На минулому тижні Верховна Рада затвердила бюджет України на 2026 рік.
Цей бюджетний процес став одним із найскладніших за часів повномасштабного конфлікту.
По-перше, ми ухвалювали головний фінансовий документ країни в умовах, коли досі залишається великий не гарантований міжнародною допомогою розрив фінансування. На відміну від 2024 року, у який ми входили з політичною гарантією про започаткування наймасштабнішої в історії ЄС програми Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро, та бюджету нинішнього, 2025 року, який отримав додатковий ресурс за кошт узгодженої торік програми ERA Loan від G7. Нині маємо спиратись на політичну декларацію Європейської Ради від 23 жовтня, яка, утім, потребує уточнення механізму фінансування, згоди по якому станом на кінець першої декади грудня ще немає.
По-друге, маємо констатувати зміну політики ключового заокеанського союзника України, який вже не братиме на себе ту роль в допомозі України, яку він відігравав у попередні роки.
По-третє, на відміну від попередніх років, бюджетний процес цього разу супроводжувався переговорами та узгодженням основних параметрів нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Бюджет-2026, по суті, мав стати "нульовим маяком", що разом із рядом інших питань мусив відповідати певним вимогам та політикам цієї організації, слугуючи першим кроком до позитивного вирішення Ради директорів МВФ щодо початку нового чотирирічного циклу співпраці.
Водночас конфлікт продовжується, щодня приносячи нові руйнування. Економічні процеси сповільнюються, і це, безумовно, вплине на перспективи майбутнього бюджету.
Ці суворі рамки накладали на нас певні обмеження, які, безумовно, вплинули на зміст основного фінансового документа країни на 2026 рік.
Доходи мають скласти 2 904,6 млрд грн (зокрема за загальним фондом -- 2 610,9 млрд грн, за спеціальним фондом -- 293,7 млрд грн), що на 402 млрд грн більше порівняно з 2025 роком. Основну частку доходів очікується отримати завдяки "імпортному" ПДВ (683,6 млрд грн), ПДФО та військовому збору (560,3 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів і послуг (393,4 млрд грн), податку на прибуток підприємств (325,3 млрд грн) та акцизному податку (328,8 млрд грн).
Витрати та кредитування з державного бюджету складуть 4 824,1 млрд грн, з них 4 402,3 млрд грн припадає на загальний фонд, а 421,8 млрд грн - на спеціальний фонд. Це на 121,2 млрд грн перевищує показники 2025 року.
Безумовним пріоритетом №1 для фінансування залишатиметься сектор оборони та безпеки, на який буде спрямовано 2 807,1 млрд грн або 27,2% ВВП. Зокрема, 1 272,9 млрд грн піде на оплату праці з нарахуваннями, 709,8 млрд грн -- на озброєння та військову техніку.
На соціальний захист планується виділити 468,5 мільярда гривень, що на 47,6 мільярда гривень більше в порівнянні з 2025 роком. З цієї суми 251,3 мільярда гривень буде направлено на підтримку Пенсійного фонду, що на 14,4 мільярда гривень більше, а 133,5 мільярда гривень призначено для соціальних виплат для вразливих груп населення, що являє собою збільшення на 3,8 мільярда гривень.
Для сфери освіти пропонується виділити 278,7 млрд грн, що на 79,8 млрд грн більше порівняно з 2025 роком. З цієї суми 195,3 млрд грн (додаткові 55,4 млрд грн) призначені для підвищення зарплат педагогічних і науково-педагогічних працівників на 30% з 1 січня 2026 року. Також заплановано 14,4 млрд грн на безкоштовне харчування в школах, 17 млрд грн для модернізації харчоблоків і укриттів, закупівлі автобусів та інших інвестиційних проектів. Крім того, 6,6 млрд грн буде спрямовано на подвоєння академічних стипендій з початку наступного навчального року.
На фінансування сфери охорони здоров'я буде виділено 258,6 млрд грн, що на 38,8 млрд грн більше, ніж у 2025 році. З цієї суми 191,6 млрд грн буде спрямовано на реалізацію програми державних медичних гарантій.
На підтримку внутрішньо переміщених осіб виділено 72,6 млрд грн, що на 16,5 млрд грн більше порівняно з 2025 роком. Ці кошти будуть спрямовані на такі заходи: допомогу на проживання в обсязі 39,6 млрд грн, нову програму забезпечення житлом для ВПО з тимчасово окупованих територій на суму 14 млрд грн; покриття першого внеску та процентів за перший рік у рамках програми "єОселя" (4,4 млрд грн); компенсацію за знищене або пошкоджене житло через програму "єВідновлення" (4 млрд грн); соціальні послуги для ВПО на суму 2,4 млрд грн; відшкодування витрат на енергоносії (електроенергія, тверде паливо) на 1,8 млрд грн; а також фінансування ремонтно-будівельних робіт в житлових фондах тимчасового проживання на 1,5 млрд грн.
Для підтримки економіки буде виділено 51,8 млрд грн, зокрема: 18,0 млрд грн підуть до Фонду розвитку підприємництва для програми "Доступні кредити 5-7-9 %"; 17,1 млрд грн будуть спрямовані на програму "єОселя"; ще 7,4 млрд грн надійдуть до Фонду інновацій та інших ініціатив.
Перекладення коштів до місцевих бюджетів заплановано на суму 283,9 млрд грн. З цієї суми, 167,8 млрд грн призначено для виплати зарплат вчителям шкіл, зокрема, для підвищення престижу професії буде виділено додаткові 59,9 млрд грн. Крім того, 30,4 млрд грн буде надано у вигляді додаткової дотації місцевим органам влади, а 30,8 млрд грн — у формі базової дотації та інші витрати.
Як і в минулі роки, я активно взяв участь у формуванні змін та пропозицій до бюджетного проєкту, представленого Урядом.
З того, що вдалось, які позиції відстояли чи включили до ухваленого бюджету, зазначу наступне:
Було враховано ще кілька пропозицій — можливо, не в повному обсязі, але кожна додаткова гривня безсумнівно приносить користь.
Є кілька невтішних моментів, якими також бажаю поділитися.
По-перше, це затверджені показники рівня прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати та пенсійних виплат.
Знову ж таки, не вистачило сміливості почати справжню боротьбу з бідністю, не наважилися впроваджувати реальні зміни для наближення соціальних стандартів до їх дійсного рівня. Якби мої пропозиції щодо поетапного усунення різниці між бюджетним та реальним прожитковим мінімумом були втілені в життя, це стало б потужним ресурсом для національної економіки, який зрештою підтримав би її значно більшою мірою, ніж, наприклад, програма кешбеку.
Другою важливою проблемою є відмова від більш амбіційних цілей щодо збільшення доходів від детінізації. Встановлювати бюджет на рівні, нижчому за ті надходження, які були отримані внаслідок детінізації в попередні роки, особливо коли Міжнародний валютний фонд наполегливо закликає до активнішої боротьби з тіньовою економікою, є поганим сигналом. Це стосується, зокрема, тих, хто продовжує працювати в "сірій" чи "чорній" зонах. За моїми оцінками, щорічні втрати бюджету від тіньової економіки у 2026 році можуть досягти 1 трлн грн. Якщо вдасться повернути хоча б 25% цих коштів (що, на мою думку, цілком реально), це дозволить вже наступного року забезпечити суттєве підвищення соціальних стандартів, зростання пенсій, зарплат для освітян, медиків і соціальних працівників, а також виділити більше ресурсів на підтримку ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та прифронтових територій.
На жаль, обіцяний аудит усіх державних програм, який мав провести очільниця Уряду, так і не відбувся. Цей аудит, зокрема стосувався і програм, що фінансуються з бюджету, і був покликаний оцінити їхню ефективність, результативність та пріоритетність в умовах обмежених фінансових ресурсів. Ми очікували побачити результати цього аналізу в урядовому проєкті. Однак у бюджеті-2026 ми знову повторили давню помилку – продовжили виділяти кошти на програми, які фінансуються роками, не звертаючи уваги на їхню реальну віддачу для держави, економіки та соціальної сфери. Навіть неозброєним оком помітно, що деякі видатки в бюджеті можна було б скоротити і перенаправити на більш актуальні та ефективні напрямки, такі як програми "Доступні кредити 5-7-9%" чи "єОселя".
У таких обставинах прийняття фінального рішення щодо бюджету на 2026 рік виявилося досить важким завданням.
Однак входити у Новий рік за відсутності головного фінансового документу країни, коли у підвішеному стані опиняться одночасно і нова чотирирічна програма співробітництва з МВФ (а одночасно й уся заточена під неї рамка міжнародної допомоги України), і усі внутрішні видатки -- і мілітарні, і соціальні (у такому випадку працює правило щомісячного фінансування у розмірі 1/12 від річних видатків попереднього року, а вони на 121,2 млрд грн менше, ніж в ухваленому бюджеті) було б вкрай безвідповідально.
А щодо згаданих недоліків -- Уряд матиме можливість їх виправлення під час наступного коригування бюджету.
#бюджет #кредит #Європейський Союз #Економіка #Україна #Верховна Рада #Товари #Євро #Міжнародний валютний фонд #Валовий внутрішній продукт #Озброєння #Військові технології #Документ #Податок на додану вартість #Податок на прибуток підприємств #Державний бюджет #Державний бюджет України #Стипендія #Автобус. #Соціальне забезпечення #Податок на доходи фізичних осіб #Бюджетний процес
