В Україні Верховна Рада затвердила в першому читанні проект Державного бюджету на 2027 рік.
Документ містить прогноз доходів у розмірі 5 трильйонів 648 мільярдів гривень та витрат на рівні 7 трильйонів 272 мільярдів гривень. Найзначніший обсяг фінансування виділено на потреби сектору безпеки та оборони — 4 трильйони 885 мільярдів гривень. Цю інформацію оприлюднило Міністерство фінансів України.
Яка сума була передбачена в бюджеті на 2027 рік?
Урядовий проєкт передбачає збільшення як доходів, так і видатків порівняно з планом на 2026 рік зі змінами.
Доходи були встановлені на рівні 5 трильйонів 648 мільярдів гривень. Це перевищує бюджетний показник на 2026 рік зі змінами на 452,1 мільярда гривень, що становить 8,7% зростання.
Загальна сума витрат була визначена на рівні 7 трильйонів 272 мільярдів гривень. У порівнянні з оновленим планом на 2026 рік, цей показник зросте на 864,9 мільярда гривень, що становить 13,5%.
Найбільша частина бюджету виділена на сферу безпеки та оборони — 4 трлн 885 млрд грн. Цей обсяг становить 43,8% очікуваного ВВП. У порівнянні з планом на 2026 рік, з урахуванням коректив, витрати на оборону повинні збільшитися на 517,9 млрд грн, що складає 11,9%.
На соціальні програми та ініціативи Міністерства соціальної політики виділено 540,3 мільярда гривень. Це на 72,6 мільярда гривень перевищує попередній план на 2026 рік з урахуванням внесених змін.
Ризиковані статті
Незважаючи на акцент на фінансуванні оборонних витрат, проєкт Державного бюджету України на 2027 рік вже став об'єктом критики з боку експертного середовища та Рахункової палати. Серед ключових недоліків виділяються велика залежність від зовнішніх фінансових ресурсів, нестабільність у прогнозах податкових надходжень, збільшення державного боргу, а також недостатній рівень соціальних стандартів.
Одна з ключових труднощів полягає у визначенні джерел фінансування бюджетного дефіциту.
Згідно з висновками Рахункової палати, більше ніж 1,5 трлн грн зовнішніх позик, закладених у бюджет, на момент проведення аналізу залишалися без чітко визначених кредиторів. Це може призвести до ризику нестачі фінансів для виконання зобов'язань держави, якщо міжнародні партнери не забезпечать необхідні ресурси.
Інший ризик, що стосується бюджетних доходів, пов'язаний із зауваженнями аудиторів щодо 131,3 млрд грн надходжень, які залежать від реалізації запланованих змін у податковому законодавстві. Це означає, що частина бюджетних доходів наразі базується на рішеннях, які ще не були ухвалені.
Експерти також звертають увагу на зростання державного боргу.
Згідно з прогнозами, до кінця 2027 року державний борг може досягти 113,9% від валового внутрішнього продукту. При цьому очікуване економічне зростання становить лише 1,3%, а рівень інфляції — 8%. Ці дані вказують на те, що економіка має обмежені можливості для швидкого збільшення бюджетних надходжень, враховуючи значні фінансові потреби держави.
Важливі коментарі стосуються податкової стратегії. З одного боку, державі потрібно знайти способи підвищення доходів для забезпечення фінансування оборонних витрат та інших нагальних потреб. З іншого боку, підвищення податкового тиску може негативно вплинути на діяльність бізнесу, інвестиційні потоки та рівень зайнятості. Отже, ключовим залишається питання, за рахунок яких конкретних заходів планується збільшити доходи.
Питання соціальних стандартів також залишається відкритим.
У проекті бюджету передбачено, що прожитковий мінімум становитиме 3559 грн. Проте, за даними розрахунків на липень 2026 року, реальний рівень прожиткового мінімуму дорівнює 8876 грн. Це означає, що фактичні витрати громадян приблизно в 2,5 рази перевищують запланований показник.
Ця відмінність має велике значення, адже прожитковий мінімум слугує основою для визначення багатьох соціальних допомог і державних гарантій. Також Рахункова палата підкреслила важливість поступового повернення його статусу як реального соціального показника.
Які зміни можуть бути внесені до другого читання?
Після аналізу більше ніж 5 тисяч поправок від депутатів Верховна Рада підготувала бюджетні рекомендації, які уряд повинен врахувати при доопрацюванні цього документа.
Серед основних пропозицій:
* переглянути фінансування грошового забезпечення військовослужбовців;
* підвищити державні гарантії для підприємств оборонної промисловості до 60 мільярдів гривень;
* передбачити додаткові фінансові ресурси для забезпечення медикаментами пацієнтів, які страждають на рідкісні захворювання;
* спрямовувати 4% ПДФО до бюджетів територіальних громад;
* збільшити фінансування житлових програм для внутрішньо переміщених осіб;
* збільшити підтримку фермерів та впровадити програми страхування від військових ризиків;
* переглянути механізм фінансування програми "Національний кешбек".
Також серед пропозицій бюджетного комітету -- обмеження зростання видатків на оплату праці працівників органів державної влади та державних службовців у 2027 році порівняно з 2026 роком.
Особливою проблемою залишається забезпечення фінансування місцевих бюджетів. Зазначені Рахунковою палатою зауваження стосуються нерозподілених субвенцій на загальну суму 275,2 млрд грн, з яких 223,5 млрд грн відводиться на освітню галузь. Це створює труднощі в плануванні витрат місцевих громад, зокрема на утримання навчальних закладів та фінансування шкіл.
Усі ці пропозиції ще не означають автоматичного збільшення відповідних виплат або видатків. Остаточні рішення залежатимуть від доопрацьованої редакції бюджету та її ухвалення парламентом.
Отже, при підготовці бюджету до другого читання уряду необхідно буде знайти компроміс між вимогами оборонного сектору, соціальними обов’язками, економічною підтримкою та здатністю держави залучати фінансові ресурси. Одним із ключових аспектів залишається питання: наскільки реалістичними є прогнозовані доходи і чи буде достатньо підтверджених фінансів для виконання всіх бюджетних зобов'язань.
Після розгляду Бюджетних висновків Верховної Ради, уряд повинен підготувати оновлену версію проєкту та представити її парламенту на повторне читання.
#бюджет #Інфляція #Економіка #Верховна Рада #Інвестиції #Міністерство фінансів (Україна) #Державний борг #Валовий внутрішній продукт #Законодавство #Документ #Парламент #Державний бюджет #Державний бюджет України #Військовослужбовці #Податок на прибуток #Прожитковий мінімум #Рахункова палата (Україна) #Страхування #Державна служба #Дефіцитне фінансування