Чому передача націоналізованого Сенс банку в приватну власність є обґрунтованим кроком?

Уряд ухвалив рішення розпочати підготовку до продажу державних пакетів акцій у статутному капіталі АТ "Сенс Банк", який до процесу націоналізації був власністю російського олігарха Фрідмана.

Еспресо поділиться деталями процесу націоналізації "Альфа банку", розкриє, як Україна здійснювала управління установою, а також пояснить, чому повернення банку в приватні руки є обґрунтованим і природним кроком.

Перш за все, слід зазначити, що до процесу переходу банку у державну власність його головними акціонерами були російські олігархи Михайло Фрідман та Петро Авен, а також бізнесмен того ж походження Андрій Косогов. Останні володіли ним через міжнародний холдинг ABH Holdings зі штаб-квартирою у Люксембурзі.

Попри те, що установа і після 2014 року керувалась російськими бізнесменами, процес націоналізації та позбавлення банку від впливів РФ став можливим лише після того, як восени 2022 року на Петра Авена і Михайла Фрідмана в Європейському Союзі, Великій Британії, Канаді, Швейцарії, Австралії, Новій Зеландії наклали санкції, які передбачають блокування активів.

Михайло Фрідман, фото: gettyimages

Паралельно банк почав формально відходити від російського іміджу "Альфи", змінивши назву на "Сенс банк".

Вже в березні 2022 року Нацбанк позбавив акціонерів можливості впливу на установу, а також призначив нового незалежного керівника, болгарського економіста Сімеона Дянкова, надавши йому право ухвалювати рішення щодо роботи банку. Водночас поява санкцій не могла бути причиною для фактичної зміни акціонерів, пояснювали у тому ж НБУ. Для таких дій необхідно було визнати банк неплатоспроможним, що не відповідало б дійсності стосовно "Сенс банку", навіть попри повномасштабне вторгнення.

Відтак 29 травня 2023 року Верховна рада ухвалила закон, який дозволяє націоналізувати банки, які належать фізичним або юридичним особам, що потрапили під санкції.

Варто зазначити, що російський олігарх Михайло Фрідман дійсно намагався налагодити зв'язок з українською владою, запропонувавши інвестувати в банк $1 мільярд, але його ініціатива залишилася без уваги. Крім того, за інформацією Forbes, польська компанія Grupa Polsat Plus також висловила інтерес до придбання цього фінансового закладу.

Попри вочевидь складні для банку часи, вже за рік після націоналізації установу внесли у кілька рейтингів, де його роботу оцінювали як позитивну.

Особливо в 2025 році журнал "Фокус" у своєму рейтингу надійності роздрібних банків відзначив "Сенс банк", присвоївши йому 7 місце, тоді як у 2024 році цей банк займав друге місце в тому ж рейтингу.

У свою чергу, "Мінфін" у своєму останньому щоквартальному рейтингу стійкості банків знизив оцінку для колишнього "Альфа банку", перемістивши його на 13-й рядок. Варто зазначити, що в четвертому кварталі попереднього року його позиції були ще гіршими — 17-е місце.

Цікаво, що в тому ж спеціалізованому виданні представлений і альтернативний рейтинг, який отримав назву "народний". Цей рейтинг формують на основі відфільтрованих модераторами відгуків користувачів платформи "Мінфін" про рівень обслуговування в банківських установах. За цими даними, банк "Сенс" зайняв 25-те місце, опинившись поруч із "ПриватБанком", "Райффайзеном" та "Укрсиббанком".

Крім того, команда Еспресо мала можливість поговорити з доктором економічних наук та професором Олександром Савченком. Він висловив свою думку, що "Сенс" виступає технологічним піонером серед українських банків і має потужну команду ризик-менеджерів, що суттєво зменшує ймовірність зловживань з боку службовців.

"Так, банк може видавати неналежні кредити, проте я не натрапляв на жодні відомості про проблеми з управлінням ризиками в цій установі. Вже минуло достатньо часу з моменту, коли відбулась справжня революція в регулюванні банківської сфери, тож те, що могло відбуватися у 2008 році, вже понад десять років не є актуальним," - зазначив доктор економічних наук.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса в коментарі для Еспресо зазначив, що навколо цього банку існують певні чутки про можливі корупційні ризики, які виникли після втручання держави у його управління. Проте він підкреслив, що це лише плітки, які поки що не мають підтвердження. За його словами, оцінювати діяльність націоналізованого банку в даній ситуації є недоцільним, оскільки існувала об'єктивна потреба вивести його з-під контролю російських власників.

Спільним висновком експертів стало те, що державний менеджмент явно поступається приватному в ефективності.

Олександр Савченко пояснив, що під час націоналізації "Сенсу" основною метою було якнайшвидше його подальше продаж. Цю ж думку підтримує і Сергій Фурса.

"Подальший продаж акцій - це природний результат, так треба робити. Це не залежить від того, чи було державне управління цього разу провальним, чи ні. Чим швидше банк передадуть у приватні руки, тим краще. Також варто розуміти, що державне управління точно не є таким ефективним, як приватне, і тому, скоріш за все, банк може поступово деградувати", - підкреслив інвестиційний банкір.

Експерт зазначив, що оголошена Міністерством фінансів підготовка до продажу є більше формальністю, аніж реальною справою, і протягом найближчого року банк, ймовірно, не буде виставлено на продаж. Тому, на думку Фурси, слід докласти зусиль для пришвидшення цього процесу.

І попри те, що актив дійсно знаковий й в Україні триває повномасштабне вторгнення Російської федерації, експерт вказує, що реалізувати його можна і зараз.

"Це зовсім не є проблемою, проте на це потрібен намір держави, а такого немає. Скажімо, що державі подобається мати у власності "Сенс банк", - підкреслив фінансист.

Дещо іншої думки стосовно можливості якісно та невідкладно реалізувати цей актив притримується Олександр Савченко.

"Приватизація, як на мене, ефективна, буде одразу після війни. Тоді його ціна стане максимальною", - додав професор.

Він також зазначив, що висловлювання про неефективність банку, корупційні аспекти його діяльності чи неналежне управління з боку держави можуть бути просто маніпуляцією, спрямованою на зниження вартості дорогого активу.

"Я не виключаю, що хтось міг покласти око на цей банк, а в такому разі найкраща стратегія - це шукати, чи то реальних, чи то намальованих, бліх, аби максимально занизити його ціну. Ось це от справді можливо, і йдеться не лише про Україну - таке збивання вартості установи, на жаль, буває і на Заході", - каже Олександр Савченко.

Замість цього, Міністерство фінансів України в своєму звіті підкреслило, що процес приватизації проходитиме в три етапи: спочатку буде підготовлено пакет акцій для продажу, потім відбудеться конкурс, і лише після цього буде укладено угоду купівлі-продажу.