28 вересня Бєлгород опинився в темряві після удару по теплоелектростанції -- масштабні блекаути паралізували електро- й водопостачання. Фокус розбирався, чи може Україна застосувати таку тактику ширше -- завдаючи ударів по енергетичній інфраструктурі не лише Бєлгорода, а й інших регіонів РФ.
Російські джерела підтвердили, що було здійснено напад на енергетичні об'єкти в місті Бєлгород, що викликало суттєві порушення у постачанні електрики та води.
Відомості про труднощі з електропостачанням вперше з'явилися в соціальних мережах, де мешканці міста обмінювалися інформацією щодо вимкнень електрики. Згодом губернатор Бєлгородської області В'ячеслав Гладков у своєму Telegram-каналі підтвердив цю інформацію, вказавши на серйозні проблеми, що виникли внаслідок пошкоджень енергетичної інфраструктури.
За словами Гладкова, відключення електроенергії може негативно позначитися на системах оповіщення про загрози ракетних атак або атаки дронів. У зв'язку з цим він закликав жителів регіону бути "надзвичайно пильними" і, якщо є така можливість, уникати перебування на відкритих просторах, зокрема на вулицях міст і сіл, а також залишатися вдома для власної безпеки.
Локальні Telegram-канали інформували про те, що атака була націлена на Бєлгородську теплоелектростанцію. У соціальних мережах також з’явилися відеоматеріали, які демонструють момент обстрілу, а також зображення без електрики вулиць міста.
Ці події викликали значний резонанс серед місцевих жителів, які активно обговорюють ситуацію в соціальних мережах, висловлюючи занепокоєння щодо подальшого розвитку подій та можливих наслідків для інфраструктури регіону.
Військовий аналітик Олег Жданов підкреслює, що тривала війна між Україною та Росією, яка триває вже 11 років, опинилася в певному позиційному глухому куті, схожому на ситуацію під час Першої світової війни. Проте, на відміну від минулих часів, коли для утримання фронту потрібні були величезні маси піхоти та численні лінії окопів, сучасні технології дозволяють більш ефективно контролювати територію з меншими людськими ресурсами. Як зазначає Жданов, конфлікт перейшов у стадію виснаження, де переможцем стане той, чия економіка та суспільство зможуть витримати тиск довше.
"Війна на виснаження — це боротьба, в якій вирішальним фактором стає те, чия економіка або суспільний дух впадуть першими. Хто з учасників опустить руки першим," — зазначає експерт у коментарі для Фокусу.
Жданов висловлює здивування, чому Україна раніше не застосовує дзеркальну тактику, подібну до тієї, яку використовує Росія. На його думку, війна -- це завжди взаємодія щонайменше двох сторін, і дії мають бути симетричними, щоб здобути перевагу. Росія довгий час мала ініціативу в цій війні, але Україна нещодавно продемонструвала свої можливості, зокрема через атаку на енергетичну інфраструктуру Бєлгорода, що спричинила блекаут у місті.
Цей удар ілюструє, яким чином Україна може реагувати на агресію. Атака була націлена на Бєлгород, а не на більш важливі міста, такі як Москва чи Санкт-Петербург. Росію можна умовно розділити на два регіони: Москву та Санкт-Петербург, де життя триває в порівнянному комфорті, та інші частини країни, де наслідки війни відчуваються набагато гостріше. У Москві існує також "держава в державі" — Кремль, який часто залишається віддаленим від проблем регіонів. Якби удар припав на Москву чи Санкт-Петербург, це викликало б значно більший резонанс і привернуло б увагу всієї Росії, впливаючи на громадську думку, — підкреслює експерт.
Стосовно інструментів для втілення цієї стратегії, Жданов впевнений, що Україна володіє всіма необхідними ресурсами. Наприклад, атаки на нафтопереробні підприємства Росії вже призвели до зменшення їхньої продуктивності більш ніж на 20%. Це викликало дефіцит паливно-мастильних матеріалів у російському суспільстві, що поступово перетворюється на кризову ситуацію.
"Для Путіна війна завжди залишатиметься на першому місці, але населення вже стикається з серйозними труднощами. Дефіцит пального на заправках може змінити настрої в Росії, особливо якщо громадяни почнуть асоціювати ці проблеми з конфліктом в Україні. Якщо до цього додати регулярні відключення електроенергії, це значно посилить вплив на російське суспільство", — зазначає експерт.
Жданов зазначає, що влаштування енергетичної блокади Росії є теоретично можливим завданням. Основна мета -- виведення з ладу ключових елементів енергосистеми, таких як розподільчі чи понижуючі трансформаторні підстанції. Ці об'єкти відіграють критичну роль у передачі та розподілі електроенергії, знижуючи напругу, наприклад, з 330 кВт до 110 кВт, а потім до побутових 380-400 В. За словами експерта, для завдання серйозного удару по енергосистемі не обов'язково використовувати потужні ракети -- достатньо сучасних дронів, які вже довели свою ефективність.
"Вихід з ладу трансформаторної підстанції або турбінного залу здатен заблокувати енергопостачання для цілої області. Відновлення цих важливих об'єктів може тривати місяцями, що створює серйозні труднощі, особливо в зимовий період. 'Поки їх відремонтують, люди там просто замерзнуть', - з іронією зауважує експерт."
У Росії, за словами Жданова, запасу трансформаторів та генераторів на випадок блекауту немає, оскільки країна не готувалася до війни на власній території. Крім того, Росія стикається з дефіцитом палива, зокрема бензину та дизелю, що ускладнює використання генераторів для компенсації відключень електроенергії. Це робить російські регіони особливо вразливими до блекаутів.
Для ефективної блокади Жданов пропонує зосередитися на масованих ударах по ключових об'єктах енергосистеми окремих регіонів.
"Для створення повного блекауту в області достатньо двох-трьох скоординованих атак. Україна вже запускає сотні дронів по території Росії, і їх можна використовувати для систематичного виведення з ладу трансформаторних підстанцій чи інших критичних елементів. Ми знаємо, що вибивати першим, а що другим", -- підкреслює експерт.
Подібна стратегія здатна залишити великі території без електрики, примушуючи людей користуватися свічками або гасовими лампами. Як вважає Жданов, це не тільки створить економічний тягар, але й загострить невдоволення серед громадян, що має важливе значення в умовах війни на виснаження.
Нагадаємо, що в серпні 2025 року українські безпілотники зуміли знизити обсяги нафтопереробки в Росії на 21% всього за два тижні, завдавши великих втрат Кремлю. Проте військові підкреслюють, що існує нестача ресурсів для атак на ближній тил, що могло б змінити ситуацію на фронті.
Згідно з інформацією, опублікованою Фокусом, 25 серпня невідомі безпілотники вчинили напад на військові об'єкти Російської Федерації в анексованому Криму. Російські військові висловлювали занепокоєння через гучні звуки, що чулися поблизу Джанкоя, який виконує роль важливого залізничного логістичного центру для Збройних Сил РФ на південному фронті.
#Електрична енергія #Паливо #Росія #Економіка #Україна #Москва #Московський Кремль #Кремль (фортифікаційна споруда) #Росіяни #Інфраструктура #Володимир Путін #Безпілотний літальний апарат #Суспільство #Перша світова війна #Санкт-Петербург #Маріуполь #Губернатор #Водопостачання #Електрика #Електричний генератор #Атака #Бєлгородська область #Піхота #Блокада Ленінграда #Теплова електростанція #Оборонна бойова позиція #Бєлгород #Електротехніка #Джанкой
