"Темна позначка" для Олафа Шольца: як зміниться ситуація в Німеччині після падіння уряду.

Після оголошення Бундестагом вотуму недовіри, Олаф Шольц може вже почати процес прощання зі своєю посадою канцлера.

16 грудня канцлер Німеччини Олаф Шольц зазнав втрати довіри серед депутатів парламенту.

Цей невдалий результат створює можливість для проведення дострокових виборів, які заплановані на другу половину лютого.

Наразі усе йде за планом, заздалегідь узгодженим владою та опозицією. Адже це єдиний спосіб виходу з політичної кризи, яку створив розвал трипартійної коаліції на початку листопада.

Тепер президент Франк-Вальтер Штайнмаєр має ухвалити рішення про розпуск Бундестагу, після чого стане відома дата нових виборів. Прогнозується, що він оголосить про своє рішення після святкування Різдва і підтвердить узгоджену в складних переговорах дату - 23 лютого.

Дебати під час розгляду вотуму довіри у понеділок показали, якою непростою буде нинішня виборча кампанія. А після дня голосування, попри нинішні гострі дискусії, сповнені образ і звинувачень, основним політичним опонентам доведеться заховати войовничі ножі, аби разом сформувати уряд.

Серйозним випробуванням стане те, що в Німеччині, здається, розпочинається нова етап, в якому досягнення компромісів у рамках коаліції буде майже неможливим завданням.

Передусім варто коротко нагадати про головних гравців цієї кампанії.

Лідером у рейтингах (приблизно 31,5%) залишається блок ХДС/ХСС, канцлером якого протягом 16 років була Ангела Меркель. Останні три роки ця політична сила перебувала в опозиції, проте тепер, враховуючи їхнє беззаперечне домінування в опитуваннях, цілком ймовірно, що вони сформують нову коаліцію.

Лідер ХДС/ХСС Фрідріх Мерц, ймовірно, стане наступним канцлером.

Другою найсильнішою партією є проросійська ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (близько 19,5%). Уперше на цих виборах вона висунула свою кандидатку в канцлери Алісу Вайдель. Але увійти до коаліції "АдН" не зможе, оскільки всі інші політичні сили встановили так званий "брандмауер" - відмовились формувати владу з правими популістами.

На третій та четвертій позиціях розташувалися Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) під керівництвом Олафа Шольца з результатом 16,5% і "Зелені" з 11,5%. Обидві партії втратили підтримку через три роки конфліктної коаліції. Проте, цілком імовірно, що одна з них стане партнером у формуванні уряду разом з ХДС/ХСС.

На п'ятому місці - ліворадикальний та проросійський Альянс Сари Вагенкнехт (близько 8%). Заснована тільки у січні цього року, партія завоювала прихильність на сході Німеччини, де увійшла до складу регіональних урядів у Тюрингії та Бранденбурзі. Після лютневих виборів, найімовірніше, буде в опозиції.

Список можливих парламентських партій завершує "найскладніший" учасник розпаденої коаліції — ліберальна Вільна демократична партія.

ВДП, чий вихід із коаліційного союзу фактично став каталізатором для розпаду уряду, наразі коливається на межі 5-відсоткового бар'єра для проходження. Варто зазначити, що про причини розпаду коаліції "ЄП" йшлося в статті, опублікованій на початку листопада.

У понеділок, 16 грудня, у Бундестазі відбувся значущий етап на шляху до проведення дострокових виборів. 733 депутати взяли участь у голосуванні щодо вотуму довіри на адресу уряду Шольца, в якому залишилися лише дві політичні сили - соціал-демократи та "Зелені".

В результаті 394 парламентарі не підтримали уряд Шольца, 116 утрималися від голосування, а лише 207 проголосували "за". Як і очікувалося, голосування підтримали соціал-демократи, а також несподівано троє представників "АдН".

Далі, згідно з німецькими правилами, протягом 21 дня президент Штайнмаєр повинен ухвалити рішення про розпуск парламенту і дату виборів, які мають відбутися протягом 60 днів. Президент також може відмовитись від цього кроку й доручити управляти країною уряду меншості до проведення планових виборів у вересні. Однак цей сценарій не є вірогідним.

Оскільки політики досягли угоди про проведення дострокових виборів 23 лютого, Штайнмаєр повинен ухвалити своє рішення не раніше 25 грудня.

Враховуючи наближення різдвяних свят, президентське оголошення планується на 27 грудня.

Після провалу вотуму недовіри у понеділок Шольц офіційно вже попросив Штайнмаєра розпустити Бундестаг.

В історії Німеччини останніх десятиліть голосування за вотум довіри відбулося вже шість разів. У трьох випадках це призводило до проведення дострокових виборів.

Наприклад, у 1972 році соціал-демократ Віллі Брандт використав цю можливість для посилення своєї влади та повторного обрання на пост.

У 2005 році, після дострокових виборів, ще один представник соціал-демократії Герхард Шредер втратив свою більшість, що стало початком чотирьох наступних термінів канцлерки Ангели Меркель.

Перед голосуванням за вотум довіри відбулися запальні парламентські дискусії, під час яких опоненти звинувачували один одного в недостатній компетентності та відсутності чіткої стратегії щодо відновлення Німеччини.

"Ви покидаєте державу, що переживає одну з найзначніших економічних криз за весь час після війни."

закинув Фрідріх Мерц Олафу Шольцу. І справді, німецька економіка, найбільша у Європі, залишається у стагнації і, за прогнозами, не вийде з неї і у наступному році із прогнозованим зростанням 0,2-0,4%.

Отже, ключовими фігурами коаліції є екс-міністр фінансів Крістіан Лінднер (ВДП), міністр економіки та кандидат на посаду канцлера від "Зелених" Роберт Габек, а також сам Олаф Шольц. Виборці та опозиція вважають їх відповідальними за поточну економічну ситуацію.

Тепер політичні сили зосередяться на дебатах про оптимальні шляхи відновлення економіки — шляхом збільшення державних запозичень або ж через впровадження нових заходів жорсткої економії.

Під час свого виступу на парламентських дебатах Мерц критикував економічну та енергетичну політику уряду і той факт, що лише цього року було закрито три атомні та чотири вугільні електростанції. Він назвав день голосування "днем полегшення" для Німеччини. "Пане канцлер, у вас був шанс. Ви цим шансом не скористалися. Ви, пане Шольц, не заслуговуєте на довіру", - заявив глава ХДС.

Він також підкреслив, що в Німеччині необхідно буде подовжити робочий день, а багатьом отримувачам так званих "грошей громадян" у зв'язку з безробіттям, серед яких є і українці, слід повернутися до трудової діяльності.

Шольц, у свою чергу, покладав провину за внутрішній саботаж на своїх колишніх партнерів. Вказуючи на "вільних демократів", він запевняв, що саме їхні дії призвели до паралічу уряду.

Діючий прем'єр-міністр підкреслив необхідність "сильних та рішучих" інвестицій у Німеччині, висловлюючи занепокоєння щодо недостатнього фінансування інфраструктури, оборонних заходів і екологічної безпеки.

Він підкреслював, що фінансування майбутнього, забезпечення процвітання, підтримка України та зміцнення Бундесверу не повинні здійснюватися за рахунок витрат на медичне обслуговування та догляд, а також стабільних пенсій.

Експерт у фінансових справах, Лінднер, який раніше обіймав посаду міністра фінансів, висловив своє незадоволення економічною політикою канцлера Шольца. Він особливо піддав критиці ініціативу щодо зниження ПДВ на харчові продукти, яка, на його думку, може мати негативні наслідки. Його відставка стала каталізатором для розпаду коаліції.

"Принц карнавальних свят має право дарувати ласощі в Скажений понеділок, однак Федеративна Республіка Німеччина не повинна діяти в цьому напрямку," - зазначив колишній партнер по коаліції Шольца.

Віцеканцлер та міністр економіки від "Зелених" Роберт Габек застерігав, що після 23 лютого країні слід очікувати складних альянсів, які вимагатимуть від партій здатності йти на компроміси. Він попередив про відсутність гарантій швидкого формування нового уряду, а також критикував передвиборчу програму ХДС/ХСС як "вчорашні ідеї", які до того ж невідомо як фінансувати.

Мерц, взявши на себе образ канцлера, формулював вимоги для створення майбутньої коаліції.

Зокрема, різко критикуючи "Зелених".

"Все, що я можу вам сказати, це - гарної дороги з вашими пропозиціями. Шукайте партнера по коаліції, який піде на це - бо це, прямо кажучи, будемо не ми", - говорив він.

Фінансова підтримка України та погляди на перспективи російсько-українського конфлікту виявилися одними з основних аспектів кампанії та дебатів, що відбулися в понеділок.

Шольц, відомий своєю обережною політикою, намагається знайти баланс між підтримкою України через збільшення державних запозичень Німеччини та уникнення "ескалації" конфлікту, утримуючись від постачання "неправильної" зброї.

Звідси його згадки за кожної можливості про рішення не постачати ракети Taurus та говорити з Владіміром Путіним, попри очевидний нульовий результат таких переговорів. "Ми нічого не робимо, що загрожує нашій безпеці", - запевнив депутатів та виборців Олаф Шольц.

На даний момент важко оцінити ефективність його стратегії, проте варто відзначити, що особистий рейтинг Шольца, після розпаду коаліції та висловлювань про "обережність" у контексті України, дещо підвищився, тоді як рейтинг Мерца знизився.

Одночасно дані про ХДС та СДПН суттєво залишилися на одному рівні - це має більше значення, ніж особисті рейтинги лідерів, оскільки виборці, врешті-решт, обирають не стільки кандидатів на пост канцлера, скільки самі партії.

Мерц, який є відданим трансатлантистом та місяцями критикував Шольца за нерішучу підтримку України, натомість перейшов до більш поміркованої риторики.

Щонайменше, під час свого нещодавнього візиту до Києва він не висловлював жодних ультимативних вимог до Путіна, а стосовно системи Taurus зазначив, що українцям "відомі наші погляди".

Ймовірно, це пов'язано з тим, що право- та ліворадикали почепили на нього ярлик "канцлера війни".

Подібна ситуація спостерігається майже в усіх країнах Європи, де популісти наклеюють ярлики на тих, хто підтримує військову допомогу Україні та виступає проти ідеї замороження конфлікту за будь-яку ціну. Під час дебатів у понеділок, лідерка "Альтернативи для Німеччини" Аліса Вайдель звинуватила консерватора, заявивши: "Той, хто голосує за Мерца, підтримує війну".

Соціал-демократи також попереджають німецьке суспільство, що прихід Мерца може призвести до "ескалації" конфлікту. Цікаво, що як для ультралівих, так і для ультраправих політичних сил, Мерц з його рішучістю, а також обережний Шольц стають однаково зручними мішенями для критики у контексті України.

Вайдель відзначила обидві політики, коментуючи їх "паломництво" до Києва, з метою "вкласти ще більше великих коштів після тих, що вже пішли на вітер".

Лідерка АСВ Сара Вагенкнехт висловила сумнів щодо того, чи виконає Шольц свою обіцянку не постачати крилаті ракети: "Ви занадто часто підводили, пане Шольц, щоб можна було довіряти вашому слову про Taurus, особливо після виборів".

Мерц висловив критику на адресу Шольца за те, що той не виконав обіцянку відновити значно послаблені Збройні сили після повномасштабного вторгнення Росії. Проте, від нього не було представлено ясного плану щодо фінансування процесу зміцнення армії.

У найближчі два місяці доля Німеччини буде вирішена через інтенсивну виборчу кампанію.

Невдовзі після невдачі з вотумом довіри з'ясувалося, що державні мовники організували дебати між Олафом Шольцом і Фрідріхом Мерцом, які відбудуться в лютому.

Причина - саме Мерц є головним суперником чинного канцлера, оскільки ХДС/ХСС вже давно очолює рейтинги.

Це миттєво спричинило обурення серед "Зелених", які прагнуть, щоб їхній кандидат був присутній на дебатах серед лідерів перегонів.

Проблема полягає в тому, що "Зелені" займають лише четверту позицію в рейтингах. Тому, для дотримання справедливості, запрошуючи Габека, мовникам слід було б також запросити лідерку "АдН" Вайдель, але цього вони не зробили. У відповідь на це телебачення запропонувало організувати окремі дебати між Габеком і Вайдель.

Чим закінчаться ці баталії, буде видно згодом, а поки вони стали ознакою того, що кампанія у Німеччині буде гострою.

А після кампанії тим гравцям, які захочуть взяти владу у свої руки, доведеться погасити емоції і налаштуватись на довгі та дуже складні коаліційні переговори.

Автор: Христина Бондарєва,