Брехня отруює. Брехня вражає. Брехня замовчує. Брехня вбиває. Ще з Євромайдану ми пізнали безпосередньо на собі, яких матеріальних форм набуває брехня як інструмент інформаційної війни. Для Росії він чи не найголовніший, зважаючи на мільярди рублів, які вона вливає в бюджети пропагандистської машини. І ми побачили на власному гіркому досвіді, як брехня призводить до трагедій, смертей і навіть утрачених територій нашої країни. А сьогодні споглядаємо, як брехня змушує людей утрачати віру в раціональні речі, науку та необхідність вакцинації. Брехня вбиває.
Саме тому дуже важливо розуміти й аналізувати інформаційний простір, у якому живуть українці, з’ясовувати, за допомогою якої інформації вони ухвалюють рішення, які відомості на них щодня впливають. Якщо ж говорити про українську молодь — безумовно, йтиметься про соцмережі. Ще на початку 2021 року 51% опитаних українців (дослідження Research&Branding Group) як джерелу інформації віддали перевагу інтернету, телебаченню — лише 44%, радіо та пресі — 2%. Водночас різні дослідження показують стрімке зростання української аудиторії різних популярних соцмереж. Серед них — і китайський TikTok, який спершу був темною конячкою, але нині дедалі активніше завойовує прихильність української молоді. Так стрімко, що навіть одіозний ректор Михайло Поплавський створив окремий факультет TikTok у Київському університеті культури, що викликало жваві дискусії в суспільстві. «Це медіафеномен, найпопулярніша соціальна мережа серед молоді», — так схарактеризував TikTok Поплавський.
За різними даними, аудиторія українського TikTok налічує 3–5 млн користувачів, а приріст становить 700–900 тис. людей на рік (дані агенції Wideworks, офіційного партнера соцмережі в Україні). Основними користувачами є саме молодь від 18 до 35 років (60% за даними Інтернет Асоціації України). А отже, це ще один майданчик для просування ідей, наративів і, потенційно, — брехні.
Навіть якщо ви ніколи не встановлювали цей додаток на свій телефон, усе одно знаєте про нього: могли чути про якісь популярні відеоролики, ба більше — бачити їх у новинах чи якихось телепрограмах. Саму мережу було запущено ще у 2016 році на китайському ринку, з 2018-го нею почали користуватися по всьому світу. Основна відмінність TikTok — її користувачі розміщують короткі відео (від 15 с до 3 хв) на різноманітні теми, на перегляд яких можна витрачати нескінченну кількість годин. Сьогодні вже мільярд тiктокерів у світі поширюють інформацію, танцюють, постять котиків чи підхоплюють черговий популярний тренд.
За рейтингом комунікаційної групи Dentsu Ukraine та дослідницької компанії HypeAuditor, серед найпопулярніших акаунтів, за якими стежать українці, перебувають не традиційно відомі особи, а звичайні користувачі (див. «На піку слави»). У першій п’ятірці — дві акторки, які стали відомими завдяки серіалу «Школа», інші ж — пересічні громадяни. Контент найпопулярніших акаунтів — жарти, сценки, танці, трапляються навіть розмови про шкоду булінгу тощо. Якщо ви переглянете топові 15 акаунтів, то не побачите там шкоди й загрози, крім, можливо, насмішок над державними інституціями та поліцією. Загалом це розважливий контент, ідеальний для прокрастинації. Тому перше ознайомлення з TikTok створює враження якоїсь безневинної платформи, де люди розважаються, забавляють одне одного, заробляють на рекламі та знайомлять із своїми котиками.
Утім, обережність ще нікому не завадила. Якщо ж ми говоримо про майданчик, на який звернено увагу мільярда людей по всьому світу, то він привертає увагу не тільки тих, хто любить котів. Так пандемія COVID-19 показала, як будь-яка соцмережа стає ефективним інструментом у руках пропаганди, противників вакцинації, любителів теорій змов. TikTok тут не став винятком. Американський центр Media Matters for America, який моніторить маніпуляції та дезінформацію в місцевих медіа, проаналізував TikTok і відзначив, що навіть коли мережа запровадила зміни в політику проти поширення маніпуляцій, то фейки й дезінформацію про коронавірусну хворобу там усе одно поширювали.
TikTok справді включив до правил спільноти розділ про «оманливу інформацію», у якому сказано, що платформа «забороняє дезінформацію, яка може завдати шкоди нашій спільноті або широкій громадськості», і що вона «видалятиме дезінформацію, яка може завдати шкоди здоров’ю або ширшій громадській безпеці». У рекомендаціях також зазначено, що TikTok заборонятиме відео з «дезінформацією, спрямованою викликати страх, ненависть чи упередження», а також відео з «дезінформацією, яка може завдати шкоди здоров’ю людини, наприклад, оманливою інформацією про медичне лікування».
Отже, фейків про коронавірусну інфекцію на платформі не має бути. Втім, очевидно, що відфільтрувати такі потоки контенту, як і все, про що говорять люди на відео, неможливо, тому дезінформацію й далі поширюють. Інший тривожний факт — реакція користувачів на брехню, а також популярність неправдивого контенту. Для порівняння: розповідь лікаря про довгу температуру після COVID-19 зібрала 799 лайків і близько 21 тис. переглядів, а відео про мітинг проти вакцинації під українським парламентом — майже 32 тис. лайків і 496 тис. переглядів. Простий пошук за ключовими словами виводить сотні тисяч відео українською та російською мовами, які поширюють уже традиційні фейки про те, що пандемію було заплановано раніше, що вона є світовою змовою, що вакцинація начебто вбиває, а також як можна захистити свої права, якщо ти не хочеш дотримуватися карантинних обмежень. Лондонська організація Інститут стратегічного діалогу (The Institute for Strategic Dialogue) також проаналізувала відео в TikTok, які поширювали фейки про вакцинацію. Експерти говорять про таку небезпеку мережі, яка зумовлена її особливістю — користувачі беруть популярні аудіодоріжки та роблять з них власні відео. Так один фейк може блискавично поширитися мережею в різних інтерпретаціях, іноді навіть просто як жарт. Але ми розуміємо, що на війні й жарт є небезпечним.
«Люди використовують TikTok для публікації контенту та розміщення шкідливих маніпуляцій про COVID-19, і це дуже популярно, — каже Кіаран О’Коннор, аналітик Інституту стратегічного діалогу. — Цю функцію застосовують саме так, як її розробив TikTok. Аудіо поширюється, на нього збираються реакції. А наслідком стає те, що створюється зворотна петля поширення наративів проти вакцинації».
Показово, що користувачі, які поширюють фейки про пандемію, діляться також іншою неправдивою інформацією: про МВФ чи «справжню» історію України. Є акаунти, які поширюють не тільки фейки, а й певні пропагандистські образи — як-то, що раніше Україна та Росія «були братами», що Крим завжди буде російським і Україна не має шансів повернути собі ці території. Або поширюють закривавлену форму українського солдата з підтекстом, що йти в армію не варто, як і воювати на Схід.
Ще одна потенційна сфера, яку можуть як пропаганду використовувати в TikTok, — вибори, а також різні пов’язані з ними маніпуляції. Деякі українські політики вже зайнялися своєю популяризацією на цій платформі, акаунти найпопулярніших чиновників активно наповнюються контентом. Є, наприклад, і акаунт @elections.ua, присвячений «чаду й угару українських виборів», який показує різну стару політичну рекламу вітчизняних партій. Тому поле для дій — безмежне, і сотні тисяч переглядів відео від Ківи про те, чому він не любить Україну, доказують, що користувачі, які це дивитимуться, є. А фактична відсутність контролю та можливість говорити й поширювати будь-що розв’язує руки тим, хто готовий здійснювати інформаційні операції серед українців.
До того ж варто не забувати, що TikTok — китайська соцмережа, і в Китаю є власні ідеї, як має виглядати інформаційне поле щодо нього. Наприклад, уже є свідчення, що TikTok контролює інформацію, яка поширюється соцмережею, — не пропонує користувачам переглядати відео про протести в Гонгконгу, незалежність Тибету, зокрема знижує популярність таких роликів тощо.
Зайве говорити, що заборони чи обмеження матимуть у такому разі обмежений ефект. Якщо йдеться про молодь, то такі дії, навпаки, можуть підвищити інтерес до платформи та забороненого контенту. Звісно, держава має убезпечити своїх громадян від брехні, яка вбиває, а також від відвертої пропаганди. Утім, і самим громадянам слід бути готовими відбивати такі атаки та вміти не реагувати на брехню. Тому робота над протидією від дезінформації починається майже з дитячого садочка, коли ми беремося вчити своїх дітей — звідки ви почули цю інформацію, хто вам її сказав, подумаймо, чому він / вона це так висловив / висловила, в кого ми могли б про це розпитати конкретніше. Ми маємо навчати дітей запитувати, шукати інформацію, не реагувати блискавично на щось дуже емоційне, з розумом користуватися соцмережами та екологічно ставитися до численних хейтерських коментарів під постами. Зрештою, TikTok, як й інші платформи, — це лише майданчик для поширення інформації. А поширюють і сприймають її насамперед люди. Мусимо вчитися критично оцінювати інформацію незалежно від популярних соцмереж і вчити цього наших дітей. Бо брехня вбиває.
#технологии #TikTok
