Першим, хто звернув увагу на цю тему, став Ігор Федіренко, генеральний директор Української Ради зброярів, 9 жовтня.
"Згідно з даними, отриманими з моїх джерел, Міністерству оборони був надісланий проєкт постанови для погодження. У цьому документі йдеться про пропозицію встановити ліміт у розмірі "не більше 85%" для підприємств оборонно-промислового комплексу, які Міноборони вважає критично важливими для економічної діяльності", -- зазначив він.
Фото: Зоряна Стельмах
Ігор Федіренко
Рекламное объявление
Федірко зазначив, що за оцінкою Ради зброярів, працівники ОПК становлять не більше 10% усіх заброньованих у країні.
"Це люди, від роботи яких безпосередньо залежить забезпечення війська: інженери, технологи, оператори обладнання, фахівці зі складання, випробувань і ремонту", -- зазначив Федірко.
Водночас він акцентував увагу на нестачі фахівців у цій сфері, тоді як Міністерство економіки виступає з ініціативою "паралельно розширити оборонну промисловість і обмежити можливості бронювання її працівників".
Ознайомтеся також з матеріалом "Безперервна інженерна конкуренція". Яким чином функціонує ринок праці в українському секторі DefenseTech і якою мірою відкритий експорт може сприяти його розвитку?
"Виробникам уже зараз потрібні нові люди. А їм пропонують обирати, кого з наявної команди залишити без бронювання", -- пише керівник УРЗ.
Федірко наголосив, що Міноборони вже переглядало статус критичності підприємств, 14% з яких не підтвердили його.
"Таким чином, механізм контролю функціонує. У разі виявлення зловживань необхідно проводити перевірки певних компаній та конкретних причин для бронювання," – підкреслив він.
У Технологічних Силах України зазначили, що бронювання працівників в ОПК має залишатися на рівні 100%.
Рекламное объявление
На переконання членів асоціації, встановлення рівня в 85% становить безпосередню небезпеку для виробництва озброєння та реалізації оборонних контрактів.
Зображення: "Дикі Шершні"
Перехоплюючий дрон Sting.
"Затримка контрактів призводить до того, що військові не отримують необхідну зброю вчасно", -- йдеться у повідомленні на Facebook-сторінці ТСУ.
Також в асоціації заявили про низку інших норм, які не обговорювалися публічно. Наприклад, квота 85% не буде застосовуватись одноразово: "На підприємстві, де працює тисяча військовозобов'язаних, 150 людей одразу втрачають броню. Після їх мобілізації ліміт порушується знову -- і розброньовувати доведеться когось із решти. Процес відтворюється доти, доки на підприємстві не залишиться нікого".
Згідно з інформацією ТСУ, на основі рекомендацій Координаційного центру, який планується до створення при Кабінеті Міністрів, підприємство може втратити статус критично важливого. Внаслідок цього йому не буде доступний ліміт бронювання, що перевищує 50%.
При будь-якому розширенні виробництва потрібно буде знову звертатися до Координаційного центру, щоб збільшена кількість співробітників потрапила до тієї ж квоти.
"Підприємства ОПК уже пройшли цикл підтвердження критичності цього літа. Проходити його заново, у стислі терміни і через новий орган -- означає призупинити системну роботу галузі", -- зазначають у ТСУ. І наголошують, що підтвердження статусу критичності має залишатися за Міністерством оборони.
Ознайомтеся з матеріалом "Раніше це був закритий клуб". Яким чином формується ринок озброєння і яку роль у цьому відіграють тендери? Інтерв'ю з керівником DOT-Chain Defence.
Ярослав Філімонов, генеральний директор компанії KVERTUS, яка спеціалізується на розробці комплексів радіоелектронної підтримки для захисту від безпілотних літальних апаратів, підкреслив, що у 2024 році Мінекономіки виступало за 100% бронювання ресурсів, оскільки стабільність виробництва зброї залишалася пріоритетом. "Чи справді армії вже не потрібно стільки озброєння? Наші замовлення та черга на кілька місяців вперед свідчать про зворотнє", - зазначив він.
Рекламное объявление
Зараз його підприємство має намір збільшити обсяги виробництва та локалізувати процес виготовлення компонентів. Проте без досвідчених спеціалістів запуск обладнання є неможливим. Пошук таких фахівців може тривати місяцями, після чого їх потрібно навчати та адаптувати до роботи. Тепер до цього додасться ризик втратити вже наявний персонал.
"Уряду слід ухвалити рішення: чи продовжуємо розширювати виробництво озброєння, чи змушуємо оборонну промисловість змагатися за кадри у жорстких умовах? Фронт потребує систем радіоелектронної боротьби та зброї, а не бюрократичних експериментів", -- зазначив керівник компанії на своїй Facebook-сторінці.
Изображение: KVERTUS
Ярослав Філімонов
Олексій Бабенко може бути представлений як Олексій, що носить прізвище Бабенко., генеральний директор компанії VYRIY Industries, яка спеціалізується на виробництві дронів та їх компонентів, висловив свою думку у публікації: "Обмеження на бронювання призводить до підвищення чисельності особового складу підрозділів, але це відбувається за рахунок зменшення постачання зброї для них".
Він нагадав, що 95% уражень, які Україна наносить ворогу, здійснюються засобами власного виробництва. Нові правила, на думку Бабенка, можуть зупинити масштабування виробництва, затримати розробку нових рішень, постачання ефективних засобів на фронт.
Зображення: Технологічні можливості України/Артем Галкін
Олексій Бабенко може бути представлений як Олексій, що носить прізвище Бабенко.
Комерційна директорка українсько-британської defence-tech компанії Trypillian Вікторія Кульчицька у коментарі "РБК-Україна" зауважила, що невідомо також, за яким принципом компаніям визначати, хто з працівників важливіший -- інженер, який розробляє продукт, чи спеціаліст, який його виготовляє й тестує. За її словами, втрата 15% працівників не означає, що виробництво буде скорочено лише на 15%: якщо з виробничого ланцюга випадає критичний спеціаліст, може зупинитися весь процес.
Представники оборонної асоціації NAUDI вважають, що ці зміни вплинуть на швидкість виробництва: "Коли новий співробітник проходить навчання, його продуктивність залишається на нижчому рівні, а досвідчені колеги витрачають час на навчання. Це призводить до збільшення витрат на виробництво".
Що повідомляють у Міністерстві оборони та Міністерстві економіки?
10 жовтня, під час прес-конференції, міністр оборони України Євген Хмара оголосив, що основним пріоритетом міністерства є забезпечення бронювання працівників у сфері оборонної промисловості.
"Якщо підприємствам поставлено завдання розширити виробництво важливих для фронту систем і держава надає їм контракти, вона повинна забезпечити відповідні умови для їх реалізації," -- підкреслив керівник міністерства.
Рекламное объявление
Він також підкреслив, що система повинна відображати фактичний внесок компанії у підтримку Сил оборони та бути справедливою.
Проте міністр не розкрив деталей, що саме це передбачає та яким чином буде здійснюватися оцінка.
Фото: Міністерство оборони України
Євген Хмара
LB.ua звернувся до Міністерства оборони України з проханням надати роз'яснення щодо кількох питань: чи отримувало міністерство проєкт постанови, яка його позиція з цього питання, скільки підприємств оборонно-промислового комплексу мають статус критично важливих, скільки працівників на цих підприємствах отримали бронь, а також скільки підприємств не підтвердили цей статус під час останнього перегляду. Крім того, цікаво дізнатися, чи були зафіксовані випадки зловживання бронюванням, як у міністерстві оцінюють наслідки зниження ліміту до 85% на виконання оборонних контрактів та чи розробляє Міноборони власні рекомендації для покращення системи бронювання.
Публічної комунікації з боку Міністерства економіки та довкілля щодо цієї пропозиції не було. Нардеп Олександр Федієнко, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, каже, що направив депутатський запит у міністерство. Втім, як зазначив він LB.ua, станом на 15 жовтня відповіді не отримав.
Ознайомтеся також з новиною: компанія Trypillian представила FPV-дрон VORON-10, який має дальність роботи до 24 км.
LB.ua також звернувся до Міністерства економіки з питанням, на які конкретно підприємства поширюватимуться нові обмеження, чому було обрано саме 85%, а також чи проводило міністерство аналіз впливу запропонованих змін на виконання існуючих оборонних контрактів, зокрема у зв'язку з браком інженерів, технологів та операторів обладнання. Крім того, чи надходили до міністерства зауваження від колег з Міністерства оборони після заяви Хмари, чи розглядається можливість зміни цієї цифри, а також чи буде встановлено перехідний період або винятки для окремих підприємств.
На 15 жовтня жодне з міністерств ще не надало відповіді. Як тільки отримаємо інформацію, негайно розмістимо її.
Зображення: Міністерство оборони України
NRK Vepr
Остаточні ліміти уряд поки не затвердив: постанову ухвалили з одноденним доопрацюванням, а в частині відсоткових показників -- з п'ятиденним. Обмеження стосується не лише оборонки: за даними нардепа Ярослава Железняка, 85% пропонують для підприємств ОПК і енергетики, а для теплопостачання й водоканалів -- 60%. Текст постанови станом на 15 жовтня не оприлюднено, офіційних пояснень щодо того, чим обґрунтовані нові ліміти, Мінекономіки не надавало.
Сьогодні в парламенті висловили протест проти формування Координаційного центру та закликали уряд поновити діалог щодо зміни правил бронювання.
Рональд Рейган колись мудро зауважив, що уряд нагадує малу дитину: має великий апетит, але погано контролює свої дії. "Ми, депутати різних фракцій та груп, закликаємо до відновлення повноцінного парламентського контролю над надзвичайно важливою та чутливою сферою — правилами бронювання від мобілізації для критично важливих підприємств", — підкреслив Сергій Рахманін, народний депутат від фракції "Голос", у спільній заяві.
#
