"Це не трагедія". Тимочко коментує важкі обставини на Запорізькому фронті.

Наслідки обстрілів Гуляйполя ворожою авіацією. Вересень 2025 року. Фото: facebook/gylyajpole.city

"Це нормальна ситуація, коли стоїть питання зберегти особовий склад"

Речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин повідомив, що ЗСУ відійшли з позицій біля кількох населених пунктів на Гуляйпільщині через інтенсивні російські штурми, артилерійські обстріли та знищення укриттів. Які причини? Була загроза оточення, тому ухвалили таке тактичне рішення чи тут ще якісь фактори вплинули?

Це рішення було прийнято з метою запобігання оточенню наших бійців у світлі поточної ситуації. Противник, враховуючи, що його основні сили зосереджені в районі Покровсько-Мирноградської агломерації, намагається розширити свої фланги. Він скористався умовами, зокрема туманом, для концентрації значної кількості артилерії в цьому напрямку. Оскільки події розгорталися в межах невеликих населених пунктів, створити надійну систему оборони з використанням масштабних промислових об'єктів виявилося неможливим. Отримавши додаткову інформацію про наміри противника обходити наші позиції, було ухвалено рішення про відступ. У війні це є звичайним явищем, коли постає питання збереження особового складу. Тому була видана команда зберегти людей. Якщо існує загроза обходу, а розвідка повідомляє, що противник має в рази більшу концентрацію сил і артилерії, ніж ми, відступ стає логічним кроком. Це не катастрофа. Справжньою катастрофою було б, якби противник прорвав лінію оборони, зайшов у тил з великим контингентом, або взяв у полон значну кількість бійців чи техніки. Або, скажімо, якщо б він без перешкод просувався далі. Тоді це можна було б назвати проривами чи колапсами. Наразі ж ми спостерігаємо за війною в реальному часі, завдяки численним моніторинговим можливостям, й будь-який рух військ одразу фіксується. Часто для привернення уваги або акцентування на певній ситуації її можна подати в вигідному світлі. Тому ми маємо таку ситуацію, яка є, особливо коли її коментують люди, не пов'язані з Україною, які не ризикують нічим, оскільки їхнє майно, діти чи вони самі не знаходяться в Україні.

Наразі спостерігаємо відсутність серйозних наступальних дій ворога в глибоких тилових районах, а також відсутність його успіхів на оперативно-стратегічному рівні. Проте на тактичному фронті противник продовжує чинити тиск і просуватися вперед.

Емоційно важко спостерігати, як ворог просувається по рідній землі, навіть якщо це лише міліметри на карті. Однак тут виникає певна математична екстраполяція, ніби кажучи, що такими темпами вони незабаром досягнуть... якогось населеного пункту. Але наскільки ці прогнози є обґрунтованими, і чи можливо в нинішніх умовах робити якісь передбачення? Наприклад, про подальшу ситуацію в Гуляйполі – яке буде наступне?

Такі висловлювання свідчать про обмежене сприйняття ситуації, оскільки люди часто не враховують численні фактори, які впливають на фронтові події, включаючи ті, що знаходяться за межами безпосереднього бою. Навіть в умовах бойових дій, без знання про наявні резерви, ресурси та стратегічні плани обох сторін, оцінка може бути спотвореною. Хоча математичні розрахунки можуть дати певні уявлення, важливо пам’ятати, що навіть під Києвом противник діяв, і його просування через Сумську область було помітним, але стратегічні плани дуже часто змінюють хід війни. Наприклад, спроба окупації Сумщини у 2025 році стала для противника великою помилкою. Якщо порівняти мапи 2022 року, видно, що тоді ворог просувався значно глибше, тоді як сьогодні немає серйозних успіхів на оперативно-стратегічному рівні, хоча тактичний тиск залишається. Інформація, яка надходить щодня, потребує уважного аналізу. Важливо не сприймати її так, як хочеться, а уважно читати те, що написано. Коли повідомляють про поліпшення позицій ЗСУ або ворога, це не завжди означає значні зміни у розташуванні сил. Наприклад, якщо говорять про захоплені квадратні метри, це може бути всього лише частина поля або вулиця в населеному пункті. Тому до таких новин слід підходити з обережністю і критичним мисленням, усвідомлюючи, що за цифрами стоять людські життя та долі, які визначають ситуацію на фронті.

На хід бойових дій на фронті впливають численні фактори. Одним із них є те, яким чином Збройні сили або ворог знищують тилову інфраструктуру своїх супротивників. Це має суттєве значення для просування чи уповільнення дій противника. Наприклад, російські війська колись були впевнені, що зможуть досягти Запоріжжя, прорвавши нашу оборону в районі Степногірська та Приморського вздовж русла Дніпра. Вони навіть розробили плани, але не взяли до уваги, що на цьому напрямку, як і на Херсонському, у них є найдовші логістичні ланцюги. Окрім того, територія, яку вони контролюють на Запорізькому напрямку, не є достатньо широкою для безперебійного постачання військ і ресурсів. Успішні удари по Криму значно ослабили їхню протиповітряну оборону, а атаки на аеродроми примусили ворога зосередити свою авіацію в Криму. В результаті, вони фактично відмовились від цього напряму, зазнавши значних втрат. Це призвело до того, що противник переорієнтував свої сили на Гуляйпілля, Олександрівку та Покровське. Існує безліч подібних прикладів, коли ситуація на фронті змінюється кардинально після серйозного удару, що впливає на тактику і стратегію ворога в конкретних напрямках.

Російські представники стверджували, що Костянтинівка буде під контролем окупантів до лютого-березня 2025 року. Однак у листопаді їхні війська навіть не наблизилися до зони оборони. Так, Герасимов і Путін нещодавно оголосили, що нібито захопили Покровськ і Мирноград. Проте на сьогоднішній день їм не вдалося навіть розмістити регулярні підрозділи в цих містах, тоді як бойові дії тривають на фронті в радіусі 50 км. І це лише один із численних прикладів подібних ситуацій.

Іван Тимочко. Зображення: facebook.com/ivan.timocko

На рішення західних лідерів впливає багато чинників

Німецький журналіст Юліан Рьопке з видання Bild охарактеризував ситуацію в Гуляйпільському районі як "локальний колапс" українських оборонних позицій у цьому регіоні. Яким чином і в якій мірі такі висновки можуть впливати на формування громадської думки на Заході та на ухвалення рішень політичними лідерами окремих країн?

Це не тільки Рьопке, там і Інститут вивчення війни і дуже часто різного роду блоги іноземних медіа видають ту інформацію, яку вони вважають за потрібне. Або інтерпретують поле бою за інформацією із загальнодоступних джерел, не маючи детальної інформації про склад сил і засобів обох сторін, зокрема, резервів, їхніх задумів тощо. Європейські лідери чи лідери країн союзників, партнерів приблизно всі отримують однакову інформацію від своїх розвідувальних служб. Швидше за все, максимально наближену інформацію до реальності на полі бою. Але не завжди вони її використовують для того, щоб публічно ухвалювати відповідні рішення до реального стану справ на полі бою. Там впливає багато інших чинників: політична упередженість, орієнтування на свого виборця, стан економіки країни, потенціал, військові спроможності країни. Від консультацій з союзниками, партнерами цих країн, які десь думають, яку вони мають проводити геополітичну чи внутрішню політику. Тому вони дуже часто, володіючи реальною інформацією, все одно ухвалюють ті рішення, які вигідні їм вже і зараз, чи будуть вигідні в короткостроковій перспективі, не прив'язуючись до поля бою. І навпаки, доволі часто вони вкладають додаткові сили і ресурси, особливо сусіди України, розуміючи, що після того, якщо ми впадемо, наступними будуть вони. А ситуація в них не настільки буде хороша в плані мобілізації, організації населення, щоб бути готовими до спротиву противнику на такому рівні, якиф зараз ми чинимо. Тому казати, що навіть отримавши реальну інформацію, вони будуть поступати належним чином чи відповідно до інформації,.. тут теж дуже часто насправді є велика невідповідність.

"Інформаційна арена так само жвава, як і реальні бойові дії."

Президент Володимир Зеленський, напередодні свого від'їзду в європейський тур, сказав, що дамо додаткові ресурси на Запорізький напрямок. Чи є ці ресурси, чи встигли вони туди надійти і як це пов'язано з цим оперативним відходом?

Важко визначити точні причини, але додаткові ресурси та підтримка розподіляються залежно від кількох факторів. Наприклад, коли завершується певний етап накопичення озброєнь, це часто не пов'язано з фронтовою лінією, адже для цього існують свої терміни. Вони можуть співпадати, й тоді, звичайно, відбувається перерозподіл ресурсів відповідно до потреб. Ще один важливий аспект — це постачання зброї від союзників, яке також пов'язане з бойовими діями, але терміни доставки не завжди відповідають реаліям на фронті. Ситуація постійно змінюється. Окрім Запорізького напрямку, інтенсивність боїв залишається дуже високою також у Покровському, Маріупольському та Костянтинівському районах. Ситуація активна на Слов'янському, Лиманському, Куп'янському та Слобожанському напрямках. Таким чином, ми можемо констатувати, що існує кілька активних фронтових ділянок, де лінія фронту набагато ширша і бойові дії триваліші, ніж на Запорізькому напрямку. Зосередженість уваги на Запорізькому напрямку викликана тим, що тут нещодавно відбулися значні зміни. Ми пам'ятаємо заяву Герасимова про намір розпочати новий стратегічний наступ у цьому регіоні, хоча ця заява прозвучала вже після невдачі їх операції в Степногірську. Всі ці фактори наклалися один на одного, і увага до Запорізького напрямку зросла. Тим більше, що інформація про відступ Збройних сил стала відома лише пізніше. Декілька експертів звернули на це увагу лише через тиждень після того, як війська відійшли і закріпилися на нових позиціях, що стало результатом детального аналізу моніторингової карти.

І звичайно, що Головнокомандувач змушений реагувати і на інформаційні виклики, а не тільки на ті, які він має з поля бою чи потреби на інших напрямках. Також розуміємо, що відбувається процес підтягування резервів, тому що додаткові засоби навіть в озброєнні і їх хтось мусить застосовувати. А це, як правило, військовослужбовці, які з собою її привозять. Але не забуваємо, що точних заяв про те, де, які підрозділи, які додаткові засоби ураження підтягуються, публічно озвучуватись не можуть. Я вважаю, що це і не потрібно, тому що автоматично ставляться під ризик війська і сили. У нас війна гібридна. І поле бою в інформаційному чи в кіберпросторі не менш активне, ніж на полі бою. Тільки що, на жаль, у медіа ранять словами, а на полі бою ранять зброєю. Це базові відмінності, але вони дуже сильно впливають на стан готовності військ, населення до спротиву чи до готовності воювати.

"Війна завжди супроводжується небезпекою, труднощами та жертвами."

Чи існує загроза для сусідніх населених пунктів у напрямку Запоріжжя в даний момент?

Конфлікт завжди супроводжується небезпекою. Він приносить із собою численні випробування та втрати. У цих умовах органи місцевого самоврядування активно функціонують на своїх територіях. Виконавча влада, разом із відповідними структурами, реалізує плани та завдання, які розробляються на місцевому рівні. Це може включати проведення евакуації або, в інших випадках, лише інформування населення. Усе залежить від конкретної ситуації.