"Нам потрібен загальнонаціональний антикорупційний пакт між владою та народом. Суть його проста: чиновники не беруть, а люди – не дають", – заявив президент Петро Порошенко в день своєї інавгурації 7 червня 2014 року.
Рівно за 4 роки український парламент 317 голосами нарешті зробив крок до створення Антикорупційного суду, який є останньою ланкою у новій антикорупційній вертикалі.
Епопея з ухваленням цього закону триває ще з весни 2016 року, коли Порошенко вперше пообіцяв, що Україна створить Антикорупційний суд. Хоча розмови про це почалися значно раніше. Та й Порошенко не раз змінював думку – всього лише 9 місяців тому він переконував, що такий суд Україні не потрібен.
Чому створення Антикорупційного суду є важливим кроком до оновлення системи влади в Україні, з чим пов’язана затримка з ухваленням закону, хто блокував його запуск та при чому тут МВФ, розібралась "Українська правда".
Навіщо Україні ще один суд?
Вищий антикорупційний суд має існувати в новій системі боротьби з корупцією разом з Національним антикорупційним бюро, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та ДБР.
Цей Суд займатиметься виключно справами топ-корупції, які розслідує НАБУ.
ВАС діятиме як суд першої інстанції, тобто звичні нам районні суди взагалі не братимуть участь у розгляді таких справ. Апеляції розглядатиме повністю відокремлена Апеляційна палата цього ж суду, у складі якої будуть працювати окремі судді.
Касаційною інстанцією залишиться Верховний Суд, проте окремого добору антикорупційних суддів для Верховного Суду не відбуватиметься.
Раніше президент наполягав, що в країні "всі суди мають бути антикорупційними", однак розгляди в судах справ Мартиненка, Насірова, Труханова та інших гучних "підопічних" НАБУ та САП тільки підтвердили побоювання – нинішні суди просто не готові до подібних процесів.
Чому це важливо для звичайних громадян?
Згідно з даними МВФ, через високий рівень корупції Україна у 2017 році втратила близько 2% росту ВВП. Це 40 мільярдів гривень або приблизно 1 мільярд 100 мільйонів доларів.
Для порівняння, цього року на дороги з бюджету країни виділили рекордні 44 мільярди гривень, на розвиток аграрного сектору – всього 7,3 мільярди грн.
Цієї весни соцгрупа "Рейтинг" опублікувала масштабне дослідження, де однією з топ-проблем країни українці називають саме корупцію в державних органах влади.
На думку українців, на першому місці серед головних проблем держави – війна на Донбасі (41%). Корупція йде слідом (40%). Зростання цін – на третьому місці (27%).
Як і де шукатимуть суддів?
ВАС запрацює, якщо до його складу оберуть 35 суддів. Із них 10 – судді апеляційної палати. Якщо надалі для нормальної роботи знадобиться більше, кількість визначить Державна судова адміністрація.
Для кандидатів встановлені жорсткі обмеження і критерії. Не можуть претендувати на посади особи, які упродовж десяти останніх років обіймали політичні посади, мали представницький мандат, працювали в органах прокуратури, МВС, Національної поліції, СБУ, НАБУ, НАЗК та багатьох інших.
Претеденти мають бути старші 35 років і відповідати одній із вимог: не менше 5 років стажу на посаді судді; щонайменше 7 років стажу наукової роботи у сфері права і відповідний науковий ступінь; не менше 7 років працювати адвокатом. Або мати сукупний стаж на вищезазначених посадах щонайменше сім років. Вибирають суддів довічно.
Бажаючі подаватимуться на відкритий конкурс.
Судді антикорупційного суду отримуватимуть ідентичну зарплату, що й судді Верховного суду – тобто від 6 до 12 тисяч доларів.
Хто буде головою ВАС?
Як і в інших судах, голову обиратимуть збори суддів на таємному голосуванні. Отже, незалежність голови ВАС безпосередньо залежатиме від його складу.
Чи отримала Рада міжнародних експертів право вето?
В останню ніч перед голосуванням відбувались остаточні погодження пунктів законопроекту з міжнародними партнерами.
У підсумку було погоджену наступну формулу, яка має забезпечити вирішальну роль Ради міжнародних експертів. Це було найголовнішим дискусійним пунктом, навколо якого і точились суперечки останні кілька місяців.
Склад цієї Ради скоротили з 7 до 6 осіб.
Половина від її складу, тобто 3 експерти, мають право ініціювати розгляд питання про недопуск кандидата у судді до призначення. Далі має відбуватись спільне засідання Ради міжнародних експертів та Кваліфікаційної комісії суддів. Ця спільна панель повинна більшістю голосів підтвердити доброчесність судді, при тому за це має проголосувати мінімум три міжнародних експерти.
Без підтримки трьох експертів рішення не може бути ухваленим. Якщо ж таке рішення не приймуть, то кандидат у судді знімається з конкурсу. Автори закону стверджують, що на таку формулу безпосередньої участі експертів погодились міжнародні партнери.
Хто зможе бути членом Громадської ради міжнародних експертів?
Членами міжнародної ради експертів отримають право стати не лише громадяни інших держав, але й громадяни України. В МВФ розраховують, що іноземців складатимуть більшість.
Чому ж вони називаються "міжнародними" якщо йдеться також про громадян України? Тому що їх кандидатури будуть визначати міжнародні організації, які допомагають Україні боротися з корупцією.
Їх перелік – основна інтрига. Точно відомо, що туди війдуть ОБСЄ та Рада Європи. Окремі країни пропонувати своїх кандидатів не зможуть, хоча спершу міжнародники цього вимагали.
Закон передбачає, що вони повинні мати бездоганну репутацію, не менше п’яти років із здійснення процесуального керівництва, досвід підтримання державного обвинувачення у суді, чи здійснення судочинства у справах, що пов’язані з корупцією в інших країнах. Іншими словами, міжнародними експертами можуть стати навіть українські прокурори.
На час виконання ними своїх повноважень члени Ради міжнародних експертів фінансуватимуться з державного бюджету України. Крім того, експертам, яким не проживають в Україні, компенсуватимуть витрати на їх проживання та переїзд.
Міжнародні експерти будуть отримувати зарплату близько $7000 на місяць, а для іноземців також будуть оплачуватися їх проживання і перельоти.
Чому закон так довго не ухвалювали?
Можновладці не зацікавлені у створенні справді незалежного суду, робота якого буде фактично направлена проти них же самих. Саме це – причина інтриг, безкінечних переговорів та спроб прийняти закон в "потрібній" редакції.
У владних кабінетах вигадували будь-які варіанти – як би так створити антикорупційний суд, як того вимагають на Заході, і одночасно забезпечити контроль над ним. Тому пропонували утворити замість суду так звану антикорупційну палату в місцевих і апеляційних судах та генерували інші не менш вигадливі пропозиції.
Створений на умовах діючої верхівки Антикорупційний суд став би частиною нинішньої системи. Натомість, Антикорупційний суд, створений з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії, може стати тією самої верхівкою, яка замкне антикорупційну вертикаль.
Для влади це означає кінець гарантіям у внутрішніх політичних розкладах. Будь-хто й у будь-який момент зможе потрапити за ґрати, незалежно від того, під чиї гарантії і "від кого" приходив у владу.
Як Порошенко вмовляв депутатів проголосувати за створення суду?
У середу ввечері до Адміністрації президента приїжджав спікер Верховної Ради Андрій Парубій. Близько опівночі у Порошенка був лідер партії "Народний фронт" Арсеній Яценюк. Як розповідають джерела в оточенні президента та у партії НФ, Порошенко переконував, що іншого виходу немає і закон доведеться приймати.
Вночі політики домовилися, що закон голосуватимуть з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії та МВФ (останні висували дещо жорсткіші вимоги).
В день голосування вранці президент приїхав на засідання фракції БПП у Верховній Раді.
Як стверджують депутати, Порошенко не намагався вмовляти депутатів.
"Я підписував меморандум з МВФ. І так, я його читав. Там не написано, що ми маємо погоджувати тексти законів. Ми маємо погоджувати все з Венеціанською комісією", – переказують слова президента депутати БПП.
Які методи впливу на суд залишила за собою влада?
У команді президента переконують, що влада втратила будь-які важелі для одноосібного контролю над процесом формування складу Антикорупційного суду.
Натомість депутати із групи "Єврооптимістів" та інші прихильники створення Антикорсуду вказують на кілька небезпечних механізмів у законі.
По-перше, склад Ради експертів зменшили до 6 людей, і в законі не прописано, як вона має функціонувати, де і як працювати тощо. Крім того, є небезпека, що рішення у Раді неможливо буде прийняти, якщо голоси експертів розділяться "три на три".
По-друге, Вища Кваліфікаційна комісія суддів отримала право збиратись з питань створення Антикорсуду і без міжнародних експертів. А це створює теоретичну, хоч і незначну, можливість призначення суддів АКС без оглядки на думку міжнародних експертів.
Рада експертів за законом позбавлена необхідності перевіряти усіх кандидатів в судді. Якщо ж експерти з якихось причин пропустять недоброчесного суддю і не ініціюють його зняття з конкурсу, то ВККС зможе сама його призначити без рішення Ради експертів.
При чому тут МВФ і чи задоволені міжнародні партнери редакцією ухваленого закону?
Створення Антикорупційного суду є ключовою вимогою для отримання чергового траншу від Міжнародного валютного фонду. Хоча політики публічно заявляють, що Україна може обійтись і без кредиту МВФ, за зачиненими дверима їх риторика менш войовнича.
Сам кредит МВФ не вирішує проблем наповнення бюджету, але є таким собі маркером для інвесторів – якщо МВФ дасть гроші, то й інші міжнародні партнери будуть позичати і вливати кошти в інвестиційні проекти.
Офіційної реакції самих міжнародних партнерів ще немає. Вони надто звикли до "кидків" України, і для остаточної певності хочуть побачити текст, який затвердила Рада.
Але можна із певністю казати: тією редакцією, яка звучала під час обговорення в залі – міжнародні партнери України будуть загалом задоволені. Хоча і не без нюансів
Найвагомішою тут є думка двох структур: МВФ та Венеціанської комісії. Саме на них орієнтуються всі інші міжнародні партнери у цьому питанні.
США, як правило, синхронізують свою думку з Міжнародним валютним фондом, а ЄС та європейські країни – з "Венеціанкою".
Роль МВФ тут очевидна: вони дають Україні гроші і мають право висувати умови для подальшого кредитування. А Венеціанка отримала особливу роль через те, що саме ця структура торік представила рекомендації щодо принципів створення в Україні Антикорупційного суду.
Більшість положень партнери узгодили ще два тижні тому. Лишилися кілька найгостріших – зокрема щодо "експертного вето". Дискусії щодо останнього тривали ще в ніч на неділю і у підсумку Вашингтон дав згоду.
Вимогам венеціанки узгоджена схема також відповідає. Чи не єдине, що і досі несе ризик – схема призначення членів цієї "експертної групи". Схоже, що більшість міжнародних організацій не зможуть подавати до неї кандидатури.
Однак у Венеціанській комісії уже заявили, що прийнятим законом вони "задоволені і щасливі".
Коли Антикорсуд запрацює?
У зверненні до депутатів з проханням підтримати законопроект Петро Порошенко висловив побажання, щоб суд почав роботу вже цього року.
Раніше голова Антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявляв, що навіть у разі ухвалення закону, суд не може запрацювати в 2018-му.
"Конкурси в Антикорупційний суд, напевно, будуть складніші за конкурси в Антикорупційну прокуратуру, де за наслідками третього етапу конкурсу з 300 осіб обрали лише 4-х. Уявіть, яка ситуація буде з обранням суддів. Це все час – час, якого в нас немає", – говорив він.
Важливо, що ухвалений закон не створює суд, а лише описує його. Для остаточного створення антикорупційного суду президент має подати, а Верховна рада ухвалити ще один законопроект, де буде зафіксована лише одна норма — передбачити створення Вищого антикорупційного суду із місцезнаходженням у Києві.
Ця схема є вимогою Конституції, і тому навіть МВФ, який на початку різко критикував Банкову та цю дворівневу систему - зрештою погодився на неї.
Президент обіцяє подати новий законопроект якнайшвидше, але конкретних дат не називає.
#Органы власти #Петр Порошенко #Верховна Рада Украины #Венецианская комиссия #Антикоррупционный суд #Высший антикоррупционный суд #МВФ #НАБУ #САП #ГБР
