Експерти вважають, що без прийняття законопроєктів "Defence City" оборонний промисловий комплекс України не зможе конкурувати - УНН.

Якщо законопроєкти, що визначають основи "Defence City", не будуть ухвалені вчасно, український оборонно-промисловий комплекс не зможе ефективно розвиватися, конкурувати з виробниками з Західної Європи та залучати іноземні інвестиції. Таку думку висловили експерти під час пресконференції на тему: "Чи здатна "Defence City" захистити підприємства українського ОПК?", повідомляє УНН.

Як зазначив Ігор Жданов, керівник проєкту "Інформаційна оборона" Фонду "Відкрита політика", йдеться про законопроєкти, які передбачають податкові, митні, бюджетні зміни, а також зміни до Кримінального кодексу. На його думку, ухвалення цих актів вже назріло давно.

У часи війни ми фактично налагодили звичний режим для наших підприємств оборонно-промислового комплексу, хоча, звісно, їхня діяльність відрізняється від звичайної. Від їх ефективності залежить наша здатність до виживання (...) Запропоновані законодавчі ініціативи передбачають звільнення оборонних підприємств від податку на прибуток у випадку реінвестування, а також від земельних і екологічних податків, спрощення митних процедур і створення спеціального реєстру для підприємств, що працюють у сфері оборони.

Експерт підкреслив, що схожі механізми підтримки оборонно-промислового комплексу вже давно функціонують у США, Південній Кореї та Ізраїлі. Варто також зазначити, що учасники Дія.City мають свої преференції, а підприємства, які сприяють обороноздатності України, безперечно, є не менш важливими.

Цей шлях не є унікальним лише для України – він схожий на той, яким йшли розвинені держави, щоб підтримати свій оборонний промисловий комплекс. Він надасть можливість не лише укріпити оборонну галузь, але й підвищити технологічні можливості в ІТ-сфері, створити сучасну інженерну освіту, заснувати центри досліджень і розробок у партнерстві з провідними західними компаніями, а також розвивати спільні підприємства. Це є вкрай важливим для релокації та модернізації наших виробничих потужностей.

Своєю чергою військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко звернув увагу на економічну невигідність для українських виробників через відсутність підтримки з боку держави.

Коли ми досягаємо здатності виробляти боєприпаси калібру 155 мм, держава часто звертається до закупівель, наприклад, в Чехії, оскільки там вони мають нижчу ціну завдяки серійному виробництву. Без державної підтримки вартість для нас завжди буде вищою, і це питання не корупції, а економічної доцільності.

Коваленко також вважає, що ухвалення законопроєктів дозволить підприємствам знизити собівартість продукції, наростити виробництво та стати привабливими для інвесторів.

Водночас Олексій Гетьман, військовий аналітик та ветеран російсько-української війни, підкреслив, що без надійної систематичної підтримки держава позбавляється шансів на формування ефективного виробничого ланцюга для виготовлення зброї. Окрім цього, він зазначив, що розвиток нашого оборонно-промислового комплексу є не лише економічним питанням, а й важливим політичним аспектом.

За оцінками військово-політичного керівництва, сьогодні ми вже самостійно забезпечуємо до 50% потреб Збройних сил України у зброї. Якщо ми й надалі нарощуватимемо спроможності, то зможемо змінити тональність перемовин із міжнародними партнерами. Бо часто складається враження, що ми тільки дякуємо й просимо допомоги - хоча саме ці країни, зокрема США, колись брали на себе зобов'язання щодо нашої безпеки

На думку фахівця, сектор оборонної промисловості має потенціал стати рушійною силою економіки в період після війни. Проте для досягнення цього необхідно подолати бюрократичні перешкоди та позбутися осіб, які прагнуть отримати вигоду від конфлікту.

Учасники пресконференції одностайно підкреслили нагальну потребу у швидкому ухваленні законопроєктів "Defence City". Вони зазначили, що це є першим і важливим кроком, який вимагатиме подальшого доопрацювання та розвитку в рамках всебічної політики підтримки оборонно-промислового комплексу.

Фахівці в цій сфері неодноразово підкреслювали, що в актуальній версії законопроєктів щодо Defence City підприємства авіаційного сектора можуть опинитися поза межами запланованих пільг і спеціального режиму. Це пов'язано з суворими критеріями відбору, відповідно до яких не менше 90% продукції компанії має мати оборонне призначення. Водночас більшість українських авіакомпаній, таких як "Антонов" і "Мотор Січ", функціонують у змішаному форматі, виробляючи як оборонну, так і цивільну продукцію, а також продукцію для експорту.

Представники Аерокосмічної асоціації України наголошують, що підхід, закладений у законопроєктах, не відповідає специфіці роботи літакобудівних підприємств і фактично виключає їх із числа потенційних резидентів Defence City. Вони пропонують скоригувати критерії включення, зокрема знизити поріг частки оборонної продукції до 50%, а також врахувати наявний перелік підприємств літакобудування, затверджений Кабінетом Міністрів, як базовий орієнтир.

Крім того, фахівці вказують на проблеми з координацією у процесі розробки законопроєктів між різними органами, такими як Міністерство оборони та Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. Останнє відіграє ключову роль у підтримці більшості підприємств авіаційної індустрії. Внаслідок цього багато компаній залишилися без необхідної інформації про нові вимоги, що ускладнило їх адаптацію, наприклад, у створенні спеціалізованих підрозділів або дочірніх компаній для відповідності умовам нового спеціального режиму.

Згідно з прогнозами професійних асоціацій, така ситуація може призвести до системного відсторонення авіаційної галузі від процесів трансформації оборонно-промислового комплексу. Це, в свою чергу, позбавить її можливостей отримувати підтримку, інвестиції та спрощені процедури, які планується реалізувати в рамках ініціативи Defence City.