Асфальт нагрівається до +62 градусів, а пасажири громадського транспорту втрачають свідомість: як Україна справляється зі спекотними температурами (фото, відео)

Кліматична криза посилюється: 2024 рік -- найспекотніший в історії, і це лише початок

Україна переживає чергову хвилю надзвичайної спеки, яка охопила частину регіонів. В окремих містах температура повітря, ґрунту й асфальту досягає критичних значень, а синоптики прогнозують подальше загострення ситуації. Медики попереджають про небезпеку для здоров'я, аграрії -- про загрозу врожаям, а екологи -- про зв'язок нинішньої спеки з довгостроковими змінами клімату.

"Телеграф" підготував огляд про спекотну погоду в містах, а також про незвичайні температурні показники та фактори, що сприяють цьому явищу.

У Дніпрі зафіксовано одні з найекстремальніших температур: на житловому масиві "Парус" асфальт прогрівся до 61 градусів за Цельсієм, а місцями -- до 62. Місцеві мешканці повідомляють, що припарковані автомобілі, залишені на сонці, розігріваються до 72 градусів.

На Полтавщині спека також досягла критичних показників. У Кременчуці зафіксовано випадок, коли пасажир втратив свідомість у тролейбусі -- лікарі пов'язують це з перегріванням організму. Температура повітря вдень сягала понад 45 градусів за Цельсієм.

У самій Полтаві ситуація ускладнилася ще й відсутністю інфраструктури для охолодження містян. Як повідомили в Полтававодоканалі, цього літа в місті не працюватимуть освіжаючі арки, які в попередні роки встановлювали на центральних вулицях. Причина -- незадовільний фінансовий стан підприємства, тож необхідне обладнання встановлювати не будуть.

В Києві температура повітря 10 липня підіймалася до +36 градусів, а подекуди в центрі міста -- ще вище. Аби хоч частково знизити рівень перегріву, комунальні служби продовжують регулярно поливати вулиці водою.

У "Київавтодорі" зазначили, що подібні процедури сприяють зменшенню рівня пилу, а також запобігають деформації дорожнього покриття, що може статися через перегрів асфальту. Згідно з інформацією дорожніх служб, полив допомагає знизити температуру поверхні на кілька градусів, що має позитивний вплив не тільки на стан інфраструктури, але й на комфорт пішоходів.

У Харкові 10 липня фіксували екстремально високу температуру -- місцеві термометри на сонці показували понад 50 градусів. Хоча такі показники не є офіційними (йдеться про нагрів під прямими променями).

У Харківській області продовжується боротьба з трьома значними осередками лісових пожеж, що спалахнули внаслідок тривалої спеки та нестачі вологи. У гасінні вогню беруть участь підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, працівники лісового господарства та команди місцевих пожежників.

За інформацією ГУ ДСНС в регіоні, станом на 12:00:

В центральній частині України аномальна спека виявляється не лише в метеорологічних даних, а й створює реальні загрози для аграрного сектора. Як зазначив начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань, з початку червня в регіоні спостерігається відсутність опадів, а тривалі високі температури призвели до початку ґрунтової посухи. Найбільше потерпають пізні сільськогосподарські культури, зокрема кукурудза, яка наразі переживає період максимального попиту на вологу.

"Вологість у верхньому шарі ґрунту зараз є у 1,5-3 рази нижчою, ніж зазвичай у цей період", -- зазначив синоптик. Він також повідомив, що 9 липня метеостанції в Золотоноші, Каневі та Чигирині встановили нові температурні рекорди за останні три десятиліття, а в Смілі було перевищено максимальний показник, який спостерігався за останні 80 років.

Попри те, що 10 липня в Україну почав поступати вологий південний циклон, погодні контрасти на Черкащині залишаються мінімальними: температура в Чигирині досягала +34 градусів, а в Жашкові становила +26 градусів. У ніч та вранці 11 липня атмосферний фронт циклону Gabriele може принести місцеві грозові дощі, але суттєвого покращення гідрологічної ситуації не варто очікувати.

Згідно з прогнозами, у вихідні дні 12-13 липня на Черкащині пануватиме типова суха літня погода, викликана антициклоном Dorle, з денними температурами, що досягнуть +31 градусів за Цельсієм. Проте, з понеділка, 14 липня, передбачається новий сплеск спеки, хоч і менш інтенсивний, ніж той, що спостерігається зараз.

Протягом другого тижня Херсон страждає від незвичайної спеки: денна температура сягає 40 градусів і навіть перевищує цю межу. Вулиці міста, в основному, порожні — місцеві жителі намагаються уникати сонячного світла, а тварини шукають притулок у тіні або воду для втамування спраги.

Місцеві жителі активно підтримують безпритульних тварин, залишаючи на вулицях тарілки з водою. Рятувальні служби закликають дотримуватися основних правил безпеки під час спекотної погоди: утримуватися від виходу з дому з 11:00 до 17:00, носити капелюхи, сонцезахисні окуляри та світлі вбрання, пити достатню кількість води та уникати тривалого перебування на сонці. У критичних умовах навіть невелика увага може стати рятівною.

Згідно з прогнозом метеоролога Ігоря Кибальчича, який був оприлюднений у коментарі для видання "Телеграф", аномально жарка та суха погода утримається на півдні та сході України щонайменше до 18-20 липня. Протягом цього часу атмосферні фронти не зможуть витіснити спекотні повітряні маси, тому температури залишаться надзвичайно високими, а кількість опадів буде мінімальною.

У той час як на заході, півночі та в деяких центральних регіонах спостерігатимуться більш сприятливі умови, зниження атмосферного тиску, приплив прохолодного повітря та локальні грози принесуть короткочасне полегшення. Проте на південному сході тривала спека вже призвела до утворення ґрунтової посухи, що становить загрозу для сільського господарства та підвищує ризик виникнення пожеж. Очікується, що покращення температурних умов відбудеться лише в третій декаді липня, коли з північного заходу Європи почне надходити вологе повітря.

У кількох регіонах спостерігаються інтенсивні дощі, грози і сильний вітер. Унаслідок несприятливих погодних умов деякі населені пункти залишилися без електрики, а дорожній рух став ускладненим.

Як повідомляє Укргідрометцентр, II рівень небезпеки оголошено у Львівській, Тернопільській, Чернівецькій, Івано-Франківській та Закарпатській областях. Там сьогодні, 10 липня, очікуються небезпечні погодні явища, які можуть становити реальну загрозу населенню, інфраструктурі та довкіллю. Синоптики закликають до максимальної обережності.

Негода також охопила Волинську, Рівненську, Житомирську, Хмельницьку та Вінницьку області, де прогнозуються потенційно небезпечні метеоумови. У Львівській області, за даними місцевої влади, негода залишила без світла понад 190 населених пунктів, а у Львові частину вулиць підтоплено. На окремих ділянках дороги -- заблоковані.

Згідно з даними Європейського агентства з моніторингу клімату Copernicus, 2024 рік увійшов в історію як найспекотніший рік, що коли-небудь спостерігався. Рекордні температури фіксувалися як на світовій арені, так і в окремих регіонах, зокрема в Україні, де практично кожного місяця реєструвалися нові максимуми. Наприклад, у лютому у Львові температура піднялася до +17,8 градусів, а в липні в 11 областях були зафіксовані абсолютні температурні рекорди. У Миколаєві стовпчик термометра досягнув +41,6 градуса, що стало літнім рекордом.

Ці дані відображають не поодинокий випадок, а є складовою загальної тенденції. Щороку українці все більше відчувають дискомфорт від спеки. "Головний біль, запаморочення, симптоми сонячного удару, навіть перебуваючи вдома без кондиціонера, стають нестерпними як фізично, так і емоційно," – діляться своїми переживаннями жителі різних регіонів.

В той же час, Європу охопила аномально висока температура. У кількох країнах стовпчики термометрів досягають позначки +42 градуси, і, за прогнозами кліматологів, Україна також не залишиться осторонь. Зміни клімату сприяють збільшенню кількості нових інфекційних загроз. Перетворення навколишнього середовища призводить до переміщення гризунів та комах у нові регіони, включаючи південні області України. Вже зараз зафіксовані випадки появи нових видів шкідників, які можуть бути носіями небезпечних захворювань.

Проблема нестачі питної води є особливо актуальною. У посушливих зонах відсутність опадів, поєднана з тривалими періодами спеки, викликає зниження рівня підземних вод. Це вже стало причиною загроз у деяких районах Одеської, Херсонської та Миколаївської областей.

На рівні Європи ситуація ще драматичніша: за даними дослідження, у 2023 році спека стала причиною близько 44 000 смертей, і ця цифра, ймовірно, занижена. Якщо глобальна температура підвищиться ще на 3 °C, щорічні втрати можуть сягнути 129 000 людських життів.

Вплив кліматичних змін на сільське господарство є надзвичайно серйозним. Протягом останніх двох десятиліть українські фермери зазнали збитків у розмірі понад 2 мільярди доларів лише через зміни клімату. Пшениця не доходить до стадії зрілості, "піддаючись" перегріву прямо на полях. Рослинність в'яне ще до того, як вдається зібрати повноцінний урожай. Згідно з дослідженнями, світова економіка втратила принаймні 2,8 трильйона доларів у період з 2000 по 2019 рік, що відповідає приблизно 16 мільйонам доларів щогодини.

Зміни клімату також створюють ризики для критичної інфраструктури, зокрема атомних та гідроелектростанцій. Нагрів води у водоймах-охолоджувачах знижує ефективність охолодження реакторів і турбін. У таких умовах навіть стабільне енергозабезпечення може бути під загрозою.

Причини глобального потепління є добре зрозумілими. Найголовнішим фактором є спалювання викопного пального (вугілля, нафти, газу), що призводить до збільшення концентрації парникових газів в атмосфері. Ці гази затримують тепло від сонця, викликаючи ефект самопідсилення температури. Іншою важливою причиною є вирубка лісів та деградація природних екосистем, які зменшують здатність Землі до саморегуляції.

Війна також суттєво впливає на загострення ситуації. Як зазначає кліматолог Віра Балабух, за два роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну викиди вуглецю збільшилися на 180 мільйонів тонн. Артилерійські обстріли, вибухи, пожежі та знищення інфраструктури безпосередньо погіршують екологічну ситуацію.

Дослідники б’ють на сполох: якщо не вжити термінових заходів, глобальне потепління може перейти в стадію, яку важко контролювати. Льодовики продовжують танути, рівень океану підвищується, і вже зараз є значна ймовірність затоплення південних прибережних територій України, зокрема Одеської та Херсонської областей, а також частини Криму.

Експерти підкреслюють, що у нас ще є можливість уникнути найпесимістичніших наслідків. Важливо паралельно зменшувати викиди парникових газів та адаптуватися до нових реалій. Найбільш дієві стратегії включають:

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що Україну охопила потужна спека, що вже почала негативно позначатися на стані річкової екосистеми. Високі температури знижують рівень розчиненого кисню у воді, що призводить до масової загибелі риби та може суттєво скоротити популяцію окремих видів.