Війна за незалежність України триває вже чотири роки в повному обсязі. Протягом цього періоду країна страждає від величезних людських втрат та значних економічних шкод.
Жорстокі напади агресора на українські міста і села, а також запеклі бойові дії на фронті, який простягається більше ніж на тисячу кілометрів, наносять невиправні збитки нашій нації. Загинули десятки тисяч людей, мільйони були змушені залишити країну, а виробничі можливості та інфраструктура країни зазнали серйозних ушкоджень.
Економіка країни перейшла на воєнні рейки. Відбувся масштабний перерозподіл фінансових, трудових та матеріальних ресурсів на ведення збройної боротьби з агресором. Оборонно-промисловий комплекс суттєво збільшився, став інноваційним кластером економіки, включає вже понад 900 компаній різних форм власності.
Глобальна підтримка виявилася вирішальним фактором для забезпечення обороноздатності держави та її фінансової стабільності.
З моменту початку конфлікту і до грудня 2025 року загальна офіційна двостороння підтримка України за зобов'язаннями перевищила 430 мільярдів євро.
Нині є потреба об'єктивно оцінити здобутки та невдачі економічної політики воєнного часу загалом та сформувати перелік пріоритетних завдань для посилення стійкості країни перед агресором та наближення справедливого миру.
Фіскальний дефіцит знижується, а рівень його фінансування із внутрішніх неемісійних джерел - збільшується. У січні-листопаді 2025 р. фіскальний дефіцит (без врахування грантів) склав 20% ВВП, тоді як в 2024 - було 24%, а в 2022-2023 - 27% ВВП. З власних джерел доходів забезпечено 57% фінансових потреб бюджету, що на 10 відс. пунктів перевищує показник попереднього року. Підвищення ступеню фінансової самодостатності пояснюється покращенням ефективності податкового адміністрування, реальним зростанням економіки, а також розширенням податкового навантаження. Зокрема, високі темпи приросту спостерігаються від податку на доходи фізичних осіб - у 1,5 раза, акцизного податку з ввезених товарів - у 1,5 раза, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) -- на 16,4%.
Збережено валютну стабільність, що стало вагомим компонентом макрофінансової стабільності. Девальвація гривні до долара США в річному вимірі становила лише 1,8% (листопад до листопада) завдяки значним інтервенціям НБУ на валютному ринку. Надходження міжнародної допомоги було достатнім для покриття валютних розривів, тому валові міжнародні резерви продовжували зростати, незважаючи на збільшення валютних інтервенцій НБУ.
Притік міжнародної допомоги є безперервним і достатнім для забезпечення підтримки обороноспроможності країни та фінансової стабільності.
З початку конфлікту і до листопада 2025 року країни-союзники надали Україні підтримку в розмірі 332,4 мільярда євро. Серед цієї суми 157,7 мільярда євро склала військова допомога, тоді як фінансова підтримка досягла 152,3 мільярда євро, згідно з інформацією Кільського інституту світової економіки.
Основними країнами-донорками стали Сполучені Штати Америки, Німеччина, Великобританія, Канада, Японія, Данія, Нідерланди, а також колективні установи Європейського Союзу. У результаті, державний бюджет України отримав 161 мільярд доларів у вигляді фінансової підтримки, що включає кредити, гранти та гарантії, з яких 46 мільярдів доларів надійдуть у 2025 році. На саміті ЄС, що відбувся 19 грудня, була затверджена нова позика для України на суму 90 мільярдів євро, яка забезпечить покриття запланованого бюджетного дефіциту на 2026-2027 роки та профінансує закупівлю і виробництво необхідної військової техніки для Збройних Сил України.
Співпраця з Міжнародним валютним фондом залишалася продуктивною. Уряд та Національний банк України реалізували програму розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF) на загальну суму 15,6 млрд доларів США, термін дії якої завершується в першому кварталі 2027 року. Всі структурні показники та індикативні цілі програми, що стосуються фіскальної політики, державного управління, боротьби з корупцією, регулювання фінансового сектору та інших напрямків, були успішно виконані. У листопаді 2025 року представники місії МВФ та українського уряду уклали угоду на рівні персоналу про нову чотирирічну програму EFF, яка передбачає доступ до фондів у розмірі 8,1 млрд доларів США. Ця програма має стати стимулом для значної міжнародної підтримки, необхідної для фінансування потреб України. Продовження співпраці з МВФ є важливим орієнтиром для залучення коштів від інших міжнародних організацій, союзних урядів та корпорацій, свідченням ефективності реформ, здійснених в Україні.
Уряд України успішно скасував невигідну угоду 2015 року з міжнародними приватними кредиторами щодо ВВП-варантів, замінивши її на стандартні єврооблігації. Попередня угода суттєво стримувала можливості для відновлення економіки країни через вимоги виплачувати кредиторам надзвичайно високий відсоток приросту номінального ВВП під час економічного зростання. За оцінками експертів, витрати на обслуговування ВВП-варантів за умовами угоди 2015 року могли становити від 40 до 80 мільярдів доларів до 2040 року, попри те, що сума боргу, під яку випущені ці варанти, складала лише 3,2 мільярда доларів США. Після укладення нової угоди з власниками ВВП-варантів уряд перетворює майже всю непогашену частину деривативів на новий клас облігацій типу С, з терміном погашення у 2032 році, а також на невелику частину облігацій типу В, які будуть погашені в 2030 та 2034 роках.
Вітчизняний сектор оборонної промисловості (ОПК) демонструє стрімке зростання та автономність. Протягом періоду війни його потужності збільшилися в 35 разів, і на кінець 2025 року їх оцінка становитиме 35 мільярдів доларів США. З понад 900 компаній, що функціонують у цій галузі, близько 100 є державними, а решта 800 – приватними. Україна вже здатна виробляти до 4 мільйонів безпілотників різних моделей щорічно. У 2025 році бюджет на розвиток ОПК, включаючи дослідження та впровадження нових технологій, досягне рекордних 85 мільярдів гривень. Цього року почалося масове виробництво крилатих ракет та дронів, а також значно зросло виробництво самохідних артилерійських установок "Богдана", боєприпасів, мін і різноманітних дронів. 25 іноземних компаній, серед яких світові лідери в сфері оборони, знаходяться на різних стадіях локалізації своїх виробництв в Україні.
Доля матеріально-технічних потреб Збройних Сил України, забезпечених вітчизняним оборонно-промисловим комплексом, склала 40%.
Запроваджено державну підтримку підприємництва через різноманітні механізми, такі як гранти, кредити та гарантії фінансування. У період з 2023 по 2025 роки активно реалізуються ініціативи, спрямовані на стимулювання індустріальних парків, включаючи програми "Зроблено в Україні", "Промисловий кешбек", "Доступні кредити 5-7-9", "єРобота", "єОселя", а також гранти для розвитку бізнесу і державні портфельні гарантії. На 4 грудня 2025 року до Реєстру індустріальних парків було включено 113 об'єктів, а з січня по листопад 2025 року ухвалено рішення про надання державної підтримки 9 паркам на загальну суму 603,7 млн грн. Експортно-кредитне агентство (ЕКА) забезпечило підтримку для національного експорту, що склала близько 10 млрд грн, а обсяг застрахованих кредитних угод досяг 1,4 млрд грн. У період з січня по листопад 2025 року державні органи ухвалили рішення про надання 9,9 тисяч мікро-грантів для розвитку бізнесу на загальну суму 2,56 млрд грн. Впровадження цих програм сприяє підтримці національного бізнесу в умовах війни та активізації економічного зростання країни.
Досягнуто прогресу у реалізації інституційних реформ в рамках євроінтеграційного процесу. Розпочато переговори про вступ України до ЄС і проводилася адаптація законодавства ЄС у сферах правопорядку, судочинства, боротьби з корупцією, корпоративного управління та управління державними фінансами. Зокрема, у сфері державних фінансів в рамках впровадження системи середньострокового бюджетного удосконалено практики бюджетного прогнозування, оцінки фіскальних ризиків, проведення оглядів бюджетних витрат, управління публічними інвестиціями. Почала роботу Стратегічна інвестиційна рада, яка затвердила перелік пріоритетних інвестиційних проектів державного бюджету на 2025 і 2026 роки. Окреслені зміни створюватимуть передумови для підвищення ефективності й підзвітності використання бюджетних коштів при зниженні корупційних ризиків і гарантуванні умов макрофінансової стабільності.
1. Економічне відновлення залишається слабким. За січень-листопад 2025 р. реальний ВВП збільшився на 2,0% відносно аналогічного періоду попереднього року. ВВП становить лише 78% від рівня 2021 року. Ключові фактори низьких темпів економічного зростання - високі безпекові ризики, жорстка монетарна політика, дефіцит енергогенерації, брак трудових ресурсів, низькі темпи інвестицій. На даний момент жодна з базових галузей економіки не відновила свій довоєнний рівень. Промисловість втратила значну частину власних виробничих потужностей і формує найбільший негативний внесок у рівень ВВП. Задовільні темпи приросту в поточному році мали металургія (зокрема, виробництво боєприпасів), машинобудування (оборонний сегмент), будівництво, виробництво будівельних матеріалів, фармацевтична промисловість, хімічна промисловість.
Основними факторами, що сприяли зростанню ВВП, виявилися урядові оборонні замовлення, впровадження державних ініціатив для підтримки бізнесу та відновлення зруйнованої інфраструктури, а також відновлення споживчого попиту серед домогосподарств, яке підкріплювалося збільшенням рівня зарплат.
2. Не вдалося забезпечити трансформацію внутрішніх заощаджень у інвестиції, що стримує відновлення. Рівень фінансового посередництва банків залишався вкрай низьким. Заощадження бізнесу та населення в 2025 р. сягнули понад 10 трлн. грн, з яких в банківській системі зосереджено близько 3 трлн грн, а у позабанківському обігу - 145 млрд дол. США готівкової іноземної валюти. Вільні ліквідні кошти банків перевищують 800 млрд грн. Однак внутрішні заощадження не вдається спрямувати на цілі розвитку та структурної перебудови економіки. Рівень кредитування економіки залишається на рівні близько 15% ВВП (на 5 відс. п. нижче довоєнного), близько 1/3 гривневого кредитування пільгується Урядом. Банки, замість інвестування у вітчизняну економіку, віддають перевагу вкладенням в іноземні боргові облігації чи депозитні сертифікати НБУ. Зокрема, за час війни інвестиції банків у боргові облігації інших країн збільшилися на 4 млрд дол. США (в 40 разів), вкладення банків у депозитні сертифікати НБУ - збільшилися на 450 млрд. грн (в 8 разів), тоді як працюючі кредити банків номінально зросли лише на 25% (нижче приросту інфляції.
Банківська система має значний потенціал для збільшення обсягів кредитування, проте сувора монетарна політика НБУ і високі військові ризики гальмують цей процес. Україна залишається однією з країн з найнижчим рівнем банківського кредитування в контексті ринків, що розвиваються.
3. Не вдалося знизити обсяги валютного дефіциту. Валютні інтервенції НБУ на покриття валютних розривів збільшуються з кожним роком і за останні 12 місяців склали 37 млрд. дол. США (близько 21% ВВП). У 2024-2025 рр. фактичні валютні інтервенції перевищили очікування НБУ на 14 млрд. дол.! Причини розширення валютного дефіциту - ескалація бойових дій, руйнування об'єктів енергетики, відновлення споживчого попиту, провали політики валютної лібералізації НБУ. Керовано-гнучкий режим валютного курсоутворення, запроваджений НБУ у 2023 р., позбавив ринок орієнтирів, що перешкодило заякоренню валютних очікувань і сколихнуло валютний попит бізнесу та населення. Зокрема, зараз близько 20% валютних інтервенцій НБУ спрямовується на покриття попиту населення.
4. Неефективність антиінфляційної стратегії НБУ. У листопаді 2025 року річний рівень інфляції досяг 9,3%, що вдвічі перевищує запланований інфляційний орієнтир. Основні причини інфляційних процесів перебувають поза контролем монетарних заходів. Ключовими чинниками зростання цін стали підвищення витрат на виробництво через використання альтернативних джерел енергії, зростання тарифів на електрику та несприятливі погодні умови. Водночас, причинами зниження темпів інфляції наприкінці року стали контрольована стабільність курсу гривні та продовження мораторію на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Хоча основна процентна ставка перевищує рівень інфляції вже більше трьох років, це не призводить до зниження інфляційного тиску та досягнення цільового показника НБУ у 5%. Жорстка процентна політика НБУ виявилася неефективною для стабілізації інфляції, яка зумовлена зростанням витрат, а не попитом. Це свідчить про невдачу монетарної стратегії "залучення гривневих активів", започаткованої у 2022 році.
5. Складнощі на ринку внутрішнього державного боргу. Підтримка високого рівня облікової ставки Національного банку України та пропозиція банкам депозитних сертифікатів з високими ставками призводять до значного зростання витрат на обслуговування внутрішнього державного боргу. У листопаді 2025 року реальна дохідність нових гривневих облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) становила майже 8% річних. Частка витрат на обслуговування ОВДП в загальних витратах державного бюджету постійно збільшується: вона досягла 15,1% у 2025 році, в порівнянні з 8,3% у 2021 році у структурі необоронних витрат бюджету. Це суттєво обмежує фіскальний простір для фінансування оборонних та соціально-гуманітарних потреб держави.
6. В Україні не вдається знизити рівень залежності від імпорту, і зовнішньо-торговельний дефіцит продовжує зростати. У 2025 році негативне сальдо торгівлі товарами перевищить 40 мільярдів доларів США, у той час як на початку війни воно становило лише 20 мільярдів доларів. Пропорція імпорту товарів до ВВП наближається до 40%. Менше ніж половина імпорту покривається експортом. Основними чинниками значного торговельного дефіциту є потреби війни, високі обсяги імпорту енергетичних ресурсів, знищення потужностей експортерів, порушення транспортних маршрутів для експорту, а також низька конкурентоспроможність українського виробничого сектору. Наприкінці 2025 року суттєво постраждає портова інфраструктура Одеської області, що загострить проблеми національного експорту і призведе до подальшого розширення дефіциту торгового балансу.
Основним завданням військової економіки є максимально ефективна мобілізація матеріальних, фінансових та людських ресурсів для зміцнення обороноздатності України та підтримки економічної стабільності. Держава повинна стати активним учасником у стратегічно важливих галузях, що забезпечують виживання країни. Це передбачає значне збільшення державних інвестицій у захист критичної інфраструктури, відновлення пошкоджених економічних об'єктів та задоволення потреб Збройних Сил України.
Розвиток національної оборонно-промислової бази має стати беззаперечним пріоритетом у внутрішній економічній стратегії держави, а також у її дипломатичних зусиллях на міжнародному рівні. Наразі держава забезпечує укладення контрактів на виробництво до половини продукції, яку здатні виготовляти вітчизняні підприємства оборонного комплексу. Інвестиції в оборонну промисловість України, як з зовнішніх, так і з внутрішніх джерел, мають істотно зрости. Важливо скористатися ситуацією, коли Європа зацікавлена в зміцненні Збройних Сил України, які виступають як передова лінія протистояння агресії з боку Росії, особливо в умовах переозброєння європейських країн і відходу НАТО від традиційних гарантій безпеки США. Потрібно активніше впроваджувати "данську модель" фінансування виробництва озброєння в Україні.
Економічна політика, орієнтована на бізнес, повинна включати три основні компоненти: доступ до трудових ресурсів, фінансування та ринків збуту. Важливим аспектом доступу до фінансування є відновлення функціонування банківського сектора як фінансового посередника, розширення державних програм кредитування, гарантій та грантів, а також спрямування міжнародної допомоги на підтримку та розвиток підприємств. Щодо доступу до ринків збуту, необхідно забезпечити безперешкодну роботу логістичних маршрутів і каналів для реалізації продукції, створити умови для безмитної торгівлі з країнами-партнерами, а також вдосконалити практики державних закупівель, включаючи операції Державного резерву.
Особливу увагу державні ініціативи підтримки бізнесу повинні приділяти програмам, які сприяють створенню нових робочих місць шляхом підвищення рівня локалізації виробництва та часткової імпортозаміни. Це сприятиме збільшенню продуктивності промисловості та зменшенню валютних дисбалансів в економіці. Ключовим елементом у цій галузі стане впровадження комплексної системи страхування від військових ризиків, що передбачає залучення ресурсів міжнародних донорів та створення стимулів для великих міжнародних страхових компаній.
Курс на податкові реформи, який стартував у 2024 році, необхідно продовжити в майбутньому, з акцентом на поліпшення справедливості податкової системи, збільшення бюджетних надходжень від податків, інтеграцію норм спільного законодавства ЄС, а також на зменшення рівня корупції в податковій та митній сферах.
Подальше впровадження узгоджених з донорами реформ у сфері судочинства та правоохоронних органів є надзвичайно важливим для покращення міжнародного іміджу України та формування сприятливого бізнес-клімату. Це в майбутньому сприятиме активізації внутрішніх інвестицій і залученню необхідних обсягів зовнішнього приватного та офіційного фінансування для вирішення завдань економічної відновлення країни.
Конструктивна взаємодія монетарної та фіскальної політики є особливо важливою під час структурних криз, коли руйнуються традиційні зв'язки економіки, а реальний сектор потерпає від провалів ринку. Тому уряд та НБУ повинні дотримуватися єдиної політики макроекономічної стабілізації, сприяння економічному зростанню та зайнятості населення.
Ексклюзивно для Еспресо.
Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН України
Редакція не завжди поділяє точки зору, які висловлюють автори блогів.
#НАТО #бюджет #Канада #кредит #Інфляція #Національний банк України #Європейський Союз #Європа #Економіка #Україна #Уряд України #Одеська область #Товари #Економічне зростання #Облігація (фінанси) #Експорт #Німеччина #Збройні сили України #Інфраструктура #Попит #Міжнародний валютний фонд #Ризик #Японія #Валовий внутрішній продукт #Нідерланди #Військово-промисловий комплекс #Монетарна політика #Вільнюс #Дефіцитні видатки #Заощадження #Парк #Данія #Державний бюджет #Економічна політика #Національна академія наук України #Данилишин Богдан Михайлович #Європейське космічне агентство
