Обмеження, контролі та перевірки: як фінансовий моніторинг трансформує нормативи для підприємців і фізичних осіб.

Що таке фінансовий нагляд?

У червні раніше маловідоме українцям словосполучення "фінансовий моніторинг" почало частіше з'являтися у стрічках новин. Все почалося з того, що у травні Національний банк України оштрафував низку фінансових установ за недотримання заходів із фінансового моніторингу. Найбільше покарали платіжну систему "НоваПей" - її оштрафували на 90 мільйонів гривень.

Компанія "НоваПей" ухвалила рішення не оскаржувати рішення регуляторного органу і з червня місяця встановила обмеження на максимальну суму платежів, які можуть отримувати звичайні громадяни — до 30 тисяч гривень. Для того, щоб цей ліміт було підвищено, громадянам необхідно зареєструватися як фізичні особи-підприємці.

Згідно з визначенням, наведеним самим Національним банком України:

Фінансовий моніторинг - заходи для запобігання та протидії відмиванню "брудних" коштів, запобігання фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Найбільше жорна фінансового моніторингу загрожують декільком категоріям українців. Насамперед мова йде про громадян, що:

З вищенаведеного можна зрозуміти, що хоч і декларованою головною метою фінансового моніторингу є боротьба з "брудними грошами", його набільш наближена до реальності мета - боротьба з тіньовою економікою.

На даний момент в Україні спостерігається критична ситуація з фінансуванням: міжнародна допомога зменшується, в той час як потреби Сил оборони залишаються незмінно високими.

Водночас, забезпечити фінансування Збройних сил ми можемо лише за рахунок надходжень від податків або шляхом випуску державних облігацій (ОВДП).

На думку податкового консультанта та юриста Богдана Янківа, в міру зростання дефіциту бюджету українців чекає подальше посилення фінансового моніторингу.

"Кожного року він ускладнюється. Деколи з більшим темпом, деколи з меншим. Тому, в будь-якому випадку, в контексті років - ми будемо мати складний фінмоніторинг", - зазначив він.

Фінансовий моніторинг в Україні має двоступеневу структуру. На першому рівні знаходяться банки, фінансові установи, нотаріуси, адвокати та бухгалтери, які виконують роль суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Ці організації та фахівці зобов'язані здійснювати контроль за джерелами фінансування своїх клієнтів.

Якщо вони не виконуватимуть вимоги щодо перевірки джерел коштів своїх клієнтів, їм загрожують штрафи, як це сталося минулого місяця з кількома банками та платіжною системою "НоваПей".

Натомість, крамниці, ресторани, інші підприємства, які непов'язані з фінансами чи нотаріальними та юридичними послугами, не є суб'єктами фінансового моніторингу. Відтак, на касі у магазині у вас ніхто не питатиме джерело походження коштів.

Водночас, варто додати, що касир не може прийняти у клієнта понад 50 тисяч гривень готівкою. Операції понад цю норму підлягають оплаті у касі банку, де якраз і можуть поцікавитися джерелом коштів.

У разі, якщо клієнт банку та інших фінансових установ не зможе надати документи щодо походження своїх доходів, з великою ймовірністю суб'єкт первинного моніторингу припинить з таким клієнтом ділові відносини і передасть дані про це Державній службі фінансового моніторингу. Вона у свою чергу може передати інформацію про підозрілі операції податковій, поліції, СБУ та іншим правоохоронним органам.

Причина вельми проста: ніхто не бажає ризикувати і отримати штраф через ненадійного клієнта.

"За недотримання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу регулятори застосовують заходи впливу адекватно вчиненому порушенню", - вказали у пресслужбі НБУ.

Банки зобов'язані ретельно перевіряти всі міжнародні грошові перекази, а також трансакції, що перевищують 400 тисяч гривень. Крім того, значні суми, які ви знімаєте готівкою, можуть викликати додаткову увагу з боку фінансових установ, навіть якщо у вас є підтвердження доходів.

Крім перевірок, у випадку, якщо фінансовий моніторинг не буде пройдено і банк вирішить розірвати ділові стосунки, власник рахунку може втратити від 20 до 30% від загальної суми на рахунку при спробі виведення коштів. Це положення чітко зазначено в дрібному шрифті в договорах комплексного банківського обслуговування деяких фінансових установ.

Попри поширений міф про ліміт у 400 тисяч гривень, потрапити під перевірку з боку відділу фінансового моніторингу банку може будь-який українець. Кожен банк має власне положення і алгоритми, що визначають клієнтів для перевірки.

Національний банк України інформує про активну роботу з фінансовим сектором, спрямовану на вдосконалення систем моніторингу для банків. Ключовим аспектом є забезпечення ефективного функціонування цих систем у більшості кредитних установ, а також використання реєстру дропів для надання підтримки банкам, які мають менш розвинені моделі.

"При достатньому розвитку систем виявлення аномалій у платіжній поведінці, самі обмеження з часом можуть втратити свою значимість. Наразі Національний банк працює над створенням зведених рекомендацій, які ґрунтуються на нашому досвіді та напрацюваннях, щоб надати банкам і постачальникам платіжних послуг чітке уявлення про подальші кроки у цій сфері", - зазначили у прес-службі НБУ.

У більшості випадків клієнту спочатку надійде запит про надання документів. В деяких випадках на період проходження фінансового моніторингу можуть заблокувати рахунок.

Документами, що підтверджують доходи, можуть слугувати угоди купівлі-продажу нерухомості, податкові декларації громадян щодо доходів, звіти фізичних осіб-підприємців, бухгалтерські довідки, розписки, угоди про повернення фінансової допомоги, а також інші документи, які засвідчують законність джерел фінансів та сплату відповідних податків (якщо це потрібно).

У випадку надання зазначених документів, відділ фінансового моніторингу зобов'язаний розблокувати рахунок. Якщо клієнт зможе довести наявність офіційного доходу, що перевищує встановлений ліміт у 100 тисяч, банк зобов'язаний підвищити ліміт на проведення переказів.

Нагадуємо, що з червня банки встановили ліміт на максимальну суму переказів для більшості українців, обмеживши її до 100 тисяч гривень на місяць. Це рішення базується на Меморандумі, який був підписаний банками минулого року.

"Меморандум спонукає фінансові установи уважніше аналізувати свою клієнтську базу, що дозволяє їм встановлювати більш суворі обмеження. Зокрема, документ вводить обмеження на транзакції між рахунками, зокрема через IBAN. Після запровадження цих обмежень НБУ відзначив помітне збільшення платежів через IBAN. Частина цього зростання пов'язана з тим, що деякі клієнти почали переводити свої звичайні операції на формат IBAN. Проте, деякі організатори дропів заздалегідь розробили схеми, що працюють з IBAN", - зазначили в НБУ.

Меморандум не має визначеного терміну дії і залишатиметься в силі до тих пір, поки банки не завершать ретельну перевірку джерел походження коштів у всіх своїх клієнтів та не удосконалять свої системи контролю за платіжними операціями.

Проігнорування запиту фінансового моніторингу банку чи іншої фінансової організації може призвести до блокування рахунку та можливих перевірок з боку державних органів.

Враховуючи банківські комісії за зняття коштів після припинення ділових відносин та можливі штрафи від перевірок, єдиним способом уникнути значних фінансових втрат є ведення легального бізнесу.

"Чи будуть ці обмеження ефективним - покаже тільки час. Те що зараз видно - однозначно обмеження наштовхують людей на думку того, що податок потрібно платити. Зараз взагалі стає дешевше заплатити податок, ніж не заплатити і розбиратися з проблемами", - додав Янків.

Тож, якщо ви постійно продаєте якісь товари або надаєте послуги - набагато простіше зареєструватися фізичною особою-підприємцем й отримувати свої доходи офіційно. Якщо ж працюєте - можна або відкрити ФОП, або офіційно працевлаштуватися. Особливо це стосується працівників зі значними доходами.

Також варто уникати великих платежів невідомим особам або великих зняттів готівки - такі операції викликають особливий інтерес. Натомість, нагадаємо, що перекази родичам 1-ої та 2-ої ступенів споріднення не оподатковуються ні ПДФО, ні військовим збором.

Відповідно, якщо у вас є офіційно підтверджені доходи і ви хочете переказати їх частину своїй матері, дружині, бабусі, дідусеві - ні ви, ні вони не мають сплачувати податки. Водночас, банки можуть запитати документи щодо підтвердження ступені споріднення.

#Національний банк України #Українська гривня #Податок #Українці #Облігація (фінанси) #Банк #Законодавство #Моніторинг #Дефіцитні видатки #Юрист #Роздрібний магазин #Адвокат. #Готівка #Правоохоронний орган #Служба безпеки України #Підприємницька діяльність #Податок на доходи фізичних осіб #Фінансова розвідка #Номер міжнародного банківського рахунку #Бухгалтер. #Нотаріус

Читайте також

Найпопулярніше
Замкнена вертикаль. Що таке Вищий антикорупційний суд і чому його створення бояться політики?
Запит на справедливість або популізм?
Субсидія за новими тарифами: чи вистачить в бюджеті грошей
Актуальне
Міфи про “коридори” в ставках: що це таке і чи реально виграти “на обидва кінці”
У травні 2025 року експорт IT-послуг з України знизився на 4,2%, досягнувши обсягу в $545 мільйонів.
Чому Росія здійснює агресію проти Азербайджану?
Теги