Між конфліктом і стабільністю: яким чином уряд оцінює фінансові перспективи.

Уряд ухвалив бюджетну декларацію до 2028 року: без суттєвих змін, але з двома варіантами розвитку війни та знайомими обіцянками, з яких деякі досі залишаються невиконаними.

В останні дні червня уряд України вдруге з початку повномасштабної війни ухвалив бюджетну декларацію. Цей документ слугує основою для середньострокового бюджетного планування і є фундаментом для створення державних бюджетів на найближчі три роки.

Нинішня декларація - на 2026-2028 роки - не відрізняється від попередньої ні структурою, ні підходами до бюджетної політики. Єдина новація - уперше прописано два сценарії (з огляду на різну тривалість війни). Це радше сигнал про тяглість планування, ніж про готовність переосмислити бюджетну політику.

Деякі ідеї, закладені в декларацію на 2024 рік, так і не були реалізовані. Наприклад, перерозподіл додаткових 4% податку на доходи фізичних осіб на користь державного бюджету, а також поновлення діяльності Дорожнього фонду не знайшли відображення у проєкті бюджету на 2025 рік. Не можна виключати, що в цьому випадку також частина положень декларації залишиться лише на папері.

Яким чином зміниться курс гривні? Чи очікується підвищення мінімальних зарплат і пенсій? Чи необхідно буде підвищувати податки, і яку суму держава має намір виділити на оборонні потреби?

Макроекономічний прогноз, на якому ґрунтується бюджетна декларація 2026-2028 років, помітно стриманіший порівняно з попереднім. Уряд дещо погіршив очікування щодо зростання економіки: якщо рік тому прогнозували підйом реального ВВП на 7,5% у 2026 році, то тепер закладають лише 4,5%.

Прогнози на 2027 рік були скориговані з 6,2% до 5%, а на 2028 рік очікується зростання на рівні 5,7%. Номінальний валовий внутрішній продукт перевищить попередні оцінки завдяки більш високому дефлятору: в 2026 році він досягне 10,4 трлн грн (попередні прогнози становили 10,1 трлн грн), у 2027 році – 11,9 трлн грн (практично на рівні попередніх оцінок), а в 2028 році – 13,5 трлн грн.

Проте повільні темпи відновлення можна пояснити численними серйозними викликами, з якими стикається Україна. Безпекові загрози залишаються на високому рівні, багато інфраструктурних об'єктів зазнали ушкоджень, а виробничі та логістичні процеси зазнали значних порушень. Крім того, країна відчуває нестачу робочої сили, а інвестори діють обережно. Усе це стримує економічний розвиток, попри надії на післявоєнне відновлення.

Прогнозується, що середній рівень інфляції у 2026 році може досягти 9,7%, з подальшим зниженням до 5,6% у 2028 році. Це свідчить про те, що до завершення цього періоду інфляція наблизиться до цільового коридору Національного банку (5% ± 1%). Одночасно сальдо зовнішньої торгівлі залишиться негативним, хоча і поступово зменшуватиметься.

Новий прогноз демонструє більш стабільний курс гривні в порівнянні з попередніми оцінками: у 2026 році очікується, що він складе 44,7 грн за долар (раніше прогнозувалося близько 46,5 грн), у 2027 році - 45,2 грн за долар (проти 46,4 грн у попередньому сценарії), а в 2028 році - 45,6 грн за долар.

Прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата більше не підлягатимуть замороженню. Вони будуть збільшуватися з темпами, що дещо перевищують прогнозований рівень інфляції, що має сприяти незначному підвищенню реальних доходів українців. Очікується, що прожитковий мінімум для працездатних осіб зросте з 3 028 грн наприкінці 2025 року до 3 667 грн у 2028 році. Мінімальна заробітна плата підніметься з 8 тисяч грн у 2025 році до 8 688 грн у 2026-му, 9 374 грн у 2027-му та 10 059 грн у 2028 році.

Уряд очікує, що доходи державного бюджету зростуть з 2,3 трлн грн у 2025 році до 3,19 трлн грн у 2028-му, що становить майже третину за три роки. Найбільше зростання прогнозується у 2026 році - на рівні 16,8%. У наступні роки темпи зростання сповільняться: до 6% у 2027 році та 10,8% у 2028 році. Прогнозовані показники знижені в порівнянні з оцінками 2024 року: на 1,4% для 2026 року та на 8% для 2027 року, що вказує на більш обережний підхід до прогнозування.

Бюджет буде формуватися переважно за рахунок податкових надходжень. їхня доля в загальних доходах зросте з 84% у 2026 році до 90,4% у 2028 році, тоді як у 2024 році цей показник становитиме лише 53%.

Уряд спланував помірні обсяги надходжень грантів від міжнародних партнерів. Міністерство фінансів обирає стратегічно занижувати ці показники, оскільки їх точне прогнозування є складним завданням, а публікація великих сум військової допомоги може викликати певні чутливі реакції. У разі, якщо іноземні донори вирішать надати більше фінансування, це може призвести до перевищення запланованих доходів, але бюджетне планування свідомо залишається консервативним.

Зі збільшенням абсолютного обсягу податкових надходжень їх частка у валовому внутрішньому продукті поступово зменшиться: з 23,6% у 2025 році до 21,4% у 2028-му. Це свідчить про те, що уряд не має наміру підвищувати податковий тягар на бізнес та населення, а планує розширювати податкову базу за рахунок економічного зростання. Крім того, уряд не розглядає можливість підвищення основних податкових ставок.

У розрахунки доходів включена низка окремих податкових заходів. Передусім уряд планує з 2025 року повернути до держбюджету 4% ПДФО, які тимчасово (на 2022-2024 роки) передавалися місцевим громадам. Це принесе держскарбниці близько 16 млрд грн у 2026 році, 19,5 млрд грн у 2027-му і 22,9 млрд грн у 2028-му.

Також планується поступово підвищувати акцизи на тютюнові вироби та пальне до євросоюзівського рівня, що дасть десятки мільярдів гривень щороку. Розглядається і введення акцизного податку на солодкі напої з 2026 року. Триватиме практика оподаткування прибутків банків за підвищеною ставкою 25%.

Наразі ПДФО з доходів військових повністю спрямовують до держбюджету і на 2026 рік уряд планує продовжити цю практику (у 2024 році ці надходження становили 148,2 млрд грн). Утім, у базовому сценарії передбачається, що після завершення активної фази війни частину цього податку повернуть місцевим бюджетам: у 2027-2028 роках це має дати громадам майже 114 млрд грн за два роки. Для державного бюджету це мінус, але на той час влада сподівається обходитися без цього джерела або компенсувати його іншими механізмами.

Уряд має намір зменшити витрати: з 3,9 трлн грн у 2025 році до 3,7 трлн грн у 2026 році та 3,5 трлн грн у 2027-му. Однак на 2028 рік передбачено зростання витрат до приблизно 3,7 трлн грн. Основною причиною такої тенденції є очікуване зниження потреб у військових витратах. Наразі сектор безпеки та оборони поглинає майже половину державного бюджету, і саме на ньому уряд планує зекономити в найближчі роки.

Зменшення фінансових вливань у збройні сили пов'язане з прогнозами, які передбачають зниження бойової активності в 2026 році. Це може бути викликано як змінами у ході війни, так і можливими угодами щодо припинення вогню чи встановленням перемир'я.

Навіть у найбільш оптимістичному сценарії щодо деескалації потреби в оборонному секторі залишаються величезними. Навіть якщо активні бойові дії припиняться, Україні не вдасться одразу зменшити військові витрати до рівня, що існував до війни. Згідно з основним сценарієм, у 2026 році на ці витрати буде виділено 1,3 трлн грн, що становитиме 35,8% від усіх бюджетних витрат — на 16% менше порівняно з запланованими витратами на 2025 рік (до можливих коригувань бюджету).

Уряд розробив альтернативний варіант розвитку подій: у випадку, якщо військові дії продовжаться й у 2026 році.

У цьому випадку фінансування оборонного сектору потрібно буде повернути до рівня 2025 року, що становить приблизно 2,6 трлн грн на рік. Україні не вдасться підтримувати такий обсяг витрат за рахунок власних ресурсів. Для реалізації цього сценарію важливо зберегти зовнішню підтримку, яка має становити щонайменше 40 млрд доларів на рік, щоб держава могла забезпечити фінансування всіх соціально-економічних витрат і уникнути банкрутства.

Одним із варіантів реагування на це виклик є заснування спеціального міжнародного фонду, призначеного для фінансування збройних сил. Уряд планує залучити до цього фонду фінансові ресурси від так званої коаліції охочих — групи партнерів, які готові надати Україні безпекову допомогу на тривалу перспективу.

Такий фонд дозволить фінансувати зарплати військовослужбовців, закуповувати озброєння українського виробництва, логістичне забезпечення та інші потреби оборонного сектору, які зараз лягають на державний бюджет.

Створенню цього фонду мала б сприяти недавня домовленість країн НАТО. Вона передбачає, що частину коштів, які члени альянсу зобов'язані планувати на оборонні потреби як частку власного ВВП, можна спрямовувати на підтримку України. Якщо такий механізм підтримки запрацює, він значно розвантажить українські публічні фінанси в перехідний період після війни.

У найближчі роки держава має намір підвищити соціальні витрати відповідно до рівня інфляції. Прогнозується, що ці витрати виростуть з 421,4 млрд грн у 2025 році до 444,8 млрд грн у 2028 році, що становитиме всього 5,6% за три роки. Основною причиною цього зростання є підвищення прожиткового мінімуму, від якого залежать численні соціальні виплати, а також закладені кошти на щорічну індексацію пенсій.

Нових масштабних програм підтримки не планується. Соціальна політика зосередиться на вдосконаленні існуючих механізмів допомоги та їх більш точному наданні.

У декларації на 2026-2028 роки враховано також витрати на відновлення інфраструктури та економіки. У 2026 році більшість витрат у сферах, не пов’язаних з обороною, залишаться на рівні 2025 року, а в окремих напрямках можуть бути навіть знижені через нестачу ресурсів.

Наприклад, на Міненергетики у 2026 році передбачено лише 4,5 млрд грн (у 2025-му було 10,5 млрд грн), а видатки на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури впадуть із 41,3 млрд грн у 2025 році до 5,5 млрд грн у 2026-му.

Таке різке зменшення витрат пов'язане з тим, що на даний момент значна частина фінансування цих установ походить із спеціального фонду (гроші партнерів), а в прогнозах на 2026 рік донорські внески поки що не враховані. Уряд фактично визнає, що міжнародні фінансові потоки на відновлення наразі важко передбачити, тому в основному сценарії їх краще не включати, аби не створювати надто оптимістичний образ ситуації.

Вперше уряд разом із бюджетною декларацією розробив середньостроковий план ключових публічних інвестицій. Цей новий механізм має на меті чітко окреслити, які сектори отримають основні капіталовкладення в період з 2026 по 2028 рік.

У плані окреслені ключові напрямки для державних інвестицій з розподілом за галузями та орієнтовними обсягами фінансування. За три роки на публічні інвестиції планують спрямувати 581,4 млрд грн: 234,2 млрд грн - з держбюджету (зокрема 90 млрд грн через Державний фонд регіонального розвитку), 91,4 млрд грн - коштом міжнародної допомоги, 248,1 млрд грн - під державні гарантії.

Основними напрямками визначено транспорт (автомобільні шляхи та залізничний транспорт), енергетика (виробництво, розподіл, енергоефективність), освіта і наука (відновлення та модернізація навчальних закладів), охорона здоров'я (створення сучасних медичних установ, онкологічних лікарень) та соціальний захист (житло для ветеранів, підтримка родин з дітьми).

У випадку деескалації, частина внутрішніх ресурсів державного бюджету буде перенаправлена на цивільні проекти, такі як фінансування дорожнього фонду та інвестиційні ініціативи. Якщо виникне необхідність, кошти, які спочатку призначалися для інфраструктури, знову можуть бути використані для оборонних потреб. Таким чином, бюджет-2026 залишиться "воєнним", хоча вже буде містити певні елементи, що свідчать про підготовку до відновлення після війни.

Цікаво, що основною метою бюджетної політики на періоди 2026-2028 років є зменшення дефіциту державного бюджету: з 9,9% ВВП у 2026 році до 6% ВВП у 2027-му, а в 2028 році планується досягти лише 3,8% ВВП. Уряд сподівається реалізувати ці цілі завдяки поетапному скороченню витрат на оборону та обережному підходу до соціальної політики.

Державний борг у цей час залишиться на високому рівні, приблизно 100% від ВВП на протязі всього прогнозованого періоду. Для покриття дефіциту, планується в основному залучати фінансування від міжнародних партнерів через кредити та гранти, тому результативність бюджетної стратегії буде прямо пов’язана з продовженням співпраці з західними країнами.

Основний ризик прогнозу пов'язаний із безпековою ситуацією: загострення конфлікту або тривалі бої можуть зруйнувати плани уряду, зобов'язавши його підвищити витрати на оборону та шукати нові джерела фінансування з-за кордону. Інші потенційні ризики включають можливі атаки на інфраструктуру, погіршення демографічних показників та зростання інфляції.

Бюджетна декларація на 2026-2028 роки демонструє обережний підхід уряду: без різких кроків, з поміркованими очікуваннями та ставкою на поступову стабілізацію. Уряд намагається тримати баланс між безпековими витратами, соціальними зобов'язаннями та бажанням зменшити дефіцит. Ключова умова виконання цього плану - збереження зовнішньої підтримки і контрольоване безпекове середовище.

Несмотря на всі труднощі, декларація відображає прагнення перейти від термінового виживання до початкових етапів відновлення. Чи з'явиться для цього можливість, буде залежати від розвитку подій на фронті, обсягу міжнародної допомоги та швидкості відновлення української економіки. На даний момент це лише план дій. Як держава зможе його реалізувати, стане зрозуміло в найближчий рік.