В даний момент існують значні нерівності в заробітній платі на державних підприємствах і в судових установах, що впливає на розмір пенсій.
З 2022 року в Україні спостерігається істотний приріст (у 2,5 разу) числа осіб, які отримують зарплату понад 160 тис. грн, що є максимальною базою для нарахування єдиного соціального внеску. Це означає, що частина цих коштів не підлягає сплаті ЄСВ, що, в свою чергу, створює додатковий тягар для бюджету Пенсійного фонду. Про це пише Андрій Павловський, фахівець у сфері соціальної політики, у своїй статті "Пенсійна рулетка. Чому реформа під час війни може залишити українців без копійки на старість".
На його думку, ще одна значна проблема полягає в разючій диспропорції в оплаті праці між керівниками держпідприємств, членами наглядових рад, працівниками центральних органів влади та працівниками реального сектора.
"Ця дисбаланс має згубний мультиплікативний вплив: нерівномірність у зарплатах призводить до ще більшої нерівності в системі пенсійного забезпечення," - зазначає автор.
Крім того, середній розмір довічного утримання суддів наприкінці 2024 року сягав 99,74 тис. грн на місяць -- у 17 разів більше за середню пенсію і в 42 рази більше за мінімальну пенсію для непрацюючих.
Реформи мають на меті вирішення наступних завдань: формування основ для стійкого економічного розвитку, що в свою чергу сприятиме вдосконаленню пенсійного забезпечення через державне та приватне пенсійне страхування; а також покращення системи управління пенсійними фондами.
Для посилення соціального захисту громадян необхідно дотримуватися єдиних принципів реалізації процесу реформування пенсійної системи України, до яких можна віднести:
Ознайомитися з іншими роботами автора можна, перейшовши за цим посиланням.
#бюджет #Економіка #Українці #Пенсія #Сталий розвиток #Пенсійний фонд України #Страхування #Єдиний соціальний внесок #Старість
