Данилишин: Основною характеристикою інфляції є витратний характер зростання цін | Еспресо

Поточний рівень інфляції поки що залишається далеким від прогнозного показника НБУ для 2025 року (+9,7%). Інфляційні прогнози НБУ не відзначаються високою точністю, похибка інфляційних прогнозів НБУ перевищує 30% на річному горизонті.

Структура інфляції характеризується варіацією цін на окремі товари та послуги, що перевищує 40 відсоткових пунктів. Це свідчить про перевагу немонетарних, ситуативних та адміністративних чинників у формуванні інфляційних процесів. З одного боку, існує значний тиск на ціни через зростання витрат виробництв, але з іншого — інфляція контролюється завдяки мораторію на підвищення комунальних тарифів та штучному стримуванню девальвації національної валюти.

Ціни на деякі продукти зросли більше ніж на 20%: яйця піднялися в ціні на 82%, фрукти - на 52%, вершкове масло - на 28%, соняшникова олія - на 30%, молоко - на 20%, а м'ясо - на 24%.

Натомість майже відсутній приріст цін на послуги відпочинку (+1%), комунальні послуги (+2%), предмети домашнього вжитку та побутову техніку (+2%), залізничний пасажирський транспорт (+1%). Впали ціни на одяг та взуття (-5%).

Основною характеристикою української інфляції є її витратний характер, що викликаний рядом ненормативних чинників. Серед них — наслідки військових дій, погодні умови та підвищення тарифів, які спровокували середнє зростання гуртових цін у промисловості на 33% за перше півріччя. Це, в свою чергу, створило значний тиск на споживчі ціни. Незважаючи на поступове відновлення споживчого попиту, його рівень на душу населення все ще залишається нижчим за довоєнний показник (лише 91%). Попит на товари продовжує зростати, але через вплив військових факторів він має асиметричний характер і переважно зосереджений на товарах першої необхідності.

Досліджуйте також: Основна характеристика інфляційного процесу в Україні.

Вплив монетарної політики на інфляційні процеси. Національний банк України протягом трьох років дотримується надзвичайно жорсткої монетарної політики. З 7 березня було підвищено ключову процентну ставку до 15,5% річних, а з 4 квітня ставка за тримісячними депозитними сертифікатами зросла до 19,0% річних. Проте, незважаючи на це, основна процентна ставка НБУ не має значного впливу на рівень інфляції через переважання витратних факторів та обмежену ефективність трансмісійних каналів монетарної політики, таких як кредитний, валютний, фондовий та депозитний.

З одного боку, чинники витратної інфляції не реагують на коливання ключової процентної ставки НБУ. Передача зростання витрат виробників на кінцеві ціни реалізації відбувається незалежно від змін у вартості кредитних ресурсів.

З іншого боку, механізм монетарної трансмісії НБУ демонструє свою слабкість. На сьогодні строкові гривневі депозити населення складають лише 5% від валового внутрішнього продукту. Протягом воєнних років банки так і не змогли залучити значні обсяги гривневих депозитів до банківської системи. Кредитний канал також залишається на низькому рівні. Валютний і фондовий канали не функціонують через наявність структурних і адміністративних перешкод.

Вплив валютної політики на рівень інфляції. Починаючи з жовтня 2023 року, Національний банк України впроваджує політику управліного гнучкого валютного курсу. В результаті цього гривня зазнала девальвації на 14% стосовно долара США та на 27% у порівнянні з Євро. Це призвело до формування девальваційно-інфляційної спіралі. Оскільки НБУ регулює обмінний курс через активні валютні інтервенції, а не на основі ринкових механізмів, облікова ставка не має суттєвого впливу на валютний канал монетарної трансмісії.

Фактор фіскального дефіциту. Фіскальний дефіцит залишається високим (понад 20% ВВП) і має проінфляційний вплив. Водночас стримувальними факторами фіскальної інфляції є переважно оборонний характер фіскального дефіциту та пригнічення споживчого попиту факторами воєнної невизначеності. Облікова ставка не впливає на фіскальний канал інфляційної динаміки, оскільки розмір фіскального дефіциту диктується воєнними потребами, а не міркуваннями вартості внутрішніх запозичень. До того ж понад 90% фіскального дефіциту покривається із зовнішніх джерел, на доступність яких не впливає облікова ставка НБУ.

Вплив воєнної інфляції. Облікова ставка Національного банку України не здатна змінити ефект воєнних чинників інфляції, оскільки вони мають неринковий характер. В умовах війни відбувається зміна пріоритетів у споживчих настроях населення, а також в структурі витрат виробників. Споживання життєво важливих товарів триває незалежно від коливань процентних ставок. У вартості товарів з'являються нові елементи, пов'язані з додатковими витратами на безпеку, логістику та забезпечення енергетики.

Читайте також: Інфляція і власність: які перспективи очікувати

Про витрати на монетарну політику. Монетарна політика НБУ обходиться платникам податків у суму близько 80-100 млрд грн на рік. Всього за 2022-2025 рр. витрати на монетарну політику склали 255 млрд грн, в т.ч. за 7 міс. 2025 р. - 47 млрд грн.

Прогнози інфляції, які надає НБУ, вважаються менш надійними в порівнянні з іншими провідними макроекономічними аналітиками. Наприклад, попередній прогноз НБУ складав 8,7%, тоді як річної давнини він був на рівні 6,6%. Протягом війни НБУ не адаптував свої інструменти до нових умов воєнної економіки, внаслідок чого його прогнози виявляються невдалими. Монетарна політика та математичні моделі НБУ переважно базуються на традиційній інфляції попиту, яка виникає через перегрів економіки, тоді як українська інфляція, в основному, є наслідком зростання витрат на фоні кризового скорочення економічної активності.

Зараз на рівень інфляції чинять тиск як проінфляційні, так і дезінфляційні чинники. Проінфляційні чинники - високий ріст цін виробників, погодні умови, значний фіскальний дефіцит, підвищення ставок окремих податків, часткове відновлення відкладеного попиту, девальвація гривні до євро. Дезінфляційні чинники - суттєве гальмування економічного росту (реальний ВВП за 6 міс. 2025 р. зріс лише на +0,8% проти попереднього року), стабільність обмінного курсу (яка забезпечується значними валютними інтервенціями НБУ), збереження мораторію на підвищення ряду комунальних тарифів, стримування попиту внаслідок продовження воєнних дій. В найближчі місяці очікується деяке зниження рівня річної інфляції переважно із-за статистичного ефекту бази порівняння минулого року.

Методи боротьби з інфляцією. Оскільки інфляційні процеси в Україні мають, в основному, структурні причини, вирішення цієї проблеми через монетарну політику виглядає малоефективним.

У сучасних реаліях необхідно активно застосовувати можливості монетарної політики для стимулювання кредитування та інвестицій, що допоможе розширити асортимент товарів і послуг вітчизняного виробництва. Це, в свою чергу, зменшить ризики структурної інфляції і сприятиме розвитку кредитних механізмів монетарної трансмісії.

Унікально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, член-кореспондент Національної академії наук України.

Редакція не завжди підтримує погляди, які висловлюють автори блогів.