До реєстру можуть потрапити члени сім'ї, що спільно користуються одним рахунком.
В Україні хочуть створити так званий реєстр "дропів" - "чорний список" банківських клієнтів, що підозрюються у незаконній діяльності. Однак ця ініціатива може створити масу незручностей для звичайних громадян.
Про це у коментарі УНІАН розповів адвокат, радник практики WCC та кримінальних справ Адвокатського об'єднання LESHCHENKO & PARTNERS Родіон Достатній.
Адвокат пояснив, що запропонований законопроєкт передбачає створення Реєстру осіб, чий фінансовий моніторинг вимагатиме підвищеного контролю. Це фактично є "чорним списком" фізичних осіб та підприємців, яких банки та інші постачальники платіжних послуг вважають причетними до "дроп-схем" або "міскодингу".
Достатній повідомив, що постачальники платіжних послуг зобов'язані вносити до Реєстру дані про фізичних осіб та ФОП у випадках, коли виявляються ознаки, встановлені НБУ, що свідчать про те, що особа надала третій стороні право керувати коштами на своєму рахунку або гаманці, або ж передала платіжний інструмент для використання, або ж торговець приймає електронні платежі з порушенням встановлених норм (схеми "міскодингу").
"Після внесення особи до Реєстру на неї накладаються обмеження на проведення фінансових операцій, кількість карток, рахунків і електронних гаманців, а також може бути відмовлено у відкритті нових рахунків. Чіткі ліміти та правила їх застосування будуть встановлені Національним банком України через відповідні нормативні акти," - повідомив адвокат.
Він також підкреслив, що список характеристик "дроп-схем" і ситуацій, які вимагають обов'язкового звернення банків до Реєстру, не є остаточним. Закон надає НБУ право в будь-який час доповнювати та коригувати цей список.
"В умовах таких вихідних даних існує значний ризик, що після впровадження запропонованих змін і поширення подібних практик на всю банківську систему, зупинка надання платіжних послуг може стати масовим явищем, що потенційно вплине на кожного третього українця", - зазначає Достатній.
Адвокат навів приклади сучасного використання карток та мобільних гаманців у рамках сімейних відносин:
"Власне, це і є 'дозвіл на використання платіжного інструменту сторонньою особою'. У проєкті відсутнє чітке розмежування між свідомим використанням свого рахунку в злочинних цілях та наданням допомоги родичам, у випадку якої всі фінансові операції є легальними," - підкреслив фахівець.
Достатній зазначив, що звичайні сім'ї можуть зіткнутися з ризиком, коли спільне використання однієї картки або рахунку через Apple Pay чи Google Pay може бути сприйняте як «ознака дропу». У такому випадку рішення ухвалюватимуться автоматично, на основі внутрішніх алгоритмів банку та лімітів НБУ, без попереднього з'ясування реальних обставин життя клієнтів.
"Наслідок для конкретної людини - не абстрактна "боротьба з тіньовою економікою", а дуже практичні проблеми: неможливість відкрити новий рахунок або картку, у свою чергу неможливість розрахуватися за товари та послуги, жорсткі ліміти на платежі та перекази та необхідність пояснювати кожен крок банку, доводячи, що ти не "дроп", а просто допомагаєш дитині чи батькам", - розповідає адвокат.
Достатній акцентує на тому, що законопроєкт чітко встановлює право особи оскаржити дії або бездіяльність постачальника платіжних послуг в суді. Проте в тексті не прописано спеціальної процедури для перегляду рішення, а лише можливість подати заяву на перегляд. Таким чином, ефективний механізм для оперативного виправлення помилок наразі не передбачений.
Він додав, що спеціальної відповідальності для банку саме за неправильне включення до Реєстру законопроєкт не встановлює. Для відшкодування шкоди людині доведеться йти до суду й доводити неправомірність дій банку на загальних підставах.
На мою думку, перед другим читанням цей законопроєкт потребує значного вдосконалення, особливо в аспекті забезпечення прав добросовісних користувачів. Необхідно визначити ясні критерії, створити прозорий і оперативний механізм для перегляду записів у Реєстрі, а також забезпечити реальну відповідальність за помилки при внесенні осіб до "чорного списку", - зазначив адвокат.
В Україні планується запровадження спеціального реєстру банківських клієнтів, які підлягатимуть додатковому моніторингу. Цей документ передбачає формування списку осіб, які надають свої банківські картки для використання іншим людям.
У жовтні у Верховній Раді був зареєстрований відповідний законопроєкт. Він передбачає, що банки та інші постачальники платіжних послуг повинні вносити до цього реєстру виявлені дропи та підприємства, які застосовували міскодінг. До таких суб'єктів будуть застосовані ліміти на проведення платіжних операцій та обмеження на кількість карток, встановлені Національним банком України.
#Apple Pay #Національний банк України #Економіка #Товари #Банк #Документ #Фізична особа #Адвокат. #Українське незалежне інформаційне агентство #Підприємницька діяльність #Ймовірна причина #Алгоритм #Google Pay (спосіб оплати)
