадження попередніх заходів у вигляді 8,5% мита суттєво зросла.

Аргументи сторін

Ключовий аргумент скаржників звучить наступним чином: російським виробникам з бюджету РФ компенсують витрати на виробництво та експорт нафтопродуктів за схемою повернення з бюджету акцизів.

"Якщо іноземна держава нелегітимно стимулює своїх виробників та надає фінансову підтримку, щоб вони завоювали ринок вашої країни, – ви маєте право захищати національних товаровиробників", – наголошують в "Укртатнафті".

Цю тезу категорично спростовують у "Нафтогазовій асоціації України", яка висловлює консолідовану позицію найбільших постачальників нафтопродуктів та мереж АЗС України, таких як OKKO, WOG, Shell, Socar, KLO та ін.

"Продукція українських заводів реалізується за принципом імпортного паритету, створюючи додатковий заробіток заводів на рівні 50-60 доларів на тоні", – стверджують в НАУ.

"Зріджений гас в Україну постачається з премією до світового ринку 70 доларів, дизпаливо – 45 доларів, бензин в середньому імпортується по світовим котируванням. За такими ж цінами реалізують свій товар українські НПЗ", – погоджується директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн.

Через це, стверджують учасники ринку, Україна змушена платити максимальні в Європі ціни при закупівлі нафтопродуктів. Справжньою ж причиною проблем вітчизняних НПЗ найбільші гравці називають "скупу" інвестиційну політику їхніх власників.

"Відсутність інвестицій призвела до закриття заводів, зменшення обсягів нафтопереробки, застарілої конфігурації випуску моторних палив і як наслідок до збільшення імпортозалежності України", – наголошують в асоціації.

Не зважаючи на високу залежність від імпортного ресурсу, в Україні немає безальтернативних постачальників і ринок є достатньо диверсифікованим, завдяки чому не виникає труднощів з поставками палива. Поки що.

Ситуація може кардинально змінитися вже найближчим часом.

За все заплатить споживач

Яким може бути загальний ефект від запровадження 8,5% мита на дизпаливо для споживачів? Враховуючи поточну кон’юнктуру ринку, за оцінками експертів, це вплине на зміну оптових цін в сторону збільшення мінімум на тисячу гривень на тоні.

За даними "Консалтингової групи А-95", витрати на пальне найбільших категорій споживачів в такому випадку зростуть наступним чином:

Приватний і комерційний сектор – 4 млрд гривень, аграрний сектор – 1,9 млрд гривень, гірничо-металургійний комплекс – 700 млн гривень, "Укрзалізниця" – 300 млн гривень, Міністерство оборони – 100 млн гривень.

За підрахунками НАУ, неправильне рішення у цьому питанні загалом коштуватиме споживачам 11 млрд гривень і викликає проблеми з ресурсним наповненням ринку.

Категорично проти ініціативи тандему "Приват-Нафтогаз" виступають і аграрії, які споживають більше половини дизпалива в країні, і цьогоріч вже зазнали значних втрат через погодні умови.

Президент "Української зернової асоціації" Микола Горбачов оцінює втрати фермерів в 1,5-3 млрд гривень або близько 1 долара на тоні зерна.

"Уряд ставить під загрозу цілу аграрну галузь, яка забезпечує значну частку експорту країни та приносить понад 40% валютної виручки", – заявили в асоціації.

"Жодної кризи немає. Свої нафтопродукти вони (українські НПЗ) продають з такими преміями до світового ринку, що позаздрить будь-який європейський НПЗ. Це мито зробить Коломойського з партнерами багатшими на 260 млн гривень на місяць", – каже Куюн.

Хто через це постраждає? За словами Куюна, біднішими на таку ж суму стануть споживачі нафтопродуктів – автовласники, бізнес, промисловість.

"Фактично питання стоїть так: хто буде платити за утримання і розвиток НПЗ, їхні власники або споживачі? НПЗ належать найбільшим фінансово-промисловим групам з державним і приватним капіталом, ми вважаємо несправедливим повністю перекладати це навантаження на населення і промисловість", – додає президент НАУ Неля Привалова.

Історія знає багато вдалих для Коломойського спроб переписати регуляторне середовище під себе, однак траплялися останнім часом і відверті провали.

Чим все завершиться цього разу, чи вдасться "Привату" в останній момент переломити ситуація на свою користь і який вплив на фінальне рішення Міжвідомчої комісії матиме тиск "Привата" – питання відкрите.