Компанії, що працюють в галузі військово-промислового комплексу, не завжди мають можливість резервувати своїх працівників, тоді як деякі менш критичні бізнеси під час війни часто використовують це право. Причини цієї ситуації криються у прагненні чиновників до отримання прибутку. Фокус дослідив, чому представникам української оборонної промисловості ставлять перепони у їхній діяльності.
В Україні до 15 листопада триває перегляд системи бронювання від мобілізації. Важливі підприємства проходять оцінку на відповідність критеріям критичності. Внаслідок аудиту чимало співробітників можуть втратити свої права на бронь та захист від "бусифікації".
Далеко не всі співробітники українських оборонних підприємств захищені від примусового доставлення в ТЦК. Українське підприємство "Балістика", ліцензований виробник бронезахисту, нещодавно заявив про неможливість бронювання співробітників. Продукція компанії потрібна сотням тисяч солдатів, а бронь роздають працівникам вторинних для воєнного часу галузей: тарологи, сушисти та інші, зазначив засновник компанії Олександр Довгий.
На фронт відправляють навіть топ-менеджерів "Балістики", що ставить під загрозу нормальне функціонування підприємства та виконання контрактів з військовими. Схоже, що для Міноборони наведені аргументи не мали достатньої ваги: чиновники дійшли висновку, що компанія не є критично важливою.
Головні причини відмови: відсутність держконтракту з Міноборони або Держоператором тилу, відсутність клопотань від представників ЗСУ і непідпорядкування безпосередньо військовому міністерству. У відповідь на це Довгий зазначив, що його компанія має контракти з 3-ю окремою штурмовою бригадою, 13-ю бригадою Національної гвардії України "Хартія" і поліцією Харківської області.
Інформовані джерела з оборонної галузі вважають, що в системі перевірки броні існує певна логіка: якщо в країні налічується до мільйона осіб, що мають бронювання, то вони регулярно оновлюють свої військово-облікові дані кожні три місяці. Це дозволяє ТЦК мати вичерпну інформацію про кожну людину, включаючи її місце роботи, контактний номер та адресу. Таким чином, мобілізувати таких осіб значно легше, ніж намагатися знайти 6 мільйонів тих, хто не надав актуальну інформацію.
Можна вважати, що це один із швидких методів збільшення чисельності Збройних Сил України, проте після втрати броні багато чоловіків, які мають роботу, можуть залишити свої посади та ухилятися від мобілізації. Така ситуація змусить підприємців шукати способи збереження своїх бізнесів і доходів, наприклад, шляхом отримання статусу критично важливого підприємства.
"Військовим адміністраціям або ТЦК буде необхідно сплачувати значно більші суми. Як вважаєте, чи може це мати позитивний вплив на бізнес-клімат в Україні?" -- запитує співрозмовник.
Довгий у бесіді з Фокусом акцентує, що не планує звертатися до послуг неофіційних посередників, які можуть "вирішити питання" з бронюванням у місцевих ОВА або ТЦК.
"У нас репутація правдорубів, тому ніхто не ризикне з такими пропозиціями звертатися", -- каже він.
Керівник компанії зазначив, що наразі жоден із співробітників не зазнав "бусифікації": всі, отримавши повістки, свідомо вирішили приєднатися до армії. В цілому в Збройних силах України служать близько 20 осіб, і серед них немає ухилянтів.
"Багатьом не до вподоби існуюча система бронювання, адже залишається незрозумілим, хто саме отримує броню. Фактично, це вже стало окремим напрямком бізнесу. Проте "Балістика", яка робить стільки для армії, не має можливості користуватися цим правом. Ми ж не прагнемо отримати сотні броней," – ділиться думкою керівник компанії.
Уряд планує внести зміни до процесу бронювання працівників, де основним критерієм може стати рівень заробітної плати. Деякі компанії, які подали документи для оцінки їх критичної важливості для держави, спочатку зазначали середню зарплату у своїх регіонах, але згодом почали використовувати офіційну "мінімалку", повідомила в інтерв'ю Forbes Ukraine міністр економіки України Юлія Свириденко.
"Це є важливий сигнал — необхідно встановити пріоритети у критеріях, зосередити зусилля військово-цивільних адміністрацій (ВЦА) та міністерств на підвищенні уваги до питання оплати праці. Важливо, щоб ті, хто отримує бронювання, сплачували всю зарплату легально," — підкреслила вона.
Джерела "РБК-Україна" зазначали, що в Кабміні розглядають варіант встановлення мінімальної межі місячних зарплат на рівні 19-20 тисяч гривень для бронювання.
За словами міністра, ВЦА повинні узгоджувати критерії оцінювання підприємств з Міністерством економіки та Міністерством оборони. Військові представники на місцях мають настільки багато критеріїв для оцінки, що будь-яке підприємство може стати критично важливим, якщо виникне така потреба, зазначила вона.
Чисто економічні вимоги під час бронювання можуть мати катастрофічні наслідки для малих оборонних підприємств, які займаються розробкою дронів, засобів радіоелектронної боротьби та комунікаційних систем. За словами Олександра Федієнка, члена комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, виконати всі вимоги уряду для таких компаній є практично неможливим, і жорстка економічна політика здатна знищити малих гравців на ринку.
"Якщо хтось пролобіював економічне питання, то нехай іде в ЗСУ, шукає дрони і засоби захисту. Правила для таких компаній, як "Балістика" потрібно розглядати окремо. Інакше в Україні пропадуть унікальні підприємства", -- говорить Фокусу нардеп.
Усім інноваційним приватним компаніям сфери ВПК, як вважає Олександр Федієнко, потрібно дати право бронювати співробітників. Компанії попередньо мають довести причетність до оборонної галузі та виробництва товарів для потреб армії України.
Питання забезпечення кадрів для оборонних та великих цивільних компаній залишатиметься важливим завжди. За словами економічного експерта та аналітика Бориса Кушнірука, ключовим моментом у цьому процесі є створення чіткого списку найзначніших співробітників.
"На підприємствах оборонно-промислового комплексу зайняті бухгалтери, інженери та різноманітні професіонали. В супермаркетах АТБ та "Сільпо" працюють адміністратори, касири та вантажники. Економічна модель бронювання надасть чіткість у розподілі ресурсів. Потрібно буде сплачувати за заброньованих, але для військової промисловості слід розглянути можливість винятків," - ділиться думками експерт з цього питання.
Завжди знайдуться охочі обійти офіційний механізм надання броні і заплатять хабарі військовим чиновникам і ТЦК, щоб їхніх працівників не чіпали. Не можна виключати і "кумівство" на підприємствах ВПК, коли на роботу беруть родичів для прикриття від мобілізації, міркує Кушнірук.
"Кожен аспект та ситуація потребують чіткого регулювання, яке має бути зафіксовано хоча б у урядових рішеннях. Це дозволить уникнути необхідності в ручних маніпуляціях та корупційних схемах. Очільники ТЦК та військових адміністрацій не отримують великі суми безпідставно; їхні фінансові надходження є результатом дій громадян," – зазначив економіст.
Раніше Фокус повідомляв про ситуацію в Тернополі, де керівник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки вимагав паливо в обмін на бронювання. За можливість уникнути призову до армії, військовий комісар отримав купони на 1000 літрів бензину.
Юристи раніше зазначали, що особи, які отримали бронювання, також можуть бути призвані до Збройних Сил України. Часто українці не подають повний комплект документів для бронювання, що використовується територіальними центрами комплектування. У результаті, судові розгляди можуть тривати понад рік, поки особа залишається служити в армії.
#аудит #Фірма #Міністерство оборони (Україна) #Уряд України #Мобілізація #Бізнес #Міністерство економіки України #Збройні сили України #Солдате! #Задній (військовий) #Броня #Військово-промисловий комплекс #Форбс #Модель #Ліцензія #Телефон #Поліція. #Воєнний час #Військово-цивільні адміністрації (Україна) #Балістика #Фокус (український журнал) #Національна гвардія України #Харківська область #Список міністрів економіки України #Сільпо #АТБ-Маркет #Тернопіль
